Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В нас цього року на роботі сталось диво, Шеф дав вихідні з четверга по понеділок включно.Співробітники довго не могли повірити, адже таке трапилось мабуть вперше. Народ аж не знає чим себе зайняти тих всіх 5 днівСьогодні вже нарешті приходила заміна. Робочий день промчався скоро. Ще залишилось 4 дні наступного тижня і буду насолоджуватись повноцінним декретом. Вчора цілий вечір провела в Стрийському парку, яка ж там краса - лебеді плавають, повітря чисте. І взагалі настрій уже святковий! Ще б чоловік остаточно виздоровів і тоді б все було супер.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ото сьогодні день, усі плани шкереберть... А почалось все із Шувара, корки із Стрийської, а на сам базар проїхати це щось слів бракує, якби не пообіцяла мамі купити що просила, то ми б з чоловіком вичеркнули цей пункт із свого денного списку! З малим ще й поперлись! Єдиною розрадою всього стали декоративні горщечки що купила на вулицю, під квітки що замовила у СП. Купувала яблука кількох сортів, 10 кг. усе у одного мужчини, вдома до яблук - половину дав підгнивших! (бувають ж такі люди умудряються показати одне - накидати інше). При тому бачив що з дитиною і для неї беремо, настільки вже люди совість втратили- за таку ціну, такі яблука! Хочеться тут привселюдно сказати йому: Дякую! Не нас він обікрав, а себе... шкода людини бо за все люди розплачуються, шкода що не розуміють того!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А мені так ліниво. Треба братися до шиття, бо не закінчу роботу так до нового року. А так не хочу. І де то натхнення брати Мені зараз в голові одні гори. Так хочу туди. Збудувати б там хату і жити все літо, десь далеко в самих горах. Може хоч на 3 дні поїдем. ех

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

О да! Іїхала до мами в гості, то сунулась довго і нудно. А далі - краса. Гарно посиділа з мамою. Повалялась в ванні з піною. І головне - сіла за фортепіано. Згадати молодість А потім на емоціях подзвонила своїх вчительці з музики, з котрою не говорила вже років 10... Вона мене відразу згадала, так гарно поговорили.. Стільки емоцій, ледь не розплакалась..Потім улюблена парфумівка.. Гарний день..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я сьогонді з Маркусом сама на господарстві..Завтра теж. Мої хлопці поїхали на свято картоплесадіння. Так якось холодно було на дворі. чи т оя залегко вділась. Поїхали з малим на "Народний", а там людей! Всі щось купляють, не пройти й не проїхати. В результаті печенька не купила , а дома один пряник засушений залишився..Марчик весь день хникає.
Дивлюсь зараз вже третій фільм про друзів Оушена й одним оком тут.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

У мене курс масажів і персональний масажист.

Заболіла мене спинка, чоловік вчора зранку зробив масаж, біль пройшов...От тут він і попався
Класно він то робить!

Робити нічого не хочеться...
За покупками йти тим більш не хочеться, вчора на Краківський хіба однією ногою стала і мене хвилею людей викинуло на берег))).
І ще з прози:
нажальнажаль, за час хворіння набрала плюсом два кіля... напевно навіть більше,бо два тижні хорошої погоди і активного руху зробили добру справу, але... Готувати нічого не хочеться. на їжу взагалі дивитися не можу ( крім м"яса канєшна), така розстроєна страшне... гьорл край+гьорл мед+ гьорл сед(((.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я вчора вперше малювала писанки. Такі кумедні кривенькі вийшли. Зате гарно провела час в гарній компанії. А ще я вчора вдягнула каблуки і коротку спідницю і якийсь слєгка випівший дядько розповідав моєму Антошику які в його мами гарні очі))))). Мене то так насмішило)))). Відчула себе молодою і незаміжньою))).
А сьогодні мені все лінь. Зовсім невиспалась бо Дімулік крутився пів ночі, в нього було якесь безсоння. Добре, що хоч не плакав. А ще діти мої в соплях і на вулиці якось холодно до гуляння. І в холодильнику миш повісилась...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я сьогодні мала веселу нічку - спала обійнявшись з собакою, який хропить
Брат з дружиною поїхали в гори і лишили на нас з коханим квартиру і пса. В Олега появилися невідкладні справи і вже 2 день я кукаю саменька на тому Сихові. Так як нас з Гордоном покинули (його - господарі, мене - коханий), то ми першу ніч спали перед телевізором у вітальні: я на дивані, а він збоку на кріслі. А сьогодні щось він ніяк не міг заснути - крутився, лазив і вискочив до мене. Думаю, ладно, шкода собаку - скучає, нехай ляже в ноги. А він ліг відразу біля мене, лапами обійняв мене і почав хропіти! Я ще так ніколи з собакою не спала - ніс в ніс За всю ніч в яких ми тільки позах не спали: і лицем до морди, і спиною до спини, і валєтіком, і навіть на мені він спав, що я ледве його скинула вночі (а то не маленька собачка, а здоровий дратхаар). Ще б хтось сфотографував нас на пам'ять
Зате ввечері вже до нас приєднається коханий - будемо пісною святковою вечерею зустрічати мій дн. А там в 00:00 можна вже і подарунки приймати
А зараз поки проза: приїхала додому - треба генеральним прибиранням займатися

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я вже тиждень себе налаштовує на генеральне прибирання... Кухню відраяла, повідсувала усе, що тільки можна і не можна, в шафах перескладала зимовий і літні одяг - 2 мішки викинула, 2 стоять чекають "роздачі" + ще 3 поїдуть до батьків. І де це все поміщалось у наших 1-кімнатних хоромах?
Це лише початок, бо вікна не миті, штори не прані і т.д. по списку... :-(. А так не хочеться... Може, якби це були власні 30 кв.м., а так...
І взагалі - я вже не вмію відпочивати, чи швидше "бути вдома". От 2 дні вихідних, а я не знаю чим себе заняти, і часу багато, і нічого не зроблено, люблю, коли активні дні, багато справ, тоді все встигаю і втоми не відчуваю. А якщо відпочивати, то по-справжньому - точно не вдома!!!
Де будемо святкувати Пасху ще не вирішили. Чоловік працює і вчора, і сьогодні, і завтра. Щось я зовсім не відчуваю наближення свят. А травень має бути дуже насичений - ну, дуже-дуже

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В мене сьогодні вихідний! Ура! виспалась класно! Але в квартирі просто армагедон. Валізи після відпочинку не розібрані, пошта не розібрана. Одним словом, буду сьогодні наводити порядки трохи. А ще треба щось приготувати. Такщо з дому виходити не планую навіть.
З врочистості - вухо не болить! Юхху! Два дні так мучилась, а вчора чоловік примусив піти до лікаря. Пощастило, що ввечері людей не було, ато без запису прийшлося б в черзі стояти. Прописали мені трохи ліків і я вже нормально себе почуваю! Як наново на світ народилась!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Блін, поговорила з коліжанкою (чи то вже просто знайомою)) і зіпсувала собі настрій до кінця. Якось так зверхньо вона зі мною поговорила, з насмішками. Тепер собі так думаю, і чого то люди, як їм тільки стає трошки легше жити відразу починають дерти носа. Ну, не всі звісно, але тут я побачила чітку картину отакого ставлення. Ну, то най їй буде добре, але я точно дзвонити більше не буду.
Пекла нині паски, але чогось настільки розсіяна, що все зробила не так як треба. Навіть рецепт умудрилася не уважно прочитати. Дегустація правда буде в неділю,але я вже сто разів пожаліла, що взялася. Після 10-ихвилинного замішування до мене таки дійшло, що я не в силі то вимісити як слід, але процес вже був запущений, тому виходу не було. Ех...
І взагалі якось не добре мені нині, щось душа не на місці. Хочеться просто посумувати, чим я успішно і займаюся.:umbrage:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Тепер і я можу похвалитися - вікна чисті!!!! А ще повністю "вилизана" хата з усіма витєкающими - руки і ноги тепер живуть своїм життям. А ми з ноутом нарешті перебираєм фотки, переписуємось з приємними людьми і відпочиваєм. Друга врочистість після вікон - вичесані котопес. Шерсть по хаті не літає, муж не жаліється, а тихо-мирно проводить вечір біля телевізора. А!!!! Телевізор - поки я була в Харкові, він умудрився старий продати, а купити новий. Ще більший. Я в шоці. Мої питання "Навіщо? І так була 37дюймова плазма???" були зверхньо окинуті поглядом і відповіддю "Зате цей на 3дюйма більший, має великий пультік і з флешки можна читати!".. Може я щось не шарю, але я його вже не люблю той телевізор.. Мій прямий конкурент Гарно поговорила по телефону з другом, з мамою, закинула прання і буду щось дивитися або слухати.. Настрій

В мене такий романтичний сум....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вікна вже не дуже чисті , тюль та штори свіжовипрані, з шафок порохи стерті, люстри вимиті, завтра спечу торт і можна їхати до батьків на свята. А у батьків добре - пасочка спечена, ковбаска закопчена, холодець застигає .
Сиджу на кухні і не можу порахувати. Якщо з однієї шоколадки виходить 6 фонданів, то чи вийде з половини також шість, а краще вісім, буде усім по два ? А якщо від половинки, ще шматочок відкусити, то чи вийде ... а нема вже що рахувати , бо і шоколаду вже також нема .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А як я сьогодні умудрилась поспати . Прохожі певно думали, що то я так від мамського життя й недоспаних ночей..Але по-порядку.
Прокинулись ми з Маркусом в 9 ранку. побавились, в 10.20 я його знову приспала, а в 10.30 згадала, що маю зустріч біля довженка з Algo. Як навіжена за 5 сек зібрала себе й малого, у візок й погнала по ямках та канавках попутно дзвонивши Олі...бо ж спізнювалась. Шапочку забрала, тоді до Люди-zlatovlaska по форми, раз я вже аж так далеко вибралась. Але тут незадача - малий під під"їздом проснувся й давай плакати...Екстренно тре було їхати й годувати його - знову по кочках і ямках - вирішила скоротити дорогу й додому через лісок повернутись. В лісі малий від мого спортивного бігу з візочком знову заснув і я вже їхала спокійніше, роздивлялась білочок, а їх було бааагато! Й так гуляла я ще 2 години...Дома стандартно побавились трохи й знову на вулицю, але я якась така сонна була, та й так сонечко світило, що я сіла на лавочку біля першої школи, схилила голову на ручку візка і...заснула на 30 хвилин. Так солодко спала! Розбудив мене плач іншої дитинки - коли я відкрила очі, то кругом вже було багато інших мам з візочками. дітей. Отак я опинилась прямо в епіцентрі. А коли ж прийшла, то була тиша і я сама.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я вже починаю почувати себе якимось лінивим курдюком. От вже тиждень ходжу, чесно кожного ранку збираюсь закінчити 3 колье і кульчики. Встаю і десь то все посеред дня бажання розсіюється Сьогодні знову - ніфіга не зробила. І яка з мене бізнес вумен після того? Хіба бізнес катастофа якась А нова партія камінчиків вже в дорозі з Китаю, а я ще з тими не закінчила. Зато їсти сьогодні зварила І в Ашан з"їздила А завтра буду з малим писанки писати, писачки є, віск є, малий є Ковбасу накрутили ми з чоловіком ще півмісяця тому, вона нас чекає заморожена. Шкода тільки, що я на Богит не потраплю, я так хотіла, так хотіла до Великодня, ну чи хоч після... А батько каже, що дорога на Золочів така убита, що там не проїхати. Короч машини йому шкода, тому по Богиту. Нічого, мо настпного року поїду сама, а може ще влітку.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

вийшла на базар за сметаною. з шухером на голові, ноль косметики звісно ж. і звісно ж зустріла половину знайомих. ну класика. добре хоч окуляри на півлиця начепила :xaxa:
отак вийшла-прийшла і вже змучена. треба ше доприбирати трошки, себе в людський вигляд привести, а я сили не маю зовсім. от зовсім-зовсім..
ті хмари мене нервують. вже би дощ впав чи шо, бо нема мені спасіння з тими погодними скачками.
їсти шось би і з'їла, але тільки не то шо є в хаті
отаке. нажалілась трохи. але насправді то я капризую, бо хочу невідомо шо. точно знаю, шо хочу на море, але то щастя мені найближчим часом не світить

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

після вчорашнього активного трудового прибирально-прально-мийного дня я нині як сонна муха. таке враження, бо сіла моя батарейка і тепер хочеться валятися/дрімати/читати і нічого не робити.

добре, що нині і не можна особливо трудитися))

ото і в мене вчора був такий похмурий настрій, а головне, що без причини зовсім
ще й вчора сліпала дошивавла коханому вишиванку до 1ї ночі , але так і не дошила. ех... прийдеться завтра алярмово довершувати.

і то в мене така "фішка" кожного року. відтяяяягую на останній момент вічно

і ще в мене нині виникло питання. от вчора ходили на закупи-нзакупилися по повній програмі, а нині щось їсти нема що, та ще й до Великодня треба наготувати якихось смаколиків... сиджу тепер медитую, що ж то робити...
але найбільша врочистість - танці маленького чуда в животику)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

У мене велика врочистість - завершила все те прибирання "звечора до рання", усе блищить та пахне! Зараз буду готувати Великодній кошик на посвяту і вибирати найкращу пасочку
Залишалось ще себе привести до ладу і усьо, до свят готова!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я купила діткам класні пасхальні кошики, тішуся - бо вже втратила була надію, тепер будемо помалу одягатись-збиратись і до церкви.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І ми цього року ідемо зі своїм кошичком. Але я щойно допекла пляцки, пороздавала замовлення, тепер думаю чого б то ще доброго спекти собі, а то маю но один нещасний, якийсь підозріло манюсінький тортик, а ще свекрусі наобіцялася привезти своєї випічки. Так що часу обмаль, тре забрати від мене комп. разом з посиденьками.))
В планах ще помити башку, привести себе до порядку і взагалі вичухатись з тих робіт і передсвяткових клопотів, тоді якось до церкви вибратись.
Маю троха проблемку- знов мені почервоніло і підпухло ліве око. Лиш би на свята не втратити людський вигляд)), а по святах таки тре до лікаря сходити.
Всіх з наступаючим Великоднем.