Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

пішкуємо... співчуваю всім кому добиратись довелось на протилежні кінці міста... надивилась сьогодні на всяке... бачила водія біля стрийського який їхав по абсолютно порожній в ті хвилини вулиці на моє зелене і при тому сигналив і відкрив вікно щоб нас поматюкати а на Куліша бачила як машину яка буксанула біля пішохідного ті самі пішоходи, Не змовляючись, почали пхати.. аж дивно стало, але по факту так і має бути в здоровому суспільстві...
коханий готує вечерю (пюре з сиром)

щойно бачила як смажив часник і з того дуже собою довольний

а я собі вяжу шарф, бачу що ще пригодиться)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Спокуха Льолік. Наш від Стрийського дотопав за якусь годинку)).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Нам вчора, вважаючи на погодні умови, дозволили сьогодні на роботу не виходити. Інтернет форевер. Нашу вуличку так замело, що ніхто і чистити сюди не їде. Відкопуємося самі. Тішить , що головні вулиці хоча б якось чистять. Звонила свекруха з Золочева, то в них ніц не чистять. А нашо, сніг ж паде. От престане, тоді й прогорнуть. А те, що люди по по пояс в снігу додому добиралися (в прямому розумінні), то нікого не цікавить. Ледве додому попала, мало не плакала під брамою. Муж бігав по місту пішки і випхав з заметів п"ять машин і маршрутку.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Пропоную Вашому чоловіку тепер зірочки собі наклеїти "за витягненого з сугробів", ну як колись "за збитого". А, якщо серйозно, молодець, похваліть його.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Під нашим будинком невеличка гірка, і ніц не почищено, то буксуючих багато. І ходять молоді хлопці, допомагають вибратись буксуючим. Так приємно, що вирішили зробити добру справу, молодці.
Чоловік вже додому їде більше двох годин....

Мали їхати до мами, але вона подзвонила і каже щоб вже не пхались, бо приїдемо до неї не раніше 12 ночі))

І в мене трохи настрій піднявся! Мама подзвонила, сказала, що напевно будуть робити операцію і вже за два тижні вона буде рухати рукою! Аж по голосу почула, що вже їй відлягло трохи, не плаче вже. Бо вона намалювала собі вже картину, як вона пів року на витяжці і в гіпсі. Вона колись мала зломану ногу, два роки пролежала на витяжках і з апаратом елізарова, ще й з повторним ламанням ноги, бо не так зрослась....тому перелом плечової кістки її аж ніяк не радував.
І мені полегшало Ше би чоловік добре добрався додому, і можна взагалі радіти життю
Дякую всім, хто мене сьогодні підтримував, писав в карму, з добрими словами легше стає!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я так зрозуміла, що було прийнято стратегічне рішення: а нашо дороги чистити, якщо сніг і так весь час падає?!

Я не бачила тої спецтехніки в дії, а маршрут в мене ого-го який!

В новинах показували, що наші звітуються: комунальні служби працювали всю ніч без відпочинку, розчистили і посипали всі дороги.

От вони вдень, видно, і відсипалися.

Пощастило менш-більш вдало добратися з Рясного на Санту-Барбару, тільки завдяки тому, що відпустили з роботи о 16.00 і я поїхала по об"їзній, а не по Шевченка, де все стояло. Об"їзна, до речі досить добре проїзна, там бачила ве-е-лику військову снігоочисну машину.
Далі при пересадці повезло впихнутися в 32 маршрутку і ось о 18.20 я на ріднесенькій Санті.

Наша укр.натура в маршрутці мене просто обурила: пасажири не можуть поступитися на крок до середини маршрутки, то нічого, що на зупинках чорно від замерзлих людей, які по годині чекають ту поодиноку маршрутку, що ще їздить по рейсу. Я вже прямо звертаюся до мужика - та пройдіть трошки, люди не можуть влізтись (я протиснулась в серединку, а біля мене ще виникло купа місця), а він так меланхолійно глип на мене - і далі в вікно. Він ж їде, і чого якась там кіпішує. Люди біля дверей скандалять: того не пропускають вийти, та стоїть на одній нозі, а хоче стати на обидві і т.д. Коротче, повний "кашмар".

А за вікном - така красотєнь!!!

Скоро буду пекти струдель з яблуками. Вперше!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Власне, я теж. Їхала від Ас-2 через весь центр до В.Великого і ніде не було жодної одиниці техніки. Теж пощастило, що керівництво відпустило додому в 16-00 і ще й дали вказівку водію, щоб позавозив нас всіх по домах. Правда, бідний водій, не знаю коли він попав додому...
Вечір провела в пошуках хліба - була в 6 супермаркетах в районі Цуму і вжодному хліба не було! Машини з хлібом, по ходу, не виїхали взагалі. Спекла брауні і чекаю чоловіка. А чоловік зараз в районі Липинського, і каже, що все там стоїть. Маршрутки не ходять... Просто жах. Отаке свято в чоловіка в день Ангела

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

хм, а в мене нині такий собі епічний деньок

а все почалось з того, що я стояла на зупинці, чекала не маршрутку, слухала музику і тут починає грати http://www.youtube.com/watch?v=G4RTtcmh5tU, здіймається вітер, піднімає хмару снігу, на дорозі все стає сірим... ну як зі спецефектами всякими. і тут через ту сіру завісу з'являються яскраві фари і вилітає джіп. м-м-м. гарно, як у кіні якомусь

їхала на роботу 1 годину і 27 хвилин. а мої малята знов не прийшли розумію, що я все одно мала бути на робочому місці, ну але могли попередити що їх не буде - то я би не гнала так. ну але... вже є як є. додому їхала 3 години з кусочком (поясню - від Нового Цуму до верхнього Шувару), і то ще шмат дороги пішки йшла - так виявилось скорше
обожнюю сніг побавилась, коли гуляла з собакою - полазили по кучугурах, сніг по пояс - то тааак круто!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а в мене сьогодні день ліні. Займалася різними організаційними питаннями майбутньої поїздки, понаписувала офіційні листи подяки всім хто мене підтримував і допоміг перемогти в конкурсі

аж ніяково скільки людей брало в тому участь і приємно здивувало, що мої результати роботи зацікавили стількох людей з різних країн світу

Поспілкувалась з одним старим знайомим, дізналась досить смішну причину чому припинилось наше спілкування, помирились. Приємно спілкуватись з старими знайомим, з якими багато спільного і можна згадати хороші часи
трішки повишивала бісером, розумію що то для мене нудна справа, швидко набридає просто так нанизувати бусинки, але своїм результатом задоволена!
Сьогодні було стільки планів, а я нічого з запланованого не зробила. А щей до повного щастя мені заклало ніс, тепер буду знати, що нема чого сидіти навпроти вікна, з якого дує!
І на кінець, мене приємно здивували сьогодні люди. Приємно бачити, як один одному допомагають у такій ситуації яка склалась сьогодні на дорозі. Десь глибоко в душі брала гордість за тих людей, які просто так допомагали буксуючим машинами. Все ж таки ми не безнадійне суспільство!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

пі...дьож сьогодні мала справи в центрі, то бачила лише два тракторці, які чистили сніг біля пам"ятника Міцкевичу і усьо.
сьогодні в мами ДН, то я купила в центрі тортик і ,як дура, з тим тортом півтора години чесала пішкадралом на Наукову. доволі швидко йшла, навіть жарко було. по дорозі ше намагалась купити хліба, але його ніде не було
сніг так ліпив,лице все мокре було. зараз сижу рожева,як попа немовляти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А що то за прикол з хлібом? Я бігла додому від зупинки, теж почула, що якийсь чоловік казав знайомому, що оббігав всю Санту-Барбару - ніде хліба нема.

Приходжу додому - і в мене вже хліба майже нема.

Тепер знаю, кому точно нині зробили вихідний - розвозчикам хліба. І ще мабуть водіям снігоочищ.техніки.
До речі, з новин пролетіло коло вуха, що сьогодні проф.свято у комунальників То правда?.. це багато що пояснило б

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

оскільки все стояло і не годен було проїхати, то певно машини з хлібом не могли розвезти хліб по точках. то я собі так думаю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Так і було.
один старенький дядько в черзі в магазині ( він хліба хотів купити)слушно зауважив, дивлячись, як загружають в підсобку ящики з пивом і горілкою : "О, алкоголь проїхав, а хліб не проїхав". Я так сміялася, чуть не вголос.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я зараз хворію, сьогодні спостерігала за тим жахом (вікна виходять на Клепарівську). За цілий день не те, що трактора, а жодного двірника взагалі не було, а дорога все-таки з дуже активним рухом, спокійно проїхати змогли максимум 5-10 позашляховиків, інші водії вилазили і разом з пішоходами дружненько, без нервів випихали один одного, навіть ніхто не сигналив. Багато допомагали курсанти з пожежки, а ближче до вечора прийшли хлопці зі сноубордом покататися з гірки, так жодного разу і не спустилися, все розкопували сніг і випихали автомобілі разом з дорослими.
Чоловік сьогодні наїздив за цілий місяць: спочатку вирішив по дорозі на роботу закинути малу до школи (пішки можна зайти за 5 хв, вони їхали хвилин 20), до класів дійшли поодинокі учні, в нашому було 9. Після школи треба було завезти малу на танці, потім - забрати свекра, який поїхав на ближні села за чоловіковим братом і там же й здохла його машина, довелося через поля лізти до Галицького перехрестя, бо ближче чоловік підібратися не зміг. Я місця собі не знаходила, все думала, як вони з малою доїдуть додому, але нічого, наша "кенгура" легенька і на широких колесах, так що валила поверх снігу, як на лижах.
А далі буде про рагулів.

Вирішив чоловік зробити добру справу - розчистити подвір"я, думаєте, сильно хтось розбігся допомагати? Тільки два сусідські хлопчики. Ну нехай там, у нас і справді в основному пенсіонери живуть, що з них візьмеш. Доконало молоде пихате козло, яке недавно поселилося у нашому домі. Йде і так єхидненько: "Слава труду!" Ну не куряча мама? Та твої ж дітиська з жінкою завтра з під"їзду не вилізуть, а він ще й знущається! Носиться, як незнати хто, з сусідами навіть не вітається (таке враження, що робить вигляд, що мови не розуміє, колись чоловік з малою з ним привіталися, а він мовчки гордо проплив, ті стояли, як обпльовані). Як йому щось треба, то не кремпується, йде і просить у сусідів, а наступного дня знову впадає в амнезію.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я ще дивувалася, що кума питає, чи маємо хліб... Бо, в принципі, двічі сьогодні купили без проблем. Ну і, якщо що, борошно є - будемо пекти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні я напевно виглядала дивакувато, коли йшла і посміхалась тій погоді. Так, я така! Але щиро кажучи, то тільки локально красиво виглядає весь той сніг, але чар пропадає, коли розумієш скільки від тої краси проблем. Однією з таких проблем є труднощі з поверненням додому мого чоловіка, який через негоду застряг у відрядженні. Дороги перекриті і не факт, що він і завтра зможе приїхати.
Ще й світло вирубали на кілька годин, Марко налякався, почав плакати і вимагати світелко назад. Ледве заспокоїла.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Зранку чоловік пішов відгрібати авто і вже був злий. Питаю чого? Він- а ти за вікно дивилася?
Ми з Мар рванули до вікна. Ваув, яка краса, все в снігу, ми з теплим чайом-кавою на підвіконні, розглядаємо як наш тато пихтить розколупуючи машину, підказки даємо)) Добре, що він їх не чув)))
Я пообіді перейшлася до магазину і до однієї дівчинки в крутих штанцях ))) мала враження ніби весна вже ніколи не . Просто не.
А ще таку гарну машину сфотала- корабель пустині, сніг на ній лежав як вітрило, причому двометрове, або й більше)) Заплуталася з вітрилом( воно?)
зайшли в парк з песиком, поскакали по кучугурам, сніг дуже приємний, в парку дууже гарно!
Якщо не буде вітру обов"язково зранку рванем з малявкою валятися в снігу.
Як казала дівчина в крутих штанцях : такої зими навіть взимку не було))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

В нас вчора був тихий сімейний день. Муж був дома, ми реально оцінили ситуацію і вирішили, що з села він точно не виїде. Маршрутки в нашу дєрьовню вчора не їздили, машин не було видно взагалі, за день, через віконечко, бачила всього четверо людей В нас на подвір*ї сніг такий намело, що коли я залізла в кучугуру, щоб поміряти, вийшло мені по бороду. Кроликів наших позамітало так, що вони бідолашки навіть їсти не хотіли. Чоловік мордувався з ними, переселив у інші клітки.
Діти і я з насмарками, ходимо по хаті, кожен шукає свою шмаркачку Сидимо як ведмедики в барлозі, п*ємо каву і чайки, дивимось фільми, час від часу щось готуємо і відразу з*їдаємо. Добре, що є телевізор, книжки і комп, є чим себе зайняти. Всім теплого дня!

Щойно глянула на термометр, а там -16, брррр..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Наш тато разом з Дми зараз розкопують на вулиці наш жигулятор. А я приспала Сергійка, бісером вишиваю і думаю, як то добре, що в нас розподіл роботи на чоловічу і жіночу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я лежу в готелi 10 км вiд Шегинi, гамаю чукуляду, лажу по тирнети, чекаю поки муж вiдiспиться i сподiваюсь що нам сьогоднi вдасться вiдкопАти машину з снiговоi кучугури i добратися до дому)