Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ой, добралась я сюди нарешті (пербираюсь з жилєтки сюди, бо вже набридло)
Минулий тиждень був такий несподіваний...Свекруха вирішила двох своїх невісток з дітьми (четверо гавриків ) звозити на море(за свій рахунок), за три дні дістала квитки, за день спакувались і поїхали відпочивати. Діти задоволенні, загорівші, щасливі, повернулись до наших татусів (яких свекруха, тобіш мама, не взяла , мол хай працюють). І скажи після цього, що в мене погана свекруха.
Щойно дорозгрібала сумки, гора брудного одягу вже перепрана.
Але море, то сила. Такого задоволення, я вже давно не відчувала..накупалася-навлавалась досхочу. Назбирали купу ракушок, ну і піску також привезли купку.
Хочу ще...тепер черга чоловіка везти нас на Шацькі озера (бо то моя любоффф).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні мав бути такий вечір, які я дуже люблю- чоловік на село поїхав, діти мали вискакатись на дитячому дн і рано лягти, а я мала смакувати якийсь файний винчик або мартіні, подивитись файне кіно, полазити в неті...а що маю? Я траванулась (підозрюю що кавуном ) крутить живіт, дєло к ночі, боюсь якби не обніматись мені всю ніч з білим другом..Дімка в обід затемпературив, а Сашка відскакав на дні народженні а навечір слідом за меншим затемпературив , в обох 37.5 і червоне голо...Ну дімон то таке, слабонький ще, а саша..то ж дитина яка вже 2 роки ні разу не засопливила...грішу на вірусяку якусь(позавчора мали відвідини чорнобильської лікарні)....от і вєчєрок. Нє, всетаки треба йти хляпнути собі чогось...не дам ніяким бацилам жодного шансу)Ще б кума моя з"явилась на связі, потринділи б...Таню, ауууу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вчора була з малою на Орлика. Лікарі якраз бігали-привезли дитину в реанімацію, з отруєнням після кавуна. Мама дитинки померла від отруєння....Кать,вважай,може все-таки до лікарів звернись?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

йой...не лякай мене!!! я сама з дітьма в хаті...пішла сорбекс шукати...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Нє ждалі? А я пріпйорлась...
Здається депресуха помалу відступає. Але тільки-но згадаю, що в понеділок на роботу, як знову щось навалюється. Ніколи в житті не могла подумати, що я просто так "заб"ю" на роботу. Телефон в мене всі дні був відключений. А я сиділа в хаті і на люди не виходила.
Правда, вчора зробила вилазку на базарчик. Ну, але то такоє, щоб з голодухи не гигнути. Сьогодні мої забаганки виконував Рудий і з хати я знову не вилазила. Здається, я вже відпочила...
Пи.Си. Начиталась про кавуни. І вже жду... Вчора топтала кавун, сьогодні дотоптувала. Але вчора я з"їла дві дольки, яко людина. А сьогодні я була поросям. Рубанула половину, і давай ложкою молотити. Думала, жи трісну. Але нічо. Рудий взагалі свято переконаний, що я ніколи ні від чого не трісну. Він як вздрів мене з тим кавунякою і ложкою... Оооо! Ті великі округлені випуклі оченята -то шота з чємта.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я нарешті виспалась - дрихнула орієнтовно 13 годин. Каййййф. Бабця сказала, що нарешті в моїх очах немає злоби Взяла собацюру і поїхала до мами на Сихів - погуляли в лісі, закупились трішки на базарі, потринділи по скайпу з дорогою родиною і поїхала додому. Песьо настільки змучений, що по дорозі назад майже спав на задньому сидінні Приїхали додому, наготували смакоти і дивимся фотки з минулорічної подорожі. Нарешті Гарний спокійний вечір.. Ще почитаю щось і спатки..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Мені кавун взагалі нецікавий, коли я їм його яко "принцесса" То мусить бути затишок, одинокість, і медитація під звуки чавкоту , сьорбання, і потоки соку по підборіддю і грудинці:xaxa:


релаксую від присутності відсутності мужа.
Плюси :
в хлібниці завелися яблука і персики.
ніхто вночі не хропе
туалетного паперу треба менше ніж зазвичай
музика серіалу "Сила" ні в кого не викликає приступів анафілактичного шоку
в хаті не чути передач типу "магнолія тв", " свідок".
Мінуси :
ніхто вночі не хропе, не приголубить і не обійме...
Але я ще про то не згадую, поки - кайфую )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

в мене таке кантрі, шо певно кантріше не буває.
але шойно муж мене по скайпу поцьомав, братик привіз морозива, маю просто суперову шоколаду з корицею та мигдалем, п"ю каву, читаю тирнет, намастилась кремом.... і медитую як би то попасти на каву до форумляночок що мене в гості запросили.
Наталю, файно що повертаєшся, надіюсь все гаразд зі здоров"ям. Не пропадай і пиши.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ггг, мій каже, шо під ту музику хіба йти вішатись :xaxa: а мене пре, я і всплакнути під неї можу. ну так по-доброму, по-вагітному :xaxa:
я тоже нинька сама і з недоліків ше то шо нема кому зловити комара. вже кружляє навколо мене паразіт, і то я ше навіть не лежу!
а ну і ше мені троха страшно самій в хаті. в дамскую комнату шойно ходила з включеним всюди світлом, як в дитинстві :xaxa:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Чоловіка знаойомої тато так помер, то ми після цього кавуни їмо дуже обережно. А Антон наш за кавун питає ще з зими. Щодня в магазин заходимо Антон на них дивиться і питає чи вже дозрів щоб їсти. Чоловік мій, добра душа, купив один. То я в неті шукала як на око оприділити чи можна його їсти, досліди проводила . А потім дітям лиш дольку відрізала. Все добре, всі здорові.
Забула похвалитись, що в понеділок ми з чоловіком ходили на боулінг. Класно час провели. Нарешті ми якось заново зближуємось і починаємо потрохи проводити час вдвох. І потрохи проходить відчуття провини, що той час можна було провести разом з дітьми.
Вчора я постригла своїх дітей. Вірніше, старшого лише наполовину, бо закатав таку істерику, що в мене аж тиск піднявся. Із-за того сьогодні не виходили на вулицю аж поки вечором не прийшла мама і не забрала Дімуліка прогулятись. А тоді вже й достригла старшого, з криками і плачами. Таким файним золотим сонечком став. "Мама, ти кажеш, що я таке сонечко, а я так плакав". Виявляється, він переживав, що буде подібний на сусідського хлопчика, якого підстригли майже налисо.
А ще сьогодні для себе зробила відкриття, що виявляється одяг в комоді можна складати скрученими валиками і все лежить гарненько і рівненько в рядочках, і він весь повністю вміщається. Перескладала дитячі речі і аж кілька разів заглядала в комод помилуватись. Зато я тепер вже точно знаю які я хочу шафи.

Завжди боялась темноти. А коли народився перший син, чоловік почав працювати в графіку доба- через добу. А ми ще й на першому поверсі живемо, а до того все життя на 8-му. Я дуже довго боялась залишатись сама з дитиною. Як параноїк була - від любого звуку за вікном здригалась. Іноді навіть мама залишалась ночувати зі мною.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Нє, найліпше, коли той сік стікає аж по ліктях. Я... в білих штанях... з позолоченою лижечкою... під фільмєц... обтраскана кавуном... захляпаний стіл... насіння по підлозі... Ееех, раманціка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

начиталася я про кавуни і аж мене страхи вхопили... ми ще не купляли кавуна у Львові та й тепер якось страшно...
а я вже поснідала - так самотньо і врочисто - за ДП кава, хімічний десерт і Інтернет... пішло, як в суху землю зара досушу волосся і гайда збиратись до церкви! а потім - сімейна вилазка на день народження найліпчіших друзів-кумів! всім прекрасного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Оскільки вчора весь вечір я сиділа в одній дуже потішній темі, то робота моя сама не робилась. Все перенеслось на сьогодні. Треба прибрати, почистити картопельки, помити посуд, застелити ліжка, підготувати мангал. Має приїхати сьогодні моя на-най-най краща коліжаночка в світі - кумаська. Будемо засмагати, їсти печені на вогні ребра і овочі, підемо на футбол з малюками. То в тому випадку, якщо погода буде хорошою. А якщо на вулиці буде холодно, то берем їжу до хати і будемо в хаті дуріти. Одним словом будемо відпочивати. Ну а зараз треба випити чайку, мала зранку дуже файненьке тренування, то навіть їсти не хочеться.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Обід на столі, чекаю своїх мужиків тата чоловіка та сина(щось довго їдуть)
На диво в хаті тишина та спокій. Молодший тільки встав, а ми з сестрою наліпили вареників з сиром.
Рада що тато приїде бо вже давно в нас не був, постійно ми в них, тай навіть ремонту не бачив
В планах пообідати і відправити всіх! особ чоловічої статі гуляти, а собі зроьити манікюр
Всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ех...почуваю себе покинутою...достало вже те відчуття. Всі пишуть,дзвонять...а я покинута...не маразм?!
Вчора день буві суперський і не дуже...Провела його шикарно, але зараз про то дуже сильно шкодую, совість гризе Відвідала один дуже класний замок, але з погодою +40 ледь приповзла до хати, а потім один непалець мене рятував...я йому зато борщику зварила. Сказав що смачнішого ще в житті не їв і ніколи не думав що українська кухня така смачна.
Сьогодні в планах барбекю біля Дунаю...і хочеться і не дуже, далі сонечко смажить От чи лапки я там не відкину. треба піднімати одне мякеньке місце і хоть ліжко застелити

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ото прям як про мене написано))
тиждень на селі, а попереду ще 2
дитина балдить у басейні і від бавленя всіма, а я від того, що не готую і не прибираю, а чоловік від нас відпочиває
так нам тут добре, гори, вода, малявка цілий день жує якісь ягоди і "помагає" бабі.
вчора ходили на концерт на дн славське, подивилися на звьозд)
одним словом релаксую...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вчора був останній день моєї величезної, просто гігантської відпустки, а сьогодні йду в нічну зміну. Ааа, як же ж то не хочеться, сидиш собі вдома, зп все рівно капає, нікуди не спішиш, як то файно було. Відвикла від роботи, а особливо від нічних. Треба збиратись докупи, і то алярмово))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

в мене самий кращий чоловік. Нині пів ранку нила, що нічого не хочу і нікуди не піду. Але чоловік все ж таки мене вмовив. Я нарешті вигуляла своє платтячко, а то одягала лише раз і то минулого року. Класно погуляли в Стрийському парку, покатались на поїзді, бачили в тому ж поїзді посиденьку з родиною, потім діти катались на роликах, бавились на майданчику. Завершенням була величезна піца і от щойно прийшли додому. Чоловік каже то ще не все, трохи відпочинемо і далі гуляти. Я щось не дуже хочу, але все може бути. Врочистість)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І ми теж сьогодні там були, пригощали білочок горішками, потім на обід заїхали до моїх батьків, гарно посиділи. А ввечері зустрілися з сестрою і її чоловіком і прогулялися по Сихові. Ось такий в нас сімейний день сьогодні вийшов.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ГГГ, а хто тоді я, якщо за один присіст шестикілограмовий кавуняку прибрала? (весела нічка мені забезпечена)
Вихідні супер! Надихались карпатським повітрячком, діти надурілись, наганялись, нарибачились. А як же там гарно - сидіти на камінчиках, милуватися горами і насолоджуватись шумом річки. По дорозі додому заїхали в Гребенів, на місця "колишньої слави" (раніше там постійно відпочивали). Забрели подалі від людей назбирати екологічно чистого зіллячка для чаю. І який же був мій подив, коли мене гукнула молоденька мамочка з синочком, Hrystusja. Навіть чоловік сказава - це ж треба, посеред лісу зустрітись ))