Що читаємо?

Відповідь: Що читаємо?

в мене були аналогічні враження... навіть засумнівалась в своїх інтелектуальних здібностях))) думаю.. може я пропустила щось важне..

 

Відповідь: Що читаємо?

Читаю "Лагідний янгол смерті" Куркова...мені подобається,хоча коли взяла книгу у руки вагалася...
це такий собі детектив з вкрапленням містичного, фантастичного

 

Відповідь: Що читаємо?

Це одна з моїх улюблених книг. Частково вона мене "закохала" у мою професію.

 

Відповідь: Що читаємо?

почала читати "Монах, який продав своє Ферарі" Робіна Шарми. поки ніби непогано

 

Відповідь: Що читаємо?

в мене "передоз" Муракамі з його містично-дивними заворотами. читаю Кнута Гамсуна. це ВЄЩЬ. в нього багато коротеньких оповідань з глибоким змістом + цілком сучасні. хоч автор писав на рубежі 1870х-1940х років.

 

Відповідь: Що читаємо?

Марк Леві "Кожний хоче кохати" - можна було стиснути книжку в половину було б цікавіше, але як для легенького читання про чоловічц дружбу, їхнє кохання і взагалі відносини може бути такс на чотири з мінусом; "Монолог вагіни" - вартує прочитати тільки до початку опису про сам рух (цікаво подивитись поставноку ); "Багатий батько , бідний батько" - початок зацікавив, про виховання у дітей "фінансистів" особистого життя , думаю напевно про за і проти буде описано , подивлюсь....

 

Відповідь: Що читаємо?

хм, а я стіііііііііііільки разів його читала....
обожнюю

 

Відповідь: Що читаємо?

Гёте "Страдания юного Вертера". Действительно страдания, местами скучновато, но при моем меланхолическом настрое сейчас книга идет хорошо...

 

Відповідь: Що читаємо?

Нарешті добралась до цієї теми. За останній час прочитала:

Ирина Волчок "Слабая женщина, склонная к меланхолии" - реально жах. Я все розумію, і розумію, що повинні бути книги, які не навантажують. Власне таку книгу і хотіла прочитати. Зараз шкодую про втрачений час. Не рекомендую абсолютно нікому! Сюжет - 0, герої - 0, а на кожній сторінці фраза "выражение лица типа" мене просто вбивала (може, автор не вміє інакше писати, а редактори і коректори навіщо?).

Дж. К. Роулинг "Случайная вакансия" - ну дуже цікаво було, що автор написала для дорослих. Ніяких прогнозів і ставок на цей роман я не робила, єдине, що насторожувало, так це політична складова. А політики в анотації більше, ніж в самому романі. Книга дуже нагадала серіал, занурила в життя великої кількості героїв, і читаючи, я хвилювалась за них всіх як за себе. Читати можна.

Лорен Оливер "Делириум" - трохи не мій жанр, але за рахунок популяності книги вирішила її прочитати. Непогано, місцями розумно і повчально, але я не повірила такому лікуванню від любові.

Лаура Эскивель "Шоколад на крутом кипятке" - оригінально і смачно. Дуже особлива, тобто дивакувата, казка для дорослих. Читається легко, але однозначно книга настрою (мені в настрій попала).

 

Відповідь: Що читаємо?

Перечитала Е.Бронте "Буремний перевал". Просто божевільна книга про кохання. Написано в стилі англійської літератури - стриманно,похмуро. Раджу всім! І фільм-чудовий!

Ще "Чума" Альбер Камю - У творі розповідається про людину, котра стояла на краю смерті, але зуміла врятуватися завдяки завзятості, мужності та любові до життя. Герой оповідання має пройти через серйозні муки на шляху до свого спасіння.

 

Відповідь: Що читаємо?

Не сподобалось, знудилась вже десь на 15 сторінці - дійсно, забагато політики.

Досить цікава задумка про світ, в якому кохання - злочин і від нього лікують.
Це трилогія, в яку ще входять "Пандемоніум" і "Реквієм".

 

Відповідь: Що читаємо?

ох, а я маю друкований варіант так шо тре осилити. але я ше не бралась, все читаю з електронної книжки

 

Відповідь: Що читаємо?

Тільки спочатку її багато, потім починається звичайне життя звичайних людей

 

Відповідь: Що читаємо?

Нарешті тримаю в руках "12обручів" Андруховича, чоловік запевняє, що треба прочитати
Недавно "домучила" "Влийте в неї своє серце. Як чашка за чашкою будувалася Starbucks" , домучила бо читала з телефону і то капець як не прикольно, таки я люблю книги паперові, сторінки гортати... але сама книга сподобалась, історії успіху завжди надихають, кілька тез для себе підтвердила, решту упорядкувала, нового було небагато, але було
Тут про Муракамі питали, 8 років тому я десь впіймала ту хвилю і в мене була муракамізалежність, я проковтувала книгу за книгою, все почалося з "Послемрак", сьогодні я не згадаю про що вона, більше того всі його книги в мене вивітрюються, тільки залишаючи відчуття чогось, за це його і любила сподобались "страна чудес без тормозов и конец света", "кафка на пляже", "мой любимий sputnik", " норвежский лес", " слушай песню ветра", а от " охота на овець" , "пинбол" і "денс, денс, денс" щось пройшли повз мене, всі книги читала російською, останню українською і навіть недочитала, напевно переситилась, хоч зараз мабуть і половину з того не читала б

 

Відповідь: Що читаємо?

Люблю книги, ще в школі на канікулах з захватом читала. А тепер прото нема часу. Не люблю читати бо одній сторінці. Колись читала книги по 500 сторінок за тиждень, а тепер

можливо хтось має таку книгу щоб дати почитати, не люблю купувати бо не люблю в хаті бібліотеки

 

Відповідь: Що читаємо?

Дж.М.Кутзее "Дитинство.Молодість. Літня пора" Це на любителя, але я люблю Кутзее. Його книги не ковтнеш за один-два вечора, я читаю цю книгу чи не місяць. Це автобіографічна книга про вихідця з ПАР, його втечу звідти до Лондона, повернення назад. Абсолютно безжальний до себе як до людини, чоловіка,сина, митця. Відчуття своєї непотрібності в чужому місті, пошук роботи, намагання не втратити свого натхнення в щоденній рутині. Власне, книга просто про життя і про людину, без ніяких екстраординарних пригод і подій, лише роздуми про наше призначеня: уявне і реальне, пошук сенсу життя, аналіз навколишнього середовища і людей з якими зустрічався. Я люблю такі книги, що тримають увагу не видуманими і прикрашеними нереальними подіями і пристрастями, а лише СЛОВОМ, тобто майстерністю автора побачити ЩОСЬ в дрібницях, з яких власне і складається життя.Було цікаво почитати про ПАР, бо крім Нельсона Мандели та апартеїду не маю ніяких асоціацій з цією країною. А, ще чемпіонат по футболу і вувузеба. Ще читала Кутзее "Безчестя", "Елізабет Костелло", "Медленній человек".Остання книга доволі важка, про старість. Коли тобі 60 і тебе поступово виштовхує із активного життя на маргінес. Мені ще далеко до 60, але перспектива лякає.
Леся Українка "Історія східних народів" Підручник, написаний Лесею для молодшої сестри. Колись придбала на ярмарку, не знаю чи продається зараз в книгарнях. Книга-супер! Так добре підібрано матеріал і його проаналізовано у взаємозв"язку, чесно кажучи нічого подібного раніше не читала. І написана 110 років тому!!!! Подається історія Єгипту, Персії, Вавилону, аріїв, жидів і ще якась, не пам"ятаю. Висновок такий: історичні дослідження , які ми маємо в доступі до читання, є неповні і нефахові. Те, що варто читати і що дасть цілісну уяву про розвиток людства, у нас не перекладені. Цю книгу Леся писала за допомогою французьких та німецьких книг, які їй порадив Драгоманов. Однозначно раджу почитати.
Мюріель Барбері. Елегантна їжачиха На форумі побачила відгуки і вирішила прочитати. Непогана книга про те, що люди не є такими як вони виглядають. Про користь самоосвіти. По-моєму, трохи перебільшені вершини, яких можна досягнути з допомогою самоосвіти і зовсім не враховано "Бытие определяет сознание". Постійний дисонанс між внутрішнім світом і ролею, яку щодня граєш для оточуючого середовища, мав би привести до роздвоєння особистості. Психіатрія, однако. Ще мені різало око захоплення автора (через головну героїню) Л.Толстим. Можливо тому, що я не люблю Толстого (імунітет після шкільної примусової програми), але мені здалося, що то є більше реверанс в бік безмежного російського ринку. Такий собі маркетинговий хід, вплетений в розповідь. Толстой-це те, що єднає японського багатія з французькою конс"єржкою, схід і захід, суспільний верх і низ. Все з усім, альфа і омега, вічні цінності, амінь:blum1:

 

Відповідь: Що читаємо?

Взялась за ЖОзе Сарамаго. І так висновки. "Сліпота" сподобалась, дуже захоплюючий сюжет (у світі почалась епідемія спіпоти), трохи дивна манера написання, коли пряма мова йде без розділових знаків, але то не заважало. Ще раніше бачила фільм по мотивах цього твору, то фільм слабенький. "Євангеліє від Ісуса Христа" - не сподобалось, не знаю, за що автору тут дали нобеля. Якийсь частково надуманий сюжет, частково переказ Бібілії. Було відчуття, що Сарамаго спеціально писав на таку тему, що визвати ажіотаж.
Так спробувала Густава Майрінка "Голем". Ну не можу я шось того читати, не пішло воно мені зовсім

 

Відповідь: Що читаємо?

мучила-мучила " Монаха, який продав своє Ферарі" і так і недочитала. така собі книжка про фільсофію життя, успіху, сенсу нашого існування і т.д. чекала більшого. а так, склалося враження,що десь вже таке було, і не раз... нуднувато...а поради для свого духовного возвеличення якісь вже аж занадто заїжджені...