Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А ніжно так і кокетливо , типу: ну ти ж в мене справжній чоловік і не дозволиш, а би я з ринку ще й з малою дитинкою торби тяжкі несла. Чоловіку буде приэмно таке чути! А взагалі жінки такі як Ганька Степанова самі показують , що можуть самі донести торби з ринку ще з дитиною, і чоловік вже і не пхаэться . Я кожного дня купую продукти , але так : по жменці ягід дитині, зелень і салатку, решта габаритне (5 кг картоплі, крупи) і важке купуэ чоловік, по дорозі з роботи, глобальні закупи зі списком разом, але несе все тільки чоловік. Саму ніколи не пускаэ, щоб важкого не носила!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Колись бували в нас такі розмови. Раз навіть чоловік мені повчально розказував, що от одна його співробітниця приходячи пізно з роботи щодня свіжу їжу готує і т.д.(хоча в нас раз в 2 дні, а каші щоденно) А в результаті виявилось, що вони обидвоє з багатодітних сімей де велика кастрюля за раз і з"їдалась, відповідно це вже звичка. Я на такого роду порівняння дуже гостро реагую. "А от Петрова жінка не ходить на базар, а продукти через нет купує. А ще до них приходить жінка, що прибирає. А ще Петро купив жінці машину, щоб вона могла з дітьми на природу їздити. І ше сам з дітьми посидить щоб жінка в перукарню сходила і т.д. і т.п. А ти хочеш бути таким як Микола і гордитись тим, що твоя жінка з дітьми торби тягає чи як Петро і гордитись тим, що зробив все, щоб полегшити їй побут?" Кілька таких розмов і мій чоловік пішов по стежині Петра)))) Колись мій тато мамі заявляв "тысячи женщин влачат такое существование". Я не хочу "влачить существование".
Зараз іноді доводиться з дітьми волочитись по магазинам. Але я обов"язково нажаліюсь потім як мені було важко - як Антон в кожному магазині вимагав щось йому купити, як Діма при цьому виривався від мене, щоб кудись втікти і щось порухати. Як ми вертались з груженим візком і тротуари були заставлені машинами і коли ми намагались їх об"їхати то водій автобуса, що поїхав під знак сигналив нам в спину і ще й сварився....

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Хоча в нас таких розмов-порінянь не було про умовних "Степана,Ганьку" і т.д. Але навіть дрібні закупи чоловік робить сам або коли ми втрьох, то загружаємо по саме нехочу коляску на тиждень продуктами.
Але раз довелося чоловіку із дитиною докупити дещо на базарі+магазині ( бо я вимушена була терміново повертатися додому від них), то після цього сказав, щоб я з дитиною там ні ногою :xaxa:

так-що Женічка вручіть мужу двох діток і список, але як подовший і в різні відділи - нехай спробує)))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

просто на похвальбу напрошується, додатково, та й усе. Не може ж попросити- ну похвали мене, я , бач, хороший, ну скаажи...от і береться порівнювати, але то не про вас. Типу :"Може я і там налажаю, і там, але , все ж таки, не такий і поганий "

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

мій прекрасно знає який буде результат. , тому він мені навіть нічого не каже коли я потрачу більше ніж треба після походу в магазин з дітисками. А в мене вони великі. Він і сам не бере дітисок зі собою на закупи, і мені нічого не каже, якщо я йду сама з його залишаю з дітисками вдома.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

О, це теж тема окрема я на хвальби та комплiменти щодо свого мужа не скупа, але й мiру знаю. Якщо менi подобаеться, як виглядае, чи щось зробив файно, чи просто подякувати треба - нема питань. Але на мужа це дiе дивно якось результатом всього того маю його висновок:" а що ти можеш зробити таке, чого не можу я"
От i приiхали. За те, що дякувала за смачний обiд, за проведений лiкарняний з малою сказала, що лиш йому довiряю хвору дитину, бо у самоi на роботi завал, i т.п. - маю такий результат.
Пару рокiв тому спитала, чо менi комплiменти не робить, вiдповiдь "потрясающа" - ЩОБ НЕ ЗАЗНАВАЛАСЬ

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Як що? Любити його і народити йому гарних діточок.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я б відреагувала фразочкою "Ну тому що я за мужем, а Ганька (Миколина жона типу) - на передовій І тобі пощастило, коханку, що жінка в тебе справжня дама, а не коняка ломова. Гріш - ціна тому Миколі, бо не поводить себе як справжній чоловік" Во.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ага. Умная мысля приходит опосля, - в мене так завжди.. ((

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Furore, так то ж не одноразова акція, таке напевне в подружньому житті повторюється частенько. Повітре, натренуєтеся - відповідатимете як із кулемета - умная мисля приходитиме в голову ще до поставленого питання )))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Саме смішне, що не мало би
Пояснюєш хлопу один раз, другий, а йому все мало, перезагрузиться, зависне і знову потребує однієї і тієї ж команди :xaxa:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

так, є тисячі, а принцес одиниці І вже як вибрав собі таке ніжне створіння за дружину - то бережи, нє?

то лікується, треба щоб він пару раз почув як вами хто інший захоплюється, або не забувайте розказувати наслухані за день компліменти)))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

читаю-читаю, і мені за Петрову жінку (Степанову Ганьку, Андрієву Маруську, Ігорову Юльку і всіх решта, хто з візками ходить по базарах), образливо. Ну чому ломові коняки одразу? Просто в одних - один уклад сім'ї і розподіл обовязків, в інших - інший. Ви ж не будете вкручувати в передпокої зелену лампочку лише тому, що в когось вона вкручена? Так і з базаром. Ви ж не маєте ходити на базар з візком і дітьми лише тому, що ходить хтось інший А якщо Ви просто оберете якісніші продукти, краще від чоловіка зекономите, він за час Вашої з дітьми відсутності зробить щось вдома, - то то вже інше питання.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Юль. Тут питання не в ломових конячках чи правильностi того, хто саме мае йти на базар чи щось iнше робити, а в тому, що якiсь порiвняння починаються.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

зловила себе на думці, що я б не витримала найменшого порівняння, напевно...
Женю, якщо я правильно розумію, то Ваш чоловік, яуий ледь не щовечора тусується з друзями і тимчасово не працює, ще і на базар не хоче ходити? ого.
а мені ще таке в голову прийшло. "Я з задоволенням сходжу за покупками, але без дітей, ти з ними побудеш." Він же без дітей на базар ходить, правда? Так що було би чесно

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Так та ганька з дітьми ходить!

---------- Додано в 16:40 ---------- Попередній допис був написаний в 16:34 ----------

Тут точно справа не в тому, хто і як буде робити покупки, не буде тої проблеми - ще щось чиясь жінка буде краще, чи просто інакше робити.
І дуже, на жаль, розумію, як то болить, бо в нас фраза "Та людські діти....! А ви...!" вживалася дуууже часто
І сама не раз кусаюся за язик, бо так і хочеться чоловікові розказати про "людських" чоловіків.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Почитую собі ту тему і сама собі дивуюсь, бо виходить, що я супер-жінка: на базар за продуктами тільки з чоловіком або він сам, на кухні не пропадаю, хіба як є натхнення чи якесь застілля планується, маю час на хобі, ходжу на спорт, на чоловіка не сварю, шукаю підходи як і що сказати щоб подіяло, хвалю його, дякую, підтримую і все в тому роді. Ну насправді жартую (щодо супер-жінки), я переконана, що просто чоловік в мене супер, але закрадаються часом думки, що може і я не така погана .
Але я не про це хотіла сказати, бо проблема в тому, що я завжди почуваюсь винною перед сім`єю, що можна було краще щось зварити, ретельніше прибрати, більше з дітьми побавитись, і взагалі побільше якоїсь жертви приносити, а то я живу собі в своє задоволення, чоловік ділить зі мною майже всі обов`язки, особливо що стосуються дітей, ну і крім того ще й гроші заробляє.
Це почуття вини дуже старанно підтримує в мені моя мама. Вона все моє свідоме життя скаржиться нам з сестрою на тата, який він нелюдяний, неспівчутливий, допомоги від нього не дочекаєшся, всюди і все сама (це дійсно так, то довго описувати ті всі нюанси і чому так є), але коли мій чоловік робить те, що повинен робити справжній чоловік для своєї сім`ї, моя мама не забуває голосно при ньому казати, що він мене "балує", підкреслюючи тим самим, що не варта я цього комфорту чи допомоги. Хвилюється, що чоловік на мене тратить гроші, що везе мене куди я попрошу і обов`язково це каже йому. Ну а мені постійно вичитує, що от чоловік в мене який, а я йому навіть не наварю нормально їсти (м`яса мужику давати побільше і обов`язково у вигляді котлет і кожного дня!!!). Одним словом, виходить, що такий як тато - поганий, а такий як мій чоловік - задобрий для мене, і я все більше думаю над тим чи то часом мій тато поганий не через те, що мама підсвідомо вважає, що жінка не може бути щаслива, задоволена і не змучена, не має на це права? Краще ж скаржитись на все, на чоловіка, тягати торби з базару, готувати борщі-вареники - оце як в людей, а як в тебе інакше, то най мучить тебе сумління, що ти не варта того чоловіка.
Вибачайте що так сумбурно, давно хотіла це написати, хочеться якогось погляду зі сторони, але скласти все це докупи не дуже вдається. Хочу або позбутися тої вини, або стати кращою дружиною, в якому напрямку мені рухатись?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

мені здається, що мама вам трохи заздрить. Бо сама такого відношення ніколи не мала. А ті стосунки, які ви описали - то справді те щастя, яке багато хто прагне мати.
Треба маму якось задобрити

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ірусь, хіба спадає на думку - то обмежити спілкування мами і чоловіка, твоя позиція - прекрасна, а маму - не зміниш. Нехай би менше перетинались. Ну і при зустрічах, то пробувати вчасно розмову переводити, а як не виходить - то змінювати напрямок - типу, та, який ти в мене, коханий класний, ціную, люблю, але я ж теж класна!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

вірний варіант
є можливість розслабитись і отримувати задоволення то чому б і ні?

До слова про базари
Коли чоловік працював на попередній роботі мені з закупами було легше. Поїхали машиною, я все вибрала, а чоловік привіз до дому(і мене і продукти)
З теперішнім графіком бігаю на базар я з двома дітьми(інколи з сестрою) А куди поїдеш на закупи в 21-24 год(ну от і грвфік) Стараюсь купляти все біля дому, але багато чого в нас на районі нема тому бігаю на базар. напряжно, задумувалась про купівлю через хіт24 або шувар. Шкода витрачати неділя для закупів, наразі це єдиний час коли діти бачать тата(про себе мовчу)