Відповідь: Дівочі сльози за совітами А я з радянських часів люблю і чітко пам"ятаю одну річ- ціни по цілому союзу були однакові. Коли мене бабця посилала в аптеку за Нафтизином, то я сама обирала в яку аптеку піду, бо ціна була однакова і мені завжди вистачить здачі на аскорбінку!) А зараз ціни в аптеках різняться подекуди навіть до 30%. Це сумно.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами це не періоди, а люди, яким нічого не треба, крім стабільності, подібні
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Ну це веселіше, ніж якщо б всюди була ціна на рівні вищої (а я сумніваюсь, що "зрівнялівка" відбувається по нижній межі - хіба за централізованою спец. вказівкою чи за умови дотацій). А так є, як зекономити
Відповідь: Дівочі сльози за совітами А я б не плакала за совком узагалі. Ми маємо те,що маємо і можливо самі винні у цьому,ми зараз вільні але не багатші, ні морально,ні фінансово,усе одно різнимось від европейців своєю меншовартістю. ( я звичайно не конкретезую)...мусить пройти час,аби совкова затурканість переродилась і відродилась в достатній моральній свободі у наших дітях...Я пригадую, як в школі я гордилась,тим,що була піонервожатою, в морози з розчипнутими шубами (колись носили здебільшого їх) бо там галстук ...отак вбивали в голову нам той непотріб, а ми діти як губки все вбирали і Слава Богу,що така зомбація закінчилась, але на зміну прийшла нова залежність (самі ж знаєте,як тепер у нас живеться..)але принаймні ти ведеш вільний спосіб життя і по можливості їдеш куди завгодно.. П.С. Почитайте геніальну книгу ( я недавно прочитала і досі під враженнями) "Буря над Львовом" Марської, датована 41 р, видана в Філадельфії в 1952 році, цікаво як в істориичному сенсі,так і в мовному і сюжетному..
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Е-е-е... "Не заставляли"... Хіба хотів бути ізгоєм у всій школі...
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Самий початок Перебудови, занепад СРСР. Особисто я період 80х взагалі за "часи СРСР" не вважаю - бо то було планомірне та наполегливе знищення усього, набутого країною за попередні роки. ---------- Додано в 17:49 ---------- Попередній допис був написаний в 17:44 ---------- Пропаганда - то одне, але навіть вона дуже цікава як історичний матеріал. Факти треба вміти розглядати у контексті та адекватно трактувати (студентів історчних факультетів того повинні окремо вчити, не знаю, чи сучасні ВУЗи "заморочуються" такими складнощами у навчанні), враховуючи купу додаткових факторів, бо перекрутити любий факт можна як на плюс, так і на мінус.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами То було самознищення, бо будь-яка економіка, яка не має реального підгрунтя, приречена на занепад. З ідеологією те саме, не можна століттями годувати народ дешевими ковбасами і пустими обіцянками, бо станеться перенасичення
Відповідь: Дівочі сльози за совітами А 20-30-40 роки ви вважаєте часами СРСР? Як ви потрактуєте такі факти як голодомор 32-33 рр., післявоєнний голод, численні жертви репресій, той факт, що держава абсолютно не дбала про те, де і як людина живе, що їсть, у що одягнена, який у неї побут? Чи скажете, що мета виправдовувала засоби? "Лес рубят, щепки летят", як кажуть ті, кому пощастило не бути такою "щепкой"?
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Або простіше - які саме роки вважаєте найкращими в СРСР? Найсприятливішими для комфортного проживання людей? Для мене особисто союз є у призмі спогадів моєї прабабусі. Вони з прадідусем були "куркулями". Можете собі уявити як їм жилося за совітів. Казала прабабуся, що за часів війни приходили до нас в село і німці, і радянські війська; то німці забрали 2 корови, парочку поросят та курок, а решту залишили людям, а радянські, якщо приходили на якесь обійстя, то все (!), треба було дякувати, якщо живими залишали. Моїх родичів закрили в хаті, вивели всю худобу, забрали дідуся. Його довго не було, а бабуся ховалася по родичах, спала на підлозі в закинутих хатах з двома маленькими дітками. Через пару місяців повернувся прадідусь, змордований, побитий, назавжди позбавлений здоров"я (він прожив кілька років після того). Я не вважаю Радянський Союз своєю державою, чи державою своїх батьків, а звичайнісінькими окупантами, а тому навіть не можу та і не маю бажання оцінювати як тоді було добре. І це неправда, що всім було добре, більшості просто було однаково погано, тому рівнятися не було на кого. Лише деякі освічені та вміючі думати люди розуміли тоді як все погано. В основна маса просто народжувалася в тій системі і відразу впрягалася в будову "светлого будущего". Мої батьки ніколи не були на морі чи на будь-якому курорті, бо всі свої вихідні та відпустки проводили на селі, щоб прогодувати нормально (з м"ясом, мукою, ковбасою) себе та, в майбутньому, своїх дітей.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Про це ніхто і не каже. Але і це твердження не відповідає дійсності. Дівчата, не треба мене сприймати як "адвоката СРСР" - я не збираюсь нікому нічого тут доводити, вишукуючи факти і документи на захист чи спростування того чи іншого твердження. Хто дійсно цікавиться - той сам знайде, а хто не хоче знати - тому і змісту немає щось розказувати.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Analastanka, а скільки вам було років коли Союз розвалився? І чого я маю вишукувати якісь документи? Я жила в Союзі достатньо довго, щоб пам'ятати яка це була "прекрасна" держава где так вольно дишит чєловєк, а ви все на якісь документи посилаєтесь
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Офіційна документація - то одне (СРСР завжди перед Америкою хвалився, як тут добре людям живеться), а спогади реальних людей, яких не одиниці і не тисячі а мільйони, мільйони зламаних або загублених життів. Ось для мене показник "хорошого" життя за Союзу.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Вас, взагалі-то, ніхто до того не змушує. Але і я не зобов"язана "вишукувати якісь документи" тільки тому, що хтось на форумі захотів "доказів". Я теж жила достатньо довго, що скласти свою власну думку про речі, які обговорюються у цій темі. Неможливо мати об"єктивну картину, спираючись виключно на свій власний досвід або досвід своєї родини - треба враховувати інші джерела (і документи теж до них відносяться). Ви дещо перебільшуєте, говорячи "мільйони". Зараз дуже модно розказувати, як тебе гнали та щемили "за Союзу", навіть якщо це абсолютно не відповідає дійсності (особливо цим грішать "люди мистецтва").
Відповідь: Дівочі сльози за совітами " :khomyak::khomyak: усе, я пішла звідси, бо ця тема до добра не доведе, не можу на таке спокійно реагувати....
Відповідь: Дівочі сльози за совітами ...саме окупантами, які принесли свою "культуру" ,радше її відсутність і промиваючи добряче мізки не тільки Галичанам, але і більшості українцям, у вимушений спосіб підмінюючи поняття, "що такое хорошо, а что такое плохо",недаремно існує така поговірка:"що для москаля добре, для українця зась" П.С, Хіба не таке ж москофільство відбувається зараз????? Правда не у такий страшний спосіб,хоча дуже цілеспрямований і стрімкий (достатньо увімкнути любе радіо).
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Agree. Тому я і просила вас дві сторінки тому прочитати мені лекцію про право вибору в СРСР. І Blondo4ka просила вас уточнити коли саме, на вашу думку, СРСР був найзручнішим для проживання. Тому, просимо, просимо. І ще одне. Прошу нагадати мені коли в Союзі почали видавати паспорти селянам, яка зарплата була в рядової доярки, коли почали виплачувати пенсію селянам і скільки та ж доярка її мала.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Вже кілька днів слідкую за цією темою і мені вже потихеньку очі кров заливає. Та було добре за союзу. Справді було. Але не мільйонам (і це спправді не перебільшення) його мешканців, а партійній верхівці. Чиновнички нижчого рангу жирували менше. Ті, хто мав відношення чи родичів в постачанні відчували свої блага й почували себе на місці Бога. Комсомольські работнічки могли ще й в кап.країни часом попасти, світ крізь шпарку побачити. Звісно за таких обставин нарікати важко. Я ж пам'ятаю наш скромний раціон харчування, "вишуканий" гардероб, який переходив від стопятсотої старшої родички, шалені відпочинки і т.д. І це власне при тому, що обоє батьків із вищою освітою (мама - лікар, батько - архітектор). Все, абсолютно все, потрібно було діставати через знайомих. На кухонні меблі відстоявши чергу в кілька років без знайомств так би й не купили, порохотяг завдяки іншим зв'язкам отримали, продукти харчування також не рідко потрапляли до цього списку. Невже є люди, які хоча б з розповідей старожилів не в курсі, які черги потрібно було в 70-х за молокопродуктами вистоювати. А кілометрові черги за будь чим іншим, що "викинули" на полиці. І це ж була загально прийнята ситуація, як ж тут не говорити про мільйони постраждалих від цього "солоденького" періоду?
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Доярки доярками, а те що того часу масова психоделія розросталась і розширювала свої кордони не обмежуючись лише робочим класом,то це факт.