Відповідь: А я не хочу другої дитини! Ну а яка впринципі різниця? звичайно, що якщо не хочу то і не планую і не бачу і т.д., я вважаю це право кожного хотіти чи не хотіти не те що другу дитину, а й першу, не засуджую навіть тих хто живе все життя без дітей, але це принаймі чесно, а не народити бо так треба а потім не знають шо з тими дітьмя робити(ні про кого це не говорю, так для прикладу). Я себе зараз комфортно бачу лише з однією дитиноЮ. Нікого до цього не переконую, нікому цим не заважаю, моє право, бо це получається як перегинання палки в ту чи іншу сторону. Типу як закочує очі "бо троє дітей" то то жах просто, а от як хтось закочує очі на фразу "не хочу дітей" то то нормально.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! різницю я розумію так - не планувати - це запобігати вагітності, але якщо раптом вагітність настане, а така ймовірність є завжди, крім випадків хірургічного втручання - прийняти, а не хотіти - в разі вагітності - позбутись. Ну, або захотіти
Відповідь: А я не хочу другої дитини! То вже зовсім інша тема! Хоті чи не хотіти, то таке... Як має бути так і буде... До прикладу. Маю знайомих, які вже маючи двох старших діток "злетіли". Злидні в хаті капєц. Вирішили робити аборт. Зробили. Але чи то лікар так зробив чи то щось там не так пішло... Вобщєм: Богданкові зараз 4 р)) Здоровий, веселий розумний і.. бажаний..
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Для мене є, і то велика. Як прирівнювання дитини до матеріальної речі. Зрештою, то є мої особисті бзіки, і я не можу знати, що вкладають в "не хочу" інші люди. Але дуже часто чую "Ніііі, ми вже все, більше ніяких дітей!", чи "З мене того досить", чи "Вистачить і тих". Ну і оте "Ми в такий час живемо, що то взагалі не проблема, не хочу - не роджу" завжди вводить мене в ступор. То ні до кого особисто. Якщо хтось мріє про сім"ю з однією дитиною, можна лише побажати, щоб такий план був успішним і приніс гармонію тій сім"ї.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Що впринципі ідентично і до сімей з багатьма дітьми, не знаю на жаль чи на щастя не кількість дітей визначає наявність гармонії в тій чи іншій сімї. ---------- Додано в 21:10 ---------- Попередній допис був написаний в 20:57 ---------- Тобто фраза "хочу" другу дитину не представляє дитину як матеріальну річ а "не хочу" представляє? Я думаю тут треба простіше дивитися на слова, нічого аж такого зазвичай не криє за собою. Зрештою думаю велика кількість тих хто не хоче другої дитини в разі вагітності зберігають ту дитинку і люблять її не менше. Я наприклад не планована друга дитина, тато дітей більше не хотів, але любить мене зараз шалено.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Вибачте за офф не втрималась Сім'я має бути щасливою, і більше нікому нічого не має бути. Органічно себе почувають люди з однією дитиною добре, з двадцятьма, щиро заздрю
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Ото глибокі думи ти ведеш посеред ночі.))) Ну, ми планували в однокімнатній орендованій і без перспективи, але планувати- то одне, а щоб все було як ти си напланував- зовсім інше. З першим вагітніли довго і нудно, друге хотіли, але ніц не виходило ЗНОВУ. Потім всякого такого в житті наставалося, що вирішили най поки буде одне, поки не порозгрібаєм проблеми і от сказали і в мене полосатий тест. Чесно, мені тоді застрілитися хотілось, бо те все, що відбувалось в житті аж ніяк не в"язалось ще з другим малям. В результаті я мала дуже стресову вагітність, але ми от-от народимось і я від того сильно щаслива. Знадчить так мало бути і крапка! І я так хочу, бо в мене такий страх перед пологами, що просто я не можу нікому пояснити, розказати, товчу все в собі і в результаті мені рве даха. Ой, як файно написано. А то інколи я вже починаю комплексувати. І доречі, я не знаю як то правильно. Правильно так, як кожен собі вирішить, або за декого вирішує доля. Кожна сім"я індивідуальна. Головне це щоб потім не пожалкувати про свій вибір, якщо він був свідомим, бо таки знаю людей, які спустивши купу літ потім пожалкували, що мали тільки одну дитину. Але то все має бути свідомий вибір сім"ї, а не вплив моди, не копіювання як в когось, чи т.п.)
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Хтось є і навіть мріє про третє маля , правда, у квартирі дві кімнати, а все решту точно як Ви пишете.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Та ну тебе. Неправильна)). Жени ті думки подалі і радій життю. Десь читала, що жінка повинна вирішувати такі питання. Наразі теж схиляюся до такого. Або антивпливу. +100000% Чого не можна просто жити? Просто бути? Мені от не ясно- яка взагалі різниця в кого яка кількість дітей? Не від цього ж щастя жіноче залежить. Не в образу- але це тільки мене одну коробить від такої постановки?? Як на мене- у кожного свої бажання і побажання щодо діточок . Головне їх розпізнати.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Я може зараз щось таке напишу за що тапки полетять, але напишу. От ніколи не розуміла впринципі, що люди говорять, що для щастя їм треба діти, чи ще дітей, чи діти - це смисл їх життя. Ну яке щастя, який смисл? Діти - то діти, вони нам не належать, це не річ яка може ощасливити. Ми їх народжуєм не для себе, а для них, це дар Божий. Я от не хочу дітей більше, але якщо так станеться, то не буду робити аборти, бо раз так сталось, так має бути. Але свідомо планувати не хочу. Ну от хоч прибийте - не розумію, як то щастя в дітях, чи їх відсутності. Ми маєм бути щасливі самі по собі. Мене аж пересмикує, коли мені кажуть, що для щастя мені треба народити ще дітей, бо там - одне то тааак мало, я ж не пізнаю щастя. Капец. Занавєс.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! скажіть це тим батькам, які не можуть завагітніти. Або тим, котрі поховали свою дитину і не бачать змісту далі жити.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Навряд, чи це правильніше звучить за постановку "народити для себе". Істина ж десь посередині..Про те вже йшлось у якійсь темі раніше. Хтось писав, що народив дітей з якихось вищих міркувань чи щось таке. А от я впевнена, що ні одна дитина не планується без егоїстичних мотивів...вони не єдині, але точно домінантні. Якби хтось відчував себе повністю щасливим і самодостатнім без дітей і їх поява не додала б нічого до особистого щастя - то навряд, чи народжував би їх в угоду комусь або з відчуття обов"язку чи ще щось (бо я так і не пам"ятаю, які ще причини тут можна вказати). Зрештою, щастя дає відчуття самореалізації, яке включає купу аспектів, одним з яких є батьківство - бо в нас закладено природою і Богом. Це пуста демагогія.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Ооо. 10000% ---------- Додано в 11:11 ---------- Попередній допис був написаний в 11:10 ---------- ?? Як на мене- то повністю логічно. Маєш багато любові\щастя і т.д. в собі- хочеш поділитися нею ще з кимось. Це не егоїзм, а бажання дати ще комусь те, що в тебе в надлишку.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Чудовий лозунг, який чудовий на екрані чи на папері. Якщо Ви скажете, що народили синочка без жодного егоїстичного мотиву - ніхто не зможе заперечити...і все ж залишусь при своїй думці і дозволю собі Вам не повірити . До речі, можна потрактувати і так: Ви відчули потребу чи бажання поділитись своїй щастям. Це знову ж таки Ваша потреба. Якщо хочете це заперечити - на хвильку уявість собі, що це бажання не може бути задоволеним. Питання - чи залишитесь Ви такими ж щасливими і задоволеними? ---------- Додано в 11:16 ---------- Попередній допис був написаний в 11:14 ---------- Я взагалі притримуюсь думки що будь який добрий вчинок завжди несе в собі елемент егоїзму. Часом дуже тонкого егоїзму, яий нами не дуже і усвідомлюється. Але важко придумати приклад чогось суто альтруїстичного. І точно не може бути альтруїстичиним народження дітей.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Вибачте за заторможеність, але я чесно туплю. Які егоїстичні мотиви можуть фігурувати при народженні дитини? Можете перерахувати? Хочу для себе проаналізувати відсоток егоїзму, який керував мною. Бо з Вашого допису я зрозуміла, що всіма при народженні дітей керує в якійсь мірі егоїзм, але не всі це усвідомлюють. Мені щось тяжко це прийняти.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Вибачте, мушу зараз бігти. Але ця тема особисто мені дуже близька...Хотілось би пороздумувати разом із вами. Перерахую особисто свої егоїстичні мотиви: я відчуваю, що досягла такої точки в житті, коли є майже фізична потреба дійсно ділитись своїм теплом турботою і любов"ю. Тому наразі не вмію бути повністю щасливою без реалізації цього бажання. Тому не приховую свого егоїзму і пишу те, що когось може дуже коробити: щоб бути повністю щасливою, я прагну стати мамою. Якщо це комусь видасться благородним бажанням ділитись, то порахуйте кліькість "я" в моєму дописі. І це не лише з дітьми..Те саме з бажанням знайти свою половинку, вийти заміж і так далі. ---------- Додано в 11:33 ---------- Попередній допис був написаний в 11:28 ---------- Саме так... Але цей егоїзм не є негативною рисою - ну може, варто би придумати інше визначення...але наразі кажемо так. І це якраз дуже природньо . Так у нас закладено - ми відчуваємо, що годі нам йти одним, треба знайти половинку - потреба? Ми відчуваємо, що нам стає замало лише нас двох - потреба? То чому не скзаати, що задоволення наших найважливіших потреб є для нас самих? Невже для когось іншого? І до речі, зауважте, що така постановка відразу має продовження: якщо є потреба у двох і більше дітях - ми цю потребу виконуємо. Якщо нема потреби - ми не виконуємо і це зовсім не погано, а природно.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! потреба бути мамою? Хоча то все дуже відносно, бо то є на рівні інстинктів-ну не дарма ж улюбленою забавою дівчаток в дитинстві є ляльки, колиски і таке інше. Я своїй вирізала вроті дірку, кормилу і сушила пеленки. Воно в нас закладено і виходить , що таки егоїзм, бо нам хочеться того.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Для мене егоїзм є в нарожденні дитини для себе. Також у випадку Сюди ж відношу народження других\третіх і т.д. діток аби з декрету не виходити. Самій собі дозволити не йти в 3 роки дитини працювати важко. А так ніби все ок. Все решта як на мене до егоїзму геть не відноситься. Цікаво почути ще думки.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Статистика з тобою не погодиться. На жаль. Про "хочу - не хочу" вже пояснила, як могла, що вкладаю в ті поняття. Щастя то таке абстрактне і відносне поняття. Але загалом, я згідна з вашим дописом. Не варто надіятися, що діти обов"язково принесуть щастя в наше життя тільки тим фактом, що з"являться в ньому. Не домінантні. В мене особисто вони не домінантні, хоч присутні. Так, то щастя, коли тебе обіймають ті маленькі ручки, коли той дзьобик мамкає, ніжки роблять перші кроки. Певно, то найбільше щастя в світі. Але якщо говорити про егоїзм, то зараз мені крім цього хочеться ще купу всього, з дітьми не пов"язаного. Тим не менше, відчуваю якимось сьомим відчуттям, що треба посунути зараз ті хотілки. Мені взагалі часто здається, що по своїй натурі я не є жінка-мати, і для реалізації інстинкту "бути мамою" мені б вистачило одного разу. Але все одно бачу себе мамою кількох дітей, і не можу описати словами, нащо воно мені треба.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Я коли малому говорю..серденько, щоб я без тебе робила??? а чоловік каже: то що й до нього..жила. Якби його у тебе не було ти що, повісилася б..жила б далі як і до нього..он у тебе нема другої дитини, третьої..що тобі погано від того? живе ж, і не важно з дитиною чи без
