Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

так і продовжувати )

а почуття вини можна позбутись ,якщо подумати, що задоволена і щаслива мама для дітей краще, ніж засмикана і вічно втомлена , ну і для чоловіка також

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

100%, я як перевтомлена роботою починаю кидатись на чоловіка. А як не працюю або працюю в міру то тоді все гуд.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а оно вам надо?
Я правда така сама, але я свідомо хочу приділяти більше уваги сім’ї, бо я відчуваю, що для мене то буде добре. Не тому, що маю почуття вини перед ними, а тому, що відчуваю, що мені це потрібне. Воно для мене важливіше, ніж робота. Зараз так сталось, що робота забирає в мене більше часу ніж я того хочу. Моїй мамі такий розклад подобається, мені ні. Про кого маю думати, про маму чи про себе?
Якщо мені НЕ подобається, то я щось міняю, але якщо мені з тим добре, то яка різниця що мама каже. То її почуття, той нехай собі з ними буде. Я відчуваю інакше, і бачу ситуацію інакше.

---------- Додано в 19:52 ---------- Попередній допис був написаний в 19:49 ----------

значить треба робити так, що ви працювати тільки в міру. Повірте мені, старій цьотці, що ті жертви нікому не потрібні.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

вірю, але не завжди виходить

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та справа в тому, що не заздрить, а типу переживає, що в чоловіка терпець увірветься і він буде шукати собі де котлети щодня. Просто вона не помічає того, що роблю я для своєї сім`ї, бо для неї ті речі взагалі не існують, а я от єдине чим можу похвалитись, то хіба тим, що даю своїм комфортну атмосферу. Ми обоє з чоловіком маємо алергію на крик і вияснення стосунків, бо мої батьки взагалі рідко спілкувались нормальним тоном, я вже не кажу про доброзичливість одне до одного, а в чоловіка то взагалі дитяча травма від сімейних сцен, і ото ми собі знайшлися такі, які захотіли в своїй сім`ї мати спокій, любов і психологічний комфорт, то і працюємо над цим вже 8 років. І так, можу впевнено сказати, що жінка в створенні тої атмосфери грає основну роль, ведучу, все решта - наслідок і відзеркалення.
Але самою атмосферою ситим не будеш, от моя мама вважає справжнім виявом любові і турботи - годувати всіх і побільше, ну і порядки, ну і не сидіти на дивані. Чесно скажу, деколи даю чоловікові вчорашній простенький обід і заглядаю йому в очі, чи не злий (бо він такий що не завжди скаже або скаже не відразу), і розумію, що може і не злий, але і від якихось голубців чи дерунів теж би не відмовився, тоді наступного дня стаю до плити і варю з думкою про своїх, щоб їх потішити і всі дійсно тішаться, бо нарешті деруни, а не гречка )))).

Ще загадався недавній випадок. Ми з батьками живемо в одній хаті, але маємо окремі кухні. Зараз є своя з городу молода картопля, мама постійно її готує класично, зі сметаною і зеленню, а я ненавиджу чистити молоду картоплю, то взяла недавно, помила її і так цілу закинула в духовку пектися, потім кунжутом посипала, пахло на всю хату. І тут чую тато каже до мами: "бачиш, Ірина запікає бульбу, а ти все вариш-вариш, лиш би поскоріше" Закликали батьків до нас на печену бульбу,так всі прихвалювали . Так що лінь - часом дуже корисна річ

---------- Додано в 00:47 ---------- Попередній допис був написаний в 00:35 ----------

Та це 100%, але є маленький нюанс: поки мама займається собою і своїми справами, з дітьми сидить тато, який би теж хотів в той час подивитись фільм, відпочити чи кудись піти. Але те, що він таки є з дітьми поки я наприклад на зумбі, так стимулює потім зробити щось для нього, часом сама його випихаю на пиво з друзями, бо в хаті діти не дають переключитись з них на спокійний релакс, чи от на день народження йому планую купити квитки в кінопалац на якийсь бойовик, щоб взяв когось з друзів, бо я бойовиків не дивлюся. Ну а він вже бачить мою вдячність, і має стимул давати мені далі час на себе. Так що як не крути, але все одно виходить на добре

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

оце напевно і є корінь проблеми. Не знаю, чи вдасться їй пояснити, що для сім'ї головне не смачний обід, а здорова атмосфера, але можна принаймні спробувати.

Кожен виявляє свою любов як вміє.

Може трохи не в тему, але моя мама завжди мені казала: я тобі їсти готувала, одягала, берегла, що ти від мене ще хочеш? А коли я казала, що мені б краще було, аби вона зі мною поговорила по душах, то вона вважала, що я невідомо що від неї хочу. Може то їхнє покоління таке, звідки моїй мамі знати що таке дружба між мамою і дочкою, якщо в самої такого не було ніколи? В них ставилось на першу сходинку - матеріальний достаток, як вияв найвищої турботи про дитину. А про душевний спокій ніхто і не думав, не прийнято мабуть було, чи що?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

от як позбудетесь вини, то зразу станете (відчуєте себе, бо нічо вам не бракує) кращою дружиною. Це не або-або

вини позбуватись, так як набувались - повторювати собі що ви всього варті, і підкріплювати це матеріальними (робити собі приємності) і нематеріальними (насолоджуватись компліментами і ставленням чоловіка) діями.

ну тільки за завтра почуття вини не пропаде, треба трохи часу, бо і набувалось не один день.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Може, то вже трішки не ця тема... Але їхнє покоління не таке. На мо думку, це все від йде самої людини. Моя мама рано вийшла заміж (майже 19 років - це надто рано), бо хотіла бути самостійною. ЇЇ мама, а моя бабуся, дуже авторитарна особистість. І, можливо через те, що бабуся і мама не були коліжанками, моя мама поводить себе так, як коліжанка.
І моя мама завжди в курсі того, що відбувається між мною та Рудим. Ми - не одружені і не живемо разом, але мама ніколи в житті не сказала, що я роблю щось не так. Головне для неї, щоб мені було добре.
І коли в сім"ї все все добре, то всі щасливі.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Дорогі мої співрозмовниці, скажу я вам таку штуку: нормальна жінка та, яка дає змогу розвиватись чоловіку як особистості! Він не раб сім"ї, а особистість впершу чергу.Хто це розуміє і так поступає - честь тому і хвала

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

це якщо чоловік ХОЧЕ розвиватися як особистість

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А тут мова про ненормальних?)))

Правильно, то вона "рабиня Ізаура"

Важливо- Ви це розумієте

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ми припускаємо, що чоловік нормальний, адекватний.
P.S.Тема про жінок, а не чоловіків. Я як представник сильної статі кажу від себе

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

OstapBanderas, а крім розвитку своєї особистості, чоловік ще має щось вкладати в сім'ю?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Тоді можна припустити, що й жінка поводить себе, як Ви вище написали)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та і про чоловіків також, бо без них дружиною бути ніяк не вийде

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

шановний наш співрозмовнику, питання норми як і розвитку дуже обширне...для одного нормальна жінка для іншого ні, так і з розвитком... що для вас розвиток особистості?
Робота може включати в себе кар"єру а з нею і розвиток, хоббі, нехай друзів сюди додам, що ще? Але питання яке хоббі, які друзі, яка робота.... чи дійсно то все несе з собою розвиток а не отупіння, чи не шкодить то все сім"ї... ось від цього і відштовхуватись треба.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

так я з того і почав, якщо чоловіка вважати рабом праці і сім"ї - він стає домашнім звірятком яке тільки їсть, сере, на роботу ходить....а як попаде в лікарню? ногу зламає чи простудиться...? хто на роботу буде ходити? Інакше коли чоловік знає свої обов"язки і йому не сидять на голові і постійно не кажуть шо робити і куди іти... Ось я про це.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

От я зрозуміла ще таку річ: дуже цілісно сприймаю свого чоловіка, ніколи не замислювалась над окремими аспектами. Чоловік-особистість-батько-працівник-коханець (чесно кажучи, крім "чоловік" і "особистість" все решта - чисто в теорії, щойно припустила)... - то все якось разом. Він якось весь постійно розвивається, *растёт над собой* якось так природньо і спокійно. Значить, я не заважаю.

---------- Додано в 21:20 ---------- Попередній допис був написаний в 21:17 ----------

Людина або сама себе вважає рабом - і тоді вже не важливо, сім'ї, праці, обставин чи чогось іншого - або ні. Чи не виправдовує себе якимось видом рабства той, хто сам не хоче розвиватись?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

або і є рабом (ну так грубо кажучи) в характері в нього таке закладено щоб все вирішували за нього і тд.

буває і таке, а буває що і жінка як в рабстві -прачка, швачка, кухарка, а як в лікарню попаде....?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

хотіла те саме написати..

якщо чоловік буде ходити на роботу, допомагати дружині в хатній роботі і займатись з дітьми і при цьому буде вважати себе рабом, і то все буде через "Не хочу", то і жінка буде до нього ставитись, як до раба... а якщо він буде отримувати задоволення від того, що він господар в сімї, захисник і робити все те ж саме тільки з бажанням - то він і буде господарем, і жінка буде до нього ставитись як до господаря і захисника..

до нас ставляться так, як ми самі до себе ставимось..