Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

нагадало анекдот

ходить по лужку прекрасний олень, і все в ньому гарне - постава, горда хода, розлогі роги, розумні очі, повні мудрості. Дивиться на нього заєць, колупається в носі і думає - зате в мене багатий внутрішній світ

це я до того що не хочу шукати в інших мінуси, щоб виправдати їхню перевагу наді мною у чомусь іншому, вже проходили, це тільки множить заздрість і породжує зверхність. Хочу щоб мене любили зі всіма недоліками. І люблять, отаку какульку

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Де ви тут бачили таку, що не хоче)).

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

брехав ... про першу частину точно.

та ну - зразу посилати до Ганьки. Нє ну серйозно, раз вона така ідеальна.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

надибала статейку про самооцінку.. може комусь пригодиться..

 

Наболіле...Дівчата допоможіть!

Дівчата, допоможіть! Ваш досвід і поради мені дуже необхідні в непростій ситуації, в якій я зараз знаходжуся. Мій чоловік дуже любить собі загуляти. Загуляти не в плані жінок, а алкоголю...хоча на рахунок жінок не впевнена,бо якщо його нема всю ніч,то хто його зна чи в гречку не скочив, принаймні не спалився ні разу. Коли я виходила заміж за нього, я думала що вихожу за чоловіка який мене безмежно кохає і готовий на все заради мене. А в результаті я сиджу з ранку до ночі одна з маленькою дитиною. Він не алкоголік,але всякі нічні гулянки його манять більше ніж сім'я((( я вже шукаю причину в собі, можливо я ще молода і в мене недостатньо досвіду в сімейних справах, але невже так важко кудась ходити з друзями не пару раз на місяць, а наприклад раз(вечірні пасідєлки за пивом не рахуються, лише нічні)...йому далеко не 20 років щоб себе так вести((( найгірше те, що коли він вже трохи вип'є йому вже всеодно...він може спеціально трубку не брати поки додому не вернеться. А коли пяний то тааакиий дурний..(( вже і погроми вдома влаштовував...і трощив і ноутбук, і телефон, і подарки які мені дарував, і квіти з вазою в стіну швиряв. А як тверезий хоть до рани прикладай...каже шо любить і жити без мене не може, вибачається. Я не знаю що мені робити, теж його люблю, але той його трудоголізм, регулярна пиятика і те що він навіть ніколи не подзвонить спитати як ми мене вбиває((( я вічно копаюсь в собі, вже навіть про психотерапевта подумую.напевно якби дитини не було пішла б від нього...дуже люблю його...але так боляче що розваги з друзями вище сім'ї((( він визнає що робить зле, каже що більше не буде...а потім все по новій...от тільки 4 дні тому він казав що я найдорожче що в нього є і що він більше не буде...

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Коли ми почали зустрічатись з чоловіком він теж любив з друзями цілими ночами зависати. Але це закінчилось з одруженням і появою нашого малючка, чоловік нас безмежно любить і забув про те життя, але друзі залишились деякі вже з сім"ями а деякі і ні. Вони звичайно зустрічаються, але не часто а я зовсім не забороняю навпаки тільки за. Вам варто по іншому на це подивитись і разом з ним на тверезу розглянути тих друзів, які тягнуть його на дно пляшки і вирішити раз і на завжди з вами він чи з друзями. І це потрібно зробити як найшвидше, бо дитина росте і в неї на очах це все відбувається.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

А у чоловіка друзів є сімї?

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

В тому то й справа, що ми про то вже говорили 1000 раз...кожного разу розмова закінчується тим, що він буде приділяти нам більше часу, а через тиждень то саме. Я не є якась злосна власна жона, просто мені хочеться якогось людського ставлення. Та й справа не тільки в цьому, настільки бракує уваги...він якщо є ввечері вдома, то в нього друга проблема-телевізор....він дивиться фільм один за другим, поки не засне, якщо не збужу то так і буде в іншій кімнаті спати....не знаю...чи то я така погана жінка, чи то він такий хреновий чоловік...Може то все звучить трохи плоско, але хочеться щою чоловік прийшовши з роботи, сів на кухні біля мене і за той час поки грію вечерю спитав як ми день провели, а не йшов прямою дорогою на диван. Чи може я маю занадто ідеальне уявлення про сімейне життя?

---------- Додано в 01:16 ---------- Попередній допис був написаний в 01:14 ----------

Тільки в одного немає, у всіх решта є...в тому то й біда, шо всі дивляться одне на одного...

---------- Додано в 01:19 ---------- Попередній допис був написаний в 01:16 ----------

Я справді не знаю що мені робити...не так я уявляла своє життя...сидіти вечорами і думати чи прийде мій чоловік сьогодні вчасно додому. Так хотілось би навчитися не звертати на то увагу. Але таке реально хіба якшо б розлюбила його....Ну як можна спокійно реагувати коли таке робить кохана людина? Та я й вірити йому перестаю...

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Ваше уявлення правильне , не у вас причина... а у поведінці чоловіка. Мусять бути спільні інтереси, щоб було про що поговорити. Зробіть перший крок- дзвоніть йому кілька раз на день, питайте , як справи?що робиш? щоб це увійшло в привичку, можлво і він відчує таку ж потребу . Але дзвоніть, вдень, коли він на роботі, а не тоді коли вже гуляє. Розвиньте в нього потребу в цьому спілкуванні, оскільки він старший, частину життя провів свідомо, ні на кого не покладався, лише на себе, в нього відсутня потреба обговорювати щось з вами, і так привик, і так живе. Схитруйте, щоб точно прийшов додому після роботи, нехай щось купить, конче необхідне, напр,, до вечері, прийде- і вже не випустите! Удачі!

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Ну завжди він не гуляє....буває шо може година 8-9 приїхати з роботи напідпитку, а мене то так бісить, шо забила б...Та й для кухонної розмови не обов"язково мати грандіозні спільні теми, можна і так...ні про що поговорити, де був-шо бачив...лиш би бажання було...а в кінці всі мої істерики бумерангом повертаються до мене, ніби сама винувата, через то так і веду себе....
Був період шо мовчала...таке враження шо мною підлогу витирають...
Так хочеться бути рішучою і одного разу щоб він прийшов в пусту хату, але боюся що це розвалить сім"ю..

---------- Додано в 01:50 ---------- Попередній допис був написаний в 01:48 ----------

чиста правда...
от як з тим боротися....всякі "заманухи" діють...особливо сексуального характеру, але так важко коли чоловіка додому заманювати треба

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Серйозно? Абись гірше потім не було - це ж забити б!

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Ішла я мимо спати і не пройшла
Тєжко(((( Особливо з форуму мало видно, яка саме виглядає ситуація: чи в мужа екзистенційна криза, чи він застряг між другою і третьою фазою алкоголь-залежності, чи він деспот, чи він не дає раду з гнівом, що роками в ньому збирався - ніц не зрозуміло.
Єдине що видно, що ви не розібралися в ситуації, а вже шукаєте їй рішення.
От воно і не знаходиться.
Поки ва не зрозумієте себе і своєї ролі в цьому всьому - всі примочки типу приманки діятимуть лише тимчасово. Властиво, ви самі досвідчили, що дія їх короткрчасна.
Але поки ви не зрозумієте себе, то іншого не зможете зрозуміти тим-більше. Кажете, психотерапевт вам недоступний шкода... То б моголо дуже пришвидчити процес сцілення.
Ну то шукайте себе тими способами, які вам наразі доступні. Читайте хороші книжки
Ось цю наприклад. Точно часу даремно не потратите.
Зранку певне прийдуть дівчата, почитають і порадять вам (я говорю про вас, не про чоловіка, йому також в сторону АА, але ж він не прийшов на посиденьки питатися, що йому робити) групи Ал-Алон. Ці групи мали бути і на Сихові, не лише в ц. Андрія. В колєжанки в сім'ї ситуація була схожа як у вас, (тільки дітей було двоє) - ходила, осмислювала, молилася - помогло!
А взагалі, ви молодець що не опустили руки і шукаєте вихід. Знаходить той, хто шукає.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Те, що не деспот, то точно. Просто як вип"є не контролює ні слів, ні вчинків. Алкоголізм...не думаю...в мене часом таке враження, що він досі не може вибратися з того періоду, коли він був холостим-нежонатим. Мені здається, що його хіба час змінить, я тут безсила, не закрию ж його вдома. Але от питання в тому як мені себе переламати і почати на то реагувати...так би сказати по-філософськи.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

А як у чоловіка з роботою? Працює на постійній основі, чи нормально забезпечує ваші потреби і потреби сімї загалом? Бо є в нас один знайомий - розумний, з нормальної сімї, сам має хорошу жінку, дитину, але міг собі загуляти на день-два часом, все через непостійні заробітки, хоч і є дуже працьовитим, але був час, що йому дуже нещастило на гроші, то в цей час найшов собі "друзів" і запивав, робив скандали вдома, йшов з дому. Всі йому тоді були друзями, окрім сімї. Потім, на щастя, занявся улюбленою справою, бізнесом невеличким і зараз майже золотий.

Не треба себе ламати, нікого не треба ламати, треба просто зрозуміти реальну причину, чому йому хочеться так запивати з друзями. Може в його сімї так було? Причина може бути дуже глибоко зарита, але її варто витягнути на поверхню, мазати по ній своєю покірною поведінкою і тимчасовим примиренням - не треба. Тільки ви і ваш чоловік може знати причину. Інколи вона просто припорошена лежить на поверхні.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

а мені здається, що час нічого не змінить, людині так комфортно, тим більше, що пишете, що йому далеко не за 20, дружина все одно пробачає, нікуди не дінеться...

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Правдиво 100%. Є гарна укр. поговірка - "Чим гірнець накипів, тим ... буде.". Мається на увазі, так з перечитаного, нічого там у вас шукати ! Просто не розгледіла раніше. От і все. Спробувати дзвонити (набридати) чи з роботи з візком чекати можна, але чи то треба ? Справа в тому, що він довів (з написаного), що має речі в житті важливіші. А пробачення зранку все попросить, то він теж добре зрозумів ... Не думайте, що так все п"яно-п"яно. Ото треба думати, як діяти далі ... якщо то система (мол куди тепер - дитя на руках, не працюєш, а я собі гуляю "як рибка по-Дунаю", а ти чекай), то може варто не пробачати так з горячки відразу, а добре настрашити. Бо ті розмови, нічого не дадуть, точніше навряд чи допоможуть. Треба спробувати з"ясувати, чи то його стандартна поведінка в житті. Бо якщо так, то не думаю що не було кому його змінювати, радше нікому не вдалось.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

huliganka, а як довго ви разом? бо в мене таке враження що у вас зараз період притирання, тому вам зараз особливо тяжко зрозуміти що твориться з вашим чоловіком.

а що ви робите в цій ситуації? кажете - "іди сюди, мені самій на кухні нудно"? Чи критикуєте його сидіння за телевізором? Чи мовчки ображаєтесь?

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

А може не варто йому з того перыоду вибиратися? Не всі можуть бути щасливі в стандартому розумінні сім"ї. Може вам варто зрозуміти чого він так робить і дати йому можливість бути "молодим холостим"? Якось зрозуміти чому саме він випиває, і допомогти робити те саме, але без випивання. Щоб він був щасливим і тоді зможе і вас ощасливити.
Я напишу як в нас було, мій правда не випивав. Все в нас було не зле: чоловік сидів дома, працював, зі мною часто говорив, але був він сумний-сумний, на мене проекціював свій сум. Ніби і причин нема, класна родина, дитина є, чоловік не п"є, не гуляє... Але я зрозуміла, що так на обом зле. Йому більше ніж мені навіть. І почала його спонукати десь ходити, щось робити. І коли він зрозумів, що я його підтримую, то аж розківт. Зараз чоловік більшість часу поводиться як "холостий-нежонатий" - в гори ходить, на велику їздить по ночам, десь просто до друзів мало не щодня. Іноді і вночі його нема. А я спокійна, бо знаю, що йому так добре, і коли він приходить, то і мені радості набагато більше і уваги перепадає, ніж коли він вдома був, говорив зі мною, все як в порєдній сім"ї: раз на місяць друзі - все решта жінка і дитина. Ну якось так.
Можливо і вам варто зрозуміти чому так, можливо він дійсно нещасливий з таким режимом, який ви хочете щоб був. Якщо знайдете причину, рішення саме прийде.

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

Чужа сімя - темний ліс. З попередніх Ваших дописів памятаю що це не чоловік був ініціатором постійно кудись ходити, а власне Ви. І не факт що це дійсно приносить йому аж таке задоволення.
Мені здається що це все можна робити разом. Ясна річ, сидіти вдома і дивитись один на одного то є сумно))
А якщо мати спільні інтереси, хобі, то чому це мають сімейні люди робити кожен сам по собі?
Я теж вважаю що люди мають відпочивати один від одного, але ж не настільки)))) для чого тоді взагалі та сімя?

 

Відповідь: Наболіле...Дівчата допоможіть!

точно такої ж думки, для себе я би інші вирішення шукала, ну точно не таке

Звичайно, то справи особисто сім'ї, не маю нічого проти, як вам так підходить ( і я на особистості не переходжу якщо що , просто була висвітлена певна модель сім'ї, значить можна сказати свою думку), ну а я не уявляю, щоби мій чоловік вештався десь ночами, а я би навіть не хтіла знати, де він і як він. Елементарно я за нього страшне переживаю і навіть як він вдень десь піде і трубку не бере, то у мене вже починається паніка легенька.. Інше діло десь там в гори піти на кілька днів. От мій скоро хоче піти зі своїм другом, я не пхаюся туди, бо знаю, що їм вдвох буде краще і легше та й відпочинуть собі. Але то лиш кілька днів, а не будні нашого життя... Коли я священнику розповідала, як ми жили з чоловіком два роки подружнього життя-він їздив на гастролі постійно, я сама і якщо чесно, якби так тривало далі, то би вщент все розбилося, я то відчувала по собі. І священник сказав-сім'я має бути разом і якщо щось не так, то не треба боятися змінювати якось своє життя.