Школа: влаштування і наука

Відповідь: Школа: влаштування і наука

Китайська , вірніше, німецька із виробництвом в Китаї ....

Придбали ми нарешті ранець для школи - дякую ще раз всім за поради! .
Отже,
щодо вибору - є чималий.
щодо співвідношення цін в магазині та інтернет-магазині -
на пенали, сумки спортивні (для перезувного), та більшість інших шкільних речей ціна та сама.
А от наш ранець чомусь в інтернеті на кілька десятків дешевший ...
Можливо, товар був переоцінений і ще не внесли корективи на сайті...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

Дістали діти. Не слухались ось вже який тиждень. Я вже не можу. Я ВЖЕ НЕ МОЖУ!!! Ще старша зі своїм довбаним навчанням. Лінується, все їй розжуй і ще перевір, а потім ще нагадай... Я НЕ МОЖУ! Щось робиться тільки після мого крику, а я блін не залізна. Господи, а те вічне прибирання за ними... Я вже не можу!
Зараз я зламана, сльози льються, в горлі душить, серце тисне, як йому в ребрах місця замало, сну ні в оці. Ще той довбаний літній час. І в хаті ні валер'янки ні коньяку. Треба зібратися, а нема де сил брати...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

ну то перестаньте робити з нею уроки. Вона певно без вас сама не здатна навчитись?

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

Якщо не помиляюся, дівчинка ще маленька, початкові класи.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

3 клас... Вже якось потихеньку думала закінчився той період сидіння над нею. Вже було тільки перевіряла (після 2 років сидіння з нею). Зараз знов почалося... Напише чорті шо і чорті як. Половину взагалі не скаже, що задано. Потім в школі мені чи вчительки пожаліються, що уроки не виконані, чи сама ж буде ревіти, що не зробила, чи оцінку погану поставили. Ну вже ж побачила! Ну ж візьмись за розум! Метелики... Робила експеримент, взагалі не казала за уроки, думала, коли ж вона сама згадає? Ніфіга... Або лягаючи в ліжко, або на наступний ранок перед виходом до школи... Ну шо в неї там в голові??? Ну не дурна ж, їй Богу. 2 клас гарно закінчили (це зі мною). А зараз я вже не можу. Ніколи не хотіла бути вчителькою, знала що до цього не маю сили і терпіння. А тут так влипла. Чого йти в школу? Мама ж все вдома розжує з казками і прибаутками, ще й з бубнами потанцює.
Вона чекає канікул. Я блін теж їх чекаю!
Сьогодні прокинулась вся бліда, серце далі щемило, ще й голова розколювалася. Зараз вже трохи краще, в школу запізнилися (ну мама ж не мала сили підганяти). Таке відчуття, що я з усіх сил стискаю пісок у кулак, а він крізь пальці просочується...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

Може б ви, якщо є фінансова можливість, з вчителькою домовилися. То трохи малу дисциплінує, ну не буде ж вона вчительці вередувати. Збереться. Та й ви відпочинете. З моїх знайомих багато хто жаліється, що їх діти тими уроками до посиніння доводять. А що робити? Треба ж якось дитину заставляти вчитися. То ж для її блага, хоч вона то зараз і не розуміє.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

Та певно так і буде... Бо я вже - капут. Так не хотіла, думала, це ж початкові класи, ну не так же важко ще, має ж сама навчитися вчитися (тавтологія, але в тому суть). Себе з сестрою згадую, наша мама і не знала, що ми там вчимо, якісь чи свідоміші були чи що.
Легше всього - рукою махнути, хай як хоче, її проблеми. Але ж запустить... Це ж її майбутнє, ну тож пошкодує потім, а буде вже пізно. Люблю ж її, переживаю. Ох... І ламати її не хочу, весела (аж занадто), щира, добра, світла дівчинка, але і в 9-то років має ж якась серйозність з`явитися? Чи я чогось вже не розумію? Може хто щось порадить про таке почитати? Буду дуже вдячна.
Вже думала за дит табір на літо. Може поможе, організованіша стане, може я над нею занадто квокчу?

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

а чого вас так напрягає робити уроки з дитиною? Не знаю, може я просто ще так того не знаю, але 3ій клас то ще лиш початки. Моя мама колись з нами з сестрою над нашими інструментами завжди сиділа. Ясно, то трохи інше. Заставити дитину саму займатися на скрипці не реально, але все ж. Сиділа, вчила довго і навіть зараз ніколи не говорить, що їй то колись було дуже важко. Адже для дітей всього найкращого хочеться. То може варто потерпіти. І до слова, я так любила, як мій дідусь мені в уроках допомагав. Якось самій робити було нецікаво, нудно. І то вже були класи 5ий і 6 ий.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

Я теж перші роки школи в істерики впадала просто - ну не розуміла я, чого моя дитина не може сама вчитись. Заспокоїлась. Бо система зараз зовсім інша, не діти дурніші чи менш свідомі, а от така зараз система навчання.....

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

Я то чесно робила більш як 2 роки. Кожен вечір. Вже потихеньку-потихеньку передавала їй віжжі: ну вже приклади сама, ну тут тільки спиши сама (вже довіряла, що не каракулі напише). І бачу все вертається...
Я бачу, що в школі вона все мимо вух. Робити домашню, а вона як перший раз чує. Марічка! То ж на уроці ви це вчили! Де ти була? Чим ти слухала? Ну пояснюю, розв`язала. Через тиждень вирішувати те саме приблизно завдання - і вона не знає, дивиться мені в рот, типу - мама, диктуй. Подумай, згадуй! - Я не розумію... Я не пам`ятаю... - і по другому кругу... Вона лінується включити мозок, вдуматися, перечитати більше як 1 раз, перегорнути пару сторінок, перечитати правило, краще хай мама ще раз пояснить і нагадає. А просто диктувати відповіді їй я не хочу, бо то нічого в знаннях не дасть. Я цілком розумію, що є складніші і легші теми, і я не проти пояснити щось. Але вже бачу, що в школі вона не слухає і навіть простий давно вивчений матеріал не хоче посидіти і написати без моєї допомоги.
І ще в мене менша росте. 5 років. Я з нею теж хочу щось почитати, щось їй розказати. Поки в неї ще є це бажання і цікавість до буквочок, цифрочок.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

у нас теж 3 клас. І можу сказати, що якби у школі дитина не робила домашнього завдання ( у нас просто школа цілоденного перебування, і практично усі діти до 17-18 год на продовженій залишаються), то була би "гайка". Бо коли забираю часом його скорше і ще якісь уроки не зроблені, то вдома це перетворюється на кількагодинну епопею. І проблема не в тому, щоб "розжовувати" і т.п. Але вдома- купа відволікаючих і розслабляючих факторів. Малий сам каже, що в школі йому простіше робити, бо там "треба", "всі роблять у визначених часових рамках" і т.п. А вдома- сходити на кухню, в туалет, залізти під стіл за конструктором, піти глянути у сусідню кімнату, що там робиться і т.п. От свіжий випадок: вчора мав ще вдома зробити читання, англ. мов. і підготувати розповідь про якусь архітектурну споруду Львова. Так от: на кожен урок ним реально витрачається по 15-20 хв. ( це так, щоб сісіти і вивчити не відволікаючись). Але в загальному це перетворилося на 5 (!) годин отакого " вивчу-відпочину-поїм-забув-згадав і т.п."). Тому справді, якщо є можливість- домовлйтеся із вчителькою, платіть їй "кілька копійок" і можливо це більш дисциплінуватиме і результат кращий буде.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

В мене старша в 2-му класі, з домашніми завданнями така сама історія. Коли домашнє робить в школі, то звичайно легше, але це зовсім не виключає потім ситуації

Сподіваюсь що переросте.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

такого віку дітей не маю, але моя думка така - ви самі її привчили до отого сидіння з вами (не звинувачую). дозвольте СОБІ, щоб ваша дитина вчилася гірше. ну не можуть бути всі відмінниками, навіть якщо дитина розумна! ну не подобається їй сидіти і слухати щось на уроці. може стати трохи строгішою: типу оце маєш зробити сьогодні до такої-то години і крапка. не стояти над душею і не пояснювати. як щось не розуміє - завтра вчительки запитає.
не переживайте, що запустить. з досвіду нашого класу: дуже багато діток ледве виїжджали на 3-4 (по 5-бальній), а потім в останніх класах взялися за голову, гарно закінчили школу і вдало поступили. це ви ще рано хвилюєтесь.
п.с. ніколи наша мама не сиділа з нами, ми тільки могли прийти запитати, як пишеться якесь слово або чи треба кома. але з братом оце мусить всі-всі уроки його перевіряти і 100 разів перепитати чи все поклав у рюкзак.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

В мене 1-класник. І теж з уроками проблема (а в кого їх нема?))). Я - дуже відповідальна, і якщо задали - мусимо зробити "кров з носа"))). Але відчула, що деколи йому байдуже. І я ніби-то відпустила ситуацію. До прикладу. Ввечері лягаємо, а малий згадує, що не зробив німецьку, і його то так мучить, що мусить встати в 6, щоб зробити. Вистачило одного разу. ГОловне, щоб не було байдужості. Може бути страх невиконаних завдань, сором перед однокласниками, бажання бути першим, страх поганих оцінок, лише не байдужість. Для мене байдужість - найстрашніше.
І ще хочу поплакатись - мені та чоловікові не відкрили мультивізи ((((. Блін, а були такі плани!!! А ще - маю ангіну (((. І весна десь заблукала(((. Коли то все скінчиться?

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

Ой, дівчата, я вас розумію, раз робила уроки зі своїм племінником - то можна застрілитись...Треба мати залізне терпіння...

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

Якщо переживете перший клас, не застрелитесь самі та не вдусите рідне дитятко - то у другому класі набагато легше. Підпис - мама другокласника. (чорний гумор, але)))

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

ну то ж ви самі собі відповідаєте, чого мала не хоче вчитись. Бо вона то робить для вас, не для себе. Дайте їй спокій. Ясно, що пояснити треба, але ж не постійно думати за дитину. Може я така категорична, бо маю власний приклад - мене мама заставляла диктанти переписувати, рвала зошити, я мусіла в неї бути відмінницею. Вже в старших класах її попустило і я вчилась сама, для себе, не для мами. Дурненькою ніколи не була. А сестрі мене постійно заставляли допомогти - то твір напиши, то задачу поясни. А їй то було вигідно, самій думати не треба, бо ж Іру все одно заставлять. І вона дуже на мене ображалась, як вже пішла в універ, а звичка що сестра задачу за неї вирішить залишилась. На щастя, ми і то переросли.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

Дівчата, повірте, що коли ваші діти доростуть до школи ви будете думати зовсім по іншому. І якщо не заставити, зацікавити, зобов*язати чи ще там щось вчитися дитину в молодших класах, то далі пиши пропало.

---------- Додано в 15:41 ---------- Попередній допис був написаний в 15:38 ----------

Так всі діти роблять, то вже в старших класах приходить розуміння, що то треба мені, а не вчительці, батькам чи ще там комусь. А до декого і не приходить. Хіба мало дітей у вуз для батьків поступають, щоб відчіпилися? То вже потім розумієш, що то все таки тобі найбільше треба було.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

100 % ( зараз знову посипляться "тапки" від дівчат, які з цим не стикнулися ще). Але колсиь , коли співробітниця розповідала про своїх дітей у школі, моя реакція була аналогічною: "дайте спокій". Але коли вже сама з цим зіштовхнулася, думки змінилися, бо чудово розумієШ: перші класи- це поштовх до навчання, це той початковий гвинтик, який запускає усю систему на подальше. І коли дитина вже входить у систему навчання, їй набагато легше потім ( на цьому наголошувала ще наша перша вчителька на етапі підготовки до школи). І реально зараз так є- система навчання. вимоги- зовсім інші, ніж були колись у нас. І на "самотік" у початкових класах аж ніяк не можна пускати. Якщо дитина "входить у систематичність" , в подальшому їй буде легше ( просто порівнюю вже 1,2 і зараз 3 клас- різниця є). Але терпіння мамам спочатку потрібно неміряно- це теж факт.

 

Відповідь: Відкрита велика жилєтка (3)

то дуже вірно. Я не знаю як в звичному навчанні. Але от у нас, музикантів, перші роки-самі важливі. Бо то початки, ручки формуються, формується постановка. Але ніколи в житті дитину не заставиш займатися на інструменті саму. Ну не повірю просто, що когось дитина займається . Тут мусить ще бути важка і пильна праця батьків. Багато хто цього не розуміє, на дітей часто часу нема, а потім в муз.школі возмущаються, що в дитини розвитку ніякого нема. Думаю що зі звичайним навчанням так само. Що то є третій клас? То ж ще малеча! Її треба зацікавити, заохотити до навчання. Терпляче, без криків (нікому вони ще не допомогли). так, потратити свій час, але якось то зуміти робити не просто нудно і аби по-швидше скінчити, а цікаво. Я не раджу нічого, я просто пишу те, що знаю зі свого життя.