Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

не на основних місцях роботи але це не важливо.

---------- Додано в 12:47 ---------- Попередній допис був написаний в 12:45 ----------

щось дуже подібне він у мене - найближча людина.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Десь воно так і є.
...у відповідь на роки його зневажання.

---------- Додано в 10:11 ---------- Попередній допис був написаний в 10:02 ----------

Не побачила тут недочета.

Roxie, Ви дуже однобоко дивитесь на речі в цій темі. Я дуже рада за Вас, направду, що Ви міняєтесь і у Вас вдається щось змінити і у ньому теж. Я би і сама так дуже хотіла, і уточню, що був період коли я так і робила, але поки що віз і нині там. Себе міняти в тому руслі, яке Ви маєте на увазі, не бачу сенсу, - це опустити себе нижче плінтуса. А я й так не дуже високо знаходжуся. (((((((

Так, хочу змінити. Називайте як хочете, міняти чоловіка чи міняти стосунки - для мене немає різниці.
Якщо я хочу, щоб він був уважнішим і більше приділяв мені уваги, це змінити його, чи змінити стосунки?
Загалом, я втомилася від цієї ненормальності, і хочу стосунків, які б радували хоч трохи і мене. :-(

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну та та.

Статті на попередній сторінці читали? Може якраз щось вам підійде.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

щоб таке почати, треба в першу чергу визнати перед собою, що я НЕ МОЖУ контролювати вчинки інших людей. Я можу контролювати лишень себе і свої реакції. Мамо рідна, скільки вже тут про це писано, переписано.

Те, що вона написала про спади, це нормально і воно присутнє у всі сферах якщо людина щось робить із собою - тобто собою займається. Я можу вам це сказати з власного досвіду, бо вже не перший місяць займаюсь собою і вже два рази переживала спади, на які я не зважала і їм не піддалась і йду дальше. І саме тому, що на першому місці стоїть духовність, як пише онта Валяєва. І про це мене вчать групи до яких я належу. Власне тому, що спілкуюсь з людьми які не піддаються онтим спадам, я рухаюсь вперед. Одна група - орієнтація на здорове відношення до їжі, друга - здорове відношення до людей довкола нас, особливо коли ті люди схильні до насильства (тобто поведінки аля постійна критика, приниження, висміювання).

Я відчуваю свій ріст. Мені з ним легше. Життя й справді міняється на всіх рівнях. Я поборола свої страхи, і це просто чудове відчуття, яке ще більше наближує мене до Бога і я відчуваю його поряд постійно.

Ех... так і хочеться створити групу 12-ти ступенів у Львові. Тю...вона ж є, але чи хто цікавився?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Киньте пліз в карму- де то є і шо то такое.

---------- Додано в 22:31 ---------- Попередній допис був написаний в 22:27 ----------

Я більше року займаюся рухом в сторону жіночності. І спади у мене наразі регулярні. Десятка за більш ніж рік точно назбирається. І що саме цікаве- по тривалості вони зменшуются, а от по силі чомусь збільшуються((. От і чого воно так? Для мене 2 рази- це суперово)). Ви молодець!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Мистецтво, мистецтво....блін, тоска нападає від деяких дописів, як страшно жити...
А хочеться просто жити з коханою людиною, мати рівні, партнерські стосунки, бути друзями, розмовляти без заморочок, без усіляких жіночих хитрощів, аутотренінгів, психологіі і самонавіювання....не думати, яку реакцію потрібно контролювати і як правильно на щось там реагувати і що казати, як когось виховувати-перевиховувати ....просто бути собою.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну бо я то називаю проіскі диявола. Він не хоче аби ми змінювались, он і підсуває непотріб в голову.
Може мені трохи легше, бо я не сама це роблю а в групі з іншими дівчатами-жіночками. Ну і кожен день прошу того, хто все сотворив, аби дав мені сили і мене підтримав кожен день. І кожен день починаю, як новий день, не враховуючи що невдалось вчора. Тобто не картаючи себе, що он яка ти, вчора не вдалось то відкіля думаєш, що сьогодні буде інакше. Навіть, як не буде, всеодно переживаю цей день сьогодні, без дорікань і пророкувань.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

З Вами згідна, але згадалось, як мій кум (той, що одружився якраз після дуже нетривалого знайомства) якось казав, що найкраще, коли період пізнавання одне одного припадає на перші місяці подружнього життя - "медовий час" . Хоча, власне, я думаю, що швидше виходить "поставити на удачу".

Кумам пощастило .

Не ображайтесь, але то так класно звучить . Згадалась серія з серіалу "Друзі", де дівки захопились якоюсь книгою про свій "внутрішній вітер" чи щось таке .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну так і полягає мистецтво в тому щоб бути собою, давати бути собою чоловіку і не намагатись один одного видресувати а просто співпрацювати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

У тій співпраці і вся суть... Треба, напевно, вміти залишитись собою, але водночас десь і змінитись. Бо ніколи не вдасться той бажаний симбіоз без поступок з обох боків (ну хіба за якимось рідкісним збігом, коли так ідеально вже пасують одне одному). В будь-якому разі варто задуматись, що таке ото "собою", і де починається вже просто нашарування звичок. Бо звички можна запросто міняти, не ламаючи своєї суті... Ну а якщо звички чи якісь власні бажання є вищими за стосунки...то вже питання пріоритетів.

Млін, ненавиджу такі свої дописи мудруваті . От приклад: в нас із чоловіком різні погляди на забави. Я легка на підйом, люблю ходити в гості і мати гостей (ну не понад міру, але в принципі). Він любить бути вдома, любить, щоб його розпорядок не мінявся і був без "різких рухів".... Мене то дуже дратує часом, бо мені здається, що в нас виходять якісь зовсім паралельні лінії в сюжеті. З іншого боку - хіба поступка з мого боку в такому питанні не є малою ціною за наші нормальні стосунки? Бо ж є і інші, чудові сторони, є хмара позитивних рис у чоловікові, якого я люблю. То хіба ті гості варті якихось сварок? Ну і нарешті ключове питання: поступаючись, чи залишаюсь я собою!?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

хочете бути собою, а щоб чоловік був таким як Ви собі хочете? а він, інший.. вот блін.. замкнуте коло.. ну нє?.. і нема на то ради..

щось не думаєцця зараз.. пізно вже.. але перша думка виникла така: залежно для кого поступаєтесь..
1) Якщо поступаюсь, і не хочу цього, в душі "шкребуть коти" і хочеться, щоб чоловік це оцінив, хочеться віддачі взамін (поступаюсь для нього), тоді не залишаюсь собою, бо роблю те, до чого не лежить душа.
2) якщо поступаюсь і хочу цього сама, і на душі легкість, якщо отримую задоволення сама від того, що роблю так, як хоче чоловік (поступаюсь для себе) і не чекаю, що він оцінить мої старання, не чекаю віддачі взамін - тоді я є собою..

Другий варіант не плутати з самонавіюванням.. воно як легко навіюється, так і легко розвіюється..

в мене буває по-різному.. колись однозначно переважав перший варіант.. поступалась і хотіла віддачі, робила то для чоловіка і вважала, що він має то неодмінно оцінити, поступалась не маючи до того бажання.. зараз перший варіант буває, але переважає таки другий.. хочу - поступаюсь, не хочу - аргументую до останнього, що поступитись ніяк не можу.. тоді шукаєм компроміс..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Нє, зовсім не замкнуте. Навіщо виходити за іншого і потім мучитися все життя? Людину, ІМХО, варто вибирати на лише по плюсам, а й по мінусам. І, найголовніше, таку, щоб вміла розмовляти про все і йти на компроміси. І тоді також нехай буде собою.))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та, в принципі, я сама для себе - просто ідеал ))), і для оточуючих теж ніби непогана, критики ні від кого (крім начальства) не чую.
Еммм...
Як би то так змінитись, щоб чоловік хотів від життя більшого, хотів покращення, а не стоячої води, бо й так поки добре і мухи не кусають, також хотів розвитку у відносинах, але йому і так все підходить. А мені - ні ((. Я розвиваюсь, а він - ні ((. З якого боку мені починати мінятись???

---------- Додано в 21:53 ---------- Попередній допис був написаний в 21:41 ----------

...Подумалось, що не все так і погано вже в нас. Але питання, як зробити ще краще?
(і кому воно потрібно, крім мене..)

---------- Додано в 21:55 ---------- Попередній допис був написаний в 21:53 ----------

От власне! Навіть нехай не вміє розмовляти, але розуміє, що це просто необхідно. З цим в нас величезна проблема (((.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

тут якраз говорили недавно про те, що наперед всі "плюси" і всі "мінуси" не побачиш, особливо коли не маєш достатнього досвіду.. добре, коли дівчина одразу побачить максимальну кількість мінусів, а якщо не побачить? Якщо тільки трошки? А таких, зазвичай, багато. Таких - в Україні кожний третій шлюб. Бо кожний третій шлюб завершується розлученням. А скільки ще живуть в постійних сварках і стресах.. Бо нема розуміння..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

То я до Булавки писала..

Haidee, хтось має ту мудрість всередині, від природи, а комусь треба вчитись... Вам пощастило, що маєте її від природи..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та яка різниця як це звучить)). Головне що суть ясна.

А хто вам заважає? Тут зібралися ті кому не вистарчає отого всього вище переліченого для щастя.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А от тому я за те, щоб починати жити разом до одруження. Ну, хоч трішки, навіть за місяць видно, яка людина в побуті і чи ви можете розмовляти.
Закидайте мене тапками, але я не вважаю що заміж - то обов"язково на все життя. Якщо нема розуміння в сім"ї, якщо багато мінусів, з якими миритися не можеш і т. п., то така сім"я - то просто хрест, який деякі люди несуть все життя. І тут я за розлучення, щоб не мучити все життя ні себе ні дітей. А своє щастя можна знайти і вдруге. А то поки діти малі - миришся, а потім повиростають і лишишся сам-на-сам з чужою, по суті, людиною.
Пішла готуватися ловити тапки.

Сера, ніхто, але ж "апагаваріть"?)))))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Прочитала щойно в соцмережах:

Перед свадьбой шире раскрывай глаза, а после — прищуривай.