Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Ми з чоловіком щовечора воюємо за право спати не під стінкою, але не сваримось, все жартами Головне - мати бажання вирішити конфлікт і бути розумною, щоб все було так, як хочеться
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? У вас хороше почуття гумору. Прожити з чоловіком кілька років і вважати себе при тому незаміжньою - це мистецтво
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? На кожен горшик є своя кришечка.Я теж так думала до пори до часу, доки не зявився він,єдиний та неповторний.Ні про що не жалію ні секунди і сама собі дивуюся.3 роки тому дуже сміялася б ,якби мені би хтось сказав,що буду одруженна, з дитиною та ще й щаслива з того,як слон Здається мені,що справа не в шлюбі,як в такому, а в кохані.Якщо воно є, то і заміж вийдешь і не тілько,а якщо не, то... не:p
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Любов ніколи не забере свободи, але подружнє життя - то зовсім інше, воно вимагає взаємних компромісів, і чим далі, тим складніше на них погоджуватись.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Дивна аксіома - більшість жінок поспішають заміж, а потім жалкують про те що заміжні.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? не всі, деякі, зважаючи на досвід тих, хто поспішає, навпаки зволікає
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Можливо й так, тому й дозволяю собі зволікати, бо від долі ж не втечеш
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Заміж потрібно виходити тільки за коханого чоловіка. Шлюб з розрахунку не принесе нічого, крім моральних розчарувань. Матеріальні блага потрібні, але вони не замінять відчуття гармоніїї з самим собою. Знаю такі подружні пари, де кохання нема і не було, так вони і жили ціле життя і тільки дратували одне одного. По суті, то нещасні люди.
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? А я ні. Якщо чоловік так поводиться, значить жінка йому на це дозволила, показала йому, що так можна, навчила його. Аналогічно те саме, якщо жінка чоловіком помітає. Киьнте рушника на підлогу, то в нього ноги витруть, а повіште на гачок, то і личко втруть. Додано через 1 хвилину Тим, що відповідальності немає: захочеш, то завтра геть підеш і все. Додано через 6 хвилин Та не все так просто і не все так складно. Пізнати людину можна у різних життєвих ситуаціях, зрозуміти, чи зможеш людині довіряти, любити її мінуси (бо плюси любити не треба вчитися, воно само дається). Просто почати житит разом простіше. Поїздити десь разом, із компаніями - складніше. Особливо тоді, коли тіло вимагає свого і всі зайві. Складність спільного життя полягає, на мою думку, в тому, що до людини так само звикаєш і потім шкода перекреслити "емоційну пам'ять". Її важко перекреслити і тим, хто не жив разом, а просто довго зустрічався. Та й удавати все одно можна. І під час такого життя. Знаю таких, що разом жили, а так ніколи один одного не пізнали. Усе проявилося таки після шлюбу. Просто живеш із людиною, як із сусідом, то і знаєш як сусіда. Додано через 11 хвилин У Канаді такі люди, котрі живуть разом 5 років автоматично починають вважатися подружжям. Цікаво, чи хтось міняє партнера кожні 5 років. Додано через 13 хвилин Мені видається, що розбити можуть лише дві речі: зрада і погодження на буденність. Додано через 15 хвилин А ви вдумайтеся у значення слова. КабМінер має рацію. Додано через 16 хвилин А не можна ліжко поставити так, аби не було біля стіни? Додано через 18 хвилин Це якщо погоджуєтеся лише ви. А нащо йти на компроміси? Часом можна і не йти. Додано через 21 хвилину ----------------- А в мене було так, що я просто знала, відчувала, мала певність, що от саме цей чоловік і жоден інший. Жоден інший не витримає зі мною, з жодним іншим не витримаю я. І було байдуже, коли я вийду за нього заміж, бо я просто знала, що якщо не він - то ніхто. І свободи я не втратила. Навпаки, крила росли кожного дня, коли дивилася в очі особи, якій можу довірити усю себе, своє життя і своє кохання...
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? В житті по-різному буває. А якщо жінка кругла сирота, має четверо малих дітей, ні освіти, ні роботи, тому що чоловік "вішав лапшу", що всім забезпечить, що тоді робити... ?
Відповідь: Чому я боюся виходити заміж? Ліля забуває, що не всі дівчата, жінки такі бойові, що самі за себе можуть постояти. Або ще старався якнайскоріше дітьми обсадити, щоби і не пікнула? В мене така Гуля працювала. Сама башкирка. Зі своїм чоловіком-українцем з-під Корестеня познайомилася "на Сєвєрє", в 17 років завагітніла. Потім він її привіз в Україну до своїх батьків, а сам назад змотався, "дєнєг зарабативать". Приїздив тільки влітку, скалатував їй нову дитину і назад.Накалатав аж п"ятеро. Вона без освіти, 5-ро малих дітей, що їй, до батьків було назад в Башкирію в забите село повертатися? Чи дуже би держава котра напомагала? Чи Україна, чи Росія? Добре, що потім його батьки їхали в Америку, то і вони вже з ними. Він її "єссссєтна" тут покинув, бо ж з такою їздою "на Сєвєр" жив подвійним життям, мав тихенько собі іншу жінку і ОДНУ дитину. І до неї і вернувся. А тих 5-ро покинув! :cowboy: Але в Америці жінки одинокі добре захищені, тому вона не пропала, а встала помало на ноги, а тоді ще і вийшла заміж за хлопця набагато молодшого від себе і ще й родила йому 6-ту дитину. Правда з тим вона вже не така дурна. Набралася досвіду.
