Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

День був тим місцем, про яке одні кажуть погане, а інші роблять компліменти Людська ницість, зухвалість і самодурство гарнесенько вивели мене з рівноваги і я була схожа на порохову бочку.. Я шукала очима потенційний об'єкт своєї істерики і... На диво, ніхто мене не зачіпав Потягнули мене дівчата до себе в гості - чайок і солодке, задушевні розмови.. Це мені мало допомогло, тому прийшла додому, поставила варитися вечерю і включила страшний-страшний фільм. Не попустило. І отака я зла-презлюща сиділа, пихтіла і....розсміялась Не думала, що я можу приснитися комусь з форумлянок та ще й в такому екшені Тепер в хаті спокійно, мелодійно пілікає мультя, муркає/хрюкає Шарлотта і дивно хіхікаю я Як мало треба для хорошого настрою, дівчата... Плани на вечір з кіношно-лежачих перетворились на прогулянкові, так що чекаю мужа з роботи і гууууууляти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Знайшла собі під вечір врочистість - то ж сьогодні 5 років як я на Посиденьках ! Ювілей
Люблю вас !
І ті 5 років пролетіли як один день, на форумі багато було змін, багато прийшло нових людей і не видно давніх але ДП мені цікаві як колись, коли вирішила зареєструватися. Цей форум багато в чому змінив мої погляди, ви частина мого життя ! Дякую вам, форумлянки, за приємне і корисне спілкування!: Girl_in_love:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я незнаю куди - жилєтку чи у вихвалялки - подарувала чоловіку квитки на Славка на арену Львів, бо він його дуже любить, а чоловічок прийшов нині і каже що везе мене на наступнів вихідні у Жденієво, точніше себе на рибу... Я дуже люблю Закарпаття але якось обідно....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І я з самого ранку вчора нила. Щось назбиралось всього забагато, ще і перед ДН якась видать хандра вчепилась
Але по обіді все розвіялось, возила Марка на радіо Львівська Хвиля, цього року знову моя дитина буде в ефірі програми "На канапі" акі Радіопузик з досвідом Потім їх знімали для ТСН, так що слідкую за новинами. Вигуляли з друзями по Дзигах наших звьозд і додому. А сьогодні останній дзвінок і па па п"ятий клас. І коли це сталося так швидко? От ніби вчора був теж випускний з садочку....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Дива не сталосяі опівночі Попелюшці виповнилося

31

рік.
Доля звичайно потішила Попелюшку, дивним чином, але що нас не вбиває, робить сильнишими....

на даху вломалась шиіерина і тепер в дитячий капає зі стелі. Хоча є в тому плюс, чоловік розправи груди акі супермен і сказав - я тебе врятую, Попелюшко, ну, рятує, а я п"ю каву і дивлюсь як ритмічно капає зі стелі. привіт нові витрати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

"Какой чудєсний день"!!Ну нарешті я дочекалась того дня, коли встаєщ- а за вікном дощ і розумієш що " цей довщ надовго"тобто на цілий день точно....А це казка- валяємось з дітма у ліжку, я відмінила масаж(на який я щодня літаю в 9 ранку),ніхто не буде тягнути о 10 вже гуляти....балдьож. Правда на вечір всетаки я не проти щоб дощик перестав, бо йдуи на дєвішнік до сестри( навіть не думала що мене, стару цьотку маладьож покличе з ними на гопцаца)але як кличуть то йду, махну старіной)))

пс. співчуваю тільки школярам- така мєрзка погодка на останній дзвоник...
псс.Всім гарної пятниці!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

нема 30-літніх жінок..є 18-літні дівчата з 12-річним досвідом

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ага, я теж таким днем марила. Нікуди не бігти, нікого не вдягати. А Настюхін встала і каже - хочу в садок. Для неї дощ гарна нагода вигуляти улюблену парасолю. Так що в садку сьогодні точно мені кості перемиють - сидить дома, а дитину в таку погоду відправила. Будемо з Нікусьою порядки робити, нарешті

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І в мене чудесний, бо витягла свій зимоий теплий халат, закуталась у нього, сиджу і спокійно п'ю каву, з сирниками, бо в хаті немає жоднісінької шоколадки. Балдєю, бо з роботи відпустили на останній дзвівнок, а в дощ він в актовому залі, куди влізають лише мамашки 1 і 4 класів, тому в мене отпуск. Тато купив дитині на замовлення букет - " такий як папугайчики" виявилось то астромерії, мама зав'язала банти, івсьо маємо випускницю 2 класу.
Ще годину релаксу і на роботу, а ще маю суд, косметолога, забрати сукню і на кікбоксинг, а з хати виходити нехочеться і прогуляти точно не вийде.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

День почався як в тумані.
Не чула будильника, проспала. Прокинулась в 8,35 год, а на 9-у вже б мали бути в садочку. Ага...))) Чуть не в нічнушці погнала малого заводити, не вмилася навіть, очі злиплися, бо ще маю якийсь конюктитвіт, червоні, спухші, голова "квадратна", а тут ще й парасольки його не знайшла, йшли під однією, обоє змокли. Вже б не вела в той садок,якби не мала купу справ в таку погоду. Моєю мрією було щоб зараз мене ніхто не бачив. Ага, і тут вихователька вирішила обговорити зі мною якесь організаційне питання. Ну, а я реально як в танку і вигляд, як є у нас тут така одна в районі, яка щоранку вже з такими очима і такою зачіскою ходить. Пояснила правда що щось з очима, ще й проспали, наіть не зачесалася по людськи.
Добре, пригнала додому, згадала що вчора в вечір лахи на двір вивішала сушити (дві ходки прання, в таку погоду))). Весело!!! Пішла знімати, а з них тече як з відра. Йой, наскладала в тазік і як містер мускул ото все рванула. От просто тупо забулася що я кобіта в положенні і аж потім коли вже в очах стемніло, пуз схопив дико, до мене дійшло. Блііііін, кинула ті лахи тай з тим тазиком і пішла до хати каву пити. Най там робить що хочеться. Ну, його.
Зараз ще треба йти ком. послуги поплатити і в поліклініку до окуліста, щоб очі не нагадували ту дамочку з району:rus: і взагалі роботи нині тьма-тьмуща і біганини трохи є в таку то погоду. А я от реально як в танку.
І і як той день пережити?))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я думала, що то я одна така. Тре йти забрати і кинути в машинку на віджим, а так не хочеться. А ще треба в банк збігати і в паспортний стіл, приготувати обід, прибрати в хаті, а я закуталася в ковдру, і нічого не хочу робити.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в мене вихідний і теж все було б чудово, якби було світло А я ще думала спочатку, а чого ж то вай-фай не працює
З хати не хочеться нікуди виходити в таку погоду, але і в хаті нудно сидіти без світла.
Ще й, як на зло, всі ноути майже розряджені! Ех...
Згадала, що маю ще безпровідниковий нет, то зараз розряджу свій до кінця, візьмуся за ще один і тоді...і що тоді?! Як ж то важко без світла. Прийдеться іти в кабінет і брати паперову книжку...Отака от проза.
З врочистості: сьогодні 24-те і щойно подзвонив коханий, що зараз заїде за мною і будемо кататися по справах. Юху, книжка відміняється

---------- Додано в 11:14 ---------- Попередній допис був написаний в 11:12 ----------

Ще й світло щойно включили
День налагоджується!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я так і зробила, але тут слідує продовження історії.))
Я мантелепа накидала тих лахів в барабан разом з прищепками і якимось чином під час віджиму барабан відкрився, думаю то через прищепки, якщо звісно я його не забула нормально закрити))) Пів години я стояла біля машинки і молилася щоб воно все не злетіло в верх, бо кришка аж ходором ходила, аж горілим почало смердіти. Але ніби все гаразд, прогнала машинку в пусто, все добре. Але лахи відповідно так і не викрутилися.))) Так що на чоловіка чекає супер робота- викручувати лахи. А я більше машинки мурдувати не буду, бо щось торможу нині і то конкретно.

Ще точно поламаю до холєри!!!

На разі варю картоплю на вареники, а поки буде стигнути в планах полклініка, ощад банк і магазин. Тре себе потрохи позбирати до купки...))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Саша теж зранку довго вибирав - бо має дві, вибрав з тачками. Ну й дощ - це нагода вдіти гумачки

і я витягла..п"ю чай з лимоном й шоколадним тортиком, яким ми вчора з Сашкою пекли.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А мене така погода добиває...
Діти звикли цілий день бути на вулиці(що означає особняк а не квартира), і я з самого ранку намагаюсь пояснити чому не можна йти гуляти. Молодший просто стукає в вхідні двері, а старший мене вже достав "мама...мама..мама"
Єдиний позитив-наш ремонт просувається по плану, чоловік рухається бо ситуація з цим їждженям до тата до дому йому не подобається як і мені.
В неділю їдемо по матеріали, чомусь не можу знайти потрібної люстри....ну і ще б мішок грошей на голову(було б супер)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Прогуляли останній дзвоник (цікаво, то ми одні такі?) балдіємо вдома. Печу торт, бо завтра прийдуть до Петрика друзі (вітати з уродинами), допиваю каву і насолоджуюся мелодійним стукотом крапель по металевому дашку. Все би було чудово, але ввечері нас таки чекає англійська в старшого, розвивалка в молодшої і нудний похід до банку. Сподіваюся до вечора погода трохи покращиться...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

сповзла з ліжка в 10. вже 2 рази поснідала і зараз знов вляглась. ну очі прямо злипаються

а взагалі лежу тако, читаю вас, споглядаю ту красу за вікном і думаю, як то все в житті правильно робиться. ще кілька місяців тому я страшенно хотіла на роботу. не могла я сидіти дома і просто тратити час. ну думаю всі то пам'ятають. мільйон співбесід, купа нервів, безнадія якась...і що, тільки-но я відпустила тих тараканів з голови, дала собі на спокій і все вирішилось само собою. на роботу я так і не пішла, зате з'явився сенс, важливіший за всі роботи світу разом взяті. а так собі уявляю, от допустим знайшла би я щось до вагітності, то ж прийшлось би вставати рано, мокнутим під отаким дощем чи паритись в спеку, тлумитись по транспортах, цілий день куняти над якимось компом чи над якимись документами. і так до вересня. та я б здуріла! а зараз- висипаюсь досхочу, їм коли і скільки хочу, можу собі прилягти, відпочити, маю купу часу для себе, для посиденьок з подругами та для всього. так добре і так комфортно мені як давно не було. а все завдяки пупсіку, який все змінив і додав мені розуму та спокою
отакий ліричний відступ з того, що крутиться в голові...

маєм ближче до вечора зустрітись з коліжанками, так шо даю дощу час до обіду!

а ще давно забуваю похвалитись- моя найкраща подруга теж вагітна, але то вже є трохи часу, як ми дізнались і та думка гріє мене постійно, бо в нас різниця в терміні виявилась лише 2 тижні. а на днях зустрілась ще з одною подругою, яку ше з осені не бачила, бо вона десь пропала і не давалась чути. ну то тепер ясно чого- підходить до мене тьотя з семимісячним пузіком і я мало не валюсь в обморок з шоку оце так конспірація! ітого нас зараз четверо вагітних. нічо так, пра?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

погодка шепче...
до обіду бавилися з малою в усякі дурні ігри і слухала під дверима "мама тап-тап(на двір)" дитина хоче гуляти
мала спить, а я видраяла духовку і решітки на кухонній плиті, в хаті нема ніц солодкого хіба 2кг-ве шоколадне яйце, але там чорний шоколад, а я такий не лю - облом
не дочекаюся мужа, бо він ще в зал йде, а нам так нудно в хаті...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ооооо, як я Вас розумію.....
Артем мені вже всі мозги просвердлив качелькою і гіркою. Показую йому, що надворі дощик, а він одразу ж знову свою пісеньку: Мама, а ми йдемо на качельку?
Сидимо нині всі в хаті. То однозначно. Наварила купу їжі, допікаємо шоколадний тортик і всі лягаємо спатки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в мене чемоданний настрій , дуже мене гріє думка коли дивлюсь за вікно і уявляю , що у вівторок буду вже ніжитись під теплим сонечком під шум моря :dance2: Правда в мене на листочку ще розписано 100 справ, яких я маю встигнути зробити, але це вже дрібнички....