Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Хто може сказати, що це за ягоди такі? В магазині їх не продають, але біля нас на деревах, схожих на великі кущі, вони ростуть і діти їх обривають. Я пробувала - солодкі. Ось такі:
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Фото в неті шовковиці таки дійсно схожі на те, що росте біля нас. Можна сміло їсти)
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... або морва ще називають. Смачненька ягода. В Україні таких є багато
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... вони такі смачні, то шовковиця. В моїх батьків така росте , в Греції теж купа її є.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Ми називали морва. На Кайзервальді було того багато. Ми їли В мене була ожина, але чоловік вирубав нехотячи. А може і навмисне?... Тепер уже не знаю. Німа!
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Поможіть розібратися: якщо я планую летіти з дитиною в Україну і потім назад вертатися, то мені потрібен дозвіл від чоловіка, який не заперечує, що я їду з дитиною з України за кордон. В нас такий дозвіл є, але він закінчується за місяць до вильоту звідси. Де і як можна зробити такий же дозвіл на інший термін? Він, мабуть, має бути українською мовою. І чи не буде проблем з тим, що печатки штатівські, якщо документ загалом для українських митників?
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Такий дозвіл можна зробити в українському консуляті або в посольстві. І той документ потрібен і нашим, і Штатам, так що я би радила мати переклад також, або двомовний варіянт, якщо таке існує. Бо дозвіл має бути просто для вас, що чоловік не заперечує, що дитина з вами подорожує. Я один раз прокололася, коли послухала наших, які мені сказали, що якщо дитина має окремий паспорт, то такого дозволу не треба. До України я залетіла без проблем, а на зворотньому шляху і українці, й канадці питали, де дозвіл батька. Українці не хотіли випустити без документа, хоча я їм пояснювала, що батько в Канаді й дозвіл я не дістану ніяк, принаймні не надто скоро. Мене відпустили зі словами, що канадська сторона все одно зробить мені проблеми й навіть може мене завернути назад. У Канаді теж почали питати за документ, я пояснила, що нам сказали, що того не треба, бо в дитини окремий паспорт. Мене відправили в окрему кімнату з дитиною, де з дитиною говорила одна з митників. Малий був перевтомлений, почав небилиці городити, що тато в Україні й він хоче туди. Я вся побіліла, бо чоловік чекає в аеропорту, а дитина просто хотіла назад до дідусів і бабусь. Пробую пояснити митникові, а вона мені каже, що маю мовчати. Врятувало мене, що вона спиталася Дарка, де він був цілий день і що робив, а він давай розказувати про садочок, як він там із дітками бавився, які книжки вихователька читала і т.д. Митник посміялася, що Дарко любить історії вигадувати й мене відпустила. Але я такого страху тоді наїлася, в житті не забуду. Як на мене, то нам пощастило, бо дітей викрадають дуже часто й митники надзвичайно обережні в тих справах.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Не обов'язково дозвіл робити в косульстві чи посольстві. Знайомі два роки підряд робили самі, на двох мовах і завіряли в нотаріуса. (Так набагато швидше і простіше, а ще дешевше) Для митників це нормально проходило. Але її дочка має американське громадянство. Текст довіреності в мене є, бо я її набирала, якщо треба буде, пишіть в пп
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... А самі - це як? Надрукували на звичайному А4 текст і підписалися? Щось думаю, що таке може не проканати.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Саме так і робили. Їм проканало, тільки, може, тому лише що дитина має американський паспорт, який без дозволу обох батьків зробити неможливо. Я теж буду робити такий дозвіл, збираємося летіти в Україну з татом, а повертатися будемо самі.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Я так, мабуть, не ризикуватиму І так не дуже хочеться летіти самій, боюсь, що десь гав наловлю, а навмисне створювати собі додактові незручності не хочеться, та й дитина в нас не має американського паспорта.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Мої діти також не мали, коли їздила з ними в Канаду. Вистарчило татового підпису, що він не має нічого проти, щоб я їх за собою волочила. Буду писати такий папір татові, коли він їх повезе в Україну. Правда, в Україну вони вже полетять з паспортами. ---------- Додано в 16:33 ---------- Попередній допис був написаний в 16:31 ---------- Ми від руки написали. Занесли до звичайнісінького нотаріуса в банк, або UPS store і нам безкоштовно завірили. ---------- Додано в 16:36 ---------- Попередній допис був написаний в 16:33 ---------- Я текст сама написала. Простих три речення. Я навіть сама написала афідевіт про владу, коли чоловік їхав в Україну на невизначений час. Тобто, що я мала право вирішувати всі питання щодо майна і дітей без його підпису. Тобто, ніби я єдиновласниця.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Та то теж самі ми придумали текст, просто, якщо людина з таким не стикалась, то хоча би побачила зразок До речі, переклад мені зробили в Палладі. Задоволена якістю їхніх послуг, дякую за пораду, Марусю-мама
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Чи в Америці або в Канаді роботодавець має право не прийняти на роботу в офіс працівника, мотивуюючи тим, що в нього зайва вага? То не в мене така ситуація виникла, просто цікаво. Ясько, та схудніть нарешті і не задавайте ідіотських запитань!
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Відверто, прямо в очі такого сказати не має права. Проте завуальовано таке роблять, хіба бисьте були ТАКИМ спецом в своїй справі, що без вас їм нікуда. Плюс, все залежить наскільки особа яка бере вас на роботу має в голові бзіка і неприйняття осіб з зайвою вагою. Якщо розглядати взагалі ситуацію, то ні, не має права. Якщо доведете, що була дискримінація саме через вагу, то роботодавцю це буде коштувати великих грошей. Знову кажу - відверто не має права. Приховано - роблять! Недавно читала, що 20% американських компаній стараються не брати на роботу людей з зайвою вагою. Їх бачать як невольових, і таких які не вміють собі давати раду в житті, бо постійно "жеруть". Хоча ми знаємо, що якраз багато таких людей є ДУЖЕ вольові і дисципліновані.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... В чоловіка на роботі дуууже велика плинність кадрів: набирають купу людей, бо "вже горить", а потім так легко звільняють, але у 95% не через професійні навики, а через нестикови на людському рівні. Наприклад, кілька людей може поскаржитися на те, що ти ставиш нетактовні питання про роботу, що від тебе неприємно пахне, що ти не комунікабельний, не зацікавлений в тому, щоб у колективі була дружня атмосфера, ну і, як приклад Яськи, у вас зайва вага і людям некомфортно через це з вами працювати. Але ніхто працівнику, на якого скаржаться так, не скажуть прямо в очі через що його звільнили. Можуть сьогодні сказати, щоб просто завтра вже не приходив та й усе. Але таке не всюди і переважно з контрактниками. І потім, як наслідок, залишаються працювати купа тупих індусів
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Та бо тепер вони всі чокнулись на тій політ-коректності, і всі стараються догодити прєзіку і його цьоці няці. Я ще таких ідіотичних перекручень як за останні кілька років не бачила. Жах якийсь! Марійцю, я до тебе в Техас, хоч кажуть, що і в вас ліберальних вар’ятів доста. Може хоч не так багато як в нас?
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Марусю, між Америкою та Канадою дітей можна возити без паспорта, лише зі свідоцтвом. То зовсім інше. Українські громадяни повинні мати своїх дітей або вклеєними в паспорт, або ж мати для них проїзний документ дитини. Он мої малята мають свої паспорти, але ми можемо їх возити до Штатів і на свідоцтвах. Дарко ж мусить мати проїзний документ дитини. Правда, його вже недійсний, то мушу вклеїти його в паспорт тепер. Якщо підпишетеся в присутності нотаріуса й на папюрчику буде штамп, то такий папір вам точно приймуть. Хоча в Україні як дуже захочуть вчепитися, то будь-чого вчепляться.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Суть не в наявності чи не наявності паспорту... просто я писала до того, що навіть без паспорта писулька про дозвіл потрібна і ми її зробили самі.
