Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Брали, але що таке Шлюб насправді, його значення почала читати як на Посиденьки попала. Тоді напевно було а всі божаться, а як дитина буде. Не розуміла я того всього і ніколи не цікавилась такими питаннями, чесно. Але як кажуть, доля посилає тобі того, хто тобі потрібен, а не того, кого ти хочеш)))Просто характери ну зовсім вже різні, і темпераменти і погляди і думки і бажання)))

---------- Додано в 13:53 ---------- Попередній допис був написаний в 13:44 ----------

вірте не вірте, але він мені слова кривого не сказав ніодного за час "жили разом", як почав говорити після печатки. А я не з мовчазних, вчилась на то 6 років, щоб знати, що говорити))) І поведінки не було такої й близько, батько мені на весіллі сказав , збирай ти Таня манатки і вали від нього поки не пізно, бо вже на весіллі почув деякі коменти...всьо мовчу)))) читаю далі

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

От я сиджу читаю і перечитую цю темку, і прийшла мені в голову така розумна думка. А цікаво, якщо зайти на якийсь чоловічий форум, чи можна там знайти щось типу "Мистецтво бути чоловіком"? чи задумуються наші половинки про те "А я хороший чоловік?". Думаю що якби більше мужчин замислювались над цим, то дописів у цій темі було б набагато менше.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Вони замислюються, але в інший спосіб. В них сприйняття фактичне, а не емоційне. От він міркує - я працюю, гроші заробляю, витрачаю на сім"ю, думаю про завтрашній день, планую майбутнє, а вона все рівно не задоволена
Можна знову і знову звинувачувати чоловіків, але тещо важливо жінці - для чоловіка дрібниця, які не вартують такої уваги, і тут все починається

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Якщо навіть таке є, то там буде таки про "мистецтво бути чоловіком", а не так як тут - наче тема про то, як бути дружиною, а все зводиться до того, які погані чоловки Як в анегдоті - якби в риби була шерсть, то там би водилися блохи

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

оце з останнього у Валяєвої, про те скільки вона часу на себе тратить, і всі живі.

і шойто всі жаліються, що в неї розово-сопливо. Ну да картинки оптимістичні, а що ж їм готичними бути *уявила*. А по суті - все в тему.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Він теж так думає? Тільки чесно. Ну зрозуміло, що не беремо варіантів "я змучена, бо робила голубці, гав-гав-гав..."

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ну тоді ніби все зрозуміло
але от мій, я думаю, сам би гав-гав після гречки...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та це все так....Мій он теж навчився і борщ варити, і голубці приготує при потребі...І були часи, коли дякував за те, що воду на пельмені поставлю ( магазинні пельмені, зрозуміло ). Але от зараз, коли я ніби то вже і не в декреті, а таки вдома, то по суті, вимоги до їжі є.

Але мене цікавить інше. От наприклад я обираю гречку і посмішку, а він приходить голодний, їсть ту гречку, посмішка-посмішкою, але його шлунок незадоволений, і ...гав-гав-гав з його вже сторони. Тобто, ситуація, коли все одно хтось буде незадоволений і погода в домі таки в результаті "гав-гав".

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

вони брати!

чому незадоволений? Для шлунку краще гречка - 100%. Хіба голова може бути незадоволена. І то в теорії. Може це все додумування.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я хоч і цікавилася тим та все одно все виявилося геть інакшим.

Я з дитиною вдома і то менше на кухні сижу. Треба вам таки сісти і свій графік роботи на дому відкоректувати.

Поки малий був ну дуже грудний- я собі того взагалі не уявляла. А після 2 рочків це таки дійсно став мій вибір. Правда я з тим дооовго не погоджувалася)).

Мій на роботі якось проболтався що я в ванній сиджу по півтори години. Що йому тільки не говорили)). Та вода камінь точить. З часом і їхні дружини почнуть на себе більше часу виділяти. А чоловікам то вже не так дико буде.

Цікаво від чого то залежить?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Що таке Шлюб я знала. У свої 17-18-19, коли вирішувалась моя доля. Тому довелось добре все зважити, бо виходила заміж на непростих умовах. Так, саме на умовах. Але згодом практично контрактний шлюб перетворився на перехідний, а зараз ми вже близькі до взаємно-люблячої сім'ї. Головна жіноча робота - це любов, а головна винагорода - це взаємність. Деколи мені здається, що я вже майже-майже свою винагороду заслужила, і тоді - щастя абсолютне.

Раніше здавалось, що оті всі освідчення, чи перстеники на заручини, чи носіння на руках чи ще щось - то дурниці. Але тепер мені здається, що то потрібно. Для того, щоб жінка в шлюбі від самого початку розуміла свою цінність і не пускала себе в розхід чисто фізично, а щось собі дозволяла.

Але кожен свою долю обирає сам. На мою думку, трохи нечесно вступати у шлюб з наміром набагато змінити чоловіка. Тому до одруження - думати 777 разів, а взявши Шлюб - "не скігліті" (с).
Усе це - тільки моя особиста думка

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Для тебе шлюб- то контракт?
Шото я устала. Ну да. Пятниця. Вечір..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

від сімейних традицій. Ми переносимо в свою сім'ю звички родини, в якій виросли. Принаймні ті, що нас влаштовують))) Тому треба придивлятись до щоденних нюансів чоловікової родини. Я от не можу звикнути до того, що в родині чоловіка святкують всі дні народження. Тобто ледь чи не щомісяця треба йти на якісь "святкові посиденьки" до " вуйка, цьоці, брата, свата".... А то ой як недешево))) У мене наприклад святкуються тільки круглі дати....

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Та от власне що санаторій в мене був цілодобовий)). Крім дитини я перші пів року взгалі нічим не займалася. Та й потім не дуже в хазяйство і лізла. Та мені хотілося двіжняку. Причому конкретного. А з малим навіть в слінгу мені то не дуже виходило. Уявлення про то все в мене дійсно були рожеві.