Відповідь: Дівочі сльози за совітами ну щоб 100% так, то дуже сильно надіюсь що не буде... але в мене декілька друзів просто так посадили, бо знайшли крайніх... хто іде проти влади сучасної(організовуючи деякі мітинги) час від часу навідує міліція, перевірити чи не знайдеться щось цікаве... звісно, ці речі не до порівняння що було колись, але ж ми живемо в незалежній Україні!
Відповідь: Дівочі сльози за совітами то просто так, чи бо бо це теж поняття світове Гермі поняття не має скільки Вам років, але скажу так: тіштесь шо живете не за совка. От і все. І платтю маминому тіштесь. Такому теж треба радіти, з ним зв'язані якісь позитивні спогади. А за часом Сталіна, Брєжнєва, Хрущова жаліти якось не треба певно
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Згадала собі.. Було мені 6 років, в нас вдома була стара біблія, декілька книжок з дитячими розповідями про Бога, бабця мені часто читала ті оповідання, а потім вже я й сама. От я " щира душа" рорповіла про ті книжки в школі. І добре, що потім вдома розказала . Бо на наступний день прийшла до нас вчителька, ще з кимось з району перевіряти , де книжки. Треба було вигадувати, що в дитини велика фантазія. Баба з дідом їх ще в той день закопали на городі, а мені розповіли, що спалили. Вже пізніше, як могла зрозуміти що й до чого, бабця витягла ті книжки.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами знаєте, в мене зараз починає складатись таке враження, що якби люди почали боротись за справедливість і справжню незалежність то було б теж саме, просто всі занад-то сильно розчарувались і більша половина прийняла позицію - "моя хата скраю я нічого не знаю" встидно зізнатись, але я серез тої більшої половини.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами ще раз прочитала посміхнуло зараз таке теж є, відчутно проявляється і помічається після народження дітей. а ще є МАМО-зустрічі - то взагалі безподобна штука, за совка вже б взяли нас на хвіст і натореллу б обшуковували))))))))))
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Не в тему, але про незалежність і демократію в Україні зараз також можна сперечатись.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами в школі... з нас значки здирала директор, яка потім щиро молилась в католицькому храмі, тато машину купив, то реєстрував на сестру, бо на його зп і мамину купити не можна було, а гроші були від американського вуйка - мусів би на кафедрі пояснювати, а так їздив на машині, яку сестрі подарували батьки. ну друга бабця була лікарем гінекологом і тому їй купити другу машину з різницею з першою в 20 років то якось ше куда не йшло. ото він - СОВОК.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Аскорбінко, фінансів у Союзі стало не вистачати тому, що впала ціна на нафту, і оті роки, коли жили більш-менш, отримували квартири і т.д., завдячували цьому цінам на нафту, які тоді поповзли вгору. Так, як і зараз Росія сидить на нафтовій голці. Але у вас даремно склалася думка, що я сумую за Союзом. Тема ж була інша, обговорювали виключно ситуацію з житлом у ті роки. Повторюся ще раз, що покоління наших, моїх, точніше, батьків, було у найкращих умовах, але їм передувало покоління їхніх батьків, якими, по суті, "удобрили", хоч як це цинічно не звучить, життя наступного покоління. Покоління 20-30 - це репресії, війна, голодомори, "комсомольские стройки", БАМи і т.д., де люди були гарматним мясом і робочою скотиною. От вони і відмучили і за нас, і за наступне покоління. Моя родина не постраждала від репресій, але у свій час я цікавилася цим питанням, перечитала Солженіцина, Шаламова, Гінзбург, і вважаю, що держава, побудована на такій крові, не зможе виправдати себе нічим, ніяк і ніколи: ні ковбасою, ні квартирами.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами сперечатись можна зі всім...в кожного своє оточення і виховання... але коли люди не знають державної мови і вже зараз немає в них навіть бажання їх вчити, втрачається культура, традиції, то про яку державність може іти мова? Останнім часом багато спілкуюсь з людьми з східної України і боляче бачити, що заради чого боролись наші діди, все просто нівелюється.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами звісно що я українською, правда відповідають мені російською, або так калічать українську, що аж вуха вянуть(правда не всі, але...), багато чого треба перекладати на російську, бо люди не розуміють назви місяців то взагалі для них вбивство, хоч здавалось саме найбанальніше
Відповідь: Дівочі сльози за совітами та ні, я лише побачила що є розмова, варта відокремлення і перенесла декілька різносторонніх цитат. Направду, моє оточення таких тем не піднімає і цікаво почитати думки інших, особливо якщо це не ідеалізація дитинства/молодості, а більш тверезі роздуми. переспектива отримати від підприємства квартиру мене, звичайно, теж би дуже втішила совіти - це таке розмовне/діалектне, я особисто маю таку асоціацію, по приходу нової влади вчили як жити, що корів у колгоспі тримати краще ніж вдома, тихенько так на вушко совітували: відда-а-а-ай, мовчи-и-и-и, донеси-и-и-и. А совок висмикнуто з вічної теми на ЛФ - "сльози за совком".
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Все-таки вважаю, що в тому, що молодше покоління таким стало, винні їхні батьки, вчителі, суспільство. І не тільки повчаннями, але й добрим прикладом.Хтось десь допустив помилку у вихованні. І не забувайте, що у східній Україні корінних українців не так багато і залишилося через голодомор, можливо, для багатьох з них українська мова і не є рідною. За що також можемо подякувати радянській владі.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Може, все ж таки радили? Західний діалект української мови там ніколи і не був "рідним"
Відповідь: Дівочі сльози за совітами ото, власне. мій прадід був в УПА. молодим застрелився, коли був загнаний у засідку москалями. прабаба відсиділа в Сибіру 10 років, бо була дружиною зрадника. мій дід (їх син) в 6 років залишився сам і переховувася по стайнях в людей, шоб не забрали в дитбудинок. другий прадід був кравцем і шив одяг також для бандерівців. теж відсидів 10 років і вмер молодим, бо здоровими з таборів не повертаються. от пишу це все і сльози навертаються. це було так давно, але все рівно так близько. я, знаєте, рідко ношу вишиванку, і не буду груди дерти за "Свободу" чи ше когось там. але я люблю Україну і не хочу повертатись в совок (шо при такій владі дуже навіть можливо). просто кожен свідомий українець повинен добре робити свою роботу і бути чесним (перш за все перед собою). можливо тоді і заживемо по-європейськи, а не як молодший брат росії.
Відповідь: Дівочі сльози за совітами та так радянський союз не вимірюється ковбасою і суконками він є НЕЗЛІЧЕННИМИ ЗАБРАНИМИ НІЗАЩО життями не поодинокими сьогоднішніми випадками а МІЛЬЙОННИМИ і це незрівнянно Hermi
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Моя баба часто охкає за Радянським союзом і комуністами. як всьо тоді було добре, а як тепер погано... Але помоєму причина в одному що тоді вона була молода ,повна сил і енергії, а тепер стара немічна жінка... Я вже не пам"ятаю як тоді всьо було... але мама розказує про шалені черги і вічний дифіцит на все... що з нами малими по чергах вистоювала годинами, а перед самим носом могло і не хватити... і потім сама не знала чим дітей нагодувати... і нехай не зрівняється то що їсть моя дитина, з тим що їли ми... мені здається що зараз діти мають все. А стосовно того що колись було все натуральне, а тепер ні- то моя думка така- яка мама хоче дитині натуральне дати,то вона знайде таку можливість
Відповідь: Дівочі сльози за совітами нагадалось... колись читала інтерв'ю однієї монашки про те, як вони з сестрами переховувались від влади, проводили таємно богослужіння по підвалах, а одного разу вони молились за стінкою від катівні за душі замордованих людей. То ось вона каже, що їй, пам'ятаючи ті жахи, що вони чули, бачили і пережили, дуже дивно чути від людей, що при союзі було добре жити, бо ковбаса була дешева. а по темі - не знаю як можна за тими часами сумувати... моя родина з маминої сторони до середини 70-х жила в стайні, оскільки мала статус неблагонадійних, а до того мусили що 5 років переселятись, не мали права заводити знайомих-друзів, були постійні обшуки і всякі інші неприємності, бо дід був народжений в Польщі, і чомусь автоматично вважався зрадником, прабабця в Сибіру була, бо вголос раз сказала, що греко-католичка. через Союз загинув мамин двоюрідний брат, ліквідатором в Чорнобилі був, якраз аварія на його зміні була, то ж погасили що могли, напоїли їх, видали новий одяг і отаких п'янючих відіслали по домах, бо нічого страшного не сталось. так, цукерки були смачніші і ковбаса дешевша, але хіба то головне?
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Ем--ммм.. А я не хочу взагалі ніякої біди і ніякого гуртування. Хто хоче, у всі часи буде жити нормально. І гуртуватися йому теж буде з ким. Ну і що, що сусідів незнаєте, хто Вам заважає походити по квартирах і познайомитись? Незнаю, чи Ви згадаєте, але колись як дефіцит привозили, то спочатку самі бігли, а вже потім сусідам розказувалось. ;-) І не капіталізм винен, що люди менше спілкуються між собою, а новітні технології. Всім цікавіше швидше до компютера, телевізора, а раніше того не було. Було пару каналів по ТБ, та й то вічно там балет крутили. Так було спокійніше і стабільніше, бо держава захищала, але в той же час, вона "захищала" від зовнішньої інформації, а також вільнодумства. Живеш по не тобою придуманому шаблону все життя, квартири - по шаблону, робочі дні - по шаблону, одяг, меблі, речі - все по шаблону. Ні, якось не хочу я туди назад. Пи.Си. ... ковбасу і шоколад тодішні згадую чуть не зі сльозами в очах... )))
Відповідь: Дівочі сльози за совітами Я особисто не дуже сумую за совєтами, але попри багато негативних явищ (доноси, репресії, одноманітний асортимент в магазинах, черги), є декілька явно позитивних: по-перше, діти, підлітки були ЗАЙТЯТІ (мама і брат розповідають що всі могли абсолютно безплатно відвідувати різні цікаві гуртки, мама була в туристичній організації - обїздила Кавказ, Карпати в цікавих мандрівках з молоддю, співала в Черемоші, їздили в Німеччину, Польщу, Прибалтику, брат ходив на різні секції, і так кожен міг, незалежно від статку (тепер такого, на жаль, нема, за все треба платити, а купа підлітків тиняються вечорами , спиваютья, курять, та ін., нищиться генофонд нації (І ЦЕ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ, де наплювати на молодь). Друге - на пенсію можна було реально прожити, старші люди не були такі принижені (страшно дивитись як сьогоднішні пенсіонери, що все життя пропрацювали ліки не можуть купити, по смітниках риються... добре кому хоч діти допомагають, а інакше), зрозуміло, ціни і курс валют були інші, а ще комунальні послуги, газ коштували реально копійки. Третє - як-не крути, державний нагляд за якістю товарів і послуг був кращий, боялись порушувати ГОСТИ, стандарти, була якась відповідальність (тепер ж ми бачимо купу токсичного непотребу з Китаю, неякісний бензин, продукти харчування теж ніхто не контролює як слід, навіть дитяче харчування, знаю , бо по роботі з цим стикалась). І ще одне - охорона здоров'я: такого наглого здирництва як зараз не було (у роддомах, просто за консультації лікарям), працювала мережа оздоровчих санаторіїв (дійсно можна було і безкоштовно або за пів ціни відпочити з дітьми чи оздоровитись), які тепер доводяться до розрухи, не оновлюються роками і продаються багатеньким ділкам, як і дитячі садочки (а нащо українцям оздоровлюватись, є гроші- їдь куди хочеш, на доробився чесною працею - і не треба). Наука в нас практично не фінансується (про вступ і навчання в вузах взагалі мовчу, не до порівняння), виходить або талановита молодь повиїжджає за кордон, або тут буде виживати, не всі ж можуть були бізнесменами, депутатами чи мажорами, а "незалежну" це щось не обходить. А так тішились, що маємо СВОЮ власну державу (і що далі буде уявити не можу).
