Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Нігті, нігті..

Начиталася вас і за нігті згадала. Пішла у ванній кімнаті взяти рідину для зняття лаку, а вона розбилась ( ясно, що таке не можна у ванній тримати , але). От і пралька відсунулася від стіни, за нею вимилося, чистота і порядок ( місцевий) і нігті від лаку почистилися

мій теж встає, і вставав.
Бувало, що три дні дитина суто вночі кричить. Вдень нормально, я собі висплюся, а тато вночі не спить і вдень не спить. ТОді тато йде шукати собі тихіше місце. В межах дому Та й взагалі, якщо я вдень спала, то вночі встану без проблем... А якщо я не просинаюся- значить я дуже міцно сплю, тому що змучилася, то встає він.
Моя знайома тишком втікає на кухню з дитиною. Там тато псіх коли невиспаний )).

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

мій завжди казав щоб я його будила, але не було такої потреби а розбудити тільки для того бо я не сплю .. якось не нормально.

в мене теж.
Бувають в мене такі дні коли не хочеться нічого, але в мене на такі дні завжди є шось в морозілці приготоване мною) . Чоловік каже не напрягайся, просто подзвони і скажи купи сосисок і поїмо. Не відношусь до життя як до суцільного обовязку... Шось дійсно треба зробити -вже і зараз, шось прохалявити. Найгірше то рахувати "ага, я зробила більше а він менше" і тд... То отруюює відношення.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ну я ніразу не будила, встає сам) а сосиски, рулети, паштети і інший асортимент з Родинної ковбаски я вже тех застосовую, щоб облегшити собі життя. Мій почав говорити..ти тільки про себе думаєш, живеш для себе..душ шарко, масажі, перукарні, книги...видно начитане тут роками мистецтво почало діяти. правда я ще додаю йому, що і дитина на мені при всьому цьому.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

"ця штука" - НМСД, не стільки з нагодуванням, скільки з отриманням того, що очікуєш. Приходиш додому в очікуванні чогось їстивного, а нема ніц. Стрьомно...

Думаю, ця ситуація - геть інша, і я в такій, чесно кажучи, ще не була. Ну, тобто, було, що я стабільно приходила з навчання+роботи пізніше від чоловіка, але я і йшла пізніше. Тобто, щось зварила зранку, а не прям увечері, - і на вечерю розігріла. Ну і дітей тоді не було... тобто, прибирання було простим підтриманням чистоти, а не як зараз - розгрібанням завалів за їжаками. Суто гіпотетично - у ситуації 2х працюючих, де жінка приходить пізніше - треба, звичайно, хатні обов'язки ділити. Якось. Хм...

---------- Додано в 14:09 ---------- Попередній допис був написаний в 14:07 ----------

так ясно, що ні. То я відповідаю на питання - "чи могла б я час від часу забити на готування для чоловіка чи ні?" не могла би, бо ми, власне, їмо всі разом.

---------- Додано в 14:19 ---------- Попередній допис був написаний в 14:09 ----------

"якщо щось". Так, мій теж казав. В нас був період - місяць після народження Дмитрика, коли малюк кричав нарозрив з 22.30 до 06.30. Перші пару ночей після ПБ не спали разом. Різниці не було жодної, бо ж вдвох його носити не будеш, а я і так не засну, коли ляля так кричить. Після тих пари ночей він ледь не заснув за кермом, що не є добре.

перший його дзвінок в ПБ після народження Сергійка: "А він спить вночі?" і то - о 03.00, а дитя 01.45 народилось

Зараз то все не так, бо хворіють діти не часто, дяка Богу. Ну і крім того, в нас обох є такі собі "мертві зони": в нього перша половина ночі - безпробудна, хоч з гармати стріляй. . А я о 05.00 - 06.00 - чисто не людина, дуже тяжко встати. Натомість йому легше прокинутись і зреагувати адекватно. Нині Їжакові щось наснилось о 06.30, - за 20 хв до наших будильників - і перш ніж я зрозуміла, що це не сон, татко вже схопив манюню і пішов йому щось розповідати.

Зараз кризова ситуація в країні, я не заробляю. Тому грошима і чесною працею чоловіка дуже дорожу. І часом бачу, що в нього і на роботі проблеми, а тут - ще і Дмитро якусь вірусяку до хати приніс, чи Сергійковий зуб дуже вчасно ріжеться. То я свідомо берегтиму сон чоловіка, бо таких ночей небагато, а годувальник у сім'ї зараз один.

---------- Додано в 14:21 ---------- Попередній допис був написаний в 14:19 ----------

теж так вважаю. Тим більше, що в мене особливість така - я до дітей встаю майже у сні. А він мусить повноцінно прокинутись, роздуплитись, а потім - не може заснути. Можна би було закрити на то очі, але ж ми... ми ж рідні люди...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я захоплююсь Вами...ще і Дмитро якусь вірусяку до хати приніс, чи Сергійковий зуб дуже вчасно ріжеться.- і все на Вас одну....

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Маленька ремарка: у наш час і домашня робота стала легшою з хлібопічками, пральками, порохотягами.... А так то згідна - в кожному "монастирі" свій устрій, нема універсального рецепту.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ну, воно-то так, але в наш час і вимоги до чистоти інші, і все решта. В селі - хата "музейного типу": там сплять, а цілий день ходять брудні по дворі і працюють на городі. В тому режимі я обходжусь без техніки, віник - норм В квартирі багатоповерхівки - інакші вимоги і інакші можливості

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну які б не були вимоги, але я припускаю, що після двох забабраних малюків вручну перепрати одяг - важче, ніж в машинці-автоматі . Це просто приклад.
До речі, я зовсмі не применшую цим важливість і часом занудність домашньої роботи - тому розподіляти якось треба, просто кожна сім"я по-своєму.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

в селі ніхто через 1 пляму прати і не буде та то таке, просто нагадало мені, як в селі часто вважають міських жителів неробами.
якийсь час ми не мали машинки-автомата. Реально набагато складніше було хіба з постелями. Ну і віджим, звісно, для моїх рук - просто вбивство, а підчас вагітності - не варто і казати. Дяка Богові, що є машинки.
Техніка дає нові можливості, і для мене просто кайф - "запрягти" її на повну.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ви так наголошуєте...

це не форс-мажор, це нормально, і вводити якийсь особливий режим "охорони спокою годувальника", в той час коли вдома 2 дітей ... я правда щиро не розумію.

ну та ми всі в одній країні.

я розумію, що мені ніхто не повірить . Але дорожу, і грошима, і спокоєм чоловіка, і ним всім. Але ж він чоловік! Сильний тобто. *не заставляйте тільки прописувати випадки хвороби і всякого такого*

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я хоч з тим не маю клопоту ))) в мене чоловік, як вже засне, то можна ходити пішки по голові і то навряд прокинеться!
Цілком погоджуюсь з Орман. Тут ще треба добре подумати кому б то забезпечити потрібно було додатковий сон

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ну я, як заведено , міряю все на себе. От в мене це тільки ціною мого не те що комфорту, а прям здоров"я можна досягнути

оце що я не хотіла прописувати . Всілякі одиничні випадки приступів моєї щедрості, чи коли чоловікові направду потрібен такий режим, але весь час так жити (не буду казати скільки років), то можна чокнутися. Все про себе пишу.

була десь така тема анноун, що у доброго чоловіка жінка лінива .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

нема такого, просто так ми живемо.

хто до чого звик.
я теж звикла, що чоловік заробляє більше від мене, ну але не заробляти зовсім - для мене то щось нове. Але це офтоп

просто не хочеться знов скотитись до того, щоб мені почав хтось доводити, що жінка, якій ніхто ніколи не приготує ранкову каву, яка роками не відвідує перукарню і яка не хоче будити чоловіка по ночах не може бути щасливою дружиною. Я - дуже щаслива дружина. І взагалі, сприймаю то все буквально. Так, коли мене спитали про манікюр - я чесно розповіла, а мене і в карму обіржали...

я не вважаю, що створюю щось додаткове. У мене нормальне, спокійне життя. І не сплю ночами я лічені рази в році і абсолютно мені не треба, щоб чоловік не спав разом зі мною.

---------- Додано в 16:13 ---------- Попередній допис був написаний в 16:11 ----------

суб'єктивна думка. більш узагальнено - у доброго жінка щаслива. а якщо їй ліні не треба?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Якось тут так все викрутили.. Говорили про одне, а зїхали до іншого..

Дівчата, тут ніхто не писав "Не хочіть робити хатню роботу!", а "Не робіть те, чого не хочеться робити".. І деколи навіть так "Якщо не хочеться щось робити зараз, зробіть пізніше, попросіть чоловіка і те де"..

В кожного в сімї свої правила. І якщо жінка за день переробить всю хатню роботу, погуляє з дітьми 2 рази в день і може радісно поцьомати чоловіка увечері, і так КОЖЕН-КОЖЕН день - скидаю капелюха перед такими жінками. Я вже не раз то писала.

Скорпіонша правильно написала про зриви. Я теж колись все робила з ентузіазмом, сама-сама, приємно, бо для чоловіка, але раз в кілька місяців накипала образа, чекала віддачі, розуміння, чого не було. Ставався шкандаль, розбор польотів і теде.. І мене оті шкандалі надовго виводили з душевної рівноваги.. Кожного разу йшло все по колу. Якщо Вам вдається виконати хатню роботу без участі чоловіка і жодного разу не траплялось внутрішнього відчуття образи на весь світ за те, що "я все, а він нічого" (образно кажучи) - то ж СУПЕР!! Ніц Вам змінювати не треба, а навпаки - ділитись тут порадами, продовжувати бути щасливими і нікого не слухати. Але якщо такі думки хоч час від часу засідають в голові - тут поради як я вмію все сама-сама і з того щаслива - не діють..

І мені не стільки важливо розподіл обовязків, скільки знання того, що якщо я зараз не можу щось зробити, то це зробить чоловік.. А не скаже "Чо в хаті бардак?! гир-гир-гир"... Важливо знати, що він у разі потреби чи мого прохання -допоможе. А оте моє "не можу" може бути викликане різними причинами (втомлена, щось болить, і навіть не хочу.. чи я маю завжди-завжди хотіти робити хатню роботу? я не винна, що я зараз чогось не хочу і робити на силу - не буду.. але за 15хвилин я можу захотіти і зроблю, а можу за тиждень не захотіти - залежно про що мова)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

плюс 100.треба бути собою, не робити вигляд, а бути такою, як є насправді. Ні в якому разі не наступати на себе. Не перекошувати сім'ю в один бік.
А як конкретно це відбувається у кожної конкретної пари - це буде дуже відрізнятись.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ви - надзвичайна жінка! Останні сторінки цієї теми я читаю через Ваші дописи, бо враження таке, що це говорить моя дружина Так, я не боюся сказати, що вона теж створює мені "зону особливого комфорту". Я знаю, що вона щаслива. І я теж. Повірте, обов'язки, прання-готування-миття - другорядне, коли є загальна гармонія. Тоді все решта якось саме по собі влаштовується.
Мені, наприклад, приємно провести пів-вихідного на кухні, аби зготувати щось незвичайне. Раніше я не вмів куховарити, але навчився і це мені як хоббі. Я без додаткових слів отримую те, що хочеться: затишок, розуміння. І без додаткових слів даю: можливість не рахувати копійки в заначці, коли треба щось купити, дати дружині довше поспати на вихідних і т.п.
Я чудово розумію хід думок cjomcjomka. Бо інколи ми хочемо чогось надзвичайного і не вміємо радіти дрібним радощам. Ось тут говорили, мовляв, а що тут такого, що чоловік працює і втомлюється, він же чоловік, це його робота, навіщо його жаліти? Ну що ж, якщо жінка не хоче стоврити додаткового комфорту для чоловіка, тоді напевно, їй треба розраховувати на сімейний бюджет в середньостатистичну львівську зарплату (3000 грн). Все буде по-чесному - і ти, і я робимо все в межах своїх обов'язків, так званий сімейний мінімум Але в люблячих сім'ях за усі старання "понад мінімум" теж хочеться віддати більше, інколи - пересилити себе. Це якось на автоматі. Щасливі не ті, хто не переймається зайвим і не напрягається, а ті, хто наввипередки догоджають одне одному.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Звідки таке твердження????десь можна про це почитати???

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Шкода, що то так мислять не всі представники сильної статі. Як би не писати та в нашому житті так є, що жінці попадає більше (у всіх відношеннях - певно за те що яблуко перша взяла), друге питання хто вже як до того відноситься та в реальному, а не епістолярному житті видно, що на жінці тримається все. Хоча я за рівність, не вважаю ні тих, ні інших кращими, а однаковими, Бог третього не створив, а звідси - варті одне одного. Тому і все на пополам (і раювання, і побутування). Та дуже приємно, що є мужчини котрі так гарно мислять і це озвучують.