Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І ми йдемо на весіллє
Мушу сьогодні приготуватись до завтрашньої паради, привести себе до ладу, приготувати одяг і т.д.
Сьогодні пережила дуже важливий день, фактично готувалась до нього з початку квітня. І ось, я стомлена, але щаслива!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Від самого ранечку і до обіду товклась по Львову.

Як не дивно вкотре з варениками на Сихові заблукала.))) І знала точно куди прямую і як тільки починають оті багатоповерхівки, кожна розвернута в свою сторону, давити на мозги, відразу гублюсь і починаю іти в не відомому напрямку. Короче, додала собі доброго ходу...

Потім в маршрутці якимось дивом закимарила і проїхала дві зупинки, верталась.))
Прийшла додому, доліпила ще трошки вареничків мужу, зварила зупку, кАмпот, поприбирала і лягла, здерла ноги.
Благо чоловік забрав малого з садочку, прийшли, кинули мені 5 штук різного морозива і пішли в скверик м"яча ганяти. На разі їм третє. Еееех, яка то смакота.))
Кумаська подзвонила, пообіцялася завтра з нами погуляти, чоловік збирався на рибалку, але ура-ура, все таки іде на калим. Так, я зла, я ненавиджу, коли він з вудочками кудись пхнеться. Відразу стає образливо, що нас залишає. Егоїстка.)))
Ну, а загалом проблем в нас валом, але я стараюся про то все не думати сильно, а вирішувати по тихенько, помаленько з надією, що якось воно буде, лиш би не гірше. Головне, щоб всі здорові були. Ну, нє?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І ми йдемо))) Завтра на 10 в перукарню наводити марафет.
А от нині суцільна проза. Купу разів ганяла в аптеку по замовлені мною таблетки (мали бути ще вчора, а привезли нині під вечір), боролася з котами, які хотіли вкрасти мою тараньку, яка сохне на вулиці (то муж рибки наловив). І пєчалька: я не влізаюсь в свою любиму сукенку((( То катастрофа просто.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відправила дітей до бабці, скучаю

:dance::radist:

Половину плану вже виконала, у ванну зайшла якась цьоця, а вийшла цьоця свіженька як полуничка)). Причому точно, бо волосся пахне бальзамом малиново-полуничним.

Зараз трохи попрацюю, і піду дзвонити , може якісь коліжанки поблизу в стані активності
А потім кіно з чоловіком.
Ну, дивитися.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В нас в садку було нині свято матері - так гарно Діти так старалися
Потім ми відправили малого до мами і пішли трохи погуляти. Мені вже пару днів снився салат Цезар з лососем в кунжуті. Десь їла дуже смачний, не можу згадати де (хто знає де є - напишіть в карму пліз ) Ну, словом, попала на Цезар але з куркою, все-одно дуже смачний.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Звична вечеря в пятницю з Рудим накрилась мідним "тазіком" і пішла по "женской лініі". Зважаючи на те, що в мене завтра робочий день, Рудий чучмєк вирішив відтягнутися по повній після баньки. То сі називає сабантуйчик.
Найцікавіше, що я сиджу абсолютно спокійна і абсолютно спокійно його чекаю. В мами відпросився, малий машину забере, то куди йому діватися? Вобшем, відчуваю себе всемогутньою, бо, судячи по останньому дзвінку, сабантуйчик проходить досить вдало. Відповідно, сьогодні я буду добра, а завтра взагалі прекрасно-розчудова. Ги-ги-ги! Ото я завтра розпущу крила, коли буду збиратися на роботу, а Рудого буде боліти голова на пару з муками сумління. Класна я, нє?!!!
Пи.Си. Щойно подзвонив, пропонував каву і морозиво. Раманцік,блін. Сиджу, ржу сама до себе. Зара прийде чудо...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в мене здибанка з однокласссниками. Вертаюсь в кунсткамеру.

Так, я дуууже глибоко, самовіддано і вірно любила однокласників, втім, вони відповідали мені взаємністю

Йду швидше "а пасматрєть" ніж отримати корисну інформацію чи приємні спогади, таких зі школи мінімум. Але 10 літ, то майже такий термін як ми промудохались в нашій колонії сільського режиму, а мож шось і змінилось.
Вчора відправили дядька і брата по-домах, правильніше сказати по-країнах-континетах. Гульбанив наш рід довго гучно і з розмахом. Наступний зліт родини, хоча б в такому мінімальному обсязі, певно буде вже дуже не скоро.
Я морально готуюсь до свого ДН, швидше починаю перенастроюватись, що тепер мені тре буде казати, що мені 27, якось я в обрахунках зупинилась на цифрі 24 і далі вже лінь рахувати. Вагаюсь з тим, щоб замовити в подарунок відро чупа-чупсів і кошик кіндер-сюрпризів

Прецедент був, кажись на 20-ку я хреснів замовила відро чупа-чупсів. Хресна в мене матьора, слова дотримала і принесла мені трилітрове оцинковане відро льодяників. Навіть фотофакт зафіксований. Вся сімейка облизувала чупа-чупси два місяці.

Якийсь в мене невизначений настрій. Жду мужа з Києва, фарбую нігті на ногах і подумки сподіваюсь, що завтра не дійду до стану, "Сними свою обувь!!! Мы будем ходить босиком ..."

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

День непоганий, продуктивний. Наварила їсти, нагулялась з малим, наїлась)
Видно переїла, бо несла посуд зі столу в раковину і вдарилась ногою об стілець. Палець трохи припух, болить. Але думаю не відпаде)
З того всього нагріла води, викупала в тазу малого і вклала спати. А сама пішла переписувати всі свої рецепти на клаптиках паперу, газет в кулінарну книгу. Во)
Переписала 3 штуки, зрозуміла що вже втомилась, тому що стільки писала останній раз певно роки 2 тому, зараз мій максимум - список продуктів в супермаркет) І почерк якийсь такий неохайний став, терміново треба зайнятись каліграфією)

А ще, так як спати мені не хочеться, лажу по ДП і знайшла таку цікавезну темку, яку ні разу не читала! Вже стільки нового для себе відкрила)
Як дочитаю - поділюсь враженнями

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Нагадало мені такий нюанс: краєм ока побачила на тижні уривок передачі "Міняю жінку", де нова мама сіла допомагати синові робити математику, і тут питаннячко: скільки буде 6х9? Нова мама почала чухати лоба, декілька секунд "мучітєльно" згадувати і видала - 64.

І тут я давай згадувати: ніби 64 - то щось не то (точно пам"ятаю, що 8х8=64), а от з ходу впевнено і правильно сказати, скільки буде 6х9 - я не даю собі ради (!!!). Чомусь починаю множити 9х3 і ліпити докупи 27+27. чоловік заходить, і я до нього: чи пам"ятаєш те множення добре? Він трохи краще пригадує за мене, а приклад 6х9 для впевненості розв"язує таким чином: 6х10 - 6. Далі - більше: давай сама собі задавати приклади з таблички множення на 7 чи 8, і я розумію, що то повний капєц - я пригадую, але з деяким зусиллям і без чіткої впевненості, що то є правильно...
Питаю на роботі колегу, чи пам"ятає то злощасне 6х9. Не годна теж сказати з ходу відповідь. Підказую: а 6х10, а вона: ну, 60, але 6х9 далі не знає, бо сумнівається, як далі: від 60 віднімати 9 чи 6...
Людоньки добрі, виявляється, навіть табличка множення може забуватися - ото було для мене відкриття. Але скажу більше - я постійно працюю з цифрами... і з калькулятором. Короче, мені треба би в тему "Яка я затуркана" (чи то більш грубим словом називається?..)і завдання на літо - повторення таблички множення, бо тупію...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сиджу на роботі, тихенько куняю.
Ото вчора, зазвичай мовчазного коханого, пробило на бесіду. Мав нагальну потребу детально розказати, де він був, з ким розмовляв і т.д., і т.п. Підсумок: спати я лягла в половині другої ночі. Сьогодні розправила крила і полетіла на роботу. А коє-кто!!! ще дрихне. Але я нинька добра

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

сиджу попиваю каву з ванiльним морозивом i читаю "теплi iсторii до кави".колись дуже захотiла ту книжечку.. а Кввiтка каже давай я тобi подарую- дякую Квiточко. шкода шо нiякого квiтчиного автографу там нема)
люблю каву, каву з молоком, з морозивом, каву з кислинкою i воду... цi два напоi найсмачнiшi для мене. всiм пригодницьких вихiдних, позитиву та радостi.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В мене ніби і радісна новина - брат їде в гості. Але я тепер сиджу і місця собі не знаходжу - їде перший раз машиною сам 1400 кілометрів, надіюся , що все буде добре і завтра зранку ми побачимось.

А поки обдумую план культурної програми на вихідні - хотіли на Північне море- люблю припливи і відпливи, але погодка нас підводить, тому один день планую щось в Німеччині, а в понеділок - в Голландії. А яке місто ще не вирішила, але схиляюся більше до Гааґи. І море заодно побачим .

Все інше проза - чоловік на роботі, на вулиці дощ і холодно, ніби не травень, а жовтень, хата прибрана, холодильник повний - скучно. Певно, подивлюся якийсь фільм.

Хочу морозива - італійського : Амарена і Малага, але так як я вже тиждень на строгій дієті без цукру, про таке можна тільки мріяти і то не варто. Обійдуся йогуртом з полуницею і чорницею.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А ми сьогодні цілий день в очікуванні. Три години чекали на елктричку, бо через мітинг всі поїзди поспізнювались. Деякі взагалі відмінили. Тепер чекаємо на пересадку. Бо наш автобус і поїзд вже відчалили, а наступний буде за три години. І поряд нема нормального магазину, щоб купити щось поїсти, а булочками перебиватись не хочеться...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я сьогодня просто взяла і пішла в перукарню. Тепер я гарна і з зачискую, укладкою, тіко помалюватись лишилось. До слова - рік не була в перукаря.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І я!!! Забігла підстригти кінчики, а вийшла ще й з меліруванням кольору капучіно - тепер мої вигорівші кінчики "грають" з темнішими коренями. Виглядає дуже класно і природньо. Навіть не видно де фарбоване. Так що я сьогодні дуже задоволена

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я... старію. Недоспана ніч далася взнаки, і очі злипаються немилосердно. Хочу спати.
Сьогодні робочий день скоротили до 14.00. А я звалила ще швидше, бо в хаті мале дитя, Рудий тобто Добре, що водій завіз мене домів. Рудий не вмер з голоду. Хоч він у мене самостійний, але інколи такий лінивий, як кіт з анекдоту.
Пригнала я домів і почалась субота... Зварила овочеву зупку, закинула прання, прибрала в хаті, побавила Рудого.
Звичайно, це все робилося з гордо піднятою головою і розправленими крилами. Бідолаха, Ігор (Рудий которий) повзав по хаті і заглядав мені в очі, як Кузя (то мій собачка-пудельок, живе в батьків), коли нагло хоче жерти.
А ще мене задовбали гідравлічні випробування і нагрівально-поливальний метод вмивання мого тіла. Але "свалу" нема, нагріла води, вмила всіх і все.
Рудий пішов домів, здаватися мамі. Ги-ги!
А я сиджу, вся така м"якенько-пахуча, дивлюсь страшне кіно, балдю від ДП і хочу спати. СКС! (Хто не зна, напишу в карму).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні сіла за кермо, майже після 6 річної перерви. Малий кричав: Мама, я боюся, так не жени....і в плач...ото я відірвалась на дитячих машинках))))А якщо серйозно, то пора пробувати вже і на дорослих машинках, але без малого)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вчора ранок розпочався зі здачі крові на другий скринінг вагітності в Синево, потім оплатила замовлення і Ікеї, закупились з чоловіком на базарі. Не втрималась купила полуницю і домашню сметанку...ех з булочкою так занямала Зварили їсти, мінімально поприбирали і я погнала на здибанку з подругою...налазились з нею по секондах...ніц доброго там не знайшла,хіба сподобався секонд біля "марселю" за мостом але в бік як до кінцевої трамваю трійки йти,там стільки іграшок) і дуже сподобалась така штука як мобіль на ліжечко, але то на природі кладеш дитинку на покривальце і ставиш ту штуку там всякі висульки,забавки...таке файне,але стрималась не купувала...Потім закинули речі подрузі на квартиру і поїхали в центр,відкрила для себе ну дууже смачний турецький дюнер, то типу шаурма,але не зовсім біля універу франка,господар сам робив,приємний і ввічливий...не фастфуд як прийнято, а дійсно сервіс...кротше тепер тільки туди ходитиму) Посиділи в парку Франка,там так файно ввечері,тихо...І в 21,00 поїхали додому...Вдома мене чекала нарешті гаряча вода і годину балділа у ванній,здавалось день пройшов відмінно,але сталась одна прикра ситуація з одною людиною,і завдяки чуткам іншої особи вийшло, що в тій ситуації винна я і та людина повірила пліткарці...проплакала всю ніч і як результат червоні очі і не дуже презентабельний вигляд Сьогодні в планах вилазка з друзями в кіно і десь прогулятись,настрою немає,бажання пропало...Піду Щоденники вампіра фінал дивитись, може покращає...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

оп, та як не має? в одній з книжок мала бути кольорова листівка з побажанням і підписом
а смак тих трюфелів ще досі зі мною, ага, нямка

клааас, я з такою теплотою згадую тих пів дня, що ми там провели 2 години ми йшли парком в пошуках моря, чоловік (як той гуцул, не інакше) казав, що то близенько

ну та, на машині, як він добирався попереднього разу може воно і бизько

, але ми класно прогулялись парком і нарешті побачили його-море, широкий пляж, купа класних кафешок, я навіть ракушку з дирочкою знайшла а чоловік ноги намочив

кольорово, сонячно, вітряно, смачно, такий србі "чілаут"

і спокійно, просторо, кайфово:smile:

вчора був чудовий день, сподіваюсь сьогодні теж буде гарний
позитивного всім дня!

всіх Іринок вітаю з вчорашніми іменинами

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я сходила до церкви, тепер сиджу на Ринку попиваю сочок I чекаю подружечок. Будемо наряди дружок обговорювати
А потiм з коханим в ботанiчний сад Iдем.
Всiм гарного дня!