Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та має поважати, але не розуміє чому, бо то жіноча доля все робити .тому і ставиться в приклад чужа жінка. А ще багатьох чоловіків гіперопікувала мама, а потім передала в руки дружині і от маєш за що дякувати він не розуміє, бо все завжди мав готове і без нарікань.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

як це не розуміє чому треба поважати ??? і де написано , що жіноча доля все робити ? Вже навіть не дивуюсь , що на жіночому форумі таке можна прочитати.

Та найпростіше, нехай піде до священника і запитає, чому треба поважати дружину , допомагати у всьому, ділити разом всі обов"язки .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ви серйозно так думаєте?
Ну бо я за три роки декрету геть іншої думки стала.
Ні- є звісно відстоток робіт, де все просто забувається. Та по перше- їх мало. А по друге- можна ж змінити вид роботи.

А це вже від роботи не залежить.

Теж такої думки.
Просто оце ходіння на роботу чоловіками ОТ і ДО добре нам в голову вбили.
Особливо подобається фраза- Щоб не розслаблявся.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та думаю. мені після декрету було важко вернутися на роботу. Все змінюється дууже швидко, знання застарівають, треба постійно вчитися. Але то від виду діяльності залежить.
І маю приклад кількох родичів, які не хотіли з дивана злазити, бо їм так добре, привикли до всього готового. От жінки і тягнули все на собі.
Але то крайнощі.
Я не думаю шо то нормально, шо чоловік нічим не займається і нічого не хоче.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я взагалі не уявляю як то сидіти вдома півроку і нічого не робити? Жінка за дитиною доглядає, це така ж робота. А чоловік має заробляти гроші.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

То ви кому пишете?
В Женічки ж є за що жити.
Я теж писала, що гроші в сімі є)).

---------- Додано в 17:38 ---------- Попередній допис був написаний в 17:36 ----------

То не є нормально. Та гоніння на роботу того не вирішить. То як лікувати наслідки. А треба шукати причину.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А не забагато честі ? То жінка має дітей пильнувати, все по господарству робити і ще мізки собі вивертати , що ж це з ним бідним сталось .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

хіба робота лиш для заробляння грошей? Нє, ну насправді, може як в когось робота така не добра і нудна, яка не приносить людині задоволення, то так, але я дійсно не уявляю собі сидіти без роботи. Щодо деградації згідна на всі 100000%! А для чоловіка тим більше. І згідна з тим, що чоловіка треба займати роботою, чим побільше роботи, аби був якийсь рух, бо тоді і дурниць не буде мати часу робити-говорити і відчувати буде себе зовсім по-іншому. І так, я ідеалістка, мені робота потрібна не тільки для грошей, хоч звичайно це важливо, але навіть якби я мала дуже забезпеченого чоловіка, я б 100% всерівно працювала.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

В мого чоловіка інша крайність, він періодично буває так поглинутий роботою, що на нас домашніх взагалі ні часу, ні сил не залишається. А я в такій ситуаціїпочуваюся вкрай погано, бо на даний момент суттєво залежу від чоловіка, не стільки матеріально, скільки в наявності часу для себе, для відпочинку,аналізів,візитів до лікаря тощо. Від мене ніхто нічого не вимагає, на нас часу просто немає. Іноді це на межі з байдужістю. Буває прикро, коли робота важливіша від дітей і сімї.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А якщо забрати слово МАЄ? І замінити його на слово ХОЧЕ? Чи хтось жінку заставляє силою діточок глядіти?

Хто ж вам заваджає працювати? Працюйте собі на здоровя. Чоловіка НАЩО рухати?

Насправді сумно чути таке. Надіюся воно з часом зміниться.

Люди ви шо? Про яке мистецтво можна говорити з такими думками?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Во-во. Я не хочу сидіти - не сиджу. Якщо чоловік не хоче мені пригледіти малого - кажу давай гроші на няню))) Але наразі якось обходжусь сама - не відчуваю себе на каторзі. То ж не конче за дитьом ходити крок в крок і всі кутки хати вилизвати.
Про сидіння дома. Напишу. Є речі, які більшість просто не зрозуміє, але комусь вони мегаважливі. Я вдома медитую: так тупо можу кілька годин закрита в кімнаті медитувати (як дехто каже: тупо сидіти і втикати). І от як хтось скаже, що то деградація - покусаю Бо мій весь духовний розвиток і почався з тої "деградації". Та я б працюючи і будучи "нормальною кобітою" і 10000 частини того не отримала, що маю зараз. І таки так, знайдуться мудрі люди, які кажуть, що "доста дурницями зайтися, іди на роботу, бо що ти з того маєш.". Нащо когось кудись пхати? Гроші є - лишіть того чоловіка в спокої, то його життя, він має повне власне право його витрачати на свій розсуд - захоче щось інше, сам піде. А то як в тому анекдоті: якщо тобі добре, то чекай поки набіжить натовп і почне тобі доводити, як в тебе все погано.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та нє, нінащо, най собі лежить пляциком на дивані, животик нарощує.... Рух то життя, а чим менеше людина робить, тим їй менше хочеться чогось робити. І таку людину з часом важко буде розрухати , їй просто буде лінь.. Не знаю, у мене є різні знайомі, ну нема таких чоловіків, щоби сиділи хоч якийсь час без роботи, хоч щось та найдуть, бо хто хоче і шукає, той найде завжди...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну власне йшлось про те, що не в грошах справа. І ніхто його нікуди не пхає вроді. Для молодої здорової людини бажання працювати є нормальним, тим паче для голови сім"ї.

Ну і чисто по-людськи, хіба чесно отак по-споживацькому жити. Ти собі своїм життєвим шляхом йдеш, а хтось має тобі в тому сприяти. Користаєш "благами" - будь добрий розділити і обов"язки. Вже не кажучи про стосунки, повагу і решту.

---------- Додано в 21:52 ---------- Попередній допис був написаний в 21:50 ----------

Подумалось - сім"я - то як замкнута система: якщо хтось тягне на себе покривало, то інший спить голяка . Тому має бути по-людськи

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Своїм попереднім дописом те й мала на увазі По-перше - грошей забагато не буває, навіть якщо вони є, то вони скінчаться. Я коли хворію, два дні сиджу вдома - це каторга, як можна просто так сидіти, важко уявити
Так, інколи треба перегрузитись, відпочити, але ж не півроку. Хоча Женічка писала що її чоловік протягом того періоду чимось та й займався, тому тут не про Вашу ситуацію пишу, а про те - чи є нормою чоловіку сидіти без роботи.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Також спочатку так обурливо виглядало мені : як то так, сидить вдома стільки часу, не працює, такий - сякий! А потім трохи охолола, ну, і не так страшно вже виглядає. Чоловік таки не сидів камінцем, якусь копійку заробив, сім'я на хлібі сухому не сидить, і скоро, зовсім скоро він таки ж піде на роботу. Не дивно, що йому не хочеться шукати роботу на той невеликий період, бо то треба вникати в суть, "обживатися", тощо, і за який місяць залишати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я трохи бачу дівчата, що ви говорите на різних мовах. Ніхто тут не говорить про те, що чоловік має лежати на ліжку а жінка все на собі тягнути. Так люблю таких пропагандистів, ну прям Ленін на броньовику. Ми не можемо збоку казати штовхай його в плечі, або забий на все. Часами треба просто відійти і подивитись збоку і проаналізувати ситуацію. Багато з нас вміють справді аналізувати себе? Справді переглянути свою поведінку а тоді щойно братись щось робити.
У нас також був такий період коли чоловік не працював, але йому особисто було зле з того, що він не був тим добитчиком. Так сталось, що в цей час мене попросили з роботи. Ось так, в один момент, без попередження. Я з того була щаслива, і чоловік побачив це як поштовх. Він пішов працювати на найменш оплачувану роботу, тільки, щоб якось заробити.
Он тільки поки він був вдома, то він все робив, що треба - їсти варив, прибирав, дітей до школи і зі школи. Все, що вимагає робота вдома, ну і плюс дзвонив по всіх друзях цікавився роботою. Мій муж ДАЛЕКО не золотий, але я просто вмію відійти і дати йому простір для творчості. Іншими словами, я віддаю все в руки Божі, і дива нам стаються дуже часто!

---------- Додано в 06:00 ---------- Попередній допис був написаний в 05:21 ----------

Не чесно, але Sera, дуже правильно написала - треба шукати причину!!!

Не треба лікувати наслідки вія інтернет. Ну так... а що ж тоді робити? Апагаваріть не буде?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Скажу тільки про себе. Для мене спокійна атмосфера в сімї - на першому місці. Отака я людина - психологічний спокій в сімї для мене ВСЕ. Тому я вибираю на деякий час забити на хатні обовязки і вивертати собі мізки чому в хаті нема спокою. Я терези по гороскопу, може то ще від того залежить - можу жити тільки в рівновазі. Мене не "вбиває" тимчасова гречка, бардак і купа прання-прасування, бо знаю що то все буде зроблено і все так не буде, а от сварки/претензії/докори мене справді "вбивають" і псують настрій дуже надовго. І я б то не називала саме так "Вивертати мізки".. а швидше "Зрозуміти чоловіка".. зазвичай розлучаються, бо нема розуміння, а не тому що жінка не готує/не пере/ не прибирає.. Furore добре говорила, що коли є розуміння причин то легше реагувати на все, і навіть змінювати нічого не потрібно.. Тільки розуміти. Ну я ще почала дещо змінювати. В собі.

І до хатніх обовязків я не ставлюсь, що я МАЮ чи ПОВИННА.. Роблю все, бо сама того хочу. Коли не хочу, тоді не роблю. І хай хоч світ валиться - не буду робити поки не захочу. Мама завжди зі мною через то сварилась, бо то завжди ТРЕБА, МУС.. Добре, що живу окремо.. Хіба на роботу ходила бо то МУС, а в хаті я сама собі режисер.. і господиня )))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А я думаю, чого б це мені так імпонували Ваші дописи, теж терези, підтримую, внутрішній спокій перш за все, ми інакше не можемо

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Якби не дай Бог, в мене був би такий чоловік, що лиш би на дивані лежав і не xотів(!) працювати, а я гроші заробляла, то не знаю, чи раніше б сонечко зійшло, чи він би зліз з того дивана і пішов з манатками до такої, яка володіє мистецтвом бути дружиною, не буде його чіпати, а буде тримати, бо "мужик в xаті мае бути"
Р.s.То так, за себе написала...згадалось колишнє. Мала таке нещастя в xаті- на яку роботу не влаштую, всюди виженуть, то за п'янку, то за довгий язик. Отак і жила з мужом- на мою степендію, і мою мізерну зарплату. Він їздив велосипедом, бо не мав на маршрутку грошей, а я маршруткою, бо не вмію велосипедом. В такій ситуації мистецтва мені вистачило на 1,5 роки. Це ще я не написала про те, що пив , гуляв й "пристарався" дитя на стороні, будучи зі мною в шлюбі. Погана з мене актриса, не вміла я тоді тим мистецтвом займатись, а лише плакала, віддавала борги по магазинаx, де він запишеться на цигарки й горілку...а треба було його не чіпати... Зате був би мир, тишина в xаті( як проспиться, бо поп'яні дибоширив) і я була б ідеальна дружина. Може й до циx пір. Мучилася б.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Sertce, дуже шкода, що у Вас був такий сумний досвід, але тут не говорилось про "пив і гуляв".. а про те, що тимчасово не працює, хоча певними можливостями не дає сімї бути голодною, але при цьому гризе жінку.. перечитайте декілька останніх сторінок теми, бо Ви не про те говорите..