Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Я б ніколи не змушувала чоловіка йти зі мною на пологи, і колись він навіть про таке не думав, проте, коли дійшло до нашої першої дитинки - в нього не виникло сумнівів. Хоча з упевненістю можу віднести свого чоловіка до дуууужжже "впєчатлітєльних". І як впевнено і мужньо він тримався під час пологів і як мене підтримав - я навіть такого не сподівалася. Тепер дуже часто згадує і пишається тим, що бу присутній і бачив як усе відбувалося. Казав, що не зміг би десь там під стінами пологового тинятися і думати, як ми там, що краще бути поруч і допомагати. Тому я за на всі 100%, але ніколи б нікому не навязувала свою думку - не всім так підходить - не всі жінки хочуть присутності чоловіка і не всі чоловіки здатні бути корисними в пологовій залі. Байки про обмороки і вмлівання - то швидше рідкість і думаю те "мені погано" повязане з багатьма іншими чинниками, такими як голод і втома, ніж відчуття огиди до процесу.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) До речі, реально не знаю серед своїх-родичів чи знайомих випадку, коли б чоловік млів на пологах. Навіть серед тих, які ну дуже не хотіли йти на пологи. це про мене. Щодо користі- не знаю ( може яка і була б?), але мне б присутність чоловіка"розконцентровувала". Я впевненіше почувалася б без чоловіка на пологах. Багато залежить від конкретної жінки чи конкретного чоловіка.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) На мою думку, тут важливу роль відіграє, чи це свідоме бажання чоловіка бути присутнім на пологах, чи нав'язане. Мій чоловік одразу сказав, що йде зі мною і це навіть не обговорюється. Я впевнена, що присутність коханого чоловіка тільки допоможе.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) то ще й від жінки залежить багато. Одна дамочка як народжувала, чоловік був з нею, і так до неї і сяк, а вона його таким матом крила, що він сякий такий, що він винен в тому, що вона так мучиться, що він псіханув і взагалі пішов, казав що на виписку навіть не прийде, але все таки прийшов. Партнерські пологи, вони тому так і називаються, що треба парою це пережити, один за одного думати, бо в той момент кожному з пари важко по своєму.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) схожу історію недавно нам з чоловіком розповідав знайомий, при чому від своєї жінки до пологів він ні разу не чув мату). я свого одразу попередила, що можу бути неадекватна, щоб не злився, а сприймав все з гумором і навіть може й сам поматюкатись зі мною, як йому буде хотітись). хоча знаю ще одну невтішну історію про те, як чоловік після партнерських пологів відмовляється виконувати свій "супружескій долг", а дитині вже 8 місяців. Однак думаю, що в цій сім'ї проблема виникла не після пологів, а вже давно(
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) я теж знаю одну таку історію і про наступне розлучення пари.. але теж дотримуюся думки, що це просто рівень стосунків такий.. дійсної близкості і відкритих стосунків не було ще задовго
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) поява дитини у сім ї стає тим каталізатором, який виводить на поверхню реально існуючі проблеми ( навіть ті., про які подружжя старається не думати). І спільні пологи навряд чи на це впливають. Адже подібні ситуації після появи дитини бувають і у тих сім ях, де чоловік не був присутнім у пологовій залі.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Поділюсь своїми думками) Ми з чоловіком дуже багато говоримо на цю тему. Я ще не вагітна, ми тільки плануємо. Але я вже знаю, якщо буду родити, то чоловік буде зі мною. У нас є знайомі, які були на сімейних пологах, і татки перерізали пуповинку. Мені здається, щоб там не говорили.. мов - чоловік згидується, чоловік покине і все таке... чоловік хоче - то нехай йде!! Якщо він морально врівноважений, то він це сприйме нормально, а якщо він не може чи не хоче - то не треба заставляти!!! А на рахунок покинути, якщо тільки захоче, то знайде мільйон причин, щоб це зробити!! Дівчата, кохайте і будьте коханими!!!
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мій чоловік дуже далекий від медицини, але на пологах настільки допоміг що дуже швидко і легко для мене то все пройшло, що я тільки вродила то сказала медперсоналу:"невже то все? Як Бог дасть то найближнім часом знову приїду родити і не один раз. Він їхав зі Львова в Рівне, дуже спішив, а це було взимку вночі, все хвилювався що не встигне. Подруги відговорювали, мол не бери чоловіка на пологи, бо збридиться чи в обморок впаде, я нікого не слухала, бо знала що це не про мого. Навпаки після пологів ми ще більше зблизились.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Перепиталась "по-приколу" свого чоловіка (на перших пологах був присутній, досить поміг, не зважаючи на те, що перерізати пуповину йому було лячно), чи брати його на другі пологи Ледь не образився, як то нє, звичайно брати, хоча й почали думати, де то малого на той час подіти, але на пологи точно піде. До речі, на своїй вже колишній роботі, коли якось зайшла мова про присутність чоловіка на пологах, виявилось, що виявляється майже всі присутні чоловіки були присутні на пологах в своїх жінок, і дуже про то гарно відзивались (при тому що колектив досить молодий), жінки колективу були приємно вражені
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мій спочатку не дуже рвався, але чим ближче підходить термін, тим він все більше впевнений, що все-таки йде Всі рідні (його і мої) чогось відмовляють, але він в мене непохитний, сказав, що будемо народжувати тільки разом і крапка
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) А я вважала, що його там не треба. І тепер думаю, що не помилилась, у моєму випадку то би все ще більше ускладнилось. За мене він і так би не народив. Все індивідуально. Хоча лікарі та й та лікарка у якої я народжувала говорила мені, що коли тільки запровадили ту практику, то вона була проти. Але як спробувала втілювати у життя сімейні пологи, то змінила свою думку. Говорила, що дійсно той процес набагато простіше проходить, коли є чоловік поряд (або ін. близька людина). Думаю, як би дуже попросила, щоб він там був - не відмовив би, але так щоб сам тягнув руку, то ні. Ще й до тих справ "боягуз". А ще такого одного знаю, то випадок з життя, пішов на ті пологи підтримувати (жінка заставила, хотіла у ньому розбудити почуття, яких він ніколи не мав). То він там з того пережиття і побаченого - впав !!! Правда тепер, то зі сміхом згадує.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мій чоловік з самого початку впевнено говорить, що буде зі мною. Хоче бути поруч і ніякі чужі переконання не змінять його думки. Говорить, що для нього було б гірше стояти під роддомом, чекати дзвінка і не знати, що там відбувається. Для мене це дуже важливо, хочеться підтримки і бачити когось рідного поруч.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мій муж опирався не сильно А якщо чесно то в нього то спрацювало по стадному інстинкту.Ну, всі колєги були зі своїми дружиинами а я чого мав би не йти. Крім того я казала, що мені так буде безпечніше. Що тут сказати, на переймах я на нього трохи злостилась, бо лікар казав засікати час і дижатиа в мене то не получалось одне і друге, а муж...спокійно спав то в нього з нервами всьо гуд просто, та й за день трохи був вимучений, але уявіть картину- я лежу посапую, дихаю, рахую... а він куняє. Щоправда, виспавшись, він справді дуже допоміг мені. Пуповину перерізати не мав бажання, але все ж пішов І згадаю оті прекрасні миті того такого першого нового сімейного єднання в післяродовій...Аж прослозилася . А ще завжди казав -"я думав, що жінки після пологів страшно виглядають, та то неправда" Ще й фотку в інтернет мою кинув після пологів...за що звісно потім дістав добряче... Думаю, для них то досить таки корисний досвід. Правда, заставляти не треба, хіба аргументувати
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Ми народжували разом. За словами чоловіка, остаточно він прийняв рішення йти зі мною на пологи під час відвідування курсів для майбутніх батьків. Ми готувалися до пологів, дивилися фільм "40 тижнів. від Памперс" про розвиток дитинки в маминому животику, обговорювали також можливість знеболення і т.п. Але на самих пологах він був для мене найбільшою підтримкою та "знеболенням". Перші мої слова після народження синочка були: "Дякую! Без тебе я не справилася б". А він мені потім казав, що то зовсім не страшно - бачити як жінка народжує, а навпаки відповідально і тепер він розуміє наскільки тяжко працює жінка в пологах. А ще - це велике щастя побачити момент народження власної дитини. Вдруге звичайно ж підемо народжувати разом. Аби старшенького було з ким лишити...
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) А я ще не знаю як в нас буде.) Чоловік спочатку вагався, потім я побачила,що він придумує різні відмазки і не хоче. Останній раз, коли я була у лікаря з ПБ, той майже наполіг, щоб чоловік був присутній, хоча б на початку, а далі може піти в будь-який момент. Тепер не знаю. Сказала йому про то, то вже ніби погодився. Але я вже сама не знаю...
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) дивіться: тут дуже важливо від вашого настрою. Тобто якщо жінка вагається, то чоловік тим більше буде вагатися. Дуже добра ідея брати на передпологову консультацію до лікаря чоловіка. І тоді він сам чує від лікаря, що "може вийти у будь-який момент". Оця фраза дуже багатьох чоловіків все-таки наважує до спільних пологів, бо у них ніби-то залишається у випадку чого варіант "відступного" ( ну я кщо я вже геть не зможу, тоді вийду). А на практиці реально потім чоловік від "А" до "Я" присутній і все йому не так страшно.Он мій брат був категоричним противником спільних пологів, але після фрази лікаря "якщо геть не зможеш- вийдеш кави поп єш", не лише пішов, а й пуповинку перерізав і геть не жалкує. Питання лише у настрої жінки. Бо , наприклад, я з тих, хто краще сама справляється. Чоловік ( чи ін. партнер на пологах) мене би розкоординовував . Тому я сама не хотіла б бачити когось біля себе. От вже коли народила- тоді так.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мій чоловік був і дуже тим тішиться. І вдруге піде, якщо звичайно все вийде і не стане щось на перешкоді - робота чи те, що донечку не буде з ким залишити. Думаю, що тут все залежить від жінки - хоче вона цього, чи ні. Чоловіку краще йти тоді, коли він знає, яка його роль і чим він може бути корисним. Піти щоб віддати данину моді, чи позирити - то не та ситуація.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Оце Ви правильно підмітили! Я по своїй натурі така боягузка і чоловікова підтримка буде для мене дуже доречною, якось впевнена, що з ним ми справимось краще і швидше
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) я хотіла,щоб чоловік йшов зі мною на пологи. але вирішила не травмувати його наперед і тихенько собі сиділа і не признавалася. а потім якось в розмові виявилося, що він і не збирався мене відпускати саму! бачу, що хвилюється, але розуміє,що його підтримка мені дуже важлива. ну а родичі.... тааа... вже тут хтось писав, що відмовляють... але то таке
