Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відпочиває у бабусі .

У мого чоловіка одна велика шафка, але без поличок, тому його зміна гардеробу із зимового на літній виглядає так - одна стопка відсувається назад, а інша висувається вперед . Все , він до літа готовий .
Я перепрала все, що можна. Прала б і ще, але порошок закінчився. То, я так відлинюю від миття вікон, типу цілий день зайнята - перу .
Ох, як я кайфую від погоди. Люблю пізню весну більше за літо. А, ще як дерева почнуть квітнути, то ах . Засмучує мене лише моя вага. Вже другий тиждень показує одну і ту ж цифру, з точністю до муліметра, зависла чи що ? Певне, треба її перегрузити .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А пофарбувалась. Нарешті. А то ходила чучундрою із пасмом таким пристойним з сивого волосся...Цілий день пакую шоколадні цукерки - була велика пачка на 425 г - то я по одній і витягала, це не враховуючи різні печенька..Щось в мене ломка. Нарешті приїхала мама, розраховую на її поміч....А то муж відмовляється вечеряти й снідати печеньками й шоколадками, а вівсянку, яку їсть Саша на сніданок, він не любить .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Так то ж добре, а от мій чоловік розсмакував мої цукерки . Цукерок мені не шкода, бо чоловіка я свого люблю. Але, не можу дивитись на те, ЯК він їх їсть. Для мене, то ціла церемонія. Запарюється чайок, настоюється, (чоловік на роботі, одна дитина у школі, друга - щось малює або ліпить), включається гарна музика, і ось воно щастя , я насолоджуюсь шоколадним дивом ( норма - два цукерки, почну їсти більше і тоді мене вже ніхто не зупинить ). Цього моменту я чекаю звечора, бо солодке їм лише вранці.
А, сюпрюг мій, кладе перед собою цілу жменю цукерок і поки з"їдається одна, вже розгортається інша і він їх ПРОСТО з"їдає, при цьому ще й розмовляє . " Не могу смотреть без слез..." (с)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І я, і я! І хоч на вулиці не було так тепло, я все ж хотіла нарешті розім’яти свої "кості" після майже трирічної перерви. Добре, що чоловік трохи обрізав мій кілометраж, коли почув, скільки я збираюсь пробігти, бо, мабуть, тоді не доповзла б додому Якби не тільки-но прикуплене спотривне взуття і одяг, то, певно, то був би перший і останій раз:xaxa:
А так - весна прийшла, а навулицю щось неохота йти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Поки чоловік після роботи був на футболі, я непланово прибрала всю хату, навіть його штукенцією для миття вікон помила всі дзеркальні поверхні. Коханий аж спереживався, питав, чи я читала інструкцію?
Після цього вже по традиції перед ставленням машини на стоянку, вирішили прогулятися. По дорозі, як їхали до парку, бачили Фісташкину машину і Хойрес, яка сиділа на лавочці і попивала сочок

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ой, Ви так не пишіть з самого ранку, а то мене спросоння аж, як тут люблять писати, "взрив мозга", що то за Хойрес така з сочком. Мусила терміново будитися і розшифровувати, що то Heureuse, мабуть...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я нині встала з такою дикою біллю в голові, що просто словами не описати. Заварила собі каву, трошки попустило, але не зовсім. Очі червоні, підпухші, сама бліда якась аж сіра і то є зле. Завела малого в садочок і то ішла в обхід такою собі дикою вуличкою, щоб ніхто мене не бачив. Не люблю коли я отака, а мені ще й писка заглядають.
Прийшла, бачу виглядаю вже троха краще. Повідкривала вікна. Блііііін, які вони зі середини бруднющі. Бачу впаду я нині в нерви і вишурую хату до блиску, хоч і сили нОль без палочки і башка як свинцева і ми на чемоданах, бо в пошуку житла, але я таки то зроблю.

Ну, чьо, зробили ремонт, все поремонтували, тепер ще генеральне прибирання, вікна помию і тоді можна з чистою совісю покидати дану оселю.)))

В планах ще іти вішати оголошення про пошук квартири, але маю написаних но два. Бачу що або треба текст скорочувати, або телефона менше писати і вирізати той низ, бо і так то всьо намертво по району висить, а часу ота робота по пів дня займає.
Даю собі пів годинки на відпочинок і до роботи.
Лиш би голова трошки боліти перестала... Ех, сірий будень...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

моральне задоволення це найголовніша складова гарного настрою
А я сьогодня виспалась, малеча встала тільки один раз вночі, а в 5й ранку приповзла зі свого ліжечка до мене під бік і ме ще дрихли до 7ї, я забула коли так пізно вставала. Зато сил і натхнення в мене купа _ я вже помила всі вікна крім лоджії, я вже зварила все на салатики, запустила прання і помила підлогу треба тепер в поліклініку, в соцзабез, в магазин, погуляти, помити машину і напевно врятувати світа, ще попрацювати поміж то

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І моє чудо так їсть, я встигаю одну з'їсти, а він вже п'яту догризає і непроти ще б п'ять з'їсти. А в нас сьогодні трошки свято, вже 3 роки як ми разом. Але з понеділка в нас німецька мова і святкового настрою ніякого нема. Добре, що погода сьогодні гарна, тепло, сонячно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

З прози - пересмакувала домашнього морозива і пропав голос. капець. а мені завтра перекладати на переговорах. що робити? як повернути голос????
а з врочистості - маю сьогодні прогулянку з форумлянкою файно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я нинька встала, зробила їсти, випхати хочу чоловіка з малим гуляти, а сама зайнятися шитятми-магазинами, або просто розлягтися і ніфіга не робити. Хоча треба би помити віка і 2 балкони, вже для вікон швабру купила, лише помити тре. І ще щось мені в коридорі так смердить якоюсь тухлтиною, що вееее :shutup:. І головне робила ж тиждень тому генприбирання, все вилизувала, що то може смердіти??? Ще і в коридорі... Блін. Треба ще раз всі щілини облазити...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Встала з купою планів, в тому числі і вигуляти собацюру десь в лісочку - розігналась. Ноги так болять, ніби я вчора 3год в залі гарувала. Більше не буду читати теми про фітнес і т.д. Зараз зберуся докупи, наведу марафет і до сестрички на обід. Потім мамусік, заберу нові сукні, здибанка з коліжанкою і додомцю готуватися до останнього іспиту. Ех, на вулиці така краса, що проводжала мужа і грілась одночасно. Треба зараз вибрати щось гарнюще, окуляри на носа і на вулицю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Уф, випила каву, одна дитина спить, інша малює, а я дух переведу, погода класна, але ото один нормальний майданчик на районі до якого 10 хв їзди на візку то щось. Мені, яка звикла що 5 майданчиків довкола будинку то трохи не альо. Треба походити, може ще щось надибаю.
По обіді планую з дітисками і з коліжанкою на ще одну вилазку, тому думаю засну як і вчора швидко, з дітьми

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Голова не перестала боліти. Але це мені не завадило видраїти кімнату, повизбирувати іграшки, посортувати, поскладати. А конструктор... мати моя рідна, його скрізь повно, але думаю повитягувала майже весь, бо кульок добрячий зібрала. Все повимітала, вишурувала як в тій рекламі з містер пропер веселіше. Зробила якось все на одному диханні і попри головний біль. Ще й умудрилась миючи підлогу на картачки тримати плечем трубку і базікати з мамою. Загрузила пральку, покидала туди покривала грубі. Замісила тісто на коржики з какао свої улюблені, закинула тісто в холодильник і вирішила піти по справам на пів годинки поки воно там буде стояти. Ага, виходжу з квартири, а в під"їзді чотири сходинки. Дивлюсь на ті сходинки, а вони пливуть, стаю два кроки і падаю в якесь якби провалля.:8: Відключка, не знаю наскільки, приходжу до тями вже в низу тих сходинок. Встаю на ноги, пробую іти, ну, ніби ціла, ніц не болить, руку на живіт- ляль рухається.Фууух, то головне. Єдине шкода свої темні окуляри, в яких вирішила нині фраєрнутися побила, але то таке. Ото капець. Тепер лежу, думаю і зарікаюсь сама собі не бавитись в геройку, якщо якось не так себе почуваю, бо то могло все закінчитись набагато гірше.
Думаю подзвоню мужу, най забере малого після садка, а я на сьогодні пас. Хоча то я зара так думаю... ми нині планували відкрити після садочка сезон пісочниці. Пасочки підготувала. Ну, і тре коржики спекти. Ай, час покаже...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Чоловік сьогодні на роботу не пішов, тож ми затіяли генеральне прибирання. Зробили порядок на балконі (майже все викинули), помили вікна, тюлі попрані і я ще встигла з малою погуляти. Залишилося ще в шафах навести порядкиі і ми до свят готові.
Зараз чоловік ще підфарбовує балкон, мала спить, а я поп"ю кави і повишиваю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Уря, виперла чоловіка гуляти з малим на озера! Тра-та-та, тра-та-та! Домовилась з мужом, що він буде гуляти малого зранку, а я ввечері, а то я за 1 гуляння з дтьом виглядаю так, наче з бойових дій вернулась)))) Зараз буду ніфіганеробити, а потім мити вікна))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

бачу, всі при першому сонечку вікна миють, а я не спішу... чекаю грандіозного дощу, бо на вулиці стііільки пороху, що вікна мий-не-мий, а після найменшого дощику вони знову захочуть митися. .
але дивлюсь прогноз погоди - то нормальний дощ нас не скоро потішить.
до обіду час пролетів дуже швидко - гуляли багато і далеко, дитина прийшла така втомлена, що сама попросилась спати. я зараз теж ножки повище закину )), бо друга половина дня має бути не менш активною. і то нічого, що холодильник порожній, і чоловік прийде з роботи голодний, щось придумаємо .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я так довго відкладала цю справу, але якраз сьогодні думала помити, а тут таке прочитала і вже не знаю "мити чи не мити" ?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

то я, та? :xaxa: кожна нова версія мого ніку мене забавляє все більше ггг

я теж до речі сиділа з коліжанкою і казала, що можем десь тут зустріти Фісташку або Лоєр. але я чомусь в результаті ніколи нікого не бачу

ми нині теж мили всі вікна. ну тобто як ми- мама мила, а я була моральною підтримкою вікна відчинені, повітря розкішне, але голова шось трохи болить...
ше попереду прогулянка перед сном. то вже потихеньку стає традицією

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Люди, ви з тими вікнами мене вганяєте в дику депресію. З домашніх справ я ненавиджу, не терплю 2 речі : а) прати вручну ; б) мити вікна.
І якщо ще тут я потрошки запроваджую сімейну традицію урочистого миття вікон у виконанні любого мужа, то в батьків все чекає на мене а там тих шибок... Ще й після ремонту.... Сама думка про них пригнічує, і я її скоренько відганяю, а тут коли не зайду в тему, все хтось вікна миє!