Що читаємо?

Відповідь: Що читаємо?

Подарував менi муж усю трилогiю Сутiнкiв ( з чого б це?! ), тож вирiшила вiдпочити вiд кiндла i нагадати собi цей епiчний твiр.

 

Відповідь: Що читаємо?

А я вперше пробую Шевчука. Почала з повістей (абабагалмагівська збірка "Птахи з невидимого острова"). Цікаво пише, трошки заплутано, бо багато магії і всякого такого, але тим не менше. мені дуже подобається, твори мають особливий містичний шарм.

 

Відповідь: Що читаємо?

мені з тої книжки найбільше сподобались "Початок жаху" та "Маленьке вечірнє інтермеццо"

---------- Додано в 19:22 ---------- Попередній допис був написаний в 19:21 ----------

зараз читаю Людмилу Таран "Артеміда з ланню". дуже-дуже душевні новели. вперше читаю цього автора і попала в самісіньке яблучко -те, що я люблю

 

Відповідь: Що читаємо?

Як на мене, то дуже символічно, що цей твір розміщений в кінці книги, наче десерт. Легкий, іронічний, позитивний твір після трагічної містики. "Птахи з невидимого острова" ( оповідання з такою ж назвою) по жанру мені нагадує 1984 Орвела.
Я зараз закінчила читати Бориса Херсонського "Кладезь безумия. Записки психиатра". Це нотатки, спогади, роздуми психіатра, вірніше психолога, який пропрацював 15 років в Одеській облпсихлікарні. З цікавого:
-тільки клініцист може робити безліч помилок і називати це багатим клінічним досвідом
-єдина річ в світі,яку не можна назвати г..., є сеча
-думка тоді стає матеріальною, коли охоплює маси (Маркс)
- якщо після 2-річного лікування у психотерапевта пацієнт зрозумів, що він не хворий, а просто нещасливий, це значить лікування пройшло успішно (Фрейд)
-нема хворих людей, є недообстежені (жарт)
-амбівалентність, тобто двояке ставлення до чогось ( наше: з одного боку..., а з іншого..) є симптомом роздвоєння особистості і певного діагнозу. По ходу знайшла в себе декілька тривожних симптомів... Жарт.
Це те, що відразу згадалось, бо книги під руками нема. Нічого екстраординарного в книзі нема : ні висновків глобальних, ні моралі, ні якогось особливого багатства мови. Але присмак залишається як після доброго вина, нібито особливої користі для організму нема (вівсянка явно корисніша), але приємно.

 

Відповідь: Що читаємо?

Усім привіт!!! Дочитала «Джен Ейр» Шарлотти Бронте .
Цей роман мені нагадує «Гордість і упередження» Джейн Остін. Писався він в середині XIX століття, і для того часу образ Джен Ейр був без перебільшення революційним: ця жінка сама будує свою долю, відкидаючи всі звичні умовності суспільства. Чесна і незалежна, вона доводить читачеві свою (майже безпрецедентну!) принциповість, відмовляючись залишатися з коханою людиною, не маючи можливості бути його законною дружиною. Також вона відмовляється від надійного місця в суспільстві, не бажаючи ставати дружиною кузена-священника. Хоча у ті часи стати чиєюсь дружиною або піти до когось на утримання вважалося єдиним способом для жінки зайняти суспільне становище і вижити. Але Джен живе за принципом «роби, що повинен», не забуваючи при цьому про порядність. Автор не залишає її без нагороди – даруючи спочатку спадщину від дядька, а потім і безхмарне сімейне щастя.
Дорогі дівчата, це справжній роман "для душі". Тут є все - і вікторіанська епоха зі своїм "темпераментом", і захоплюючий сюжет, і непрості характери, справжня любов, таємниці, інтрига і щасливий кінець.
P.S. Без сліз не причитаєте

 

Відповідь: Що читаємо?

закінчила сьогодні "Мне тебя обещали" Сафарлі - напевне треба бути на відповідній хвилі, щоб її читати. Книга про втрату найважливішого в житті - коханої, а з нею ще ненародженої дитини. Автор говорить, що це його улюблена книга, а головний герой - це він сам і його стан на момент написання твору. є над чим задуматись, багато цікавих фраз, але я таки шукала якесь оптимістичніше чтиво ...

 

Відповідь: Що читаємо?

Почала Роберта Дилтса "Изменение убеждений с помощью НЛП", але то така книжка, що з олівцем треба читати.
Дівчата, порадьте щось з професійного-особистісного розвитку (типу 7 навиків високоефективних людей Кові чи як колись Карнегі). Але щось таке, що можете сказати вау, ця книжка відкрила мені очі/змінила мене. Буду вдячна!

 

Відповідь: Що читаємо?

сьогодні половину дня провела з книжкою Еріка Еммануеля Шмітта "Мрійниця з Остенде"- збірка новел, легко і цікаво читається, для жінок,які не впевнені в собі; для тих, хто сумнівається в своїх чоловіках; для тих,хто боїться мріяти
дуже рекомендую

 

Відповідь: Що читаємо?

Я читала Еріка Шмітта "Оскар та рожева пані". Дуже гарно і дуже важко. Після цього навіть не беруся щось інше читати цього автора, якийсь страх переживань. Читала роки 3-4 тому, а свої відчуття від книги пам"ятаю до цього часу, ніби недавно прочитала.

 

Відповідь: Що читаємо?

А звідки читаєте? Є видано українською?

 

Відповідь: Що читаємо?

є, недавно з"явилась в книгарні ота книжечка від Кальварії

 

Відповідь: Що читаємо?

Читаю Панас Мирний - "Повія"

 

Відповідь: Що читаємо?

я колись це читала... депресивно...

 

Відповідь: Що читаємо?

зате варто прочитати...

 

Відповідь: Що читаємо?

Відзвітую за березень

Нарешті дочитала Масару Ибука "После трёх уже поздно". Не скажу, що кардинально ця книга в мені щось змінила (я і так знала достатньо багато про ранній розвиток). Але все-таки саме ця книга заставляє мене включати малій класичну музику, іноземні мови . Дуже добре ця книга підійде для чайників в ранньому розвитку (типу для лінивих татусів і конервативних бабусь).

Кристина Спрингер "Занимательная эспрессология" - абсолютне фу. Читала і чекала, коли вже хоть щось цікаве почнеться. Не почалось. За деякими відгуками книга "атмосферно-кавова", але нема там ні атмосфери, ні доброї кави. Книга реально підліткова і прмітивна. Дуже здивувало мене, що написала цю книгу доросла жінка, в якої навіть є діти.

Хтось, до речі, на посиденьках недавно її читав.

Наринэ Абгарян "Манюня пишет фантастичЫскЫй роман" - трохи розчарована після просто "Манюні". Але все рівно позитивно. На разі, з Абгарян я зупинилась.

Мэри Энн Шеффер & Энни Бэрроуз "Клуб любителей книг и пирогов из картофельных очистков" - вразило. Приємна, добра, хороша книга. Трошки довшо розчитувалась вона мені, нема такого - ах, на одному подиху, але дуже добрий післясмак. Рекомендую.

Сара Уотерс "Бархатные коготки"- колись я хотіла прочитати цю книгу, потім переглянула відгуки - передумала. Але в електронній книзі вона була першою в списку, тому відкрила і почала читати. І тут якраз дуже швидко вчиталась. Якщо відвертість і лесбіянки вами сприймаються нормально, читайте, вам сподобається. (Це перша річ, яку я прочитала з такою тематикою, тому в деяких місцях я була трошки важена і приголомшена)

 

Відповідь: Що читаємо?

дочитала хвальоне і рекламоване "Відлуння" Лариси Денисенко. читала кілька її книжок, явно НЕ мій автор.
сюжет цікавий ( внучка довідується,що її дід-вояк З-го рейху загинув не під час 2-ї світової, а зовсім недавно вмер в божевільні, і починається пошук істини). але в мене кардинально інше бачення секс.стосунків, сім"ї і т.п. порівняно з автором. тому Денисенко я не можу сприймати позитивно.
це була остання її книжка.

 

Відповідь: Що читаємо?

а я взялася до Янга "Хижа", спокусилась на те, що це світовий бестселлер і тирипири. Ну от читаю, і шось воно мені ніяке. Може тому, шо я не надто релігійна і воно мені схоже на якусь примітивну християнську проповідь. Може ще шось до кінця там цікавого надибаю, але поки не дуже.

 

Відповідь: Що читаємо?

Ільф,Петров "12 стільців", "Золоте теля"

Сподобалось цікаво,прочиталось досить швидко. Думала раніше, що книга нуднувата але це враження було помилковим. Не зовсім мій "стиль" , але з 5 балів отримує книга тверде 5
читала українською, певні моменти буди якісь "дубові", тож трохи пізніше перечитаю таки російською впевнилась зайвий раз, що варто читати книги мовою оригіналу при можливості або ж шукати вдалий переклад.

 

Відповідь: Що читаємо?

давно не вірю в "чудовість" сучасних бестселлерів, бо люди в переважній більшості хавають ге(
класики це на щастя не стосується.

 

Відповідь: Що читаємо?

я по вашій підказці прочитала все в абгарян
дуже дякую))