Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ну " на вкус и цвет", як то відомо...
Хтось і капустою обходиться. А якщо чоловік любить смачно і різноманітно поїсти, то це хіба привід нехтувати? Просто такий чоловік наврятчи відмовиться від своїх смаків, а знайде, де ті голубці поїсти Може в мами, може в ресторані, а може сам навчиться готувати

як мій, наприклад

Це дійсно так, думаю, що для всіх чоловіків.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

уявляєте?

і на чоловіків не жаліємося... чомусь

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

рада за вас
було б дивно, якби ще жалілись на таких чоловіків))
але я трошки про інше писала, якщо не виривати з контексту

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

В мого таке проскакує.. Моментами.. Нечасто.. Ну і то не в дуже грубій формі.. Деколи нервово каже "Не тупи!" Але мені і того достатньо, щоб зробити висновок, що він вважає себе розумнішим за мене.. Оскільки то було нечасто - мене не напрягало, але от недавно я сказала собі "Стоп! А хто дав йому право мене ображати?", Але почала говорити йому так "Ти розумніший від мене, я навіть не буду з тим сперечатись, бо то дуже добре коли чоловік розумніший від жінки, але стався до мене з більшим терпінням.. Зрозумій, що то не від мене залежить бути мудрішою чи дурнішою, такою мене створили і все.." І наголошую "Трохи більше терпіння".. Взагалі я досить стримана і терпляча людина, можу контролювати свої емоції, слова, деколи навіть бажання, а він зазвичай страшенно нетерплячий і мене то злегка напрягає.. Хоче все і відразу.. Швидко "вибухає"..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

про їжу ще раз. Насправді їсти щоб жити, а не навпаки.

І як то колись в селі люди чорно робили, а на вечерю мали гречку з салом? І не падали з сил... А тепер чоловік (ну не всі - я знаю) цілий день в офісі, але вечеря з трьох перемін ...

---------- Додано в 22:24 ---------- Попередній допис був написаний в 22:22 ----------

та і я люблю... але є пріоритети. Якщо я маю вклякнути біля плитки, то звиняйте.

і ще раз пріоритети

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Слухайте, ну так можна про все на світі казати. І що, кращого ніхто не бажає?

Колись і секс був під ковдрою і тільки для чоловічого задоволення , а тепер, що за жінки пішли, оргазми їм подавай, кунілінгуси там А от пішла б в поле, напрацювалась би, то і гречку б з"їла, і не до оргазмів було б. І не помер ще ніхто від такого

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ясно що не привід!! Але то не привід жертвувати своїми маленькими радощами (похід на каву з коліжанкою), заради того, щоб наварити купу страв.. Взагалі коли чимось жертвуєш (заради чоловіка) - відповідно хочеш щось взамін (ясне діло від чоловіка).. А чоловік собі думає "Вона ж нічим не жертвує, вона робить мені приємно - відповідно в неї самої афігєнний від того настрій" (від того, що жінка купу годин провела на кухні!).. Отже він і не думає, щось їй віддавати, тобто жертвувати якимись своїми інтересами заради неї.. Він думає що все порівну.. А жінка чекає віддачі.. Чекає, чекає, чекає.. Зрештою "вибухає".. Тоді питання в тому - для чого жертвувати собою, якщо чоловік тої жертви не зрозуміє і не захоче віддавати щось взамін? Для чого робити щось з такою душею/настроєм, що потім хочеться віддачі від нього?

Нє, якщо жінці приносить шалене задоволення наготувати купу всього і вона при цьому щаслива, не потребує/ не чекає віддачі - то супер! Але наготовлювати, а потім жалітись як моя знайома - "КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО?" Я люблю "бавитись" з вазонками - можу їх по кілька годин підряд пересаджувати, розсаджувати, поливати, щодня заглядаю (повірте, що деколи дуже і дуже втомлююсь).. Але ще жодного разу не жалілась "Ото я нині намучилась з моїми вазонками!!" А якщо хтось каже "Я нині ШІСТЬ годин підряд готувала їсти. ШІСТЬ! Уявляєш?" Щось я сумніваюсь, що та людина робила то через величезну любов до кулінарії..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Про вибухи крику.
Наведу приклад з останнього і з ранньоі творчості.
Пару днів тому. Ідемо в сільпо. Маю в планах овочі тушкувати. Дорогою роман вирішуе, що ми йдемо в інший магазин. Добре, зайшли, овочів нема. Я кажу, що Роман, тут нема овочів. Людина ні з того ні з сього на пів магазину:" пішла ( на 5 букв). Фсьо, ніяких овочів.
З раннього. Давно то було. Сидимо я з коліжанкою і Роман з другом. Я коліжанка і друг починаемо сперичатись, спір напів смішний, сміемось, щось типу того. І тут мій муж мені:"закрий 'рот'" дещо інше слово замість 'рот' було. Я в ту секунду вмерла.
Я не могла зрозуміти, звідки ростуть ноги, поки не почула те саме з його батьками, навіть вирази ті самі ж. Боролась з тим різними шляхами. Спосатку говорила, потім просила, далі ображалась, потім почала тим самим платити - не працюе.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а чо про пріоритети пропустили? В цьому основна думка. я ВСЕ не встигаю, вибираю, що важливіше для мого психологічного і фізичного добробуту, і чоловік так робить. І якось наші пріритети не сваряться.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Еммм.... Тобто, залишити гречку на вечерю і піти на каву?
Чесно, дівчат, мені це не вяжеться з темою "Мистецтво бути дружиною". Це якось більше до теми " Мій ідеальний чоловік" чи щось таке
пи.си. я не кажу, що треба заслуговувати любов чоловіка смачною вечерею з трьох компонентів, і навіть не про "путь к сердцу мужчины..."))))

Я за компроміси скоріш.

Ну ось така постановка питання- "краще він з"їсть гречку, бо для нього так буде краще" - тут головне те, щоб дійсно було краще обом. І не було "покарання" зіпсутим настроєм, обмеженням сексу і т.д.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Чесно , я не розумію шо можна варити 6 годин. Нас домашніх 8 людей. встигаю за 2 год перше/ друге/ кампот і десерт, і не варю кожен день.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Це ключове, я так розумію? Чоловік теж робить для вашого? Чи для свого?

Супер. А якби сварились пріоритети?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Можна і так.. Але краще ніц не залишити на вечерю ))) Але потурбуватись, щоб в хаті була сира гречка чи макарони.. В якості турбування може бути "Коханий, купи пліз, гречку по дорозі, бо не будеш мати що собі зварити на вечерю".. Ясне діло, що таке не кожен день буде, бо ж ми любим своїх чоловіків і найчастіше таки будем їм готувати вечерю, але в якості виключення підійде ))

Колись я не уявляла щоб не приготувати чоловіку вечерю! А тоді злилась, що він навіть тарілку не відставить, посуд не помиє.. А тепер спокійно можу сказати, щоб купив щось по дорозі, бо в холодильнику миш повісилась.. Мій муж крім гречки кашів не їсть, на молочне навіть не дивиться, а ми з малою завжди маєм в запасі купу кашів і молочко.. Ми не вибагливі, а він перебірливий.. Але нічо - все внормувалось.. Не за 1 день, бо свекруха завжди всього купу готує і він до такого звик змалку, але внормувалось і я тепер щаслива.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну бачте, виходить, що ваш чоловік поступився своїми інтересами. Мій он не поступається - любить смачно і вчасно поїсти. Тому довелось навчитись готувати самому. Деякі страви готує тільки він, бо я не вмію, і, чесно кажучі, вміти не хочу.
Але при тому всьому, я слабо собі уявляю ситуацію, що замість вечері він отримає моє кавування)))

я б, наприклад, ще зранку повідомила про свої плани, і якби в них приготування вечері аж ніяк не вписувалось, то попередила б зазделегідь, а він чоловік, нехай вирішую питання вечері, чи готує, чи десь вечеряє...

Бо це вже не мистецтво бути дружиною

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а як то? Жінка мус має щодня ввечір бути на кухні, а якщо плани змінюються, то попереджати наперед? певно я дуже погана дружина, бо майже щовечора замість вечері мій чоловік має "мій спорт" :D і нічого, живий, ніц йому не бракує , зрештою так я його і навчила легко вечеряти-сир, кефір, молоко, яблука і ще різні овочі, головне аби щось з того було в хаті і вже ніхто з голоду не вмре.
Якось то все дуже важко-весь сенс спільного подружнього життя заключається в тому, аби було що смачно поїсти... Пригадую ситуацію-гостив в нас у Львові один італієць. То було перед нашим Різдвзом. І от свята вечеря, ми з мамаю вдвох вирішили показати йому, як то у нас є-почали готувати все, ліпити-варити-смажити-пекти. Пригадую тоді ще відключили світло на півдня, а ми ще тоді жили на Окуневського-будинок цілком електричний. Тобто без світла нема нічого. І ясно , що як включили світло, то ми як квочки ганяли, а він на то все дивився. Сіли їсти, по-трохи з'їли та й все, не лізе :D. І він питає-і то варто було стільки на кухні стояти? А в Голандії я чоловіковому шефу вареники ліпила. Вони хотіли показати нашу кухню, але то були два хлопи і одна жінка, яка ніколи до кухні не підходила. Ну от наліпила я купезну вареників, як ми то до нього несли :D, як згадаю... Варили то в баняках-вони там всі збоку в шоку були. І на то все отримала відповідь-добрі, але що у вас там 40градусні морози цілий рік, що ви таку важку їжу їсте? :D В нас трохи є в генах певно культ їжі. Має бути багато, складно і смачно. Я то знаю по своїй родині, пригадую як до празника готувалося-та це кошмар, тиждень днями ночами всі жінки з кухні не вилазили. Того всього нароблювали баняками-коробками.. І так кожне свято... Але як же ж легкість в шлунку? Це ж здоровіше і приємніше, ніж напхатися...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ну напевно є такі чоловіки, які скажуть " добре,кохана"...але їх точно мало.
так само мало чоловіків, які на вечерю бажають бачити

мій чоловік їсть вдома максимум один раз вдень, ввечір, і точно не сиром з яблуками, і вже точно не буде сам варити собі гречку...

Я знаходжу час для себе, чоловік до того ставиться абсолютно нормально, але якщо я хочу десь піти ввечір, я про то думаю зранку- що чоловікові на вечерю лишити, як пристроїти дітей або якщо чоловік з дітьма лишити ї їм вечерю. Якби я слиняла на посиділки з дітьма, а в холодильнику пакет сирої гречки, то мене б точно не зрозуміли

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

я стала ходити на фізкультуру (степ), при тому, що живем самі, з малою крім чоловіка посидіти нема кому.. Ходжу на 20,00, він в 19,30 приходить додому, я вилітаю і приходжу в 21,30, деколи пізніше, бо з коліжанкою триндимо під хатою (ходим разом).. І всі живі, не голодні, вже 3 місяці.. Раз чоловіку передала дитину прямо коли він вийшов з трамваю, бо не встигав швидше.. І гроші знайшлись при нашому скупенькому сімейному бюджеті.. Чоловік мене цілком підтримав, сам казав "Запишись кудись, я з малою посиджу"..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та бо вас наразі двоє!! Коли будуть дітки, то вже не так просто буде всі вечори присвячувати своїм потребам.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

нє, та звичайно, але тут йде мова про чоловіка і жінку і про те, чи готує вона йому вечері , думаю як будуть діти, то тим більше чоловік буде собі сам обходитися :D

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та я вже не про таких маленьких а коли більші і теж хочуть їсти