Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? найкраща оборона - це напад. Не виправдовуйтесь перед чоловіком чому щось не можете зробити. Він нападає на вас, а ви починайте нападати на нього. По-перше і свої емоції зможете зразу виплеснути, а не тримати в собі, а по-друге і йому покажете характер, що з вами не можна так поводитись. Дитини він у Вас не відсудить, то тільки погрози, бо відсудити то не так просто. Покажіть йому, що ви його і його погроз. І не старайтесь догоджати і виконувати примхи, бо ніхто того не цінить, а навпаки "вилазять на голову" Я теж спочатку сприймала все близько до серця. Чоловік починав до чогось придиратися, а я зразу починала плакати. А потім пару раз як відповіла йому, то він зразу замовк і думав, що він має мені має казати. Тепер ми сваримось дууууже рідко і то я перша чіпаюсь до нього коли настрій "не тойво"
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Тіко не педан ))), а педант. ))) А він ідеально справляється зі своєю роллю і зі своїми функціями? Не мовчіть і не ображайтесь. З чоловіками не треба емоцій, їм факти викладай.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? привчили, але не я! уявіть собі шо мужику 30 років, а він навіть чаю собі не зробить(бо в моєї свекрухи прийнято подати, прибрати, ще за то всьо навіть дякую не почути). тоді коли він мою їду викинув- то пішов до свекрухи їсти, і вона йому навіть не пікнула що він щось не так зробив.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Ага, хай відсуджує, і що він буде з тою дитиною робити? Мамі віддасть, раз він тарілки ні разу за собою не прибрав? Це швидше за все просто така відповідь на Ваші погрози.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? bobryha, не ображайтесь, але я не вірю, що найближчим часом Ви зміните ситуацію. В Ваших дописах стільки болю, образи і, головне, жалю до себе.. Я багато років бачила таку жінку - поки Ваш "черпак" не наповниться, Ви ніц не зробите. Ви загадто терпелива і те терпіння руйнує Вас і Вашу сім’ю. Чоловік буде сидіти на голові доти, поки Ви то дозволяєте. Пильнуйте, щоб не дойшло до рукоприкладства.. Бо з Ваших дописів видно, що він вважає себе пупом Землі. Бережіть себе, дитину і виховуйте в собі любов до себе, в першу чергу..
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? А оце вже тяжкий варіант....адже коли мама чоловіка підтримує його, то він відчуває впевненість в собі 100%, що все це так і має бути....
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Ну але чомусь той мужик одружився з Вами і пішов від своєї мами, яка йому все під ніс і без дякую. Отримайте відповідь чому, звідси і танцюйте.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? bobryha На мою думку, плюнути ви завжди встигнете. Не можете змінити ситуацію - змініть відношення до неї. Перестаньте виправдовуватись, підозрюю, що ви і перед чоловіком постійно виправдовуєтесь, от він і думає, що правий. Не поприбирала, бо не встигла, я з дитиною.Не пасує - поприбирай сам. Турбує те, що в його сімї, такий же розклад, ви мусите сформувати іншу модель своєї сімї, бо ваш чоловік бачив тільки ту в якій виріс. Успіхів вам, легше ставтесь до критики чоловіка.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Дякую дівчатка! від вас я набралась оптимізму)))) думаю на вечір з малим піти до подружки вгості. при ранішній сварці я кричала " дістало, йду від тебе". хай прийде в пусту хату , може задумається а чи справді я не пішла назовсім?... може це змусить його задуматись... щиро на то надіюсь
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? а ви йому скажіть, що є такі чоловіки які і куховарити можуть і жінці в хаті допомагають, і працюють, заробляючи при цьому досить таки добре. і ці чоловіки теж нікому не жаліються, їм то навіть в кайф. а оскільки він не такий, то і ви маєте право бути не такою як він собі хоче. і разом мусите виходити з того що є. підтримую
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Коли на етапі притирки моєму чоловіку не подобалось щось, як я зробила, я завжди цитувала Франкліна: Якщо хочеш мати хорошу і порядну прислугу, прислужи собі сам! І ніколи не звертала увагу на його "уколи". Зрештою, він мене не під плотом знайшов (на що також наголошувала). Я розумію, що зараз ми з сином на його повному утриманні, що він мусить заробити на нас усіх, що він виснажується на роботі. Проте, це не привід звинувачувати нас в цьому. Поява дитини в сім'ї багато міняє в усталеному порядку подружжя. Але ж ви разом приймали рішення щоб народити дитину? Ви обговорювали, як будете вести господарство, коли ви будете в декреті? І, взагалі, дивує Він сам вирішив будувати будинок? Не радився з вами? Я згідна з дівчатами, що потрібно на нього натиснути. Покажіть, що ви не прислуга, ви повноцінний член сім"ї, мама і дружина, що взяла на себе (добровільно, а не тому, що він так вирішив) левову частку облаштування домашнього затишку. І, якщо він вважає себе також членом сім"ї, то хай приймає участь у її житті і забезпечує її потреби не лише матеріально.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Тим що Ви кричите і щось намагаєтесь йому довести, цим Ви йому доводите, що через не хочу але Ви миритесь з таким положенням речей. Ви самі в нього на гачку, і він цим користується, хоч хай як це не прикро звучить. Без всяких сцен самі собі вирішить за якими правилами Ви граєте. І до подружки йдіть тільки тоді, коли Вам справді хочеться, а не щоб йому щось показати. Пи.Си. Було б непогано сходити Вам в сусідню темку "Мистецтво бути дружиною", там популярно розжували нещодавно, як треба "лягати на диван". ;-) Досить складно (переглянути всі свої установки "зразковості"), але реально!
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? по великій мірі- так. тобто радитись-радився. але моє бажання було проживати з моїми батьками, а він навіть такий варіант не розглядав.тому поступив по-своєму
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Bobryha, Ви мабуть молода жінка...з свого досвіду, що тіко по-молодості, оцінюючи себе в ролі дружини до 25років, жінки дозволяють мужикам так на голову вилазити. У Вас є пара "Жертва- Тиран" і розірвати це замкнуте коло можна працюючи над собою, розвиваючись, тобто мінятися, підінімати свою самооцінку. Другий нюанс -шаблон сім"ї, в якій ми виросли -треба завжди дивитись на те як в іншій сім"ї відносяться один до одного. У Вас одне, у Нього -інше, але якщо Ви живете в парі окремо можна потрохи змінити й помякшити схему. Хоча маю знайому, в якої чоловік в органах, то як строїв її, так і строїть всі 8років спільного життя... Третій нюанс -Ви залежні зараз, бо маленька дитина, бо Ви в декреті - але не дайте себе зацюкати.... Успіхів Вам, а ще пам"ятайте метафору "чоловік як горіх- зверху твердий, всередині ніжний, жінка як персик -ніжна та гнучка зверху і міцна кісточка всередині".
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Я б плюнула, їй бо. Ви попали по повній програмі. Колись моя мама не дозволяла з одним хлопцем зустрічатися, бо знала його маму і що чоловік її бив, та колись часто на роботу побита приходила. А ще хата... Капець. В квартирі хоч між людьми і роботи менше. При хаті треба або купу грошей, або чоловік-хазяїн (моє ІМХО). Він буде - вічно тЄжко працюючий, Ви - вічно винна і загнана. Не буде він змінюватися, змінюються, коли жінку КОХАЮТЬ і цінують, а тут - обслуга та й все. Думаю, що Вас стримує тільки наявність дитини, яка тата любить і напевно тато його. Ви хоч другу дитину поки що не плануйте. Я б з тим почекала. Я Вам співчуваю. Я б пішла при таких розкладах. Все-все-все моє суб`єктивне ІМХО!!!!
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Котику, куди йти, якщо Це ще дитина, і вона сама себе поставила в ситуацію жертви. Он їй би над собою попрацювати, навчитись не бути тим хто спонукає її чоловіка саме на таку поведінку. Але чи задумається? ---------- Додано в 16:20 ---------- Попередній допис був написаний в 16:11 ---------- Ось де корінь всіх проблем. Ваш чоловік переніс бачення своєї сім’ї на вашу. Він вважає, що так правильно, бо так поступає його батько. І все! Вам вибирати, або ви поговорите з ним серйозно, що пора щось змінювати або нехай будує собі будинок і живе в ньому сам. Повірте, вам того не треба, щоб в великому будинку, працюючи, ви ще займались дитиною і хатою.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? так, тут в дечому є моя вина... правда хочеться розібратись в чому. як тут писали " сама дозволила", "сама до такого допустила", але як? коли ми зустрічались і тепер- це наче дві різних людини. тоді я бачила віддачу, я бачила зусилля з його сторони і я старалась. все виходило ідеально. ще перші місяці після весілля так було. а потім... в нього якісь ніби зриви почались. прийде злий з роботи і до всього на світі придирається... стосовно того що я ще дитина- мені 24. а що в 40-річних в сім"ї проблем не буває? а те що я хочу жити коло своїх батьків не ознака мого дитинства, а швидше те що від чоловіка ніякої підтримки, ніякого розуміння, а батьки ті люди які завжди допоможуть і підтримають. вибачте, може ви з таким не стикались, але в нас норма такі ситуації- я хочу покупатись і прошу його побався з дитиною. а він в інтернеті і каже- я не можу, я занятий, хоча реально фігньою страдає. і роби шо хочеш
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Щей як, в нас бувають проблеми. Але я у вас чітко бачу незаспокоєне внутрішнє дитя, і ви й справді ще дитина внутрішньо. Тому ви так сильно хочете бути з батьками, бо ви шукаєте в них захисту. Але скажу вам з власного досвіду, не там шукаєте. Те, що ви обрали саме таку особу собі за чоловіка не дивно. Це закономірно. Ви шукали підсвідомо саме за таким, бо ви сподівались від нього чогось. Чого я не знаю, бо це треба переглядати ваше дитинство і вашу сім’ю. Якщо б ви бажали, то можете це зробити з психологом. А пишемо ми вам такі речі саме для того, щоб ви не дотягли своє життя до 40 з тими проблемами. Але ви зробите крок тоді, коли до нього доростете внутрішньо. Якщо ви вже готові, то будете знати як діяти, якщо ні, тоді дуже раджу звернутись до психолога. ---------- Додано в 16:59 ---------- Попередній допис був написаний в 16:56 ---------- Ми ще й не з таким стикались
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? дякую за підтримку. попробую з вищенаведених порад перейти до дій. що з того получиться згодом напишу
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Ви справді не бачите, де ви зробили помилку?? Якщо вже на початку спільного життя ви так все робили і на макс викладалися тільки для нього, то вже мусите продовжувати. Бо як то? Спочатку жінка всьо робила і було добре, а тут раптом вже щось не так. Тепер мусите хіба наново з нуля все перебудовувати. А плач нікому не допоможе. Невже ви не можете заставити чоловіка винести сміття? Думаєте мій все так хоче робити? Приходиться часом заставляти, а що робити? Чому то я маю все на собі тягнути?
