Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ми вдома, ми вшоці, ми змучені, ми кричимо-обнімаємось-заспокоюємось і так по колу
Чоловік зараз піде на роботу, я розгрібатиму хату і сподіваюсь що не доведеться кликати майстра по котлу, а котел щось барахлить, якесь мудре ствріння просило скрутити опалення бо ж на 11 днів їхали, а на календарі весна, а ще мудріше подумало що опалення треба вимкнути, ми протирчали дофіга часу в черзі на кордоні і з дитиною мудаки не хотіли пустити бо мали багато кого "своїх" пускати, файна зміна-черги нереальні!!!, гнила країна і гнилі люди!!! ой перепрошую то я не про одну країну, а про дві! з обох сторін чудеса творяться ну і зустріла нас заметена холоднюща хата! чоловік відкопував вхід, я шукала ковдри, батареї швидко стали гарячі, але всеодно хата не прогріта (
і заради справедливості скажу, що полячка таки через дві години трошки дозволила нам без черги проїхати чим ми ще 2 год зекономили, ну і в нас швидко пройшли, бо нашим ми в той день не були цікаві, там без нас було, що робити, капець, я людина добра, але іноді хочеться взяти і то все нафіг розстріляти
буду розпаковувати сумки, зварю супчику якщо знайду з чого сьогодні прийде няня, більше місяця не бачились, Домчик вже відвик від неї мабуть, а я піду до косметолога.
а щодо відпочинку, то навіть не знаю, від повернення додому мене дос колотить, хоч все було добре, Домчика на борд поставили, я накаталась, от з чоловіком було не весело останні дні, він біднятко так мене виглядав що впав і дуже забився, 2 дні пратично не рухався, добре, що відійшов і за кермом таки він їхав
ну і маю вихвалялку-купив вчора чоловік мені кухонний комбайн (чи то собі купив? бо щось він на кухню зачастив) і скиборізку (то точно собі, тепер в нас ковбаска-сир будуть не покромсані щедро, а тонюсінько нарізані ггг)
з солодкого-оченята Домчика, коли він прокинувся і зрозумів, що вдома
йду натягну на себе якогось кожуха, поставлю прання-прання-прання і прибиратиму...
весна! де ти? що то за жарти такі? люди!!!
ото накатала, вибачайте, скучала

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

і я обурена на нашу країну((( Маленький відступ: була вчора в Кулик

дійсно файна

подивилась в нас все добре 9 тижнів каже робіть клопотання і направлю полежати відпочити в гінекологію там же,поздаєш аналізи,прокапають і так далі...Чоловік поки я була на прийомі погнався назад на роботу по те клопотання...його треба завіряти у профкома і в начальника...профкома як завжди фіг зловиш чоловік злий вертається назад до мене на Судову каже має бути завтра зранку...нє тут то било...ну людина отримує зарплату і має якісь обов"язки хіба ні...а вона просто не прийшла, бо так заманулось...Добре що була бухгалтер профкому і мала печатку завірила,то начальника на місці немає...ну що за закон підлості...Сьогодні Кулик до 14,00 ясно що ми вже до неї не встигли...але на тому наші біди не закінчились треба те клопотання завіряти ще в головного лікаря клінічної лікарні....Це ще добре що знайшла в неті номер приймальні доречі ніде не зазначено години прийому і дні...подзвонила, а лікар приймає тільки в понеділок і середу...ото було би завтра зранку приїхали поцілували замок і чекали понеділка...кароч я злюща як пес...ну як так можна((( Єдине радує на роботі поставились з лояльністю вже третій день вдома очікую дій і немає((( Хочу їсти,а йде тільки арахіс і вода,яку порекомендували пити мінімум 2 літри в день((( Лежу на боці, бо так не дуже тошнить і додивляюсь Бригаду...одним словом ПРОЗИЩЕ!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а я пакуюсь вже покидати знов Львів... Дуже позитивно приїхала, хоть на мега-коротко, але продуктивненько

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Трохи розбавлю прозу врочистістю Мені сьогодні стукнуло 30! Аж страшно цю цифру озвучувати (боюсь цього віку страшенно). Ще вчора чоловік почав мене заспокоювати, що це зовсім не страшно і не боляче За передсвятковою вечерею провели мої двадцяті, а сьогодні, шикарними трояндами, новим телефончиком і листівочкою (мейд бай Настя і муж) мої найрідніші вітали з наступленням тридцятих І хоч саме святкування перенесено на суботу, але сьогодні відчуваю справжнє свято Стільки привітань, теплих слів.. І зовсім не відчуваю себе мудрою, досвідченою жіночкою..Скорше, я застрягла десь там - у віці 23-24 роки У радянські часи вже б могла відвідувати танці "Для тих, кому за 30"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І моє переносимо на суботу... А де плануєте святкувати? Може побачимось
Мене щось все злить і бісить, ну нічо не хочу ні планувати, ні вибирати, отак би втекла кудись від всіх сама і тихенько перечекала свій берздей...
Але чоловік знаючи оте моє нехотіння вибирати/складати меню і збирати родину в хаті а потім прибирати - сказав що замовить сам,

інтірєсно гдє ?

але все-одно УРЯ! З прикидом також ніби визначилась, забрала нині сукню - ще одне УРЯ! Тепер би відбути "доступ к тєлу" на роботі і святкування в суботу - і можна спокійно жити далі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

суцільна проза - нічого особливого - дитина сама себе вигуляла на подвір"ї, я в цей час готувала при відчинених дверях на вулицю, тепер дитя спить, а я працюю в неті.
Доречі, цікаво, а як Ви гуляєте із дітками 2-3рочки по тих калабанях ?( ми живемо в приватному секторі, то поки до "цивілізації " дойдемо, то ноги-штани повністю мокрі..).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

сніг, весну десь замело начисто. Проза сьогодні виявилось що я десь посіяла свідоцтво про на родження моєї Настурції...ох. Врочистість не дивлячись на відсутність оригіналу свідоцтва таки отримали страховий поліс на безкоштовну медицину, ура .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Дівчатка, дякую всім за привітання в карму!! Так приємно..

Замовили "в сусідньому під'їзді" - в Марселі .Сьогодні замовляли меню, то крім нашого, буде ще 3 банкети..може й справді побачимось? :rus:
Завершення дня, таке ж суперове, як і початок. Забігла мамуся привітала. Посиділи в маленькому родинному колі.
P.S а й справді не страшно. Мені сьогодні сказали, що в 30 - якраз тільки відкриваються очі на те, чого раніше не помічала. Перевірю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Не знаю як 2-3 річні дітки, але я сьогодні завзято боролась з снігом. Добре, що у нас ще колеса великі в еспіро, а мами з меншими візочками/колесами буксували й грузли. Я, правда, теж 2 рази застрягла - вирішила болото об"їхати, так в снігу закопалась. Такого гуляння мене вистачило аж на годину. Руки-ноги боліли, я відчувала себе містером Мускулом..Ну його в баню, таке гуляння...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в мене одна врочистість: завтра діти в школу не йдуть Передали записку з школи, що оскільки прогнозуються погані погодні умови на завтра- відвідування школи покладається на розсуд батьків. Ну ми з чоловіком подумали і я вирішила , що будемо завтра зранку всі спати. Подзвонила до чоловікової тренерші зі спортзалу і сказала, що його завтра також не буде на 10 годину. А так, як моя Аня зранку спить і до 11, і до 12, лиш би її не будити, то будемо дрихнути.
Можливо, для когось це не дуже врочисто, а для мене саме то. Щось я так змучилась від тої буденності, навіть, не хочу писати. Щодня одне і те саме. Ті хлопи постійно хочуть їсти. Аня уваги 100%, дітям помогти з уроками, гуртки, з собакою погуляти. Вночі прасую, коли всі сплять. Одну серію "Білого комірця" вже три дні намагаюсь подивитись...10 хв. і вимикаюсь.
Вже би та погода змінилась, довше би гуляли на вулиці. Хочу свіжих овочів, паски, сонечка і сухий асфальт.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

то моя мрія і останній місяць я вже майже її реалізувала, але чоловіку такий графік ну зовсім не підходив і на відпочинку ми підкоректували режим і тепер підйом в 8-ій годині, чоловік щасливий, а мені ніби всеодно, але спати хочеться

ще трохи того зомбування і я здамся, чоловік постійно дивиться той серіал!
я така сьогодні трохи не в гуморі, з бейбіклубу прийшли раніше бо Домчик хотів їсти печиво, а не малювати ггг потім я пішла до косметолога і на манікюр (вчора я переплутала дні і пригналась в салон даремно, дуринда блін, але змоделювали мені брови щоб не зовсім намарно час згаяла) сьогодні мали брови помалювати, але перенесли на завтра :8: перед тим як почати манікюр попередила, що шеллак цього разу мусить бути світлий і навіть якщо я вкінці передумаю не малювати темним кольором, тому О нарешті! в мене світлі нігті (і так тихенько -крім двох темно-темно фіолетових)
наготувала сьогодні їсти стільки скільки деколи за 2 тижні не готую і перше і друге і варене і смажене, завтра до плити не підійду і взагалі планую в центр до чоловіка на обід вже не пам"ятаю коли була в якихось старих/ нових закладах харчування
настрій невнятний, погода нервує, хочу.... ай, нічого не хочу
ні, хочу спати, хочу морозива, хочу -3 кг, хочу пальто, хочу щоб хтось відкопав мою машину, хочу щоб завтрішній прогноз не справдився і таки настала весна і в Париж хочу і б Барселону, але найбільше хочу на Гоа, лежати в гамаку і пити фреші і щоб чоловік поруч лежав і сонце пекло, а Домчик в тіні пальми замки з піску робив, ахххх накрило мене....шираз такий шираз

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Трохи відкорегую під себе

Щоб прогулянки наші були цікавішими, прикупила сьогодні Мартину велику лопату, як у двірників, то він усю дорогу тротуари чистив :smile:. Сподівалась, що вже сьогодні попаду у спортзал та чоловік пізно прийшов з роботи. Прийшов і каже - о, там у вікнах світиться, музика грає, дівчата стрибають..., ех і я хочу :dance2:.
Юстя хворіє, вже увесь пластилін і кольоровий папір, що був удома використала, все твОрить.
О, згадала, ще дуже хочу солянку, обіцяв чоловік на вихідних приготувати. А , взагалі, ніби і час швидко біжить, але якесь незрозуміле відчуття ніби він зупинився . Якось так .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

моя теж творить ..вже замовила iй фетр, вовну нехай займаэться.
три години пили з колiжанкою каву в скайпi... така вона в мене файна.. i кава i колiжанка).
захтiлось до львова до киэва... плак.
врочистiть- знайшлось свiдоцтво донi.. тепер спокiйно можна готувати документи на вiзи. день нудний, зима.
купила собі засіб для біопедікюру... село і терті пляцки..
все на англ мові, в коробці дві поліетиленові шкарпетки, вдягла.. потримала... ефекту 0.. ну думаю дурня якась. а тре ж то було інакше.. хто робив той знає.. довечора мої ноги як почали облазити, така лінька почалась шо капець.. довелось робити педік старим провіреним способом.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В мене вдома хворий муж і цим все сказано те принеси ,те забери, ой, я кашлянув ,ой я пчіхнув, ой мене болить голова...одинм словом суцільний ОЙ Щоб він без мене робив? Єдине надіюсь ,що я не заражусь від нього, бо маю файну вилазку в суботу (оля-льоля, привіт)
Настрій змінний - з однієї сторони сильно розчарувалась в одній справі і хочеться кинутись "того руля" ,а з другої - появилась нова задумка, яку хочеться чимшвидше реалізувати. А ще якось так класно стає від думки ,що скоро ,вже зовсім скоро, нарешті, наступить весна (те, що на вихідні "прівЄт, зима" не рахується) Хочеться теплого сонечка, сухого асфальту, легку весняну сукню і туфлі на підборах...
"БолЬной" чемно спить, а в мене рій думок і планів на цю веснуі на літо...та ,якщо чесно, тільки б більше часу та можливостей і побільше б працювати...особливо над собою, над своєю лінню, бо задумів та мрій стільки...ого-го

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Чоловікові сьогодні треба було на роботу на восьму. О скільки я вирішила сьогодні з маршрутками не з*язуватися то поїхала з ним. Так що від восьмої я на роботі. Ще нікого нема. А судячи з погоди, нікого швидше десятої і не буде. Вже попила каву. Скучно. Треба брати себе в руки і щось робити. Роботи ніби і нема, але я маю певні задуми, які б хотілося реалізувати

---------- Додано в 07:11 ---------- Попередній допис був написаний в 06:55 ----------

А ще хочу нарешті піти на йогу. Але це поки що так і залишається бажанням. Щось ніяк не можу вибрати. Зранку на сьому мені зарано. Ввечері на сьому вже запізно, бо в такий час вже дуже хочу додому, а якщо важкий робочий день, то взагалі. Я б із задоволенням, напевно, ходила б на одинадцяту ))) але що тоді робити з роботою? Наразі чекаю сонечка, а кудись записатися таки мушу, б то скоро вже і купальник можна буде одягати,

(дивлячись у вікно в це слабо віриться )

а тоді мені буде соромно за себе. Я теж хочу -5 кг

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А ми вже четвертий день на Буковелі. Перше були з одною компанією, тепер до неділі з іншою... Чоловік накатався за всю зиму. А я вже що тільки не робила... переважно гуляємо з ще такими "пузатими" як я добре, що так співпало в нас і в друзів, ігри граємо, на підйомниках катаємось, ну але найбільше ми їмооооо... ще й все таке закарпатське жирненьке, ситненьке.
На наступний тиждень йдемо на узд побачимо наше малятко, швидше б вже

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні суттєво відчула переваги декретної відпустки)) коли в таку зюзю не потрібно нікуди іти - їхати..
А от коханому не позавидую топати по такій погодці на роботу(((
ну коли вже це нарешті закінчиться


і почнеться

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Як то файно, коли в хаті тепло, прибрано і пахне смачненьким
Задовбала мене та погода, тільки вчора розпиналась, що хочу трави, як вже сьогодні знов хочу м*яса і тіста. Я не винна в тому, я то розумію

то погода винна

але муж дивиться на мене трохи підозріло
Підйом сьогодні був в 6 ранку, криками - "Допоможи чим можеш, бо я не встигаю!" А чим я можу в такій годині? Пішла далі спати.
Щойно насмажила вафельних трубочок, буду їх ванільним кремом начиняти. Стигне свіженький кисіль

здраствуй жога

. Треба додивитись фільм, так ревіла, що мусіла трохи зупинити. І певне на тім все. До вечора можна відпочивати. На обід збираюсь довго спати, і ніяка зараза мене не розбудить, бо виключаю телефон і закриваю на ключ двері. Данилко вже готує обідні книжечки, так що вже скоро на мене чекає омріяний відпочинок

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а я нині вже вдома... так, з одного дому в інший, але як каже Коханий - "твій дім там, де я" і вчора я то відчула на 200%. Нині порозсилала купу резюме, зараз чекаю на обід Милого, а потім трошки повчусь або повишиваю )) Все-таки є позитиви у відсутності роботи - можна трошки передихнути і спокійно робити не меншш важливі і корисні речі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

От ми i повернулися з вiдпустки. Море вражень, емоцiй, побачила Гiмалаî, покаталася на слонах. Тепер розбираю валiзи, п'ю ароматний гiрський чайок i думаю як то я в понедiлок на роботу пiду? Я вся така красуня загорiла - спина, шия i руки облазять, якраз в костюми ляля буду.