Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

чого одразу зрада, недовіра. А може вони мають іншу модель сімї - завжди разом, все роблять разом, і їм то нормально і не набридає

мої батьки так - працюють разом, відпочивають разом, і мама постійно дивується як це я можу чоловіка відпустити на весілля самого чи в гори, не розуміє вона того

. А тут приходите ви і руйнуєте цю модель. Звісно очі будуть як 5 копійок. Це те саме що вам би сказали - ЯК?? Він може вдома не ночувати? Та ви якісь неправильні, то не сім'я і т.д. А у вас така модель сім'ї і вам нормально. То чого дивуватися?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Тоді б чоловік сам відмовився, а не прикривався забороною дружини

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

мій чоловік не памятає дати народження.. практично нікого з його і моїх родичів.. він взагалі рідко які дати запамятовує.. як зробити так, щоб він памятав хоч деякі дати? Моє і дитини ДН памятає - то мене тішить, а інших - ні..

пробувала написати на листку і повісити на холодильнику - протестує.. завжди про ДН і іменини родичів йому нагадувала свекруха, та й тепер деколи нагадує.. І мене деколи напрягає постійно йому нагадувати коли до кого треба подзвонити привітати.. Бо я то про всіх памятаю, всім люблю наперед виділити час і купити подарунок.. А він ні.. Шо дєлать?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Мій в мобільному нагадування поставив)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

В карму теж так порадили. Дякую. Так певно і зроблю. Так хочеться, що він сам памятав, але що ж зробиш..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

і мій не пам'ятає, але я його не навантажую датами, якщо потрібно, тоді нагадую. Я і сама не завжди пам'ятаю дати народження його/своїх родичів

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я і не довіряю щоб аж так. Я просто розумію, що від моїх заборон чи самоколупань мало що зміниться. Якщо хлоп захоче, знайде можливість. А так тільки сама більше знервуюсь.

Якби була така модель сім"ї, то б чоловік не хотів їхати в гори з другом, і не ображався на жінку за ті крики. Тут власне один хоче, а інший ні. Я можу впринципі жінку зрозуміти, але якісь виправдання такому вчинку знайти не можу. Чоловік він ж не власність, він теж людина і має якісь бажання. От думала може тут хто підкаже яка може бути мотивація в такій ситуації.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

нічого
я не пам8ятаю і не стараюсь. чоловік не пам*ятає
якесь то таке не конче важне певно

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

для вас то так важливо? можна пообводити дати в календарі на стіні. Я, якщо чесно, сама не пам"ятаю. Добре, що є нагадування вконтакті і на телефоні....

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Мій доречі теж. За що Дякую!

Можна-можна)). І навіть треба. І це дуже класно виходить. коли збоку є достойний приклад.

В мого теж саме. Думаю, що для чоловіків то прийнятно.
Про ДН мій і сина памятає, про ДН своїх мами\тата теж. Про все решта сама повідомляю.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

мій і про своїх не памятає... взагалі ні про кого, крім мене і доці..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Мій і про мене не пам"ятає, а про дитину, то лиш тому, що я готуюсь заздалегідь)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

чи то мене так виховали, чи то в мене память на дати хороша, але я собі так думаю, що якщо людина не памятає дату ДН, значить їй то неважливо.. бо ж що йому важливо - він памятає.. значить виходить, що йому неважливо привітати його маму і тата, не кажучи про інших ))) Я можу посеред ночі назвати дати народження крім моїх родичів, ще і чоловікових цьоць-дядьків, двоюрідних братів-сестер і їх чоловіків/жінок/дітей (тих з ким спілкуюсь).. якось свекрові озвучила весь список - то в нього щелепа відвисла, бо він і сам їх не знає.. хоча.. мій чоловік деколи плутає навіть дату власного ДН: "Оксана, в мене 10 чи 11 ДН?" .. ну як на нього можна образитись?.. тому й не ображаюсь.. Але деколи.. ух.. певне мені тре в тему "Забилам би.."

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та от в попередніх дописах і пишуть люди, що для них, то не є щось "смертельно" важливе) .Для мене теж, бо всеодно привітає і все буде)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Завстидали і мене))
Я навіть своїх дітей дати не пам"ятаю. Нє, Марусін пам"ятаю чітко, але тільки через те що ця дата ( 1-е вересня) має додаткові, роками прижиті, асоціації :xaxa:
Що мене спасає- це добра пам"ять на дати у старшого сина , він мене попереджає. ну і соц. мережі,там ся світить така блямба : у ваших друзів чи родичів скоро ДН.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А в нас навпаки. Все пам’ятає чоловік і мені нагадує, щоб я спланувала щось, або якщо я занята то сам купить тортика і спланує вилазку в ресторан для нас всіх.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Якийсь- то мужчина немудрий. Міг би знайти до своєї жінки підхід, такий, щоб вона його ще з канапками відправила, і не те що в гори. А так сидить собі біля жінки, непускабельний :xaxa:
До ре, а може він і сам не хоче йти, а каже що його жінка не пускає

ой, то напевно не в цю тему, бо то ж все жінка має : пускати-непускати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

я то вже зрозуміла.. певно то моє его таке неугомонне, що мус мене привітати на мій ДН.. якось тре простіше до того ставитись - ну забув привітати свекруху, ну забула я йому нагадати )) ну і що? а не отак, як то в мене є :eek:

(правда ще такого не було, щоб я йому не нагадала про ДН його чи моїх родичів).. от тільки деколи в нас нестикуються плани - я то наперед знаю в які неділі ми йдем до родичів, а він може запланувати собі щось інше і потім переплановує..

а нагадування в соцмережах - ми з чоловіком рідко туди заходим.. та й там не про всіх повідомляють.. настінних календарів не вішаєм, якось не склалось з ними.. телефон - ліпше.. я в старому телефоні для підстраховки записувала, бо деколи памятаю-памятаю, а в той день що треба можу аж ввечері згадати, коли вже всі сплять, або кілька днів після..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну я розумію, що все індивідуально, але ж є обставини коли нема ради. Коли треба. Ну не прив’яжеш ти людину до себе, хоч розлука і болить. Не дарма кажуть, щоб соловейко співав його треба відпустити.

Я знаю, що мене тут також не розуміють і не сприймають моїх дописів. Я пишу забагато откровень.

Ну так. Краще писати, що всі мужики сволочі, тоді хоч чорненько буде.

Не розумію ЯКІ ЩЕ поради треба писати, якщо написано вже 4760 дописів. Я можу вибрати з першої теми 20-30 дописів, які конкретно радять як розуміти чоловіка, якщо хтось того бажає. Як старатись говорити з іншою людиною, а не виставляти претензії постійні. Що ще треба написати.
Погоджуюсь, що згодом тема перейшла на певне русло з порадами як бути жінкою. Не вважаю, що поради тільки про те як стати рожевенькою жінкою. Якось мені написали, що всі приходять до істини, тільки різними шляхами. Істина була нам дана тисячі років тому, і назва їй Тора чи 5-ти книжжя Мойсея. Потім вона доповнилась Новим Завітом. Вистачить читати Біблію і брати з неї приклади великих жінок, і цього буде достатньо. Там ОГО-ГО як багато прикладів мистецтва бути дружиною.
Так ж не читатимуть. Скажуть, не треба. І хоч би я не знаю скільки ще тут було списано, всеодно прийдуть і скажуть, щось на кшталт - так жінка має робити все сама.

Я краще скористаюсь порадами даними в постах вище.