Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

У нас теж була така ситуація, зараз майже 4 нам, але ситуація сильно не покращилась ))) коли був малий то поки не дістав в обід, доти не заснув, чоловік сказав такого методу кинутись ))) і більше гуляти, влітку ще пів біди, а в зимку ціла біда, але пристосувались, зараз ходить в садочок підйом о 7:00 годину добираємось на маршрутці в садок, а в садочку вихователька каже, не спить і все, каже можна я буду спати з відкритими очима ))) ввечері лягає приблизно в 11:00, але лікар нам сказала, що значить йому вистарчає . Набиріться терпіння.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

а моя доня з приходом весни поміняла собі годину присинання і тепер ранок в нас починається о 6:30-7:00 год. На обід та на ніч засинає сама без проблем, але от ввечері вже з сьомої години ходить сонна, ледь дотягуємо до дев"ятої і вкладаю. Для мене це надзвичайно важко, бо я сова і швидше 23-ї не можу лягти, зате прокинутися вранці о 7-й це каторга ((( Терпіння вже так мало залишилось...

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Так може їй ще варто двічі на день спати? Мій синуська дуже довго вставав 6-00-6-30, мені (сові це також було дуууууже важко). Зате тепер спить до 11, а ввечері скаче до 1-ї, не скажу що мене це влаштовує, щодня намагаюсь змінити його графік, але коли бужу зранку, то це просто незносна дитина, зриває голову усім, засинає через дві години після пробудження, а потім все одно скаче до ночі... І що робити?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Аналогічно.
Пробувала будити його рано по пораді рідних. Фіг вам називається)).

Тре клюб мам несплюхів організовувати)).

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

ми на одноразовому сні з 1,2р., тому зараз не вкладу ще раз та й братик не дасть їй поспати.
Ну і те, що ми на обід лягаємо 12:30 на 2-2,5 год (часом менше), то коли там вже ложити. І ще помітила, що наскільки б пізно їх не положили, тим раніше мала прокинеться вранці, аж обідно Сьогодні прокинулася о 6-й ранку(((

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

В дітей графік постійно скаче, за якійсь час налагодиться (має налагодитись). Головне щоб занадто не перетворилися на совят, як мій

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

І я до вас пожалітися. Порадьте, що робити, щоб вкласти двох дітей синхронно. Раніше це було відносно можливо, навіть часами без проблем, а от вже тиждень менший синочок якийсь дуже збуджений і агресивний, я його вдень вкладаю майже з боєм. Старший хоче спати і засинає нормально, а з меншим якийсь особливий випадок - якщо примудритися його заспокоїти до стану, коли він лежить, то засинає за 5-10 хвилин під мою казку. Але проблема у тому, що він влягтися не хоче - скаче і гонить по ліжку, співає, свариться жартома із кимсь... Жодні мої слова на нього не діють, ще в хованки зі мною починає грати, а старший в цей час чемно чекає, заки я в заспокою братика. Останнім часом помагає є лише підвищення голосу, що я вийду із кімнати і сам засипатиме. Збитися з теми і доволити йому неспання не можу, бо пробувала - він стає настільки збудженим, що тоді не спить ночами по кілька днів підряд. Ми з чоловіком переконалися, що денний сон конче потрібен нервовій системі наших дітей. Підкажіть, що не так роблю і як взагалі далі до того ставитися?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

В мене наразі один синочок, тому що робити - не скажу ( в таких радників - теоретиків тапками кидають, типу "кто не умеет делать - учит). Але я точно знаю як ставитись: як до тимчасового явища, терпляче. Мені допомагає. "І це також мине" (Соломон)

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

То мудрі слова, але часами так сладно до них дослухатися

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Вийти прогулятись перед сном. Хоч під під"їздом калабані помішати.

Маю питання. Вже не раз згадувала, що "дякуючи" нашій свекрусі-бабусі за періодичну фразу "люди будуть з тебе сміятись" ми мали проблеми з Антошиком. Бачу, що вона і надалі залишається але вже у трохи іншій формі. Були на базарі з дітьми. Якісь жіночки між собою розмовляли і собі щось сміялись, то моя дитина ледь не забилась в істериці чому тьоті з нього сміються. Сьогодні вдома щось з мамою собі говорили і розсміялись то малий теж почав псіхувати, що нібито ми з нього сміємось. Що робити? Як допомогти позбавитись того комплексу?
І ще таке. Коли Антон був малий (в районі року) дуже полюбляв залазити на стільчик і лізти до телевізора на тумбі. Точно пам"ятаю як один раз я разів 10 напевно знімала його зі стільчика і сварила, а він плакав але знову і знову ліз назад поки не вимучився. І такий він і зараз. Дуже важко поставити рамки. В нього аж ломка починається коли заставляю щось зробити проти його волі (наприклад зібрати іграшки). Тепер підростає ДІма. Він просто обожнює видирати на кухні розетку яка розташована над диванчиком. Я сварюся, забороняю, як покарання спускаю його на підлогу. Але помічаю, що вже кілька разів як тільки бачу, що він знову наближається до розетки і я прикрикну, то він починає дуже ображено плакати (ви б бачили як в нього сльози рікою течуть))) але розетку не чіпає. Я от роздумую, це особливості характеру у дітей чи вже мій мамський досвід?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Ми вже третій тиждень сидимо в хаті і шмаркаємо і кашляємо - по черзі хворіємо різними інфекціями - все старший зі садка приносить, а він ще й алергік на бронхи (у вологу погоду, як зараз, не погуляєш із ним, бо загострення відбувається). Як один вилізає, то другий відразу залізає - до садка якось було можливо зі здоров'ям, а от з серпня ми майже щомісяця хворіємо. І я вже собі думала, що від того сидіння у чотирьох стінах мої діти дичіють... А ще проблема потім у той садок назад дитину затягти, як вдома привикає... Хоча зауважила, що коли Євгенко у садочок ходить, то якийсь спокійніший до братика, сумує за ним і цікавіше із ним бавитися, а коли кілька днів разом проведуть - починаються бої місцевого значення А ще збудження і ревність.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Мій малий почав гнівно реагувати на заборони. А я, в свою чергу, не знаю як на це реагувати?
На мою заборону чогось він може жбурнути машиною в стіну, скинути посуд зі столу, копнути або просто вдарити мене по лиці, розплакатись і т.і. Спочатку я кажу, що розумію, що він розсердився на... але кидати предмети не можна, бо вони ламаються, бити маму теж не можна, бо мене болить...
але він і далі продовжує в такому стилі...
як я маю себе поводити?
вчора як забирала з садка, бавився собі спокійно, тільки-но вздрів мене - жбурнув іграшкою об стіл...
???

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

я напряму забороняю лише те, що може принести шкоду дитині: не можна пхати пальці в розетку; в усіх інших випадках кажу не треба: не треба ламати машинку, бо нею потім не побавишся.
як результат, на моє "не треба" доня реагує цілком адекватно (може понервувати трохи, але не критично), а від слів "не можна" (так кажуть дід з бабою) одразу плаче і біжить до мене по цицю (через що, звісно, мої батьки вважають, що в мене дитина занадто розбалувана)
просто десь читала, що слова, які несуть пряму заборону, викликають спротив, а непряма чи ненав'язлива заборона (не варто, не треба і т.п.) є більш дієвими, бо буцімто лишають свободу вибору.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

так і є.
Але він реагує так ще й на те, що не співпадає з його вектором . Часто я навіть не передбачаю такої реакції. Тобто я можу сказати "а давай ми...", а він планував робити щось по-своєму... і відразу гнів...

---------- Додано в 14:00 ---------- Попередній допис був написаний в 13:58 ----------

Це, мабуть, відноситься до кризи 3-ох. Самостверджується?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Чекала, що ви зайдете сюди)

Відкидаю цей варіант, та й вже давніше це в нього почалося.
Та мама якраз не гнівається (вже), позитивна)

навіть фізіол і місячний цикли в пазлі, чого не було роками) ознака гармонії

Мене дуже цікавить, як реагувати в момент гніву дитини?
Н-д. Я мию посуд. Синок виліз на крісло біля мене, "допомагати". Я кажу: "Давай візьмем інше крісло тобі, бо це складне, і ти можеш з нього впасти..." Він "Нєєєє!!!" і різким рухом скитає помиті тарілки з гуркотом в мийку ... декілька понадбивались... іноді в подібних випадках ще починає плакати, бо хоче по-своєму
Як я маю реагувати в цей момент?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

А тата теж дзеркалить?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

в цей момент не звертаєте увагу на дитину?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

В цьому віці важливо для збереження нервів усіх сторін запобігати можливим конфліктам. Знаєте що полізе до миття - ставок крісло відразу те що плануєте.
В мене з посудомийкою - я відкриваю і відразу витягую ножі, далі малеча сама витягує що хоче, а я швидко склянки розкладаю. Проте були питання з брудним посудом - то довгий час закладала в час обіднього сну, тепер через раз.