Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Ви проти смайликів? Просто описка була така, що я вирішила, що краще не коментувати. Перепрошую, якщо смайлик був невідповідного тону та вигляду. Тут уже 2 фактори грають роль: і ставлення до себе самих учителів (навіть квітів не можна подарувати учителеві, хіба щось дитина своїми руками зробить, не більше), і ставлення до учителів держави. До речі, цікаво, що тут батьків максимально стараються залучити до процесу (правда, теж від школи залежить, але у всіх так чи інакше схоже). І все-таки тема про освіту та вчителів - це оффтоп. Я говорю не про освіту, мене цікавить, ЯК УНИКНУТИ того, що саме батьки вчать брехати. Якщо вчать батьки, то їм можна брехати, а я цього не хочу. Дитина навчиться все одно, але якщо навчиться поза домом, навчу не я, то збрехати саме удома, дивлячись мені в очі, маю надію, таки буде важче.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? ТАК, але всі ми зустрічали у своєму житті і "шибанутих" вчителів. ТАКе життя... Різне трапляється...
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Із досвіду мого вчителювання можу сказати, що тих учителів не так уже й багато, але їх дуже чути просто (як дзвони, що голосні, бо пусті). Але давайте все-таки не відхилятися від теми, мене справді цікавлять конкретні поради, бо я наразі варюся лише у соці власних думок і спостережень.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? 5.Вчать дитину, як комусь збрехати. Пригадалася гумореска. На другу неділю по Великодню священник ходить по хатах парафіян. Підкажіть, чого він ходить. Бо я точно не знаю. Знаю, що треба йому гроші давати, а батьки хочуть вдати, що їх нема вдома і тому кажуть малому Івасикові, щоб так і сказав священникові. Ну і от розмова Івасика зі священником, що зайшов вже на подвір"я. -Ой! Івасику! Який ти вже великий хлопчик! А де тато? -Тата нема вдома -А мамця? -А мамця такой сі сховали!
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? самі батьки і вчать. Якщо то трошка детальніше розкласти - то: 1) є інформація для внутрішнього користання - що між собою тато з мамою говорять - того на вулиці говорити не слід 2) особливо було розвинуто в радянські часи - при представниках влади і можливих "стукачах" - практично ніц не слід говорити 3) брехня - не найкращий спосіб уникнути відповідальності/кари, але якщо "влетів" і мінімальною брехнею можна відбутися - то батьки до того навіть десь заохочують - лиш би собі проблем менше 4) відповідно - не завжди за брехню дитина отримує покарання. Діти - вони розумніші за дорослих. То дорослому - "мужик шо бьік - втемяшится в башку какая блажь" - хоч кіл на голові теши - а воно не розуміє. Діти "все ловлять на льоту" - поки трішки від школи не отупіють. І іноді цікаво спостерігати, як ті маленькі (не можу слово підібрати ) - виховують своїх батьків -- так от - стосовно брехні. Діти швидко вловлюють оцю двозначність - що брехня то погано, але іноді добре. І починають по можливості визначати "діапазон застосування". Якщо ви цей момент проворонили - ну, вам доведеться тепер докласти значно більше зусиль - і не факт, що у вас щось вийде
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? І я про те. Тому й запропонував підійти стосовно питання методично: розбити одну велику проблему на дрібні (класифікувати, відокремити фантазії від брехні), виявити причини виникнення (чинники), знайти шляхи вирішення індивідуальних проблем. Додано через 27 хвилин 1) З цією позицією не можу погодитися. Батьки (вчителя) відповідають за те, чому дитина навчиться поза стінами дома (класiв). Якщо в мені заклали батьки і вчителі принципи, то я не відхиляюся від своїх принципів, навіть у тому разі, якщо моєму житті загрожує небезпека. Якщо мене привчили не матюкатися, нiколи мат не використовував. 2) Дуже важливо знати і довгострокові мети. Коли брешуть, то це важливо задля виживання. Чи зможе дитина прожити без брехні? Якщо ні, то брехати теж потрібно вчити. Особливо у таких країнах, як Канада брехня зведено до рангу мистецтва. І робити виняток для батьків - лицемірство, тобто теж брехня.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Різновиди брехні: біла брехня (тактовність); замовчування; виправдана брехня (заради захисту чи порятунку інш. люд.); неприпустима брехня (особиста вигода); брехня-"оман". Мотиви: спроба уникнути покарання (самозахист); страх приниження (захист внутрішньої злагоди); страх виявитися "6-кою" (з метою захисту друзів); прагнення привернути увагу (хвастощі, перебільшення); запобігання втручання у життя; наявність в дитини проблем, які потребують вирішення; прагнення кинути виклик чужій влади; приховання неприємної інформації; прагнення отримати щось; поганий приклад оточуючих - дітей, та дорослих.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Ви знаєте, тут важливо не перегнути палку. Коли дитина говорить ТІЛЬКИ правду, то теж зле. Я не хочу, щоб кожна людина, з якою моя дитина розмовляла, знала про нас все, в тому числі де і ким я працюю, ск. заробляю, чи є в нас машина, і що я вчора сказав про тьотю Груню. Моя дитина дуже комунікабельна. І тому я вважаю за краще навчити її говорити правду тільки батькам. Тільки! Всім іншим ДЕКОЛИ можна сказати неправду, але якщо не можеш, - то скажи не хочу говорити. Або якщо дитина відчуває докори сумління, сказати "мені тато заборонив про це говорити". І все! Правда, є ще школа, дитячий колектив. Якщо дитина на прикладі інших побачить, що брехати їй вигідно, і що таким чином вона може маніпулювати своїми однолітками, і навіть дорослими, - то це вже діагноз, тут тільки традиції сім"ї можна буде протипоставити. І роль батьків тут важко переоцінити.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Вам не здається, що перегин у цей бік, також спричиняє величезну шкоду дитині. Якщо діти брехатимуть вчителям, ця брехня заважатимуть вчителям бути, якими треба бути. Понад те, я знаю дітей, яких навчили говорити правду тiльки батькам. По-перше, вони навчилися брехати й батькам теж, бо дитина захищає свої інтереси, а не інтереси батьків. По-друге вони звикли нікому не довіряти. Це дуже страшні люди, з якими потрібно уникати контактів, котрих потрібно побоюватися й обминати стороною. У підсумку, з цих підозрілих людей виростають нещасні люди, які потім звинувачують своїх батькiв, що не навчили їх налагоджувати нормальні, тобто довірчі відносини з людьми.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? А вам не здається, що ви читаєте упереджено або спрощено? Діти часом довіряють ДЕЯКИМ учителям більше, ніж батькам. А це залежить саме від учителів, а не батьків.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Тут питання трохи в іншому, важливо навчити дитину не розмовляти з незнайомим або малознайомими людьми. Ну і само собою Краще вже прямо казати що на ці теми говорити не варто, ніж пояснювати дитині що можна сказати не правду. Не варто впадати в крайнощі, довіра це не те чим варто розкидатись направо і наліво. Людей які постраждали через власну довірливість набагато більше ніж тих, які постраждали через недовірливість.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? А мне кажется говорить неправду это у людей в крови, один из признаков чем мы отличаемся, ну скажем от обезьян Мой мелкий еще говорить толком не умеет (1,4) бегал без памперса, написял на кухне, но ведь знает засранец, что это плохо. Делает невинный вид, показывает пальчиком на собаку и говорит:" Джи", Джи" (Джиня то есть) Вот такие они современные карапузы
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? д'Арте! :D :D :D В українців кров трохи інакша....:D :D :D
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? розумна і спостережлива дитина! собака, певно, сильно дитину любить - навіть киває, що так - Джи-Джи....
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Виховання не закінчується розумінням того, що брехати зле. Якщо в сім"ї до дитини ставляться з розумінням і повагою, а не за принципом "я сказав - і ти мусиш", то дитина навчиться від батьків, ЧОМУ не можна з деким розмовляти про те чи про те. До того ж приклад, як відомо, сильніший за переконання, отож якщо батьки самі не роблять так як слід, лише говорять, то й дитина бачить, яка ціна тому "вихованню". Коли ти в присутності дитини сказав щось не теє, і дитина на це звернула увагу, то краще зразу пояснити, чому ти так сказав, наголосивши на тому, що "я зробив зле", бо інакше дитина собі щось "нашифрує", і тоді вже буде важче це виправити.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Позвольте, мусье, вытащить свой клинок и встать на защиту несправедливо обвиненных карапузов. Современные карапузы мало чем отличаются от карапузов времен Людовика ХIII. В указанном Вами возрасте ребенку ещё далеко до личности, он ещё не отделяет себя от окружающего мира. До возраста трех лет ребенок вообще не чувствует разницы между миром своих фантазий и миром реальным, не отличает хорошее от плохого. Он не делает невинный вид, а действительно, не понимает, что это его рук дело и что Вы от него хотите. Не отличает он и плохое от хорошего, он уверен, что "говорит" правду, а Вы ему "дело шьете". Дозвольте, мусье, витягнути свій клинок і стати на захист несправедливо обвинувачених карапузів. Сучасні карапузи мало чим відрізняються від карапузів часів Людовіка ХIII. У згаданому Вами віці дитині ще далеко до особистості, вона ще не відокремлює себе від навколишнього світу. До трьох рокив, вона взагалі не відчуває різниці між світом своїх фантазій й світом реальним, не відрізняє що що є добрим, що поганим. Вона робить безневинний вид, бо справді, не розуміє, що це її рук справа й що Ви хочете. Дитина упевнена, що "каже" правду, а Ви проти її "справу починаєте".
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Звідки з'являється неохідність когось випраляти чи корегувати? Чи це не спроба продемонструвати свою ерудованість? Як на мене, Ви з теми про дітей "плавно" перейшли на тему зовсім відмінну. З боку досить цікаво за цим спостерігіти :ninja: Додано через 8 хвилин Вона робить безневинний вид, бо справді, не розуміє, що це її рук справа й що Ви хочете. Дитина упевнена, що "каже" правду, а Ви проти її "справу починаєте". [/QUOTE] Цілком погоджуюсь! Діти люблять фантазувати, вигадувати якісь історії і не треба це сприймати як обман, це лише наступний етап розвитку дитини. Якщо не загострювати на цьому питання, то це з часом само пройде. Свідомо обманювати дитина починає з років 6-7. І то це напряму пов'язано з поведінкою батьків.
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Власне не я. Тому й висловила своє обурення, що про відносини школа-сім"я і батьки-вчителі говорили на іншій гілці. А спостерігати і справді дуже цікаво, тут ви цілковито маєте рацію. Ніколи невідомо на що зведуть гілку, у яке русло та в яку тему. Додано через 58 секунд Ну так, тільки фантазії це інше. А якщо питаєш прямо, чи бив когось, і каже, що ні. А я на власні очі бачила, що вдарив. То це теж фантазії?
Відповідь: Хто вчить дітей казати неправду? Ой, я и забыл, что она у вас немного отличается хм.. немного повышенной юпитерианскостью У меня малыш к стати тоже на 50% чистый галичанин по маме. Однако как Вы знаете, по маме национальный признак передается не у юпитирианцев, а только хм.. скажем у меркурианцев. ЗЫ никто кроме Левандовки этот бред не поймет, так что не тратте силы на прочитание.
