Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ви би прийняли такого? Я - ні. І навряд чи спокійні розмови щось можуть змінити. Дійсно можна змінити свої реакції, але подразник залишиться. Чи буде це така сім’я про яку Ви мріяли?
Історія - тимчасова психологічна заманушка для нерішучих жінок (ІМХО). Тимчасово вона прийме його таким як він є. Але пройде час, і вони знову повернуться до тих же баранів.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

але ж мріється здебільшого до того ніж створюється сім"я... є період зустрічань , більшість навіть живуть до шлюбу, невже того не видно, і то все після штампу в паспорті вилазить?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

І чого я думаю що основна проблема у фінансах? Практично всі пункти залежать від грошей.

Розберу для себе, а ви скажіть як вам.
Никогда за собой не убирает- хатня робітниця НАБАГАТО полегшує життя.
Неразговорчивый (молчун)-маючи дитину, я це ціню (син цілий день говорить)))
О всех его планах и решениях я узнаю последней- якщо зробити своє життя цікавим і наповненим- то це така дрібничка шо ну (поки на манікюри\педикюри\сауну\масаж і шоппінг сходиш- муж вже більшу половину своїх планів переробив))
Засыпает во время церковных служений- тт не парюсь тим взагалі (головне щоб пара була не по різних барикад- конфесій)
Сморкается и делает отрыжку прямо за столом- ЄДИНЕ, чого б з того списку не терпіла. І таки думаю що це можна змінити з часом.
Никогда не покупает мне хороших подарков- самим собі купити?? А муж побачить і з часом теж підтянеться?
Одевается неряшливо и невпопад- біля жінки, яка одягається гарно\стильно і т.д. неряхою довго не побудеш)).
Скуп на деньги- знову ж таки фінанси
Лентяй (не помогает мне по дому)- домробітниця опять же.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

тобто, якщо жінка рішуча - значить довела б діло до завершення і таки розлучилась би?.. а якщо шукає інші шляхи, щоб зберегти сімю - значить нерішуча? Я щось не зрозуміла при чому тут нерішучість.. Може зробила неправильний висновок..

Недавно в коліжанки прочитала підпис "Наше життя на 10 % складається з подій, а на 90% з нашої реакції на ці події".. Звичайно ж події змінити не так і легко, а найчастіше просто неможливо, але нашу реакцію цілком під силу змінити.. Тоді 90 % нашого життя теж зміниться.. що скажете?

Furore, а Ви все хочете змінити події.. Стверджуєте, що Ваша реакція на події зміниться тоді, коли зміняться самі події (чоловік перестане розкидувати шкарпетки, перестане шмаркатись, перестане приходити злий з роботи і т.д.).. Так, щоб змінити свою реакцію - треба над собою попрацювати.. Але то не вимагає зламати себе повністю! І не залежить векторний шлюб чи ні (в мене теж векторний, чого не знала поки не прочитала).. Хочете змінити зовнішні обставини: хочете, щоб змінився чоловік, і говорите, що тільки тоді змінитесь Ви.. Свідомо чи то підсвідомо ставите собі перешкоду до змін "А нехай він спочатку, а тоді вже я." Хочете щоб він змінився (перестав робити подразнюючі Вас речі), а самі змінюватись не хочете..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну може не тільки в фінансах, але проблеми дійсно роздуті. Їх я думаю можна вирішити.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

От і я так думаю. Було би бажання.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Никогда за собой не убирает- ну це вже як спочатку організуєте побут, так і буде - якшо будете ідеальною дружиною-служанкою, то потім важко змінити.
Неразговорчивый (молчун)- це було відомо і до одруження, чи чого би він раптом втих?
О всех его планах и решениях я узнаю последней- тут проблема глибше, теж тре навчитися важливі рішення приймати разом спочатку спільного життя.
Засыпает во время церковных служений- пропущу, рідко хто витримує.
Сморкается и делает отрыжку прямо за столом- така поведінка - це виховання, манери, воно теж не появляється з часом. В такого я би просто не закохалася
Одевается неряшливо и невпопад- ну рідко чоловіки самі вирішують шо вдягати. Якшо нормально підібраний гардероб і все чисте - попрасоване, то нормально вбраний буде завжди. Але якраз одяг - то зовсім неважливо в стосунках.
Скуп на деньги- це характер. Якшо скупий і для себе, то значить заощадливий. Якшо тільки на жіночі потреби - теж проблеми глибше.
Лентяй (не помогает мне по дому)- див п.1

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

чоловік може стати мовчуном, закритись від жінки, не обовязково він мав ути такий до одруження. Але, як ви пишете, все поправимо. Можна вияснити причини того мовчання.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Неправильний у вас підхід до питання. Ось, як треба:

Никогда за собой не убирает - а в чоло і писком до ґрунту!
Неразговорчивый (молчун) - а в чоло, і зразу язик розв’яжеться.
О всех его планах и решениях я узнаю последней - а в чоло, і він буде про все останнім дізнаватись.
Засыпает во время церковных служений - а в чоло! Позорити мене перед людьми!
Сморкается и делает отрыжку прямо за столом - а в чоло і писком в тарілку!
Никогда не покупает мне хороших подарков - а в чоло і за шкірку в магазин!
Одевается неряшливо и невпопад - а в чоло!
Скуп на деньги - а в чоло!
Лентяй (не помогает мне по дому) - дивись вище.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Маю знайомі пари з грошима (великими) і без. Пари з грошима або розлучилися, або то не можна назвати сім'єю. Не всі, але дві таких точно знаю. Пари з меншими фінансовими можливостями чудово живуть і разом якось дають собі раду. Чого розлучилася пара з баблом? Та все банально і просто. Чоловік трудоголік і любить гроші. Жінка теж любить гроші, але по-іншому. Його пре, що вони в нього є, і він хоче мати їх більше, просто, щоби мати. На якийсь свій комфорт він тратити не схильний - все в бізнес, інвестиції. Жінка ж навпаки, добробут вимірює тим, скільки грошей потрачено. Останній кохвлікт стався через те, що він не послухав дружини й не купив їй нове авто (одне вона вже має), а інвестував гроші в бізнес. І всьо - розлучення, слези... А ви кажете, всьо в грошах В голові всьо...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Як на мене, то жінки взагалі не схильні дивитись на свою поведінку відносно чоловіка. Ми постійно вимагаємо, щоб він підходив під наші стандарти, а на себе часто забуваємо подивитись.
Чи виконуємо ми те, чого вони (чоловіки) від нас чекають? Тільки давайте не будемо зараз писати про смачні вечері, чисті речі і доглянуте житло, бо ми то робимо швидше для себе. А чи часто ми задумуємось, чого від нас хоче чоловік? Чого йому бракує в стосунках?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А хіба ми то не вияснили? Та батога йому бракує.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Взагалі то я троха не про то писала)).
Вчитися ще мені і вчитися правильно свою думку до людей доносити)).

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ну то інколи, щоб не забувався
Але більше певно бракує ласки, розуміння, похвали і "неістирезму" жінки з його якогось найменшого промаху.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Гм... Чого ж я хочу...? (знову про мене ((((((()
Ги.. Та я сама незнаю чого хочу... Хочу гармонії. Тобто, якщо він шмаркається за столом, то це не повинно мене бісити ())))) ну в мене такого нема, навіть важко уявити... )))))) стаття власне, цим заділа )))))) Якщо він не купує мені нормальних подарунків, то я мала би вже звикнути за парканайцять років і не розчаровуватись на чергове свято, правда? Але приходить те чергове свято і я все-одно, розчаровуюсь. І т.п.
Знову ж таки повернуся до книжки "Парадокс страсти" - золота книга (просто щастя, що я на неї натрапила). Не треба нікого і нічого міняти, просто зрозуміти, чому так відбувається і все.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Парадоксально, але коли я впродовж тривалого часу спокійна, добра, турботлива і т.д. настає день, коли чоловік свідомо починає виводити мене на конфлікт. Я вже то просікла і переважно на таке не ведуся, що стимулює його збільшувати обороти і бити по добре знаних больових точках. І навіть якщо реакція моя нульова (жарт/мовчанка/ігнорування), врешті, на мене таки ображаються, бо не так сказала/не так глянула/не то подумала. От чому так? Добре знаю, що він потребує спокою в сім'ї і цінує підтримку й увагу. Але коли це все є - час від часу зумисне випробовує моє терпіння. А я хоч і опанувала свій вогняний темперамент, але ангельським терпінням не вирізняюся .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

кхм-кхм, як би то сказати, в чоловіків теж буває так би мовити ПМС- можливо нервове виснаження, якісь гормональні коливання, як то кажуть - не з тої ноги встав. Такі періоди коли їм ВСЕ не так. На щастя, буває таке в чоловіків не часто, але якщо накладається на поганий настрій жінки - скандалу не уникнути

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

я б сказала, що воно все до того ж.. ми говорим про одне і те ж.. то не йде окремо "змінити свою реакцію", "змінити ставлення до нього", "зрозуміти причину його поганого настрою", "Зрозуміти причину його нехлюйської поведінки", "зрозуміти причину своєї втоми/поганого настрою", то все йде в комплексі.. поясню чому.. коли приходить чоловік з роботи і ще не переступив поріг а вже якісь претензії висловлює, нехай навіть незначні.. я розумію, що він голодний і втомлений і на них не реагую або мило кажу "Добре, зайка, пізніше зроблю".. Тоді його нагодую і поганий настрій як рукою зніме.. А якщо на його претензії одразу почну огризатись (нехай навіть буду розуміти, що він дратується, бо голодний) - вечір буде зіпсований, сварка гарантовано.. І з мого розуміння толку буде 0.. Результат один і той же - сварка (хоч і зрозуміла).. Тобто що я зробила:
1) зрозуміла причину його дратівливості
2) змінила свою реакцію
3) по можливості усунула причину його дратівливості

На початках я не завжди розуміла причину його дратівливості, але починала з п.2 і коли він злився - старалась максимально спокійно на це реагувати, і тоді деколи таки шукала причину чого ж він злий.. То складно на словах.. А в ділі якось все просто..

Тому те, що Ви говорите "Зрозуміти його поведінку / причину його поведінки" зовсім не виключає те, про що говорила я "змінити свою реакцію на його поведінку".. Навпаки - одне йде слідом за іншим.. Бо коли починаєш розуміти події, що відбуваються, причину тих подій - реакція на них автоматично змінюється..

Коли дитина ниє, і плаче невідомо від чого - це виводить з себе, починаєш дратуватись, хочеш накричати і дати по дупі.. А коли розумієш, що вона ниє від того, що ріжеться зубик - хочеться замість дати їй по дупі і насварити - приголубити, заспокоїти і сказати "Я розумію, що тебе болить, потерпи трошки і воно пройде"..

Часто в мене вечір був зіпсований одразу після того як чоловік переступав поріг.. Я хотіла йому щось розказати, поділитись емоціями, розповісти якісь події, а він не хотів слухати, я ображалась, казала що йому на мене наплювати і т.д. Коли послухала О.Гадецького, що чоловіку треба після приходу додому дати 20 хвилин помовчати - в мене купа проблем відпало.. Спочатку я не розуміла - просто 20 хвилин старалась помовчати, робила як сказали і все.. А тоді зрозуміла наскільки то йому важливо.. Тому розуміння деколи приходить одразу, а деколи приходить в процесі ))) Не так і важливо з чого починаєш: з розуміння чи зміни своєї реакції - основне почати.. Хоча погоджуюсь, що з розуміння починати краще і простіше, бо коли робиш щось "по-інструкції", не розуміючи того, що робиш, то надовго натхнення до роботи не вистачить..

Не знаю чи правильно висловилась.. Тре йти почитати ту книжку.. Тоді може краще зрозумію, що саме Ви мали на увазі..

---------- Додано в 22:59 ---------- Попередній допис був написаний в 22:43 ----------

ох.. бувало таке.. як я через то злилась!! Я вже ітак себе стримувала, і одне, і друге і третє, а він все одно знайде і зачепить.. Тоді я думала так "Я ж заради спокою в сімї і за те тобі не витикаю, і за друге, і читаю одне-друге-третє, а ти мені все ж таки хочеш зіпсути настрій. Ах ти такий-сякий" І чим далі - тим важче було стриматись, кожна наступна його "шпилька" колола ще болючіше, бо я заради нього все, а він заради мене ніц... І все мені та гармонія в сімї здавалась недосяжною.. А тоді я стала робити все заради себе.. Все для того, щоб самій мати гарний настрій.. Щоб не перевтомлюватись і не дратуватись.. Якось воно виходить парадоксально, але коли я стала так робити - гармонія стала налагоджуватись.. Роблю все для себе, і всі тоді щасливі, роблю все для когось - сварки і скандали.. Висновок: "Все заради себе коханої" і гармонія тоді буде.. Ну, якось так..

Тобто якщо сприйняти прямолінійно - егоїзм чистої води, а на практиці воно то зовсім не егоїстично виходить.. Тобто їсти варю для всіх, але сама отримую від того задоволення (для свого хорошого настрою), прасую сорочку ніби-то чоловіку, але і сама отримую від того задоволення, перу одяг дитині але і сама з того тішусь, прибираю ніби для всіх, але в першу чергу для себе.. І тут є маленький нюанс - роблю оте все тоді, коли МАЮ НА ТЕ БАЖАННЯ.. І хай хоч світ валиться - не буду прибирати поки не захочу.. Але як практика показує - спочатку з бажанням було туго, а потім воно стало приходити все частіше.. Я не говорю, що так робити правильно, просто кажу, що в мене - працює.. А ви собі пробуйте ))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

І хто Ви у Вашому шлюбі? Слуга чи Господар?