Відповідь: Клуб читачів (збираємось ) підтримую! Далі пхаю класику Джейн Остін, чи давайте щось психологічне Сіменона (не детектив) - там говорити не переговорити. мафія! мафія! ---------- Додано в 09:26 ---------- Попередній допис був написаний в 09:24 ---------- "Листопад"? - він досить короткий
Відповідь: Клуб читачів (збираємось ) Можна зробити так, кілька оповідань на вибір і по черзі читаємо їх. Тобто кожен пропонує по оповіданню, як вам?
Відповідь: Клуб читачів (збираємось ) не зовсім. Ми ж жеребкуванням обирали. Тобто не кожна людина пропонувала книжку. Я ж пропоную, щоб кожен написав по одному твору, і ми по черзі їх читали.
Відповідь: Клуб читачів (збираємось ) пропоную Леопольда фон Захер-Мазоха "Венера в хутрі". то МЕГА вєщь тільки читати в українському перекладі (російський взагалі не передає того колориту мови і характеру автора)
Відповідь: Клуб читачів (збираємось ) Може щось придумаєш для нас, якщо сама не хочеш? Тоді ми тобі білетики на здибанку притримаємо
Відповідь: Клуб читачів (збираємось ) "Селестинські пророцтва" Редкліфа? Правда думаю не всім піде і двох вечорів не вистарчить. Якщо що- сама тіко настроююсь на прочитку.
Відповідь: Клуб читачів (збираємось ) ой, а я тої теми й не бачила... без читання не живу і часом читаю все підряд лиш би читати... "Венера в хутрі" би здалася - чоловік у п'ятницю приїде з тижневого відрядження...ух! де скачувати читання? десь хтось радив сайти, але дівоча пам'ять, бодай її... або дайте почитати хто має останнє - трилогія Дашвар "Биті є", враження суперечливі зараз читаю нім. книжку "по-новой" заради "згадати/не забути мову".Парадокс - пам'ятаю що читала, але читаю як вперше)) таки дівоча пам'ять... нє, ну не старечий шкліроз же???
Відповідь: Клуб читачів (збираємось ) Я читала, сподобалося, можливо, за деякий час перечитаю ще раз. ---------- Додано в 13:12 ---------- Попередній допис був написаний в 13:07 ---------- Дашвар взагалі перетворилася на гвалт мого мозку. Наскільки я полюбила її після "Молока з кров'ю" - настільки вона мені спротивилася після "Рай.Центру", який я вимучувала буквально, пожертвувавши нормальним сном, але жодної моральної компенсації від книжки не отримала. "Биті є" про Макара заледве-заледве впхала в себе, а Гоцик пішов в небуття з моєї читалки десь на 10 сторінці. А з ним - всі інші книги Дашвар. Таке враження, що вона пише російською, а потім хтось це перекладає на українську. Настільки штучна мова, ніякого чуття плюс русизми проскакують. Після "Їсти. Молитися. Любити" "Биті є" стало першою книжкою за останні півроку, яку я кинула на пів-дорозі. Без жодного жалю.
