Відповідь: Психологія харчування Дівчата, ви всі молодці, існування такої теми то перший тому доказ. Я зараз теж стою на шляху усвідомлення того, що залежна від їжі і просто гуру у вмінні знайти собі відмазку. Я їм не відчуваючи голоду, тобто я не милю в той момент, я сліпо засунула кусочок в рот і пішла собі, дожувала, ковтнула і подумала - а воно мені треба було. Ще себе дуже картаю і ненавиджу, коли з.їдаю, щось, до чого сама собі заборонила підходити. Понаставляла собі їстівних табу. Ще я себе не люблю. На разі це мабуть корінь зла в мені. Проходжу біля дзеркала, дивлюсь на своє відображення, яке мені ну дуже не подобається і десь у підсвідомості відбувається страшний процес - ти і так товста і ніяка, не приваблива... нашо себе мучити заборонами - йди і їж канапку... Розумом, я розумію (але ще не відчуваю), що це не так. У мене не багато зайвих кг, може 7 щонайбільше і об"єктивних причин вважати себе не привабливою в мене нема, до заміжжя я аж ніяк не була обідлена увагою чоловіків. Правда тоді я тримала себе в залізних тисках і виглядала досить ефектно, але і тоді себе не любила. Прочитала всю тему, це мені близько, як на мене найбільш правильний підхід до проблеми з усіх, що я бачила раніше.
Відповідь: Психологія харчування Це у вас зараз їх лишень сім. Якщо ви будете і надалі продовжувати тенденції само-недолюбу, то наберете набагато більше з часом. Як ми кажемо, це прогресуюча хвороба. В неділю говорила з одною жіночкою, то вона після моєї розповіді поділилась, що в школі завше була нормальна, і навіть досить спортивна, але в голові ніколи себе не любила. Говорила собі, що груба. В результаті, з роками (тепер їй далеко за 45) справді стала повною. А все через ту голову і недолюбов до себе.
Відповідь: Психологія харчування Я вловлюю зв"язок. До пологів я важила 50 кг і скинути мені завжди було легко, тобто вага йде повільно, але я могла сісти на пачку кефіру вдень і худла попри все. Але оте внутрішнє незадоволення, воно з роками стає все більше і більше, це блок. Я вже рік часу картаю себе за те, що скинути шість- сім кг - це фігня, а я і того зробити не можу. В мене дитина, ніхто не помагає, часу нема.. і ще надцять відмазок, щоб покрити лінь. Раніше, коли на мене звертали увагу чоловіки, або я просто проводила за маминими словами "пів дня" коло дзеркала, мама часто повторювала мені щось на кшталт : "Теж мені красуня знайшлась", "Нема ради яка ляля" і т.д. В якості компліменту мама витискала з себе слово - непогана, майже пошепки. Мабуть вона думала, що таким чином запобігає розвитку егоїзму, самозакоханості в мені. Мене і тоді ті слова дуже ранили, але я тупо ставила маму в ігнор, а зараз враження, що вони мене догнали. Тай приклад харчування, яке у нас з мамою було - то нічого доброго, мама вживала їжу переважно рослинного походження, але періодично на неї нападав жор, повною моя мама теж ніколи не була так само як і задоволеною собою. Від привитого в дитинстві хронічного незадоволення усім довколо я вже давно по трохи позбуваюсь, але ніколи не проектувала його на своє харчування. Зараз просто в шоці, бо багато чого з цієї теми як з мене писано
Відповідь: Психологія харчування Я в шоці,страшенно ДЯКУЮ! А про це я і не подумала- що я собі роблю (рідненькій, дорогенькій )цією зайвою вагою- останнім часом серце болить - та взагалі. Здоров'я то дуже важливо. ---------- Додано в 18:39 ---------- Попередній допис був написаний в 18:18 ---------- Я часто компенсувала їжею те, чого було замало- любові до себе, сексу, вражень і т.п. А потім зрозуміла, що їжа - це їжа, а враження -це враження, одне одного воно ажніяк не може компенсувати, тому якщо чогось не вистачає - то ноги в руки і вперед-отримувати те, що тобі потрібно. Перестала заїдати проблеми. а тепер потрібно копнути ще глибше. Змінити свою думку про себе мені дуже допомогла - ДІЄТА ПРОБАЧЕННЯ. Я пробачила собі цілу купу дрібниць і життя змінилось. Ось вона тут http://www.liveinternet.ru/users/3698254/post181364404/
Відповідь: Психологія харчування Дівчата, а як визначити скільки ти маєш їсти в день? Оте достатньо? Поділіться досвідом, бо я наразі не можу розібратись з відчуттям фізичного голоду. Складається враження, що його просто нема. Але ж я розумію,що прожити день на каві - то якась фігня получається. Треба їсти. Звернулась до онлайн калькуляторів калорій - для моїх показників результати різняться від 800 до 1600 ккл в день. І тут я ступорнула...
Відповідь: Психологія харчування от і розбирайтесь, а рахувати норми - це не наш метод. в жж світлячка були поради як розібратись. для годуючої мами малої дитини? Я в шоці.
Відповідь: Психологія харчування ага. і я. просто ці калькулятори і подібні їм порадні похудально орієнтовані. мабуть ще світлячка не дочитала до того місця. Я відкрила для себе, що не люблю хліб. Тобто, поки він в мене був в списку самозаборони я його хотіла постійно і сама собі порушувала заборону по 100 раз в день. Вже який день підряд я його не хочу. На разі мені здається, що я його ніколи не любила, просто голова крутить тим організмом як хоче. Треба дати можливість висловитись іншим органам))))))
Відповідь: Психологія харчування То не лише з хлібом так- багато що з їжі, то просто харчова звичка. Я також не їм хліб і взагалі все що з дріждями і мучне, бо виявилось , що я його не люблю.
Відповідь: Психологія харчування Як ми можемо рахувати норми людині якої ми в очі не бачили, знаємо про неї тільки з кількох дописів, тай взагалі... які норми? Ми тут готуємо армію похудальників? Звиняйте, бо мені згадались норми ГТО. Зненавиділа я свого фізкультурника за його нелюдяність, і виховала в собі страшний спротив щодо всяких норм. У мене норма одна - не переїдати, а жити.
Відповідь: Психологія харчування Та нє. Я ж писала, що їм по шлунку. І їм мало. От і питаю, чи ви орієнтуєтесь лише на шлунок чи ще якось здоровим глуздом? Як?
Відповідь: Психологія харчування Здоровим глуздом звичайно ж також . По-шлунку можна і смажену бараболю їсти щодня, але ж ми знаємо, що воно недобре. Хоч, каже, що якщо хочеться смаженої бараболі, то треба їсти. Я особисто собі відмовилась від крохмальних овочів - картопля, кукурудза. Хоча кукурудза часами проскакує в мому харчуванні. Рідко, але буває.
Відповідь: Психологія харчування Втикну своїх 5 коп. - я думаю, що з часом Ви свою "норму" будете краще відчувати. Спочатку воно як маятник з однієї крайнощі може кидати в іншу. Але з часом вирівняється до середини. Слухайте себе уважно.
Відповідь: Психологія харчування Мій чоловік починає бунтувати проти мого схудення) Підгодовує (читати, заставляє) їсти "заборонені" продукти в "заборонений час". Сьогодні вперся, як мала дитина, щоб я їла морозиво. Пояснюю, що я і не хочу та й весь мій спорт даремний буде, як буду їсти солодке ввечері, але то в нього вже якийсь принцип виробляється. Як бути?
Відповідь: Психологія харчування Страх! Він боїться тих змін, хоч вони і позитивні, але в голові у нього крутиться думка - а раптом вона тепер буде така всім доступна? І ті чоловіки почнуть на неї заглядати, і приставати до неї... а що якщо вона подумає, що муж не дотягує? ... Он і все. Мій також боявся якийсь період, але наразі перейшло, бо я пояснила, що він для мене усьо. Але вони такі боягузи, що гей. ---------- Додано в 00:28 ---------- Попередній допис був написаний в 00:27 ---------- Реагувати спокійно і з усмішкою. Сказати йому, що ви любите його спокуси але воліли б якби вони були не морозивом, а чимось більш інтимним.
Відповідь: Психологія харчування ну по-перше хай почитає в неті з чого то морозиво складається і взагалі усе солодке. Я своєму вже давно пояснила, що я не тільки від того не їм, що хочу бути худенька, а просто коли трохи переглянула своє харчування, більше почала звертати увагу на те, що в складі. І відпало бажання таку хімію їсти, яка тільки шкодить організму. У мого теж таке було-тобі треба більше їсти цілий час говорив, також зваблював різними смаколиками. Я з того всього просто сміялася і казала, що мене не переконаєш . І змирився. Був період, коли він мені казав, що я забагато ходжу в спортзал, нащо тобі то, щодня ганяти туди? Перейшло з часом .
Відповідь: Психологія харчування мене чоловік якось спитав для кого я так відточую хвігуру але вже звик, хвалить
