Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

мені треба багато. Чогось мені так бачиться що у вас ще період "вислуговування " (пишу вашим словом, як десь вище ви писали) . Ну принаймі так трохи відчутно в дописах.

так воно рівнозначно) головне щоб взаємно.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та то як кому карта ляже. Головне, щоб

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Так могла відповісти саме дружина, яка опанувала те "мистецтво" із назви теми . Молодчинка

Вроді, Donner про це і писав отут:

Чи я щось не те зрозуміла?

---------- Додано в 18:54 ---------- Попередній допис був написаний в 18:45 ----------

Думаю, що слово "норма" тут не можна вживати - бо воно тут звучить, то як "середнє арифметичне", а яке "середнє" у такій сфері? . Але я би казала, що файно аби кожен мав вибір

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

нмсд, не правильніше/нормальніше, а просто краще обирати найкращу наречену/нареченого не з кількох кандидатів, а кращу/кращого від усіх, бо твоє, бо найкраще, бо єдине, бо... Тоді точно не буде приводу бідкатись, бо ж обрав найкраще, а як вже розпорядився - як вмів.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а повна цитата якраз про "додаткові комфорти",

інакше не дадуть тобі більше, ніж вважають за потрібне:

для мене це звучить дико: старатись на мінімум, понад мінімум, на "додатковий комфорт" інакше не отримаєш "плюшок". Комфорт або є, або нема.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Думав покинути цю темку, але з огляду на вище наведену цитату не втримаюся
Ситуацію я навів чисто теоретично. От скажіть, чоловік "пахає" на кількох роботах, приходить додому втомлений заради того, аби сім'ї ніц не бракувало, а не жити на 2-3 тис. грн, а дружина йому ввечері макарони з кількою і хліб, купу претензій і вимог. І навпаки: в хаті чисто, на столі є, комфортно, а чоловік по дому не допомогає і має гарну відмазку, я, мовляв, працюю як можу, шо ти ше хочеш? А то його як можу полягає в звиклій роботі за 2000 грн і в ліні шукати щось прибутковіше, вдома теж не допоможе, бо ж "працює". Формально вони обоє виконують свої обов'язки, але власне роблять то з обов'язку, а не з любові. За таких обставин хтось один почне вигоряти і поволі зменшувати обороти своїх старань. Ніби прості речі, а викликають стільки різночитань. Адже коли не бачиш руху назустріч чи навзаєм, то рано чи пізно знеохочуєшся. І річ не в бонусах за "додаткові послуги". Ми в сім'ї не розглядаємо стосунки крізь призму "плюшок". Рівновага і гармонія в сім'ї якраз і полягає в синергії, коли потрібні речі роблять обоє в однаковій мірі.
Добре, закінчую, прийшов якраз з роботи, йду на вулицю гуляти з моїми дівками. Мо' яку плюшку дадуть

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Про це ще досі хтось роздумує))?
Гарбуза хто колись давав??

---------- Додано в 20:25 ---------- Попередній допис був написаний в 20:18 ----------

Чогось і я так думаю. Висновок зробила після

І мені в житті треба багато.
Маніюр на ходу для мене теж повний аут (правда гидоти в карму писати звички не маю, все, що думаю, пишу відкрито).
Нікого не хочу образити, та для мене це неповага до самої жінки.

Donner, дякую за такі щирі і розумні думки з приводу.
Тре нам трохи чоловіків у цю тему для розбавлення)).

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

теж так думаю! От читаю - читаю сторінку за сторінкою, щось пишу і не публікую...купа думок і думаю як то доступніше їх тут викласти.
Ловлю себе на думці, що не вмію я вилазити зі шкіри, щоб вгодити чоловіку більше ніж це йде від мене природньо. Здається,що і він так само не старається понад свої можливості - просто є сам собою - моїм ідеальним чоловіком.
Розкажу декілька випадків...Вчора була з малими в 1-ій лікарні, мала в ерго, малого за руку і на 6-й пов. здавати алерго проби і от медсестра питає мене: Ви самі з ними? Я не зрозуміла, перепитала, вона мала на увазі, чи ми живемо самі з дітьми і так співчутливо мене жаліла, що це так важко. А що тут аж такого важкого. В нашій сім*ї ніхто не має суто своїх обов*язкіів, ми все робимо разом. Навіть я значно менше, від чоловіка, якщо підсумувати. Я готую їсти, чоловік мені завжди всі продукти чистить/миє/нарізає. Я прибираю в ванній і кухні, він в кімнаті і коридорі+ миє підлогу всюди і пилососить. Частіше ніж я миє посуд. Я так само як він приношу дохід в сім*ю...ніби то, насправді зароблені мною гроші ідуть на мої потреби, хоч не скажу, що мій чоловік заробляє дуже багато, але завжди каже, щоб за свої я собі щось купила краще.
От щойно прийшов з роботи, а я сирники смажу, втішився, поцілував, сказав гарне слово і побачив гору не попрасованого одягу на кухні(я завжди його прасую, бо так люблю, щоб одяг в шафі лежав гарно складеним і попрасованим) і каже, я зараз мамі задзвоню, щоб завтра прийшла тобі допомогла, щоб ти собі відпочила Приємно! Хоч я можу і зараз його попрасувати, поки він вдома і бавиться з дітьом, але не буду.
Вночі я ніколи не вставала, з цим в нас проблем не було, коли діти лягають спати, я не іу на куню, не прибираю, а теж лягаю і або читаю ДП, або сплю, зранку та ж історія, сплю доти, доки спить Євуся. Рома встає раненько, включає мультики собі тихенько і дивиться.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а то зле? чи мають бути щодня якісь вишукані страви - дефлопе, крутони, буррата з соусом песто?

як показує практика і теорія, чистота, комфорт, допомога і заробітки чоловіка ніяк не зав"язані і не залежать. Мені виглядає на зле: не взяти банку з консервою з полички, бо то чоловік має купити. Не замести підлогу при потребі, бо "я ж працюю".

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Гарно написали.
Оце для мене +- і ідеальні відносини сучасного подружжя з дітьми без шалених заробітків.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

хі хі, я теж не змоглаб так, тай це не головне...мої нігті і без лаку можуть бути, головне, щоб були акуратні і чисті, а на це час поки маю.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Моя показує, що це дуже часто діє в сімях без діток або вже з великими дітками, коли жінка не працює.

---------- Додано в 20:36 ---------- Попередній допис був написаний в 20:34 ----------

Та я лак на руках не люблю в принципі. Малюю тіко по великих святах. Та в мене то завжди було. А не так, що після одруження почалося і я то оправдовую.
P.S.: а манікюри\педикюри і т.д.- для мене то більше релакс, ніж сама процедура.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ото насмішили
в нас сьогодні позавчорашній борщ, суботні голубці, фрукти і сирнички. Муж мега довольний Практикую приготування їжі на тиждень, ну максимум два рази в тиждень. Можу ще додатково щось приготувати швидке, на зразок:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

де так то обставили, що воно починає залежати, чи ж могли щось впустити на початках і змінювати щось страшно

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

?
Ніц не зрозуміла. Поясність ще раз, будь-ласка.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

така ситуація не залежить ні від наявності/відсутності дітей, рівня заробітків, від того хто заробляє, хто займається господарством.
якщо починати стосунки з "сама сама, все сама", то чоловік до того звикне і спонукати його до хоч елементарної допомоги буде дуже тяжко.
жінка може і заробляти, і дітей тягнути, і городи садити, а муж працювати в якомусь інституті науково-дослідному, писати статті одну на рік і приносити копійки, але ж "працює, посада, потрібен простір, час подумати"
буває що свекруха все тягла, і її син одружується з переконанням: були б мамонти. ото таааа, а сміття винести - ніі, не чоловіча то робота.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

те, що я фарбую нігті на ходу? ну мені ж так нормально, і получається акуратно, і я ж ні в чому себе не утискаю.

Я навіть на весілля манікюр і макіяж сама собі робила і не вважаю, що то щось таке....

не вислуговуюсь. Я отримую задоволення від того, що маю сім'ю - таку, яку хотіла. І що в декреті я - така *дружина в декреті*, якою хотіла би бути. Я живу у своїй мрії, яка збулась, і що тут поганого? Так, я не приховую від нього свою вдячність за те, що він вибрав мене. І абсолютно не боюсь, що він вважатиме мене чи то менш цінною чи то ще щось таке. Зараз вже і забулось, хто за кого боровся. І я то вважаю неважливим абсолютно.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

точно! В мене мама так вже 30 років живе...і жіночу роботу і не жіночу...і мальту мішає, і подвір*я косить, а чоловік (тато) спить змучений після роботи в 13 годині дня. І потім мені жаліється, шо як то так можна.

---------- Додано в 21:45 ---------- Попередній допис був написаний в 21:42 ----------

Як мама приїжджає до нас то просто в шоці...ми обоє в кімнаті, а чоловік на кухні миє посуд або смажить налисники. Для неї це дико)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я от вважаю, що це особиста справа кожного. Чому неповага - це ж ніхто не змушує робити так чи інак. Я он часто теж на ходу майже фарбую нігті - бо вічно то відкладаю на останню мить.... Отака от самонеповага То з того ж розряду, як ті "медузи" в салонах - прийдеш зробити той манікюр/підстригти гриву чи ще що - кидають співчутливий погляді і питання "Давно Ви....". Забилам би. Який після цього вже релакс.