Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Не те слово!
почалось ще все в п*ятницю, коли ми з подругою за щорічною традицією набивали руку перед великодім писанкарством - малювали на порожніх яйках, пробували нові взори, розписували писачки, комбінували фарби, щоб на Паску ще гарніші писанки були! Моя колекція порожніх писаночок поповнилась ще 6 екземплярами

Вчора відкривали з мужом і татом рибальський сезон - в 5 ранку підйом і як результат в 12 дня 4,5 кг рибки - великі карасі і 2 коропа (ще 2 коропів відпустили назад в ставок, бо ще малі були, нехай підростуть ). Підрум*янили собі щічки і носи, але так кльово було Потім годинку поспали вдома і гайда по ремонтних справах - зустрічі з майстрами, годинне ходіння по практікері, але то приємні клопоти
А сьогодні після церкви спустились стрийським парком в центри, погуляли, зустрілись з друзями, які повернулись з подорожі до Грузії, наслухались вражень - тепер теж хочемо до Грузії
А зараз в мене доготовлюються страви на завтра, бо гульки гульками, а в холодильнику пустоту ніхто не заповнить :xaxa:
Гарні сонячні дні надихають

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Нє-а, не піду в жилєтку, хоча хоцця))))

Тьху, з тим хоруванням просто напасть якась. Дивлюся на носик малої, натертий до ран, і ніяка мазюка не спасе, бо щохвилини ніс треба витерти. Маємо проблему:

мала не вміє затягувати сопельки ( шморгати), я її тому не вчила, і вона сама не знає що так можна. Але друга штука: вона бридиться видувати соплі. То капець. І просимо, і молимо, і сваримо, я вже лякала сьогодні ( трохи подіяло). Вона видуває соплі і рве. От просто рве. І то не бєкає, а рвота! Я в шоці. В результаті соплі рікою ( попри всі засоби), тепер трохи стухло, як вдосконалила свій хенд мейд засіб. І щохвилини- мама, витри соплі. Сама не витирає , бо бридиться. В результаті біля неї завжди хтось має бути, та ми не відмовляємося, але якось то мені странно(((((((

Не встає практично з ліжка вже четвертий день. Сьогодні хоч температура не така висока, якщо на завтра буде зле то вирішили, їдемо в лікарню...Все закатую в офф, бо мала виговоритися.

А більш не знаю що писати.
А , нє, маю.
як же мені мій муж допомагає! Кожен день допомагає, а вчора вночі з четвертої до сьомої ранку робив чаї, ставив градусники, потім взагалі не спав, бо мала зі мною на ліжку, сидів в неті читав всевсе включно з Комаровським, зранку в аптеку рванув, а мені за кавою, зробив пюре картопляне .
нас жалів, заспокоював і веселив! от.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ми сьогодні відразу після сніданку, який був доволі пізно , рванули за місто. Їсти готувати не потрібно, цим займались чоловіки, вигулювати дітей не треба, бо вони приймали активну участь у приготуванні страв. Я пів дня прогойдалась на гойдалці, ляпота .
Додому, за кермом була я, муж мною незадоволений , йойкав на кожній ямці, а я щось зовсім не відчуваю габаритів машини, думаю, що об"їзджаю яму і акурат в неї попадаю, ну а дороги, то ....пі-пі-пі .
Знаю, що в холодильнику лежать цукерки, які мене дуже манять, але годинник , який висить перед очима, докірливо на мене дивиться, то я поки стримуюсь. Не знаю чи протримаюсь довго, я така слабка .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В Саші вже 3 день щось дивне з температурою - скаче туди-сюди, більше нічого не турбує, горло не червоне....
А я сьогодні, попри всі переживання, нарешті їздила за рулем власної машинки! Правда то було зрання й глухими вулицями під контролем братика, але якої то в мене було радості, як в малої дитини! Правда, не знаю, коли виберусь на реальні дороги, ще треба з 2 місяці тими вуличками їздити. Знайшла чудовий майданчик для поворотів - масив Пасічний. Є все що треба - і гірка й повороти по 90 градусів.:tanksmile: Сказала мужу, щоб купив мені 2 наклейки "У" і "обмеження швидкості 70", він ще пропонував наліпки "пані за рулем" і "туфельку", але за останні 2 я образилась.
Потім гуляли з мужем і Марком, а Сашка був під наглядом бабусі, вечір вже був прозово-нудним - я варила їсти, не люблю того...Хотілось еклерів, але виявилось, що молока нема, то обійшлась без них.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Гарна погода і гарні вихідні, а нам ще й пощастило, бо чоловік мав вихідний у п'ятницю, тому вихідні бул довгими як ніколи ))))
Де ми тільки не бували, і в лікарів, і по гуртовнях і магазинах переїхалися, і на майданчиках з донечкою набігалися, і в кафе були з донечкою, і на піцу ходили, і навіть їй там сподобалося ))))) і центром прогулялися, і на диво нікого знайомого не зустріли.
Ото радість дитині, майже не бували вдома, бо вдома так вже набридло, що вона не хотіла останнім часом навіть на поріг будинку ступати, коли доводилося повертатися додому. Ото все врочистість
а проза... капризи, капризи і ще раз капризи, в нащої дитини зараз такий період - щось не так, як вона задумала, відразу влягатись на землю, наступним етапом верещати так, щоб нам стало соромно, що не послухали дитину ))))
що ми вже тільки не пробували з чоловіком... але то напевно я вже маю відвідати Жилєтку ... словом наша проза останніх тижнів - боротьба "хто кого" - дитина вперто намагається нас "построїти", і що то буде далі...

Загалом все добре-добре - нормально спілкуємося, вона стільки нам всього розповідає, така цікава, навіть з незнайомими дітьми не вагаючись бавиться, але коли вже втомлюється і хоче спати - то біда - нема страшнішої людини. дістається нам обом. чоловік каже, що то такий етап розвитку, і мусимо то перейти, сподіваюся, що він має рацію, бо іноді вже не витримую.

а ще моєю врочистітю сьогодні випадково стала стрижка - то для більшості людей звична і буденна справа, але для мене, з моїм то неслухняним довгим волоссям, щоб так вдало порівняли кінчики і гривку - то я неймовірно щаслива. а зайшла з чоловіком до його перукарки ))) і мабуть буду до неї тепер постійно ходити.
Дуже насичені виявилися ці вихідні )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В нас із приходом весни життя закрутилось-завертілось, часу на інтернет немає, взагалі часу немає Дні розписані похвилинно і так швидко минають, але то добре, бо так вже набридло то сидження вдома, так вже хочеться руху!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ой навіть не знаю...
Може де на початку наступного тижня...бо уявляю собі курочку на мангалі...пепсі колу...діток з м"ячиком...
Наразі маю коломийки з медоглядом до школи та весняно-польові роботИ
Планую сьогодня розбавити прозу та прогулятися на плантпол

вікна в мене вже трохи чистіші ніж машина, але ще не всі.
Молодший вирішив, раз йому вже є рік, то тре характер показати, як тільки що не по його...ой шото починається, але тішить, що спати став трохи ліпше.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я тільки декілька днів назад запитувала в темі "Де плануємо відпочивати влітку" чи хтось їздив в Грузію, бо сама почала марити відпочинком в Батумі. Моя знайома вийшла заміж за грузина і виїхала жити в Батумі. Я зараз не можу з нею зв"язатись, але перед її остаточним від"їздом вона стільки цікавого розповідала про це місто і про те, що дуже багато відпочиваючих приїздить до них.

Якщо можна, розкажіть,будь ласка, декілька слів, де були ваші друзі і головне, як добирались. Дякую.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Цілі вихідні не заходила сюди (на посиденьки) - зовсім не мала часу. В суботу з самого ранечку пішли до церкви сповідатись, відразу після цього - "суботник" на роботі, свою старшу взяла з собою: все гарненько повимивали (нехай повчиться наша прибиральниця як треба прибирати), повичищали. Прийшли в обід додому і о диво..... моя дитина лягла спати: чи то сповідь на неї так вплинула - спала, як немовлятко після хрещення, аж шкода було її будити, але ближче до 18 год все-таки її розбудила, а то прийшлось би з нею "бодрствувати" півночі.
На неділю було стільки планів....обіцяла дітям зводити їх на ковзанку в кінгкрос, думали зробити вилазку на природу, але....... в малого підозра на краснуху, тому цілу неділю просиділи вдома, тільки зранечку сходили до Церкви. Свекруха малому "перебила всю малину": він так хотів зранку залишитись сам, коли ми мали всі піти до церкви, а вона вирішила піти пізніше і побути з ним в хаті, так що був трошки засмучений.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Рівно за тиждень я з Марічкою летітимемо "на канукули" до Львова. Велика врочистість, але в мене як завжди передпоїздкова хандра. Я настільки не люблю переїзди-подорожі не машиною, що то важко передати. А нас чекає цілий день в аеропортах-літаках, ще й з малим шилом. Мрію про власний маленький літачок, який би нас возив напряму до Львова.
Ой, а ще чемойдани, які я ненавиджу пакувати- розпаковувати, завжди то діло відтягую до останнього моменту, за що себе не поважаю. І ще треба якісь подаруночки покупувати, а я вже не знаю що б то можна було новенького привезти.
Одним словом попереду врочистість з супутніми приємними клопотами

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ми вчора зробили вилазку на природу, відкрили сезон
блін... які ж ті стейки добрі на вогні)))
а і ще комарів поки немає що теж радує
а сьогодні проза - прання - готування - прибирання
але хочу спекти сирник з домашнього сиру, сто років його не пекла, сподіваюсь буде смачним.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В нас вихiднi так швидко пролетiли, що я навiть не помiтила. B суботу були в хресних чоловiка, a вчора я планувала трохи зайнятися писаниною, але злий чарiвник

Злий, бо зiпсув всi плани, а чарiвник, бо таки чарiвний в мене чоловiк

обманом заманив прилягти, чухав за вушком i казав спи кохана, спи, а я вечерю приготую... Ех i що? Проспала я пiв дня, встала, поîла i день закiнчився
А сьогоднi вже робочi буднi почалися, бiганина, перевiрки, наради. Знов хочу вихiдних...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

У нас сьогодні врочистість - 9 років з дня розписки, а шлюб в серпні був , 9 років тому в цей час вже все квітло й було дуже тепло, а ми були молоді й зелені...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

день мав бути врочистим-свято Букварика в Любчика,але віруси перекреслили ус ьо,бо 16 діток в класі захворіли, ми в тому числі від пятниці гепаємо,температуримо 39,а найгірше-4 герпеси в розмір 5 копійок на губах і бороді.А вчора вже і муж,і Марко долучилися до хворАющих.....зранку в Знахарі 5 кас працювало і аншлаг..такого взимку не було....в мене купа справ і хатньої роботи,а вибігти ніяк,бо самих 2 діток не лишу і нема кому їх доручити,бо Юрко таки поліз на роботу, а свекруха теж з високою Т.....я вчора в банк пішла на "5 хв", а повернулась за 2,5 год..черги страшні,а мус було переказ зробити....
маю нині плани поміняти постіль і усю....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А ми вчора нагулялися з одною форумляночкою по квіткових тепличках, купили трохи вазонків (я надіюсь їм з нами нудно небуло) потім поїхали забрали старшого з садочку, приїхали додому і...молодший заснув ще не було 19ї і аж до ранку, правда їсточки просив декілька раз.
сьогодня треба працювати, а не хоца...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

У нас 15 дітей, вчителька телефонувала питати як ми, бо пів-класу нема. Була лікарка, сказала стандартне - "зараз вірус ходить", а що, який? Далі має температуру і трохи покашлює і все.
Ярка перемогла на шкільній олімпіаді, мала їхати на міську - і також вірус все перекреслив, дитя розстроїне. Але я все одно так пишаюся нею!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Нам педіатр сказала - щоб не робили, три дні мусите відтемпературити. Така специфіка вірусу.
В мене вчора був третій день 39. І вправду сьогодні все внормувалось. А от Роман по "предсказаніям" останній день би мав мучитись. Температура вперто тримається.

Татко наш посилено їсть цибулю, часник і всякі фруктові вітаміни. Йому від нас ту заразу чіпляти немає чого.
Як я хочу вже на двір, на сонечко! Погода шепче, але ми поки обмежуємось тепленьким балкончиком.
Ех. Поки сили прибуло, піду свою красоту балконну висаджу в горщики.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ми мали чудові-чудові вихідні!
в суботу шось там прибирала, але вже толком не пам'ятаю ггг, бо потім смачно обідала і файно гуляла з подругою по місту, а ще потім смачно вечеряли і так само файно гуляли з чоловіком перед сном. ех, люблю я гуляти і їсти не дома
а в неділю зранку тільки сказала чоловіку, що хочу десь за місто поїхати, як дзвонять друзі і пропонують рванути на скелі Довбуша. через годину ми вже були в дорозі було мегарозкішно, саме те, чого мені хотілось- повітря, сонечко, нереально красива гірська річка, і знов смаколики на природі так кайфанули, що дома в 9 год вечора вирубились
сьогодні знов приємність- запросила коліжанка на допрем'єрний показ хорошого фільму в рамках французької весни. але шось мене дуже падазрітєльно починає боліти голова...хоч би минулось

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні дуже швидко прокинулась від мега класного сну...Снилось, що я народила малесеньку гарнесеньку дівчинку і годую її грудьми сон був такий реалістичний та приємний, що мені не хотілось просипатись

Хто знає, чи щось означає такий сон?

але мус ,бо голодний чоловік - злий чоловік.
Зробила сніданок ,попила кавусі ,відпровадила на роботу ,а сама знову спати але не вдалось, бо прийшла коліжанка, з якою ми ля-лякали 5 годин файно лялякали в хаті ціла купа роботи, а ми сидимо, каву п"єм і нехай те прибирання почекає:p

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І ми не втримались, вірніше, малий - температура була на минулому тижні з вівторка по четвер, але невисока, соплі з носа і червоне горло. Кашлю не було.
Сиджу з ним від минулого вівторка на лікарняному, завтра маю йти до лікаря напевно вже закривати лікарняний буде (але ще невідомо, які там будуть наші аналізи), бо малому вже й не згадується за той вірус - товчеться по хаті і гуляти виходимо, і в селі на вихідних були (мусіли їхати). Вчора знову в Саші з"явився апетит після хвороби - мама не могла натішитись.

Ой, а як же то добре отак трошки вдома побути з дитиною! Звичайно, не коли він хворенький, а от як вже самі перші дні хвороби пройшли і дитина вже добре почувається, а лікарняний ще триває. І роботи трохи переробила вдома, і нормально їсти наварювала, не те що в після роботи прибігаєш біля восьмої - і нехотя в другу зміну якусь нещасну котлету смажити, зупу варити нашвидкоруч.
Правда, помітила, що малий в хаті ненадовго знаходить чим себе зайняти - і зразу до мультиків чи ще гірше - ігор на компі, приходилось весь час відганяти.
А ще трохи (трі-і-і-шечки) чомусь совість мучила, що я на лікарняному (на прив.фірмах є таке - негативне ставлення з боку керівництва до походів на лікарняний, ну, а мені немає з ким дитину залишати, то що?), а за мене роботу мою мусять робити, а ще переживала, що все одно буде повний аврал, як вийду. Але то все - дрібниці...

Сьогодні залишила хворого на тата, бо мусіла піти на роботу - кінець місяця підступно підкрадається, знаю, що не встигну все переробити, як вийду аж в четвер. Завтра теж планую чкурнути на півдня в офіс, а потім хочу дуже потрапити до сповіді, піду в колишній костел Єзуїтів в центрі, не хочу відкладати на останні дні. Збиралась йти сповідатись з початку посту. і от - дотрималась. А минулого року сповідалась в останній тиждень посту і взнала, що то вже не була сповідь в час Великого посту, бо великодня сповідь закінчується у Вербну неділю.