Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Блін, ото почитала вас - я теж хочу розвиватися як особистість! Все, вечерю сьогодні не варитиму - я шо, рабиня сім'і якась?! Краще піду десь порозвиваюся.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

нагадав рекламу: я жінка, а не посудомийка :D

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Певно найкраща реклама)).
Завдяки їй багато жінок ПМ отримали)). І я в т.ч.

---------- Додано в 18:04 ---------- Попередній допис був написаний в 18:00 ----------

Все правильно пишете. Тільки де тут розвиток особистості?
Я вже давно не зв'язую роботу і розвиток особистості. Ну і ще для розвитку як мінімум потрібен вільний час. А де його взяти, як чоловік 6 днів на тиждень на роботі, а в неділю весь в жінчиному розпорядженні? Зачастую через бажання жінки. Тут навіть не в часі інколи справа, а в банальному бажанні просто відпочити\полежати перед ТБ\допишіть кому що ближче.
Може саме це і мав на увазі наш милий співрозмовник))?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

і я! чоловік мій свекрові постійно каже, що свекруха - теж жінка. А свекор на те: "най миє"

та їх двоє, обоє працюють, посуду зазвичай обмаль

---------- Додано в 18:09 ---------- Попередній допис був написаний в 18:05 ----------

не знаю, що наш шановний співрозмовник мав на увазі, але зазвичай якщо чоловік у сім'ї

, то є велика ймовірність, що БЕЗ тої сім'ї він би взагалі спився і склеїв ласти до пенсійного віку. Виключно моя думка. Бо сіреньке щастя сімейної буденності теж не всім дане.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

От в мене інша проблема: я чоловіка обома руками і ногами пхаю до розвитку. Бо він все що робить - працює і дома бавиться в ігри. Працює він якісно, претензій нема, але я бачу і відчуваю, що йому бракне якогось драйву і розвитку. Я його з хати випихаю до друзів, кажу, щоб їхав в гори собі з наметом, на сплав по Дністру поїхав, та де хоче най іде, я йому сама речі спакую, пиріг спечу. А він нє... Може я погано пхаю? Він просто отак нудиться і врезультаті мене у всьому звинувачує, що я десь з друзями без нього на чай ходжу, десь їду сама... А для мене це розвиток особистості - щось робити суто моє, без чоловіка. А він того не розуміє вочевидь, тому і мене назад тягне і сам не годен щось для себе робити. От реально, я так і кажу: їдь куди хочеш, з ким хочеш, хоч на лижі, хоч на рибалку, хоч в гори, хоч в долини, а він нє, дома сидить і пилюкою припадає, хоча я знаю, що це йому треба і він насправді хоче того. От вам і розвиток особистості чоловіка, його пхають, а він противиться))))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а хіба розвиток особистості ,то це робити що завгодно ,але без чоловіка?
Може він з вами хоче розвиватись? Розвивайтесь разом!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Чого що завгодно? Просто є речі, якими я займаюсь, але які він на дух не сприймає, деяких моїх друзів так само. Це ж не означає, що я маю розпрощатися з близькими друзями і улюбленими заняттями лише бо чоловік так хоче і займатися з ним тим що мені не мило? Я можу з чоловіком щось робити разом. Але він шкріриться щоразу як я іду по своїм особистим справам без нього. Хоча це реально дуже рідко може 5 разів на місяць. Брати з собою - не варіант він зіпсує настрій і собі і мені бо просто не сприймає деякі мої заняття і друзів. Не ходити - не варіант, бо ця частина мого життя була зі мною задовго до заміжжя і я вважаю її ключовою. Ми ходим разом десь з чоловіком, дивимось щось разом, їздимо. Але я хочу щоб він зрозумів що є особисто мої речі, а є особисто його. Але він чомусь не хоче особисто його речей, а хоче мої ліквідувати, бо вони просто йому не довподоби. А я так не хгідна вже. От і намагаюсь якось йому показати, що окрім дому і компа є ще купа речей, які він може робити і я ні слова не скажу. Але він впирається. Та і я належу до таких людей, які не дуже люблять робити щось "за компанію". Я роблю те, що мені треба, що я хочу і того ж очікую від інших За компанію з кимось кудись їхати/іти - це каторга. Чоловік колись казав, що хоче піти на танці. Він часто їздив в гори з наметом до заміжжя. Я особисто на танці не хочу - най іде собі, я ж не тримаю, просто я не хочу туди іти, краще ми знайдемо якесь інше заняття яке мені до душі буде. В гори я зарз не маю змоги їхати з наметом в довгі походи - дитина мала. Хай іде собі, він то любить. Але він краще буде сидіти дома порохами припадати, і на мене дутися бо йому не довподоби мої заняття, ніж просто візьме і займеться чимось щоб і йому було до душі.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

у вас нестандартна ситуація, зазвичай так жінки поводяться як ваш чоловік
В мене співробітниця має трохи іншу ситуацію, але дуже схожу. В неї чоловік нікуди ходити не хоче. Тільки робота і диван після роботи, ніяких розваг, спорту, спілкування з друзями. На всіх вечірках вона сама...І хоче кудись разом, а йому нічого не цікаво. Хіба компютер ще...Не знаю, чи таку людину щось змінить.

---------- Додано в 22:51 ---------- Попередній допис був написаний в 22:45 ----------

Разом добре, але й окремо мають бути якісь захоплення. Коли люди зустрічаються в них же є якісь хобі, улюблені заняття. Чомусь в більшості після одруження ті захоплення кудись зникають...До одруження всі були самодостатніми, а після все хочуть робити разом.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

так хай заведе коханця

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ну то її клопіт, але таки сподіваюсь, що знайде менш примітивніший спосіб вирішення проблеми

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Люблю свого мужа, вмiе мене дивувати, хоча разом вже 8 рокiв.
Я зробла з нього сама не знаю кого. Мега мужчину, супермена, чи шо
Той факт, що раджусь з ним навiть по дрiбничках дав йому привiд думати, що я не здатна без нього й кроку зробити. А я просто хотiла показати його значимiсть для мене. Прохання про допомогу по господарству - дало привiд вважати, що я сама зтим не справляюсь. Кажу сьогоднi, щотак би хотiла власний будиночок, а вiн менi:" та ти з квартирою не справляешся", а менi, нiби по лицi дали. От нащо, для чого язавжди кажу, що без тебе важко, сонечко, як нема тебе пару днiв, так менi тебе бракуе, твоеi допомоги, пiдтримки. От нащо я сказала пiсля других родiв "дякую, що був з нами", а в ответ тишина, мало того, менi ще й сказав через деякийчас, що роди то фiгня, вiн там був, нiчого тяжкого.
От чого, хто мене за язик тягне, навiщо, що ятепер маю. Ех, злiсть мене взяла. Без роботи мужчина - стараюсь непиляти,аби духом не впав, ще десь якiсь "проколи" - не акцентую увагу, кажу, нестрашно, ти недурак, прорвемся. В результатi маемо (за його спостереженнями) мега мужчину, через наявнiсть котрого менi заздрять всi колiжанки, мега коханця, мега тата i взагалi. Всьо, бiльше не писатиму, просто виговорилась, бо шось накипiло за сьогоднi.
Хто ж тодi я? Мене не цiнують, не дорожать мною, не захоплюються, ну взагалi пусте мiсце. Ох, i накрутило мене. Фух.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А сама собі сказати правду нізя? Він говорить, бо його так навчили або в такому виріс, але ж це не означає, що то правда.

Я он переконалась, що я таки без чоловіка не завжди роблю правильні кроки. Неправильно написала. Я роблю кроки і вирішую проблеми інакше ніж мій чоловік, просто кардинально інакше, і зі своїх дитячих страхів нераз боюсь його реакції. Я собі сказала, що я роблю так як вмію найкраще, часами помиляюсь, але роблю так як вмію. Можливо це мої недоліки чи недотягування, тоді я буду просити Бога, щоб допоміг мені виправити їх. Можливо... Тільки ось до чого я веду. Мій чоловік мене останньо дуже підтримує у всіх моїх промахах. Він просто говорить, що знає, що я саме така бо живе зі мною вже майже 15 років. Він знає і мене приймає. І він і я б хотіли, щоб я була трошки інакша, і над певними пунктами я буду працювати... але назагал, я собі сказала, що я є хороша жінка і мама. У мене хороший чоловік, який дуже часто є мені опорою, навіть якщо нераз в повсякденному житті говорить речі які мені не надто приємно чути, аля ти сама нічого не можеш. Він прекрасно знає, що це не правда, але говорить також зі своїх страхів а не тому, що це правда. Я розрізняю де говорять його страхи/недоліки, а де він говорить правду, і я замислююсь чи хочу щось змінювати в тому напрямку в якому мені зробили зауваження, чи ні.

Я не Матросов, і кидатись на амбразуру не бачу сенсу. Я обираю бути недосконалою, і визнавати це вповні. При цьому я залишаюсь зарадна, і якщо треба буде, то буду самодостатня. Я люблю коли він поряд і ми разом, як родина. Незважаючи на всі мухи які є у нас.

Щодо незвареної вечері, бо треба собою зайнятись, то можете мене закидати капцями але я так можу зробити. Якщо мені сьогодні важливіше зробити щось для себе, я це зроблю, а вечерю приготує чоловік, навіть після того, що він був на роботі. Він знає, що так само як йому, так само і мені потрібен час на себе. Я скажу, що я йду на свої збори і повернусь пізно, то він вкладе дітей спати і почекає на мене. Навіть, якщо я приїду додому о 12 ночі. Він знає, що я буду спокійніша після тих зборів. Він мене краще починає розуміти саме тому, що я кажу, що мені треба час на себе. Час на самовдосконалення.

Так само і з мого боку. Він може мати час на себе тоді, коли захоче і стільки скільки захоче.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну от і я про що. Просто я чоловіка бачу 24 години на добу фактично (він вбільшості вдома працює), то ще всюди ходити з чоловіком мені аж дуже забагато. А він, таке враження, що забув, що добрих 26 років якось до мене жив і розважався і розвивався. І от як ще пояснити, що разом - воно добре, але і окремо трохи треба? Щоб муж не дувся і порохами не припадав.

---------- Додано в 09:30 ---------- Попередній допис був написаний в 09:27 ----------

А от мій чогоь не розуміє. В мене вже відчуття, що він хоче щоб ми були сіамськими близнками з однаковими інтересами і не відходили одне від одного.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а Ви його хвалите - то і хваліть дальше. але просто і про себе не забувайте. не дочекаєтесь похвали від нього? - хваліть себе сама! і отримуйте від нього підтвердження цього

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

я захоплююсь дружинами, які втримують нормальний мікроклімат в сім'ї при тому, що чоловіки працюють з дому через нет. Сама ще не мала такого випробування. Ну але ми ще поки дуже молоде подружжя (за місяць 6 років у шлюбі), тому може, все ще попереду.
Читаючи останні сторінки, роблю висновок, що відсутність у нас криз стосунків - результат того, що ми насправді мало бачимось. Останнім часом хоч є час поговорити. А до того якось насправді постійно був брак спілкування. Ми дуже рідко лишались наодинці, і тому постійно хотіли один до одного. Робота, навчання, родинні справи у селі. Коли тільки одружились, мене такий графік просто виснажував. А зараз бачу, що ми часто поводимось так, наче разом не 8 років, а 8 днів чи 8 тижнів. Тільки починаємо відкривати один одного.
Один раз за весь цей час були разом 2 тижні поспіль - цієї зими, коли чоловік хворів на вітрянку. Я переживала, чи втримаю нашу гармонію і рівновагу при цілодобовому перебуванні 4 осіб в 1 кімнаті. Але то теж пішло нам на користь, бо після тих 2 тижнів чоловік вибачився, що міг до цього часу вважати декретну відпустку "дураковалянієм".

---------- Додано в 17:28 ---------- Попередній допис був написаний в 17:26 ----------

я б додала - хвалити за діло. Любов і закоханість часто спонукає хвалити просто так, але я думаю, що то не є на користь ані мужу, ані стосункам. Інша річ - хвалити навіть за дрібниці. За дрібниці, але не просто так.

---------- Додано в 17:30 ---------- Попередній допис був написаний в 17:28 ----------

це якось взагалі жахливо...
вибачте, а не може йтись про якусь його внутрішню кризу, щось типу кризи середнього віку... все ж без роботи зараз, і це могло б спровокувати...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а я б таки спустила з небес на землю, і то колко, з гумором, а не ніжно і любя. Самоствердження за мій рахунок - та ні за що.

а маєте?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

)). Нашому через 1.5 місяці 6 років буде. І я думаю що ми вже таке старе подружжя)).

Цікаво так.
Я обожнюю, коли чоловік вдома. Особливо зараз- коли є малеча.

---------- Додано в 18:33 ---------- Попередній допис був написаний в 18:32 ----------

Аналогічно.
Любити себе треба, любити!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А мій що є, що нема. Хіба в туалет вибігає з кабінету, а так весь час там. Ми по скайпу переписуємось з різних кімнат
Але ефект присутності сильний дуже, тому реально в мене іноді враження, що ми троє: я малий і чоловік як сіамські близнюки)))) Тому я і хочу щось робити сама, без них

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ваш приклад показує, що хвалити чоловіка добре, але на деяких чоловіків то погано впливає.
Ви переконали його, що він ваше все. Тепер треба переконати, що ви - його все. Як це зробити, маєте самі зрозуміти, адже вашого чоловіка ніхто краще не знає, як і всю ситуацію в загальному.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я не сумнівалася що хтось і тут знайде виправдання. Як на мене то взагалі аут, знаю немало чоловіків що були присутні на пологах - ні від кого не чула подібного і ніяка криза цьому не виправдання. уявила...брррр...як в обличчя плюнути.

Женічко, а на що ви зараз живете, якщо чоловік давно не працює?