Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Проза - робота. Досі майже не була на розкопках, тільки малювала артефакти, як не в офісі, то вдома. А від нині щодня буду працювати в розкопі. Сьогодні погода "підкачала" - через жару в кінці робочого дня із тої ями я не виходила, а виповзала - настільки втомлена. І дико мучила спрага - цілу дорогу в маршрутці дудлила спрайт із дволітрової пляшки

ще й бульбашок захотілось )))

Зате вдома - врочистість. Чоловік приготував смачнющу вечерю і кілька разів заварював мій улюблений чай із м'ятою

мені все мало

. Ось допиваю останні півлітра :biggrin:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Завтра наш останній день на морі, трохи сумно, але 15 днів то трохи довго. Ще й додому поїдемо через... Болгарію, чоловік по роботі, а ми може встигнемо ще й поталяпатись у Чорному морі, після Егейського. Скупила сувенірів, торба не засунеться. Трошки скучаю за Львовом.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вихідні були чудові. В суботу - звична проза, продуктові покупки. А вчора цілий день провели в парку біля озера. Надивились на гусей, черепах. В кінці ще й покатались на маленькому паровозику. Сьогодні вже встигли зранку з"їздити з чоловіком по справах. Тепер він поїхав на роботу, а я записалась на манікюр. Довго думала, робити шеллак чи звичайний і прийняла рішення на користь звичайного. За тиждень можна буде перемалювати в інший колір. А ще чекаю на посилочку з Сефори з новими тінями для очей і купую семплів. Не можу дочекатись!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Кінець дня приніс каміння в наш город

а може то був не вужик ( а той гад таки не був схожий на вужа, брр) от і новини :

мало лі?

А ще я загубила гроші. З чого мені дуже прикро. дуже.

Маруся спить з пів дев"ятої, встане , напевно, о шостій. А мені сон перейшов, сумно і скучно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я таких невужиків цього літа трьох побачила. Один невужик умудрився мені по нозі повзти, від чого я мало не зімліла. Але мій ультразвуковий писк і високочастотний вереск його зігнав з мене. Як згадаю, жах просто. От а ще один невужик переповзав дорогу, коли ми на тій дорозі дуріли з малими. Отако собі повзе, повзе, і кінця-краю йому нема. Худенький був, але зараза довжелезний. Тепер добре під ноги дивимось.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

гм. Гмгм.
Я отаких створінь боюся дуже сильно. можу сказати, що у мене фобія.
Ми кликали рятівника і він, поплескавши веслом по воді ( я сміялася, що "прошу пана, ще на ймення ту змію покличте") сказав, що часто тут ( брюховицьке озеро) таких бачить, і люди йому про них говорять. Блін.
То ставили би якісь пулапки з сиром, чи що?
Я вже , ЧОМУСЬ, не хочу їхати на те озеро.

---------- Додано в 22:56 ---------- Попередній допис був написаний в 22:55 ----------

не зомліла? ви сильна жінка.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Не зомліла, бо верещала, ну і діти були біля мене, мусила їх якось забрати з того куска дороги. Якби була сама, а ще краще, з якимось красивим парубком, то би точно зімліла, сто процентів.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Розумію.
Ми як ту зміюку побачили, то перша реакція- малу під пахви. Я аж здивувалася, наскільки я сильна , рухлива, спритна і криклива. Інстинкти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вчора вночі повернулись з Шацьку, було кльово, але мало. Тішу себе думкою що то лише частина нашого цьогорічного відпочинку. Ех, як нам добре відпочивалось. Загоріли, накупались. По дорозі додому заїхали на Світязь, яка ж там краса. Наступного року поїдемо туди відпочивати (а може і цього ще вдасться).
А нині проза - купа прання, прибирання. Діти приїхали з соплями, тож активну лікую. Бо до вихідних недалеко, а в нас вже все сплановано. В квартирі душно, то подумую втікти на дачу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а до мене прийшла депресія. спека на дворі і духота в хаті не дають мені можливості взагалі нічо робити - не переношу я того зовсім. ото і найшла на мене хандра депресівна. робота мене моя забембала - ну тобто, я на неї мало що ходжу, але то моє, і я то відчуваю з першого дня роботи там. от тільки де діватись я не знаю. якщо звільнюсь - то що робити? де йти? тай тато мене за то заклює, я його і так не особливо тішу своїми успіхами, а тут ще як без роботи залишусь... але працювати там - то не вихід, бо мене бісить все - від співробітників до пану роботи. пробувала виконувати всякі вправи для того, щоби вияснити що я можу робити, що я хочу робити - не змогла написати жодної якості, яку я б хотіла розвивати, а сидіти в порожньому домі і деградувати - теж не варіант. коротше я заплуталась. просто жаліюсь, бо чоловік злиться, коли я нию без причини

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а в мене точно фобія, я найбільше боюсь змій і уколів

не знаю як можна нормально фунціонувати при такій погоді, мені от жахливо душно
ранок провела в КК з мамою і не вірила, що колись так напишу-нитіком, мій мега чемний і шарячий хлопчик перетворюється на нестерпне дитя (не знаю як пережити в четвер похід до стоматолога, він просто ниє, що не хоче йти, а причина-"так посто" бррр), мама шукала купальник, а купила взуття, ми були в ролі порадників. Зараз Домінік спить, а я варю борщ, бо вранці чоловік запитав чи я вмію варити червоний борщ?:8: ну та... я не варила його вже напевно більше року, а може і два, але колись він так його хвалив, словом буряк вже доварюється
чекаю на прихід свекрухи і сестри чоловіка, рвуться погуляти/побавитись з малявкою, то й добре
я вкотре визначилась з меблями в дитячу, і знов то зовсім інший варіант, може справді дизайнера покликати?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

щойно вернулась від свекрухи, вона цілий тиждень відпочивала в горах, там скупила все що могла, тому додому я верталась з торбою повною пакунків

ось тут в мене ромашковий чай, посередині маленьке мило фіалкове, і заманливі сухофрукти

! а ще домовились, що на днях вона мені ще має завезти вазонок!
з врочистого, сьогодні привезли наше ліжко, тобто ми купили лише структуру, інше вже було! все коване, з листочками різними і візерунками, але виглядає все дуже ніжно, бо мені не дуже подобалась ідея кованого на початках! тепер стоїть все в гаражі, чекає

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Певно, я чарівниця)) так хотіла дощу і зниження температури, і ось, прошу дуже, дощик стіною, холодніше. Бо спека була немажліва, вчора в автобусі мужчині стало зле. Врочистість, напевно- перепросила вчора свої босоніжки, які купила ще минулого літа і взувала тільки раз. І чого я раніше їх не носила? Глупство якесь)) а ще брала на роботу свою вишиванку, що коханому вишиваю- дівчата оцінили, сказали, що багато вишивки і акуратно зроблено. І це при тому, що востаннє вишивала ще в школі, років зо 20 назад. Я молодець))!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в нас врочистість-врочистість і ще раз врочистість - ми вже кілька днів тимчасово живемо-відпочиваємо в моєї мами, в Стрию Як це прекрасно, коли ти сидиш на лавочці, м"яско під боком смажиться на вогнику, дитя піццу в пісочниці пече а ти сидиш собі і читаєш-вишиваєш чи квіточки підливаєш... Одним словом, ляпота!!! Я зацінила життя в приватному будинку! Муженько взяв свою роботу з собою, то коли дитя спить - він собі по-трохи працює! А я сьогодні буду газдиня: хліб вже печеться, банани нарізала і сушаться в сушарці (вперше таке роблю, то сподіваюсь, що будуть смачними в засушеному вигляді) і в планах - замаринувати огірочки на зиму!!! Аж сама від себе в шоці!!! Стрийське повітря впливає на мою працьовитість!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Після тритижневого відвідування поліклініки по ланцюжку: "лор-сімейний лікар-лор", зі скаргам на хриплість голосу і біль у горлі, мені нарешті поставили діагноз - незмикання голосових зв"язок. Призначили десятиденний курс якигось процедур, забула як то називається....

бо вперше таке роблю

ну типу низькочастотні імпульси на горло. Чи то я така вредна, чи що, але не можу я того терпіти,коли мені тим низькочастотним струмом по шиї.. бррр....аж мене теліпає, і мурашки по шкірі, лежу і тільки чекаю, коли воно мене шарахне! І свербить страшенно, ще десь пів години після тих процедур. Може то нормально і так має бути,але не знаю чи довго витримаю.
А ще Іринка моя почала жити за принципом "НІ горшку!", і от знаходжу "мокрі сюрпризи" по всій хаті.
Дитьо спить, я їм сирник і п"ю каву з молоком, продумую дизайн балкону, дуже хочу туди міні диванчик і столик.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

я вирішила, що ніяк, тому три години спала прокинулась правда вся мокра і прилипша до подушки, зато вже тіньок на вулиці і десь навіть гримить далеко. прошу тільки, щоб не влупило до приходу чоловіка, бо підозрюю злива буде сільнєйша, а я дуже боюсь тих всіх громів-блискавок коли я сама в хаті
медитую над кавуном, тобто зважую всі за і проти чи можна мені його з'їсти ггг, бо минулого тижня болів шлунок. але ж не факт, що від кавуна :xaxa: отаким простим логічним шляхом я вже ледве стримуюсь, щоб не попрямувати до холодильника))

а взагалі в голові дуже багато думок, планів, очікувань. певно в тому і прикол, що ми постійно чогось чекаємо і до чогось йдемо. але я жахливо нетерпляча і завжди боюсь, що коли бажане врешті наступить, то не виправдає сподівань... якось і страшно від тих змін, що наближаються, і розумію, що життя перевернеться з ніг на голову і як раніше вже не буде ніколи. не знаю чи я до того готова, чи буду готова коли прийде час, та чи взагалі до того можна абсолютно підготуватись.. таки забагато думок то недобре.. добре, що є де це все написати і колись перечитати на свіжу голову

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

приходила тільки сестра, погуляли, я за той час їсти наварила, а потім почалось щось взяла малявку за лоб, а він як кип"яток, ой температура росла щохвилини, і то знов голова горить, а тіло як лід, викликали вночі швидку то і їм не дуже вдалось збити температуру, домовились, що якщо через годину не спаде подзвонимо і поїдемо в лікарню, але трохи спала, прокинувся малявка знов гарячий і зараз знов т росте, ох вірусяка, тікай від нас!
в мене через безсонну ніч голова квадратна, накачав чоловік нам багато серій ніндзя черепашок, обнялись і дивимось
не має гірше ніж коли дітки хворіють

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

То точно, мої наразі лише із соплями, але Маркіяна вони конкретно мучають. Постійно ниє, постійно на руках.
Але загалом врочистість, викликала чоловіка з роботи, зараз завезе нас на дачу. Може там легше буде дихати. Мар"яся нагнала мені апетиту, то ж в планах багато смачненького.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Мдямс. Ото ми з Романом сьогодні пригоду мали.
Вобшєм, біг Ромчик, зашпортався, впав і розшиб голову об кант бардюра.
Збіглося людууу на запах крові, огого. Хто голову йому тримав, хто в аптеку погнав, хто мене тер, вобшєм не помню шо до чого, але швидку викликали.
Оперативно приїхала, надали першу допомогу, завезли на Топольну, потім на Орлика, повний ескорт.
Зашили.
Мій хлопчик навіть не ойкнув ні під час маніпуляцій в швидкій, ні під час накладання швів, хоча його від мене забрали і все це робили за зачиненими дверима.
Ну а тепер в нас "па-па садочок" допоки не знімуть швів, Ромчик сказав, що бігати так неуважно більше не буде, ну і шикарний бант на голові)))
Добре що все добре закінчилось. І про лікарів сьогодні можу сказати тільки хороше - все швидко, з підходом до дитини, і дуже по доброму.

Діти-квіти.