Відповідь: Дівочі сльози за совітами інтереси зараз розійшлися, та й спілкування згасло, тим більше зараз в різних районах живемо.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Ну тоді вважай-не-вважай, але це була державна мова. А Ви знаєте, було б файно ввести зараз таке самісіньке правило: вивчати англійську, російську, ще якусь на вибір - але українську обов"язково і плюс українським (в сенсі мовникам) вчителям надбавку .
Відповідь: Дівочі сльози за совітами З одного боку - так, з іншого - для республік все ж таки нерідна) Рідну мову і вивчати, і викладати набагато легше, ніж іноземну, через те і надбавки. Було б взагалі супер) Бо навіть на Україні (я вже не кажу про поїхати працювати за кордон) багато великих фірм мають "офіційну мову компанії" залежно від того, де знаходиться їх головний офіс. Більшість цих компаній англомовні та російськомовні.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами мій чоловік був звільнений від вивчення української ( хоч сам він з україномовної сім ї): на початку 80-х, він приїхав з батьками до Львова з Новосибірську ( сам народжений в польсько-українській родині у Львові, батьки його звідси,просто з 6 місяців жив за місцем служби батька- то в одному, то в другому місті Сибіру). Відповідно. з народження був у російськомовному середовищі ( як і більшість діток військових), навчався у російській школі. Приїхавши до Львова ( це був вже 8 клас), пішов навчатися до 77 школи ( тоді це була російська). Від вивчення української мови був звільнений.А от його рідний брат, який до першого класу пішов вже у Львові, вчився в українській школі. Зазвичай такі можливості надавалися власне дітям військових, які переїжджали постійно і діти навчалися в російських школах по всьому Союзу. Аналогічно було з двома моїми дядьками- теж дітьми військового ( жили в НДР, повернувшись на Україну були звільненні від вивчення української). До речі, українську мову усі вони чудово знають ( і пишуть і розмовляють)- чоловік, наприклад, просто потім сам вивчив. Звичайно, якби йому дали завдання написати твір на українській, думаю, кілька помилочок у нього знайшлось би . Але, в принципі, українську він знає краще, ніж багато "україномовних",спілкується нею щодня на роботі чи за потребою, хоча рідною мовою вважає все-таки російську ( оскільки для людини рідною є та мова, на якій вона думає. ) Ще нагадалося: я мала найкращу сусідку- подружку- з російськомовної (єврейської) сім ї. То вона на протязі 80-х навчалася спочатку у 16, а потім 3 школі. Від вивчення української мови була звільнена також - на підставі заяви батьків.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Я те саме писала у одному зі своїх попередніх дописів) А на підставі чого просили звільнити, не знаєте? Бо якось не віриться, что просто написали "не хочемо вивчати"...
Відповідь: Дівочі сльози за совітами я у це не вникала. До речі, у класі моєї подружки вона була не одна така "невивчаюча" ( на нашій "парафії" у 80-, в основному усі мої друзі були з російськомовних сімей). Просто знаю, що в обидвох школах она без проблем була звільнена від вивчення української ( як і ще деякі діти). Нікуди емігрувати вони не збиралися, і зараз успішно живуть у Львові. Коліжанка, до речі, українською так і не володіє ( хіба на рівні розмовної "зі словником" , бо не мала потреби чи бажання її вивчати потім самостійно. п.с. оце нагадалося, що серед друзів- однокласників мого чоловіка ( з якими і зараз спілкуємося) - теж є ті, які від вивчення української були звільнені. І це не діти військових . При нагоді поцікавлюся у них.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Українська мова допускає обидва варіанти. Чи я не в курсі якогось новішого правописа?
Відповідь: Дівочі сльози за совітами до речі, спеціально не ховала під офф, бо дуже в темі обговорення ви ж всіх так гуглити відправляли
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Наскільки я пам"ятаю зі школи, то українською завжди користувались прийменниками "в" та "на", а російською правильно "на". ---------- Додано в 14:41 ---------- Попередній допис був написаний в 14:37 ---------- До речі, знайшла отаке: ПиС: сканів не маю, джерело не перевіряла
Відповідь: Дівочі сльози за совітами немає слів інтернет, телевізор, гелікоптер і порохотяг, тим не менше ці слова є у сучасній мові і панівна форма не означає правильна, якщо багато хто говорить замість "ось" - "осьо", то не означає що так правильно і вірно
Відповідь: Дівочі сльози за совітами ну бо мова про частину (!!!) України (!!!) ага, питання тільки в тому відколи вона панівна?
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Ну, я би сказала, то більше "на території України", "на землях України". Звичайно, можу помилятись Я так розумію, що то більш політичне, ніж лінгвістичне питання) Я звикла до "на" (тим більше, що Шевченко мене підтримує ), але ж то не є заборонено до вжитку?
Відповідь: Дівочі сльози за совітами зважаючи на вашу позицію, мене це навіть не здивувало в Шевченка трапляються обидва варіанти між іншим на Вікі українській цьому питанню є окрема стаття присвячена
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Як у школі навчили - так і говорю) Тут моя позиція направду ні до чого. Я і кажу - українською дозволялись обидва варіанти. Принаймні, за часів Шевченка ПиС: ще отаке знайшла 1905 року Ніби не фотошоп
Відповідь: Дівочі сльози за совітами ой вона стільки раз "ні до чого" в цій темі згідно ваших бачень що навіть тяжко припустити звідки стільки запалу і так зрозуміло: в радянський час життя не було, крім поодиноких випадків, яким напевно ви є (напевно - це припущення якщо щось і кагебе ж ні при чім а всьо рука тянється та й тянється гарно
Відповідь: Дівочі сльози за совітами ще раз задумалась над цією фразою власне в контексті даної теми вона таки дуууже багато про Вас говорить
Відповідь: Дівочі сльози за совітами У цій темі немає озвучених "моїх бачень". Так, дехто вже зробив висновки щодо них - але це лише припущення. Та який запал? Тема ж для поговорити - от і говорю Чиста правда - давно себе по руках бию, щоб сюди навіть не заглядати (і не псувати вам атмосферу), а вони самі тягнуться 5 копійок закинути
Відповідь: Дівочі сльози за совітами До речі я, каюсь, теж донедавна того не знала (= не звертала уваги?), але коли десь тут на ДП прочитала про такий дискус - то почала в мережі шукати інфу... І все ж таки зрозуміла, що то питання і політичне, і лінгвістичне . Бо навчили нас "на Україні" яко десь в частинці чогось більшого, а не "в Україні" яко в самодостатній державі. Іноді просто цікаво - наскільки прихованими можуть бути важелі впливу, ну нє? То ж дійсно які уми (!!!) мали працювати на ту машину, що настільки і в таких деталях все продумано було. І ніколи не повірю, що то все випадкові збіги . От якби нам парочку таких проукраїнських "маркетологів"....
