Відповідь: Недобросовісні покупці мені чомусь не здається отаке прохання хамським, можливо трохи заголосним, але хамським ні разу. Можливо людина зайшла на форум з тф, і дійсно технічно довше було шукати знову перший допис такої то теми? І якби замість: Було написано: оплатіть туда-то, стільки -то , все було б простіше, нє?
Відповідь: Недобросовісні покупці особисто я можу зрозуміти обох - і покупця і продавця. Бувала в обох ролях. Обоє могли повестися культурно: покупець відписати на кшталт "скажіть будь ласка реквізити, бо мені зараз складно їх шукати(з телефону)" продавець їх дати і нагадати що вони є в першому дописі ще. В Опері є така функція як нотатка - там можна її створити і додати потрібний текст. А потім правою клавішею Insert note і все. Справа 5 секунд. І приємні ділові стосунки збережені. але то непросто - СП, комерційні теми іноді висмоктують життя)))).
Відповідь: Недобросовісні покупці але це є фактично робота, бо приносить прибуток, ясно що не просто. Але ми всі працюємо і нам всім не просто Але за то дістаєш гроші, старайся то робити якнайкраще. Якщо не взмозі то робити, не роби. Усьо.
Відповідь: Недобросовісні покупці етика повинна бути з обох сторін. Навіть якщо це й комерційна тема, і це заробіток того хто її відкрив - покупець повинен бути вихваним. Як і продавець звісно. Я як в магазині купую, я все рівно дякую продавцеві. Хоча це його робота - чого б це я йому дякувала? Але тим не менше...
Відповідь: Недобросовісні покупці Скажу за себе, я не завжди добросовісний покупець, часами не встигаю заплатити, вчасно відписати, я не завжди встигаю шукати теми і перші дописи, а коли маю час - банально не бачу того, і перепитую по сто раз, бо маю надто мало часу - і що?? я є клієнтом у сфері послуг, і це нормально, по темі - читаючи переписку - так і не зрозуміла чим не вгодили продавцю, хамства нема, а отже, для себе висновки зробила. Прикро, що в нас ніяк не навчаться культури обслуговування, і цінувати не тільки свій час, а й інших.
Відповідь: Недобросовісні покупці Ви хоч самі перечитуєте, ЩО пишете? Як це не знаючи конкретно, що до чого? Читаю я добре, особисту переписку було виставлено на загал всіх форумлянок. Передивіться уважно тему і не пишіть різні бздури. Підписуюся. Вихованість і толерантність якраз і полягає більше в тому, щоб відповідати навіть на невігластво доброзичливістю (не те, щоб зайвий раз повторити умови співпраці...). Особливо, якщо це сфера обслуговування. Крапка.
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... Мала нещодавно випадок на ринку. Вибирала огірки. Підходжу до жіночки, вона мені: "купуйте пані огірочки", я питаю по скільки, вона видає ціну, яка реально мені не підходить, бо можна купити дешевше. До цих пір я напевно так і не навчилась як себе вести в таких випадках. Я просто промовчала і впустилася іти, а вона мені в слід видає: "досить майже за дурно віддаю, а ВОНО ще носом крутить" В той момент щось мене аж підкинуло, але зі мною був малий, який рвався кудись, тому я просто сказала: "жіночко, я ж вам ні слова не сказала, чого ви так..." Реально я цього не розумію. Якщо тебе так дратує коли хтось тебе запитує ціну і не купує, причепи на ті огірки кусочок картону з ціною. Ніхто турбувати не стане, подивиться на ціну і якщо не підійде піде собі з миром. А так... В той же вечір я розказала по телефону той випадок мамі, але вона, як закадичний працівник базару почала ту жіночку виправдовувати. Мовляв такий сезон відпусток, торгівля ніяка, продавці в зв"язку з тим нагвинчені, а тут ще кожен дьоргає. Ну, я кажу мамі, якщо не хочуть щоб дьоргали най чіпають ціну на товар. Вона мені правда щось в відповідь наговорила про конкуренцію і про збивання ціни, я так нічого толком і не зрозуміла, але своє відношення до ринків не поміняла. Ну, не люблю я на них ходити. З моєю культурою типу "дякую, прошу, перепрошую..." мені увесь час якийсь бруд в лице ллється.
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... Ух і зла я сьогодні була . В черговий раз поламала окуляри. Замість того, щоб зразу піти й замовити там, де й попередні захотілось мені різноманіття. Пішла в одну оптику на "Іскрі". Зразу уточню - я гуляла з Марком, і вбрана була в спортивний приталений костюмчик. Сидить там дівуля, до неї явно прийшов її кавалєр і набридливі клієнти їй там ні до чого. Уточнюю, скільки коштуватимуть нові лінзи, 2 шт, з такими то діоптріями, з блю блокером, антирефлекторні й хамелеони до того ж всього. Вона ліниво колупаючись видає:" Нуууу....я не знааааюююю.....Може 200 грн, може більше..." Я наполегливо прошу сказати точну ціну - бо такої не може бути. Дівуля спитала, чи я точно замовлятиму в них. Я розвернулась й пішла у " Fielmann". Тут було ще веселіше. Одна продавчиня нудилась надворі, а друга мила руки в підсобному приміщенні. Я ввічливо привіталась й уточнила своє питання. Тьотінька виплила, просканувала мій спортивний прикид і процідила: "700 грн. Кожна лінза. Й робота 90 грн." Й так мене окинула поглядом, що я мала зрозуміти, що це для мене просто фантастична ціна. Я з металевими нотками в голосі подякувала їй і пішла в Біомед, де замовила таки пару за 950 грн, по суті на 450 грн дешевше. Так мене то зачепило, що чесались руки їм написати відгук про правила ввічливості, але Марчик вже плакав і я поспішала за Сашкою на карате...
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... О, це мене бісить найбільше! також мала такі ситуації, коли заходила під час прогулянки із дитиною в магазин із захмарними націнками ( і аж ніяк високою якістю - судячи із вигляду товару).. Ну не буду ж я гуляти з дитиною парком-дит.майданчиками у діловій ( вечірній) сукні, на підборах та бойовим макіяжем, щоб хтось міг оцінити мою платоспроможніть))) Доречі, в мене є дууже заможний родич, по вигляду якого ніхто і ніколи не скаже, що він такий - шифрується )))
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... В нас просто люди не можуть розумом до того дійти, складається враження, якщо ти маєш гроші то маєш обвішатись золотом , купити самі дорогі черевички , одяг а-ля від кутюр і тоді йти на ринок)) Особливо таке савлення чомусь до покупців на південному і центральних магазинах. Кожна друга продавчиня в бойовій розкрасці , в підробках ГуЧЧА)), дольче & ДаБана, в коко МАнель.... Зато на тебе дивиться, як на бомжа з канави, якщо в спортивному костюмі і не вважає за потрібне дупу (вибачте) від крісла відірвати і щось пояснити...
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... згадалось як наші знайомі робили експеримент. робили ремонт і вирішили замовити шафи-купе в командорі. одягнулись в спортивні костюми, кроси, так, по-простому і пішли взнавати. продавці так неохоче з ними бесідували, і на запиатння про ту чи іншу модель чи тип казали: "ну ці з дорожчих", "от ці будуть дешевше". при тому друзі жодного слова не сказали про ціновий діапазон. подякували та й пішли. прийшли через певний час гарно приодіті - то біля них стелились і так, і сяк. короче вони шось там собі вибрали, не з дешевого, то в кінці цей знайомий каже: "а шо, як ми з дружиною в спортивних костюмах, то ми вже не ваші клієнти?". вони не мали, що сказати, але так почервоніли і опустились
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... що там спортивні костюми))) уявіть маму з трьома дітьми, один в слінгу(ага, бідна мама грошей на візок не має) де ж їй взяти гроші на туш за 150грн. І взагалі нашо їй туш з трьома дітьми
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... нас раз так з сестрою відправили у сусідній магазин взуття, бо бачте їх італійське ми не потянемо. Доречі, це не продавець була, а мабуть сам власник нас так гарно випровадив. Були в такому шоці, що навіть не знали як на то відповісти. ---------- Додано в 17:05 ---------- Попередній допис був написаний в 17:04 ---------- Забула написати, що на прилавку були лише моделі старих колекцій, мабуть власник лише на розпродажах закупи робить.
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... Так само як заходиш в Джеокс, то продавці спершу дивляться на твоє взуття і вже по ньому вирішують- чи ти прийшла сюди подивитися, бо мимо проходила, чи щось хочеш купити. Коли я гуляла з малою в кроксах і зайшла приглянути щось малій на море, то на мене навіть уваги не звертали, а коли заходила в туфлях Natural Nude чи в Paciotti (мої найулюбленіші марки взуття), то вже не знали як то краще до мене звернутися, таким поважним покупцем я була. Таке враження що шмотки ділять людей на перший і другий сорт...
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... А може це така "професійна деформація" продавців, особливо в нас, де є поширені стереотипи "богатого виду" (певно по собі судять). Але в будь-якому разі це не правильно.
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... Добре, як є посмішка. А якщо продавець відповідає тобі з-під палки? Вчора купувала чоловіку замки і нитки до сумки, продавець так нехотя відривався від вишивання і з таким видом, наче я йому щось винна. Потім ще одній жінці нахамив. Я мовчу про те, що порадитись з такою людиною нереально. Буде виглядати так, наче ви йому голову морочите.
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... О... нагадала собі- а ви коли небудь купували щось в магазині Реліквія? Говорю конкретно про Топольну. Там є такий чоловік який сидить в відділі алкоголю, ну він вічно чимось недовольний! І навіть цього не приховує, відповідає на запитання не відриваючись від телевізора, який стоїть там же, в полиці з товаром... Та й продавці там поводяться не дуже виховано, часто пискують до покупців, не раз таке спостерігала. Якщо б не їхні ціни, в них певно б не залишилось жодного покупця...
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... "обожнюю" Південний: продавці у повній бойовій розмальовці , одягнуті у той же ширпотреб зі свого магазину, але з яким виглядом: ну прям в брендових речах з подіуму. Оцінюючий погляд, питання "може я вам щось підкажу", переконання, що "взуття - це справжня Італія" і як останній доказ- "я сама його ношу" і далі- втрата інтересу. На третьому -четвертому магазині вже хочеться втекти з того базару якнайдалі. Ну і на фразу покупця: "дякую, я спочатку сама огляну"- знову посмішка "ню-ню" і просто "читається" на обличчі: "" ходють тут всякі"...Зате коли дійсно треба консультація продавця- фіг дочекаєшся, бо вона зайнята розмовами за межами магазину з такими ж продавчинями із сусідніх точок.
Відповідь: Посмішка продавця, а за нею... підтримую на всі 100% не лише на Південному, але й у інших магазинах нашого міста часто натикаєшся на продавців, котрі поводяться так, наче вони керують не лише магазином, до якого ти, нікчема, прийшов купувати, але й усім світом. Переді мною взагалі колись зачинили двері магазину з шкіряними та хутровими виробами, на тому ж таки Південному. В студентські роки, як і більшість підлітків, вдягалась так, щоб видрізнятись (якщо це можна так назвати ), і тому не зовсім відповідала зовнішньому вигляду своїх батьків, котрі завжди полюбляли класику. І от, заходячи в один з магазинів Scorpio чи то Ochnik, продавець притримував двері перед моїми батьками, а коли наблизилась, відстаючи на пару кроків, то переді мною просто демонстративно зачинили двері. Потім я звичайно "прорвалась" всередину, і цим дуже здивувала продавців, а ще дужче, коли виявилось, що купувати куртку планують саме мені. Після такого "відкриття", їхнє ставлення до мене кардинально змінилось і всі одразу почали догоджати як могли. Та й досі трапляється, що коли заходиш кудись "не при параді", то мусиш терпіти зневажливі погляди продавців. Образливо, коли полюбляючи стиль casual, мусиш підтверджувати своє право і фінансову можливість купувати речі. Таке враження, що я повинна голосно брязкати ключами від власного авто і світити платиновою візою, коли забажаю купити собі щось, будучи одягненою в джинси.
