Бабуся/дідусь у процесі виховання

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

та не зовсім так хай не навчаться неправильно говорити, але битись-плюватись - години "навчального семінару" достатньо

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

це що дідо-баба таке роблять? Тоді дивіться мій допис вище.

але як не крути діти в довгостроковій перспективі ой як програють від відсутності нормальних бабо-дідів. Тому я за розмови. Якщо є з ким (я не про фізичну наявність).

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

ага, погоджуюсь і плюс до того мали б прислухатись до думки батьків або читати сучасну інформацію про виховання дітей. Але де таких бабусь-дідусів взяти?
В більшості випадків маємо що маємо, тоді найкраще підходить дозоване спілкування при батьках, але різні ситуації в людей, іноді треба щоб хтось доглянув дитину

Поки що я впевнена, що не дозволю нікому з родичів карати дитину, особливо в такому ранньому віці, особливо фізично. Порушник буде суворо посварений, так щоб дитина чула, і знала, що ніхто не має права її ображати, що батьки за неї заступляться. І звичайно, попередження, що ще раз поториться і спілкування з дитиною буде завершено на довгий період. (Це не просто так пишу, маю великі сумніви щодо педагогічного підходу свого тата)

В нас було малій десь 5-6 міс, бабуся подарувала песика, що бігає по колу і тявкає. Спочатку мала його боялась, а потім трошки осміліла і тільки ручкою штовхала, коли той песик їшов не лицем до неї. То бабуся заохочувала то штовхання, показуючи як сильніше зробити і приговорювала "Ну заткнися вже, ти мені надоїв".
Мені щось не дуже такий спосіб гри подобається, тим більше що в дитини зовсім інші наміри були, просто торкнутись іграшки.
А виявляється то комусь дуже весело, коли мала дитина б‘ється і свариться. Спочатку з іграшками, а потім і з іншими дітками....

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

історія із власного досвіду: мій малий- перший внук у родині ( ну і у свекрів, відповідно, теж). Тому перші чотири роки ( бо потім народилися вже ін. внуки) я пройшла усе те, про що написано у різних гілочках цього форуму про мам-свекрух ( бабусь-дідусів). Усі експерименти проводилися на першому онуку+ усі повчання мені діставалися на усі 100% ( звісно, що все не так робила і бідна дитина при такій мамі і бла-бла-бла). Але тверда лінія поведінки і чітки вимоги , які я так само вимагала від бабусь-дідусів, через кілька років дали свої плоди: мене почули. І хоч все ще далі супроводжувалося словами "бідна дитина при такій мамі", недозволених експерементів уже не проводили. Тепер стосовно того, що у НИХ ТАКОГО НЕ БУЛО. Це те, що найчастіше, що я чула від свекрухи: і порядок ідеальний у них був, і діти слухалися з першого ж слова, і на кухні вони не бавилися, бо дітям немає чого робити там, і спали вони окремо у своєму ліжку ( бо хлопчикам після року"нездорово" з мамою спати )... Я тихо злилася, "улыбалась и махала" і тим не менше чітко притримувалася своєї лінії поведінки. Найцікавіше почалося пізніше- через 4 роки після нас у свекрухи народилася внучка, а за рік- ще один внук. І внучка і внук живуть разом із нею. Виявляється, тепер і у неї ТАКЕ Є: розкинуті іграшки; внук, який у 3.5 спить з мамою і внучка, яка у 5 спить з бабою ( виявляється, це вже не є чимось надзвичайним); і взагалі двоє дітей у хаті, які перевертають усе догори дригом і мало кого слухають. Тепер вже я , коли проходжу до них у гості, кажу, що "тепер ви розумієте, що і вас ТАКЕ Є". На що свекруха каже: " Та що там ти- у тебе дитина була спокійною та ідеальною (????-ага-ага, все забувається за кілька років- навіть те, як з такою "спокійною" дитиною бабусі не витримували і години. Звичайно, коли зараз дитина вже старша і баба бачить її 2 рази на рік по кілька годин, то здається що так було завжди), а от у нас діти активні". То до того, що все пізнається лише на власному досвіді. Були би у вашої баббусі інші внуки, які жили б з нею і вона приймала не просто активну, а мегаактивну участь у їх щоденному житті, тоді б усе вже здавалося для неї зовсім іншим"

---------- Додано в 11:01 ---------- Попередній допис був написаний в 10:57 ----------

як на мене, не залежно від віку, приймати будь-які виховні заходи щодо своєї дитини мають право лише батьки. Інші родичі можуть лише звернути увагу батьків на ті чи інші нюанси, які їм не до вподоби у поведінці. Але рішення щодо покарання ( виховання) приймають лише батьки

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

İ менi страшенно не подобаэться, коли мама пiдкреслюэ, що ми з сестрою в 1.5 давно просились на горшок та казали "дякую",i т.д. Зi свекрами трохи легше, проблема в тому, що в мене такий хаоактер, що менi дуже складно комусь робити зауваження (((

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

дідо вчить Дми побріхувати - для жарту, то ж смішно!
а Ї і так має тягу битись (просто так замість дотиків, не вміє розрахувати силу), то я витратила купу часу і сил, щоб перевчити все ж на лагідні дотики. То коли дідо показав знову, як то смішно - дати дідові по голові, - то я навіть нічого не казала, бо буквально за пару хвилин мою дитину повернули мені, щоб не злупила нікого на квасне ябко.

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

Ну так, колись люди і не мали можливості щось дізнатись, лише від старших. Але сучасне покоління має доступ до будь-якої інформації

в тому числі і бабусі і дідусь наші впевнені користувачі інтернету

і мама моя то розуміє, і погоджується, і приймає "Вон як, а ми того не знали, не мали звідки дізнатись", а свекруха ні, всеодно вона краще знає, бо вони саме так робили.

Так, звичайно, я мала на увазі що моя дитина про це повинна знати з найменшого віку, що ніхто її не має права ображати. Трохи старша вже зможе за себе постояти, нагадавши забудькуватим родичам, що розкаже батькам і більше до них не приїде, якщо захочуть побавитись в "каральні органи".

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

Та ми просто ходимо до них раз в рік на ДН і все і вони до нас так само раз в рік до малого на ДН, тому я не хотіла счинювати бучу. Там тьма народу було. Тим більше ми до дитини на свято прийшли і мала дуже тішилась Святиком. Не хотілося то все псувати. Просто я зрозуміла що то за люди і що вони можуть вчудити, тому малого тоді навіть в туалет собою тягала. Ну, і дозу інформації мій чарівний кум зі своєю дружиною отримали, так що впринципі такого більше не траплялось. Навіть схожого. Ми ще інколи пересікаємся на сімейних святах.

Дідусь в нас окрема тема.))) Я йому категорично забороняю таке робити, але знаю що грішить. Так типу напів жартома. Хоч і внука бачить вкрай рідко. Там хоч кіл на голові теши, а він за своє.

Єдине не в тему правда, але напишу. Я готова скакати-перескакувати по сотнях зйомних квартир, але жити поруч з такими бабусьодідусями ніколи в світі. У нас як почалися всякі корки в цьому роді, типу свекруха напхала дитину печеньком в 4 місяці, поки я в ванній була.

Малий розплакався, та з чоловіковою тіткою кинулись до нього і заспокоювали печеньком, в 4 місяці, коли ну ясно дитина повністю на ГВ.

Коли дідусь підвипивший взяв малого на руки і з ним впав. При чому все відбулось блискавично швидко, я навіть з кухні прибігти не встигла. Коли свекруха тайком від мене попідпирала малого в 5 місяців подушками, щоб сидів, бо колись так робили, а я була категорично протів цього і вона знала. Скористала моментом поки я на хвильку відбігла в аптеку за ліками для хворої дитини і т.п. купа всього. Тоді ми вирішили що то далі не можливо, бо далі буде ще гірше. Ми покинули чоловіків "отчий" дом , коли малому було 7 місяців. І я ні разу про це не пожалкувала, хоч живеться нам не солодко, щось не везе з тим орендованим житлом і все ж...

Ну, так то було не єдиною причиною, але одною з вагомих. Я ще казала чоловіку, що до себе всяке таке відношення я ще стерплю, а от що стосується дитини- ніколи в світі. Ну, і дертися, сваритися при дитині, робити постійні розбірки і суперечки також не хотілося. Тому так...

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

А я ,як бабуся ,навпаки боюсь дати дитині щось їсти ,не спитавши дозволу у невістки або в доньки .Рахую ,що мама краще знає ,що можна ,а що ні .

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

В мене ні дідусь, ні бабуся не виявляють якогось більшого бажання спілкуватися з єдиним внуком. Не гуляють, не запрошують в гості. Ночує він в них, коли в мене нічна зміна, але і то малий з неохотою до них йде. От зараз, наприклад, я майже 3 міс в переддипломній відпустці, тобто не ночує він там, і нема такого- хай Саша прийде до нас, ми за ним скучили. Мене то троха зачіпає, і неприємно. Он я бачу на роботі, що баби, які живуть окремо, беруть внуків на вихідні до себе, на день, два. Коли я ставлю до відома, що малий сьогодні буде в них- ооо, а чогоо? хоч таке відбувається раз в місяць. Я б дуже хотіла, щоби дідусь приділяв увагу внукові... але.. а от пілюлів виписати- вони перші. І дуже добре, що ми живемо окремо, бо маю змогу вибирати, про що розказувати, про що ні. І переважно майже нічого не розказую.

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

В плані Євиного вховання мої свекри молодці: як лишаєм малу, свекруня все питає що малій на вечерю зготувати, а свекор і казку розкаже, і приспить її чуханням спинки, гуляють багато, з ними за дитинку я спокійна. А от мама моя-той ще фрукт

Критикує, що я надто строга і вимоглива, все малу захищає, усім капризам і потурає, я кажу "нє"-Єва в плач, баба тут же підхопить, втішить і дасть те, що мала хоче. Зазвичай то солодке. Тиждень гостювали в мами-мала геть розпустилась: їсти не хоче, на голову вилазить, а лиш баба з роботи в двері-зразу в сумку і солодке шукає. У моєї мами матеріальна мова любові: гроші тицьнути, шоколадку дати,

а як на 2 години лишиш, дзвонить "не забувай, що в тебе дитина є!" І це при тому, що лишала тільки раз як ішла на зустріч однокласників.

Братовий малий як бабу бачить, зразу каже "Баба дай гйосі!" І сміх, і гріх...

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

А про тітку в процесі виховання нема теми?
Приїхала до нас в гості бабусина сестра... Діти її дуже люблять. Просто не відходили від неї. Ну і вона старається бути для них- доброю... Просить Єва на двір нову парасольку ( а пару днів до того вже одну діти на дворі їй зламали, тому нову я їй не дозволяю брати ). Кажу, що не можна і пояснюю чому... Ну, але ж їй похвалитись хочеться... Тут вибігає з кухні тьотя... "Що моя дитина плаче??? Що вона хоче??? Ну а де є та парасолька?" Я кажу, що немає значення де, бо я ітак заборонила брати. Тьотя все таки побачила ту парасолю в шафі, Єва ревить дальше... І тут - тишина... Гримнули вхідні двері, Єва побігла на двір, тьотя повертається до кухні... Я в вікно - біжить моя дитина з парасолею! У мене просто щелепа відвисла... Досить різко відповіла тьоті, що якщо у нас мама, тато або бабця сказали "ні", то це означає "ні" для всіх! І ніхто не сміє з цього "ні" зробити "так"... Відповідь - геніальна: "Ну, я не знала, що у вас так"... Обідились на мене...

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

таких як Ви мабуть одиниці

бо деколи в парку бачу як дітей бабаусі "пакують" різними солодощами

я вже свою маму теж трохи привчила, що солодкого забагато їдять
а от як свекруха прийде раз в рік, то обовязково шоколадкою годує, ніби фруктів чи морозива не існує.

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

В нас від самого початку було: правила виховання встановлюються батьками, дідусі/бабусі повинні їх підтримувати. Тобто, якщо мама, або тато кажуть "ні", значить так і має бути. Правда бабуся намагалася з "ні" тихенько зробити "так", але нічого з того не вийшло. Було, що вчили мою дитину, що в неї мають бути секрети від батьків, але моя думка - від батьків секретів (принаймні у такому віці) бути не повинно. Крапка. Щодо забороненого харчування (мали проблеми з зубами), то свекруха ще більше мене переживала, щоб не давати те, чого не можна. Я була проти сюсюкання, його не було, вважала, що не потрібно дитину колисати в ліжечку - мій тато зробив то рівно 1 раз, після виховної роботи це більше не повторювалося. При цьому я зовсім не обмежую спілкування з дідусями/бабусями, дочка їх обожнює.

А свекор - окрема тема, Марта каже, що він "найдобріший і найрозумніший зі всіх" ))))

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

свіжий випадок на дитячому майданчику: хлопчик 1,8 міс сидить у бабусі на руках, а вона його щедро напаковує різною здобою. за весь час поки дітки бавляться собі та дитина від доброї бабусі отримала з примовлянням "їж дитино, тільки бабуся тебе любить" 5 бубликів, 6 печеньок і півлітри компоту (дитина годину сидить і їсть, не бігає, не бавиться, тільки їсть). мене б та ситуація і не зачіпала, але мій малий, коли бачить, як хтось їсть, мимоволі тягнеться до того. і "добра бабуся" не питаючи у мене дозволу намагається ще й йому засунути печиво. Я кажу, що дякую, у нас є своє печиво і ми брудними руками не їмо. Тут безрезуьтатно було розказувати, що я дитині не даю багато хлібо-білочних виробів, бо не бачу в цьому доцільності, є багато чого іншого їсти, тим більше малий схильний до запорів. "Ой, та що ви дитині жалієте, як він хоче, то нехай їсть" і т.п. Я забрала малого, руки повитирали і ми з'їли свої два печенька. І поїхали з того майданчика, бо я не розумію тих людей, які, напихаючи своїх дітей-внуків, хочуть напхати ще й чужих.

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

Сьогодні будучи в перукарні почула як бабця з захопленням розповідає про внука. Розказувала чим годує, як гуляє.....Жіночка старша(років 60), я зрозуміла що живуть вони разом. Приємно було таке почути. Мої батьки також бавлять внуків, але всі працюючі тому в основному це субота-неділя або ввечері.

Ця ситуація нагадала мені про маму. Вона приїджає рідко, тому в нас часто такі ситуацію. Балує внуків, але що робити, не може баба яка приїджає рідко бути поганою і забороняти все

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

Не встигла похвалитися, що діди/бабусі не заважають і вихованні і тут на маєш... Сьогодні бабця не відвела малу на тренування, ще й обидві збрехали мені, що ходили

 

Відповідь: Бабуся/дідусь у процесі виховання

Ну, а може вона просто годувала свого малого? Дитина ж не супротивлялася, а їла, наскільки я зрозуміла. Ну, тоді як то "напихала"? Шо силою? Щось не зовсім розумію... Ну, і здоба- то не чіпси, чи цукерки. Мо малий так собі полюбляє перекусити на свіжому повітрі.)))

Ну, того я тоже не люблю. Я собі сама вирішую що давати, а що ні, але коли б дитина чужа тягнулася до печива, яким я годую малого, я б запропонувала, але перед тим запитавши маму, чи можна дати.
Мому малому раз так запхали кольорового льодяника, якого він мало того що не їв ніколи, так ще й не вмів їсти до цих пір не вміє, бо кусає відразу зубами, аж страшно. Тому я не даю. То потім я того льодяника ледве в нього віддерла, ще й заспокоювати дитину прийшлось довго і нудно. І була б та жінка спершу запитала мене, ніж пригостити, було би того не було.
Але якщо нам пропонують щось таке, що ми їмо, то ми не гонорові, можемо взяти. І синулькові цікаво, що його пригостили і то завжди смачніше, але тільки з мого дозволу, не інакше.