Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Угу! І у нас так. Всьо в моїх руках і заробітки теж (((

А як цілий день дома сиділа?

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Девчонки, я прочитала почти все сообщения...
У меня когда-то тоже такое было что мой парень почти постоянно гулял со своими друзьями , но однажды я просто развернулась и поехала с подружками на природу с палатками на трое суток, а ему ничего не сказала так как он мне тоже не всегда говорил куда он идёт и на долго ли, и после того как я приехала домой не поверите: дома было убрано, кушать приготовлено, он даже купил мне бельё, сам сходил за продуктами, и даже купил тортик.... Я у него спросила всё ли с ним нормально что он так всё так чётко спланировал, или же уже где-то напортачил, но тьфу-тьфу он после того случая никогда больше по ночам не шлялся, и с нашими общими друзьями мы стали чаще выбираться на природу, на прогулки... Это было три года назад и по сегодняшний день мы ещё ни разу не поссорились с ним серьёзно...

---------- Додано в 18:31 ---------- Попередній допис був написаний в 18:28 ----------

А вам девчонки советую брать мужиков их же оружием!!! Потому что когда с ними обращаешься так же как они с нами, то они что-то начинают понимать...

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Навіть якщо цілий день вдома сиділа і нічого не робила і не хоче, то на це є причини.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Та поговорила тут з вами всіма і на душі якось легше стало. Криками нічого не досягнеш, хіба гірше стане.

---------- Додано в 21:51 ---------- Попередній допис був написаний в 21:45 ----------

Я теж про таке подумувала))) але я з дитиною, куди я подамся..до батьків я б ні в якому разі не пішла, бо вплутувати в це мою маму....тут є навіть окрема тема на рахунок батьків, я б там багааацько написала))))) одного разу думала в готелі заночувати недалеко від будинку, щоб прийшов додому, а нас нема....так та ж причина, відразу до батьків подзвонить питати чи я часом не в них. відповідно мама на краплях, всі на нервах, ліпше від того,що я зроблю нікому точно не стане.
Ви звичайно зробили класно, за Вас попереживав лише ваш хлопець, але не хотілось би щоб за мене переживала вся родина...

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Нє, до мами не тре. Лишіть дитину чоловіку і підіть з коліжанками для початку. Але спокійно

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

ех-хе-хех... до болю знайома історія. Мала таке щастячко. І оті п"яні нападки агресії з часом переросли не тільки на предмети побуту, а й на мене. Останньою краплею було навіть не те, що мені два ребра зламав, а те, що малу шарпанув раз, та так, що синець набив на спинці, а їй тоді всього рік був.
Легше всього, звичайно, радити покинути такого чоловіка. Але коли я згадую той жах, що пережила, іншої поради просто не можу дати. Було важко, дуже важко. Від нервів я навіть схудла за 2 місяці на 10 кг. Але потім було відчуття свободи, спокою. Дитина стала спати ночами нормально. Ну, а коли через пів року зустріла свого коханого, то взагалі життя стало яскравішим
Для порівняння маю приклад своєї знайомої, яка вже 15 років живе з таким чоловіком. Чому? Каже заради дітей. Терпить, плаче, на жінку вже не схожа, але живе. В одної дитини цукровий діабет, в другої неврастенія. Цікаво, з чого б це? Напевно, від опіки та турботи татуся... Сумно...

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Та ходила, і з коліжанками, і в спортзал як йду, то сидить....часом таке враження, що спеціально. Типу "от глянь як я добре реагую на те що тебе дома немає". Але ж я по ночах не вештаюся Бог зна де...А як раз пішли з дівчатами трохи на довше, то сказав щоб телефон чуть не біля серця носила і зразу відповідала. Ну і звичайно в 12 год дзвонив і казав бігти додому, бо синочок за мною сумує (маніпуляція конкретна). Але мій материнський інстинкт сильніший, ніж бажання відімстити, виключити телефон і зависнути десь з дівками до ранку ( а до речі часом хочеться, але я ж прекрасно розумію, що з появою дитини в мене є обов"язки і такого я собі дозволити не можу, принаймі поки що поки він дуже малий).

---------- Додано в 22:23 ---------- Попередній допис був написаний в 22:13 ----------

до рукоприкладства на щастя не доходило, але дуже сумно було коли від того, що він чимось шпурнув в стіну, малий дуже налякався і так плакав, що аж заходився. А того то не стримувало,і після цього він ще перегромив півхати, я вже думала до сусідів втікати. На щастя такого більше не повторювалося

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

дякувати Богу, але більшість таких здатні на багато чого. Будьте пильною, і якщо знову буде влаштовувати в хаті погром, намагайтеся триматися подалі і дитину оберігайте. Я знаю, як то страшно. В мене і телевізор з вікна літав, і в холодильника двері були відірвані. Саме обідне, що я ніколи не лізла з виясненням стосунків, просто мовчала, ніколи п"яному нічого не казала, бо було б ще гірше. Але все рівно опинялася винною. Не відомо чого. Досі цього зрозуміти не можу. Бувало навпаки, по п"янє пробивало на любов, сльози-соплі. Але дуже рідко.
Колись з ножем за мною бігав. А одного разу взимку вночі виштовхав з квартири, я криком ревіла під дверима, а мала за ними, їй 8 місяців було. Сусід вийшов, спочатку викликав міліцію, потім коли ті приїхали, дали йому тягла, забрав нас з малою до своєї мами.. Короче, жах був ще той. Зараз як згадую, навіть в голові не вкладається, що то все зі мною було.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Ви мене вибачте звичайно, але так пів світу живе (є винятки, які підтверджують правила), бо якщо чоловік на роботі цілими днями, його мозок занятий іншим, йому не до придумувння розважально програми на вихідні.

З язика зняли, життя нажаль це рутина, і пелюстки в ванну, кава в постіль, сніданок в неділю, це буває рідко, а в деколи і взагалі не буває...(про винятки писати вже не буду).
І моя така особиста думка, не тим переймаєтеся, я б переймалася більше, тим що пє, ане тим шо сніданок в неділю не зготував.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Кожна жінка має право мріяти...
Думаю, як би він не влаштовував ці кардебалєти, гулянки і п"янки, а просто приходив би додому, і відпочивав (ван же ж так важко працює, що дуже втомлюється), було б набагато краще, і їй спокійніше. Навіть і без сніданків і пелюсток. Романтиками не всі народжуються.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Та я то тим більше й переймаюся,але краще б по ранках сніданок готував, ніж стогнав як йому зле. Я то чудово розумію, що така романтика хіба в фільмах і рекламах бонжуру буває)) але погодьтеся, що як є сила всю ніч синячити, то й знайшлась би сила і на романтику....ЛИШ БИ БАЖАННЯ БУЛО. А так....якщо щось не підходить-я змучений.

---------- Додано в 23:05 ---------- Попередній допис був написаний в 23:01 ----------

Тяжко вам прийшлося,співчуваю((( але якби в нас дійшло до такого жахіття, я б навіть не думаючи теж втікала. Тут вже діло навіть не у вас, а в ставленні до власної дитини. Ставити синяки такій крихітці, або виставляти маму за двері в той час як дитина заходиться плачем...думаю тут ні одна здорово мисляча жінка не терпіла все життя. А після тих погромів на тверезу голову що вам казав? Вибачався?

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

О... Потім були ще гірші тортури. Пробач, бо якщо не пробачиш, я собі вени поріжу/повішусь/вистрибну з вікна і т.д....

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

О нііі...мене зранку цілують і пробачення просять. І хоть я злюся, бо кожного разу те саме, але отаких-от "ультиматумів" не було ні разу.
В моїй ситуації не все так гірко, бо погроми влаштовував коли я бурчати починала або плакати, тепер стараюся того не робити, то й не робить такого. Вести себе в подібних ситуаціях адекватно і без істерик треба навчитися. Я дуже дуже стараюся,і вже навіть трохи виходить. Правда ще не завжди. А після "посиденьок"...послухала поради дівчат з 6-10річним сімейним досвідом...і чесне слово....як камінь з плечей звалився...глянула на все з іншого боку і бачу що у нас ще є шанс зажити щасливою мирною сім"єю.Навіть якби сьогодні мужа знов не було вдома, то напевно так не нервувала би

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

і ви мене вибачте, але приготувати сніданок то багато придумувати не треба. і що вам до того як живе півсвіту, а десь жінку і за людину не мають, на верблюда поміняти можуть. то що якийсь показник?

смішні ви, дівчата.

---------- Додано в 20:58 ---------- Попередній допис був написаний в 20:53 ----------

а ви його попробуйте до спільних гулянь залучати. домовляйтеся з ним, що от допустимо завтра ввечері, відразу після роботи йдемо гуляти туди то й туди. типу традицію вечірньої прогулянки заведіть чи що.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Та просто є речі, через які варто перейматися, а є такі, через які абсолютно не варто. Якщо можна бути щасливою і без сніданку, та нащо собі нерви псувати через його відсутність?

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

То вже пройдений етап, бо з роботи приходить завжди година 8, а поки повечеряє, то майже 9, яке там гуляння, я приблизно в цей час вже з гулянь повертаюся...
ну часом гуляє, але то рідко, в більшості на вихідних після мого декількагодинного ниття..
Я вже пробувала по-всякому)))
Міняти його чи залучати практично немає сенсу. Важливіше мені навчитися себе вести МУДРО. Тому й питаю порад...як хто живе...

---------- Додано в 00:18 ---------- Попередній допис був написаний в 00:09 ----------

Тут я з вами згідна на всі 100. Але ж діло не конкретно в сніданкові. У вашого коханого як день народження, то ви ж думаєте як організувати свято, можливо якусь несподіванку, подарунок шукаєте...То чому ж вважається що чоловік навіть на ті ж свята не повинен робити того самого? Мені б дуже хотілось щоб хоть деколи (хоча б в то саме свято) мій муж пошевелив звивинами і приніс в ліжко каву, або зранку вибіг і купив букет квітів перед тим як я проснуся або ж сам придумав той подарунок, а не керувався чоловічим "вибери собі сама". Думаю хотіла б кожна. Мова ж не йде про щоденний ритуал...а про маленькі приємні деталі з яких і складається спільне життя.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

ну так це однозначно.

але я це до того, що отримати каву в ліжко, банальний букетик квітів просто так, це зовсім не "жиру біситься" чи "надивилася серіалів" це нормальне бажання жінки. і якщо хтось забив на себе, на свої потреби і бажання тільки тому, що так живе півсвіту, то це тільки його особисті проблеми.

а якщо щось хочеш треба просто про це говорити, без образ, без притензій. бути вдячним якщо це отримаєш, і говорити про свою вдячність, щоб чоловік знав що це для вас важливо.
зрештою всіх по різному виховували, може у когось мама при татові була як служниця і син не уявляє що може бути якось інакше, а дехто просто егоїст, та мало як може бути.

от до прикладу далеко не треба ходити. їздили ми колись з чоловіком, його мамою, братом і вагітною невісткою в село. ситуація - виходимо з машини чоловік бере сумку в мами, брат виходить з барсеткою, і йде, а вагітна невістка бере величенький кульок і з мученицьким видом топає за ним. нє щоб сказати - ти що ох...в, хочеш щоб я тобі тут вродила? , ну або ніжненько так - коханий візьми кульочок, так нє, мовчки топає, ну бо так "півсвіту робить" ну то хто їй доктор?

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

це золоті слова! Між парою має бути діалог. Нормальною, спокійною мовою, без істерик і образ.
Змоделюємо ситуацію. Він в черговий раз приходить пізно і наіпітпитку. Вона з порогу "сволачь, гдє ти бил, як мене дістали твої п"янки, скільки можна і т.д." Його думки "Ну посидів з мужиками, що тут такого" . її думки "Як би я хотіла, щоб ти провів вечір зі мною і дитиною".
І як результат, все повторюється, і щоразу недовиговорення.
Нє, є ідіоти, яким що і як не кажи, все рівно буде робити як хоче і крапка.
Але якщо ти хочеш, щоб людина тебе почула, потрібно ГОВОРИТИ!!!

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

та йой!)) - було би бажання...
ми весна-літо щодня зустрічаємо нашого татуся з роботи на зупинці а 22.00-22.10год ( спеціально виходить на зупинку швидше, щоб ми могли всі разом пройтися - прогулятися), а інколи ще і на качельках малий бавиться до 23.00год ...

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Йой, не мішайте все до купи, помогти кульки занести, а точніше їх занести, то святий чоловіковий обовязок, а от придумати розважальну програму на вихідні, то вже особисте бажання до якого треба мати час, фантазію і бажання! (Допустимо надивиться чийсь чоловік фільмів для дорослих і буде вимагати від жінки того ж - хтось має бажання до того всього а комусь це не по душі, то чому я маю когось силувати?)

Життя - це не мильні опери(і не хочеться мені писати 100500 раз на цьому форумі, шо якшо таке було і під час зустрічанні то невже Ви думали шо людина якій далеко не 20 зміниться?, але то таке)

Просто, якшо є нормальний чоловік, який заробляє гроші, але гуляє ночами і випиває, і не готує сніданки, то напевно треба починати вирішувати проблеми з головного, а з часом перейти і до сніданків, але тільки з часом, на даний момент це не основна проблема.
хоча я не вважаю це аж такою проблемою взагалі (мій чоловік почав готувати мені каву на вихідних зранку тільки останні півроку, за 6! спільних років), але він хороший, не пє, не гуляє, допомагає мені з дитиною, заробляє гроші, тому вибачте чесно, мені глибоко наплювати чи готує він мені сніданок!
А розважальна програма тільки на мені(ну не має він до того фантазії), причому я вибираю таку шоб і йому подобалася, ми і Мортал комбат можемо пограти вечером, коли мала спить, і подарунки він мені купляє по моєму замовленню, і квіти завжди великі букети троянд на всі свята, мене це влаштовує, я тоже не колодязь несподіванок...
Ну і про "бабусів-дідусів", то навпаки придумуйте розваги на трьох, бо якшо будете гуляти тільки без дитини, то напевно Ваш чоловік з "холостяка" не виросте, бо "розваги" в нього прирівнуватимуться до "без дитини", а коли дитини не буде на кого лишити, то він буде гуляти сам.