Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Власне для чого мати 4-кiмнатну i просити дiтей допомагати оплачувати ту кварплату, i казати ще чуток помучтеся поки я поживу, а що потiм коли помре щастя прийде? Дурня якась ну чесно. Якщо я колись зможу купити квартиру, ну понятно, що з фiн допомогою батькiв, коли моя дитина дитина захоче жити окремо я допоможу 100%. Чи переiду в ближнi села, чи розмiняю. Я не кажу про все готове на блюдцi. Але якийсь старт при можливостi дати вважаю нормальним.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

В мене моя подружка купила 2-х кімнатну квартиру, з доходом своїм і чоловіка 6-7 тис грн. 5 Років прожили разом з її батьками. Мали суму з весілля, протягом цих років докупляли долари. Трохи дали батьки, помогли з ремонтом, облаштуванням. Ну але 5 тис дол вони виплачували рік, так погодилась продавець квартири. І так то все в них плавно вийшло, батьки чоловіка дали гроші на вікна, її батьки на меблі, стінку в зал, кухню дали родичі бесплатно. Правда, в нас така квартира коштує 20-22 тис у.о., у Львові дорожче. А на рахунок допомоги батьків- а чому б ні? якщо вони мають бажання і кошти, то я тільки за. Але я ,наприклад, прошу допомоги лише у крайніх випадках, мені краще позичити десь і віддати.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Покищо можливеЖивемо з моїми батьками,чоловік з мамою і татом "спєлісь".Ніхто нікого не нервує,думаю все буде окА от за невістку непішла б ніколи в житті,хоча свекруха добра і мене любить більше ніж свого зятя(сама так каже)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Таке враження, що мова йде не про батьків....а як мінімум про злих сусідів-терористів. Переборчик...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

а чому ви не можете жити на тій дачі, чи в тій хаті в селі?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Та не про терористів, звичайно, але... ми, коли жили в мами, теж були поставлені у рамки- пізно (після 10 вечора) не приходити, телевізор ми дивились, коли нікого дома не було ( пам,ятаю, тільки ключ повертався- зразу виключали), не шуміти, а дитина мала, не шуміти не виходило. І пішли ми на зйомну квартиру, а мама лишилась одна в трьохкімнатній.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну а я буде ще двоє-троє синів/доньок? Навряд чи тоді "плавання" поможуть. То або зарікатись дітей народжувати, щоб всіх квартирою забезпечити...або просто давати в міру своїх можливостей і вірити що діти теж не втопляться серед того "плавання". То, вроді здорова позиція, нє?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну була б, тут і відіграє важливу роль. А є більша квартира саме завдяки тим дітям. Невже в такому випадку діти не мають права на ті кілька своїх квадратних метрів? Я не кажу відсуджувати якісь гроші, чи вимагати плату, а саме дати своїй рідній дитині нормально жити на тих кількох метрах, які тій дитині належать. Як би там не було, те житло є власністю як батьків, так і дітей, оскільки ті "лишні" квадратні метри видавалися для дітей.

Обіцяла собі не пхатися в такі теми, але тут не втрималася. Всьо, тікаю звідси

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Десь собі так уявляла що мене про це спитають.
Поясню, все поясню.
На дачу свекруха їздить чуть не щодня, обробляє її, кайфує там, каже шо це її спасіння в спекотні дні, бо у багатоповерхівці їй важко. Там нема ніякої будівлі, просто стоїть "хата з лободи", ну думаю мене зрозуміли, щось типу щоб переночувати, речі покласти, інструмент і т.п.
Колись чоловік запропонував їй, що буде потихеньку там щось класти, цеглина до цеглини, так би мовити, але з умовою, що мама перепише на нього в майбутньому цю дачу. Але вона не захотіла, сказала що поки живе- дача її. Тут впринципі зрозуміло, вона фанат тої дачі в прямому сенсі слова і нічого там не дозволяє змінювати. Ну, а на майбутнє вона ще не оприділилась що дістанеться одному синові, а що іншому.
Тепер- хата в селі. Я не знаю що там конкретно в тій хаті є, ніколи там не була, але то її хата, яку теж не можна чіпати, бо в її власність вона перейшла тільки після смерті батьків і так само перейде до її дітей. Знаю, що вона їздить туди на цвинтар, то там ночувати боїться, ночує в брата. Припускаю що там все страшно і не обжито. Ну і далеко то від цивілізації і від Львова в чорта на кулічках, але то є батьківська хата. Вона хоче залишити в ній все як є, як пам"ятку, як реліквію...

---------- Додано в 16:47 ---------- Попередній допис був написаний в 16:30 ----------

Ну, а для чого я маю терпіти, чи мої діти? То називається "я малєнькая лошадка і мнє живьотса нє сладко..." Ну, так власне маленька, бо гола, боса і не маю маєтку за спиною. То мене можна виганяти, виживати, копати, а я маю терпіти, бо... бо в мене немає іншого виходу.

Ну, поясніть мені. То так важко всім залишатися людьми і хоч трошки ввімкнути якесь взаєморозуміння. Чи давайте кожен буде думати тільки про себе, кусати оточуючих і будемо стверджувати, що по відношенню до рідних це нормально. Най теплять, а як не годні втерпіти, то най шурують. Куда? Їхні проблеми, най би були думали, чи най думають і т.д. і т.п. бо аво ми доробилися, аво ми натерпілися...

Мій чоловік тоже в маминій (інакше вже не пишу, бо знову почнеться))) квартирі колись до одруження зробив на той час взагалі ще дуже супер-модній євро ремонт. Все своїми руками і матеріали теж за власні кошти, ну бо хотів щоб в квартирі було гарно. Той ремонт вже 10 років гарно зберігається, але мама сказала просто "ти робив, бо ти тут жив". Та й по всьому. Ну, тай добре вона каже, шкода що чоловік тоді не був попереджений, що після одруження його копнуть. Зробив мамі файно, мама відповіла взаємністю.))))

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

))) "Всьо мне, всьо мое"

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну добре, вже як на то пішло, то дитині належать конкретно метри в кімнаті, а ванна/туалет/кухня/коридор все одно були б у батьків з дітьми, чи без.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Якщо то квартира має для прикладу 80 кв.м і колись її надало якесь підприємство скажімо виходячи з того, що у сім"ї двоє дітей, то після приватизації кожен з членів сім"ї має по 20 кв.м у своїй власності. В ті метри входять і частина кухні, ванної, туалету, коридору і кімнат. Ясно що ніхто шнурочком то не відділяє, просто так рахується.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Все розумію, є різні люди, більшою чи меншою мірою прив'язані до речей чи місць, звичного стилю життя, ну але то вже чисто як "собака на сіні", та твоя свекруха: там музей, тут огірочки, в місті - резиденція на зиму
То ж не якомусь троюрідному братові двоюрідного вуйка треба допомогти, а своєму рідному синові! Щось важко мені то в голові поскладати...
Ну а задля того другого, улюбленого сина, теж не готова нічим поступатися? Чи їм так ок?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Вона як би дозволяє йому там жити. Вона його "женила до хати".))
Вони там жили на початках. Рік. Далі пішли на квартиру.
Нюансів не знаю, мені ніхто не каже, лиш здогадуюсь.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Нє, ну от в мене ситуація: у батьків ми двоє з сестрою та двохкімнатна квартира. Ми з чоловіком та дитиною живемо в одній кімнаті, а сестра з батьками в іншій. По ідеї, я маю виплачувати орендну плату сестрі, бо зменшується житлова площа для неї (та й для батьків також). А шо - ринкові умови мають бути у всіх сферах життя. А потім, коли сестра вийде заміж - хіба переселиться до нас з чоловіком в кімнату - ну бо кімната їй належить по закону (одна - батькам, інша - нам з сестрою, бо ми одностатеві )
Особисто в мене такі умови викликають істеричний сміх.
Я розумію, що всім зараз важко, і ті житлові умови дуже часто викликають агресію та сварки між близькими людьми. І деколи так не хочеться бути "розумнішими" та відступитися. Але варто зрозуміти, що батьки не винні в тому, що їм дещо простіше (але не легше) дісталося житло.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Страшно читати те, що тут пишуть. Чесно, мені б навіть в голову не прийшло думати, що мої чи чоловіка батьки мають нам помагати, виділяти якісь кімнати і т.п. Це ніби як звір, замість того, щоб самому полювати, чекає поки людина йому підкине кусок м"яса. Чи довго він так протягне?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ото читаю і просто шокована наскільки люди( в описаних вище випадках, батьки) можуть бути егоїстичні. так, так, я вважаю егоїзмом, коли батьки "м*яко виживають" своїх дітей з квартири обіцяючи, що після смерті все майно їм залишать. а поки, нехай діти поневіряються по зйомних кутах, обмежують себе і своїх вже дітей у всьому тягнучи непосильні кредити. я не вважаю, що батьки зобов*язані дати дітям житло, чи там вступитися в село, бо "вони своє вже віджили". ну, але і псувати життя рідним дітям, то також ненормально.
і ще при тому хотіти гарного відношення до себе. такий собі шантаж,як на мене. от не розумію я такого і все...
а потім вже діти "гризуться-судяться" при поділі успадкованого майна... і що доброго тим батьки зробили? хіба задовольнили власне его.
готова ловити тапки, але то моя думка.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А то обов"язково все поперекручувати?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Інколи питання не так стоїть. Не всі батьки згідні на таке. Щоб діти "командували" тобто робили ремонт так як їм би схотілось, забезпечили хату технікою, бо розетки відітєлі погорять, та й робили все по хаті, бо вони тоді втрачають почуття господарів у своїй хаті. Нам це доболі знайомо, що готовий помогти, а нє тут то било, не командуй

Дивину якусь дійсно писав хтось. 6 тис. однозначно не вистачить, то вже питано перепитано по банках особисто і завдяки знайомствам пораховано що то аж ніяк не 6 тис. Ну це я пишу про те все звісно якщо починати з нуля ще й знімаючи квартиру, а не продати чиєсь і докласти. Там сама сплата кредиту вища за 6 тис./міс