Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Я думаю дуже утрировано, ми ж тут багато хто знаємо один одного, я тут зустріла майже родичку- Мучачку, а ще ділимося успіхами діток, тішимося за вагітності та народження діток, ну і лахами не лише хвалимось, за слушними порадами дівчат я не раз вгадувала з розміром онлайн покупок. А чоловіки що вони розуміють про ДП? З останнього перла мого хасбента, в розмові зі співробітником - напиши мені в скайпі - не можу, моя на посиденьках... - що і твоя в тій секті? - ага і сьогодні йде на шабаш (форумівку)
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? То треба окрему темку створити "Перли мужів про ДП". Буде весело.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? 100% То як в тому анекдоті - дорога машина не ознака заможності, а ознака великого кредиту, ну якось так. Переважно люди хваляться своїми досягненнями, рідко акцентують на тому, як тяжко їм це далось. І по темі. Он дівчата писали, що чоловіки бурчать за надцяту сукенку. Я поки вчора була на форумівці, чоловік викупив Олені нову величезну машинку. Як я маю "бурчати", за витрачені ним зароблені гроші? А іграшок вже нема де складати.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Я комусь діагнози ставила))? Я просто думку чоловіка щодо двох тем на ДП написала. Утріровану думку причому. Ну да, я така- ділюся з ним всім. Потім за то правда вигрібаю деколи)). Дівчата, та підіть соцопитування проведіть в чоловічої статі- що вони думають за виставляння шмоток в неті. Та вони ж з іншої планети. Їм того не понять тому й так реагують. А коли в сімї скрута повна- то якраз для повного щастя деяких тем не вистарчало... А хто судить? Я величезний допис про фінанси написала. А ви до маленького речення в кінці причепилися. Причому я просто підтримала іншу форумлянку. Може зажорстко для декого. Пишу як пишеться. Без прикрас. Супер. Дякую. Розвеселили. І розбавили останні дві сторінки негативу. Я теж дуже такими людьми надихаюся. Особливо на ДП. І чоловік надихається. Мені направду шкода, що більшість мій допис так гостро сприйнала. Добре що хоч хтось читати до кінця вміє. Я теж багато кого знаю і ділюся успіхами. І рада за багатьох. І знаю що за мене теж раді. До слова- в кармі не все так зле. Не всі сприйняли це так як більшість в тій темі. Значить допис таки недаремний. Та є таке є. Ну сказав чоловік. Має право. До речі, я як йому цю перепалку показала, то вказав мені на мою помилку в реченні- що я маючи на увазі дві теми написала про ВСІХ дівчат. Та й ключовим там було Дайте собі відповідь- чого вас то так зачепило? З даної перепалки виходжу. І з радістю буду чекати продовження теми про гроші і сімейний бюджет.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? я ж писала, що все загалом, то ні вашого чоловіка не стосується (я ж його не знаю, може ви взагалі його слова з контексту вирвали) ні вас особисто висловила загальне обурення тим, з чим постійно стикаємося - обговоренням-осудом і навішуванням ярликів (щось в очі, щось позаочі).. то не завжди щось таке негативне, деколи дуже смішне.. типу працюють двоє колег на заводі, один жінці дорогу шубу купив, другий: за які гроші?? або - я заробляю багато, а той явно мало, але купив собі таку саму круту мобілку.. йомайо, ото він нераціональний))) ну кожен по-свому реагує, то від характеру залежить... ну і чоловіки є як і заздрісні, так і просто нерозуміючі.. ще по віку деколи різниться.. старшої закалки менше звикли до жіночих трат, а чим молодші тим лояльніші до того але реально і такі є, які не те що розуміють, а ще й заохочують до того транжирства, часто для "статусу" а моєму "фіолетово", в нього то все (навіть оці наші обговорення) може викликати максимум усмішку і милування "дівчатка в пісочниці граються" хоча поради-підтримку і корисну інформації з ДП дуже цінує
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? А то дуже осудливо - не знати точно розміру зарплати чоловіка? Бо я точно не знаю - хіба приблизно. Наразі і я заробляю, то оплачую КП, купую продукти, подарунки - все, що треба. Часом і собі для душі, хоча найбільше люблю до хати щось купити. А чоловік глобальні речі оплачує...Ну і як в магазині двоє - то платимо, хто ближче до каси. Тобто як таких спільних купок нема, хоча з"являються часом цільові конвертики "на щось". Ну але не можу сказати, що гроші є суто окремі - бо при нагоді вони переходять туди-назад по гаманцях. Поки нема діток, то нам є змога кожному мати якусь свою суму, яку можна потратити на свій розсуд. Часом я і не знаю деяких статей видатків його, а він моїх. Але повністю довіряю (він в мене ощадливий і поміркований), тому мене то не муляє, поки нема біди. Певно я якась зовсім непрактична жінка? Та взагалі люди ВСІ з різних планет. Цікаво - а звідки взагалі чоловік міг знати про такі теми? Певно, почитує тихцем Он я теж не люблю ті теми, ну то просто їх не читаю. Хоча дуже по-жіночому розумію, як можна тішитись новій покупці. Ну і кожна з нас коли-небуть в житті хвалилася подружці новими джинсами, мабуть . Зрештою, тут є теми і про відвідані вистави-виставки, прочитані книжки.... - так що насправді діапазон тем досить широкий і не лише споживацький.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? дам-я не люблю , коли навішують ярлики, ще й при тому абсолютно не знаючи людей ( і тут я маю на увазі не висловлену думку вашого чоловіка, а те, що ви взагалі-то з ним згодилися). Для себе зробила висновок, що хоч і ДП ніби вже рідний форум, та дистанцію слід тримати , бо можуть не так зрозуміти.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? чоловіки заздрять теж. так і є... а ще хто має трохи більше то розуміє як воно дається, а як менше мають то часом людей аж кров нагла заливає від заздрощів і навіть не соромляться того говорити. я не знаю.. може інші інопланетяни, а мій до ДП відноситься як до моєї забавки, нічого ніколи не говорить і навпаки сказав що форум дуже живий і практично в любій годині дня і ночі можна отримати якусь пораду і тд.. а що до вихвалялок ну хоче жінка потішитись та будь ласка.. що до грошей, мені так все одно в кого вони спільні а в кого особисті... істини тут ніколи не найдете бо кожному свої установи ближчі. зустрічаються і всі такі щасливі, одружуться трохи поживуть і все.. секс не такий, гроші не так тратяться, відносини з батьками погані, там жлоб, тут свекруха погана... а тепер кожен думає що його думка правильніша як в когось гроші по іншому тратяться... люди та тратьте як хочете головне щоб було що.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Стопідесят 100% І по темі, я маю бзік, пунктик, підтвердження свого особистого простору в тому, що мій прибуток, це моє рідне і особисте і дуже ревно сприймаю будь- які посягання на це. Чому так - це до Фрейда А от чоловіка - це наш спільний бюджет. Нє, ну як треба можу і комуналку заплатити, і продукти купую і всякі лашки дитині, але на картці має бути певний мін. залишок, без нього мені фізично зле, не розумію людей які тратять все і позичають до з/п. А після народження дитини в хаті має бути певна невелика сума готівки, хай буде заначка чи що, яку навіть чоловіку не дам, це мій гіркий досвід, як захворіла Ярця, чоловік у відрядженні, педіатра викликати нема за що і вийти в банкомат нема як... Чоловік мене розуміє і сміється з того. Хтось писав, що якщо бюджет не спільний, то це не сім'я, сім'я це тоді, коли люди розуміють один одного, а бюджет такий, що підходить обом, незалежно від того, хто приносить мамонта Як про збочення, якщо підходить обом, то це нормально Ну і банальне - щаслива не та сім'яу кого багато грошей, а та, кому іх вистачає.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? А то не гординя? Чоловік, в якого жінка не просить грошей всеодно відчуває що щось не так. Чого жінка не просить? Не хоче в нього брати? Вважає, що він не може їй дати те, чого вона хоче? Воно десь підсвідомо відбувається. І реакція звісно у всіх на таке різна, залежно від характеру, того, як було прийнято в батьківській сім*ї, досвід друзів і т.д. Хтось сам пропонує жінці. Хтось думає:"Не хочеш, ну то й не треба." І складає собі купку, а коли жінка починає просити дратується у відповідь. Або йде витрачати гроші на свої захцянки. Або взагалі на захцянки тої, яка хоче і може попросити. До цього я колись сама дійшла. ---------- Додано в 11:06 ---------- Попередній допис був написаний в 10:41 ---------- Чоловік буде по максимуму вкладатись лише в те, в чому впевнений. Для жінки, яка різними шляхами дає зрозуміти, що вона не його, а сама, чоловік не буде викладатись.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Та чого- то навіть добре. Особливо якщо вас то дійсно не муляє. Має з чого подарунки вам робити і сюрпризи тихцем)).
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Давайте я трохи про себе розкажу, бо я теж мала велииикого таракана щодо просити. Особливо грошей. То ще від батьків намагалась не брати. І в студентські часи пробувала підробляти. Правда тоді цікаво виходило. Коли я просила батьків гроші на дискотеки, піццу , то постійно чула, що забагато хочу, що в них нема машинки, яка друкує гроші і т.д. А коли пішла працювати, то вдома стало ще гірше. Батьку оті мої підробітки були ще одним докором, що він не може заробити на сім*ю. І він чіплявся до моїх "гульок" ще гірше. ДЕсь до кінця мого навчання у ВУЗі ситуація в сім*ї змінилась - батько таки знайшов добре оплачувану роботу і почався поступовий переїзд. Мене теж заманювали по-різному - батько і на роботу до себе кликав, і квартиру обіцяв. Але я не хотіла. Після закінчення ВУЗу швиденько вхопилася за першу ліпшу роботу на 100 з коп. доларів і залишилась тут. І не просила. Коли батьки давали гроші, брала. Не давали - не просила. І в чоловіка, тоді ще майбутнього, теж не просила. Ну бо ж сам мав би здогадатись і сам дати. І ще і ображалась, що не дає. А він не здогадався, бо думав, що батьки, раз кинули мене саму, то хоча б підтримують матеріально. Потім я змінила роботу іншу, з\п мені вже вистачало і на харчування, і на одяг, і на каву з коліжанками. А потім декрет. І таки прийшло до мене усвідомлення, що просити - це нормально. І навіть якщо людина не біжить одразу ж давати мені те, що я прошу. Навіть якщо відразу виказує невдоволення, це не означає , що він мене не любить чи шкодує для мене. В нього можуть бути якісь свої причини, чому він так реагує. Ну справді, ну не розуміє чоловік, який ходить всю зиму в одних джинсах, 2-х светрах і одній куртці, нащо мені 3 пари зимового взуття. Не розумів. Пояснила. Питань більше не виникає. Він хоче, щоб мені було добре. Це для мене - основне. І хоча тоді було страшно, приходилось часом переступати через себе, але воно того вартує. Стосунки в принципі стали набагато ближчими. І від того, що я навчилась просити, і навіть 5 сукню. І від того, що чоловік знає, скільки коштує хороше взуття. І одяг.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? якщо жартома, мій би певно подумав, за що йому таке щастя))) може субєктивно, але мені то нагадує дитячий садок.. а чому самому не дати? чому не зробити вдома купку, з якої може взяти жінка для різних потреб?? просто мені та ситуація, де чоловік так потребує почути "прохання" і "просьби" від жінки нагадує примітивне рятування від комплексів і і бажання відчути себе потрібним... але тут стоп, я говорю лише про сімї, де через то конфлікти... в мене знайомий робить з того цілу "виставу", жінка його просить, а він їй спочатку видає монологи, що то все його гроші, які він заробив, а вона ні копійки в сімю не принесла.. раз таке було на моїх очах, то я не стрималася влізти) і сказала, що по закону половина його заробітку належить дружині, чим ввела його в ступор секунд так на 20)))
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? А чому б не попросити? Якщо серйозно - ну не у всіх закладене оте давання. Багато йде від дитинства - як було в батьків, який був достаток. Є чоловіки, яким ледь не з народження привите "балування" жінки, дарування подарунків. А є такі, які не бачать в цьому необхідності. Як на мене, то чоловіку хочеться, щоб похвалили, розказали, який він годувальник, герой і т.д.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? ні..то щастя мого чоловікая на дніях йому розказувала про дискусію на форумі-він не розуміє, чому чоловіки можуть ображатися, що жінка не просить..каже: "Котасю, бувають такі дурні?"...питаю, чи не відчуває від дискомфу як чоловік/годувальник/тип,,коли я не прошу грошей...каже, що відчуває...але коли я прошу, бо знає, що свої я знову "спустила", бо так би не просила, тому вмикає "тиху музику бурчання", як тут вже хтось написав...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? ну от я ж кажу - "ти перший зроби крок!" - "нє, ти перший")) я тільки ЗА любого розкладу ситуації, якщо парі комфортно... але якщо котрійсь зі сторін щось не підходить, значить той "механізм" не працює ну кожному того хочеться але певно особисто я не сходжуся з мужчинами з вразливим самолюбством чи тими, що потребують постійного заглушення комплексів, особливо якщо вони вивищують себе над жінкою я навіть не казатиму "от я б з таким не жила", та чого? файні активні мужчини, але самі від мене тікають))) щоб довго не розписувати, купив наш друг нічого таку машину і вирішив мені і подрузі показати-покатати.. одним словом, я після перших 10 хвилин хваління стомилася і "закрилася"... ну машина як машина, якщо вона чимось особливіша, комфортніша - я сама то побачу і зроблю комплімент а от подруга "охала" і "ахала", чим привела хлопця в повний восторг, зато потім з нього ржала... одним словом - не вмію я "симулювати" такі речі) тому може мені і так добре біля свого чоловіка, який не потребує відчувати себе кращим за мене чи ще за когось, має свою ціль і йде до неї і що дивно - не можу видусити з себе похвалу мужчині, який її вимагає, потребує і чекає, аж пищить, зато щодо чоловіка - рот мені не закривається))) тобто звичайно має бути підтримка від близької людини і похвали щедрі, якщо заслужив.. але коли принижують когось, щоб підкреслити свою кращість, вищість - то для мене глухий кут в будь-яких відносинах
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Ви це серйозно пишите? Ніколи не просила в чоловіка грошей. Ні разу ще, чесно. Зараз працюю, то нема потреби. Хоч маю доступ до його кредиток і можу користуватись ними в любий час. А коли не працювала, то він завжди сам дбав, щоб в мене в гаманці була певна сума, бо вважає, що просити грошей жінка не повинна. Думаєте, в мого чоловіка якісь комплекси...на підсвідомому рівні... ну а це взагалі...таке враження, що нам жінкам тільки й гроші потрібні в цьому житті...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? десь так і відбувається! я фактично також ніколи не прошу дати мені якусь суму, бо знаю де є гроші, і не маю навіть відчитуватись на що їх потратила! якось на початках може і пробувала казати купила то, пішла туди, витратила стільки то, то чоловік мене зупиняв, бо казав, що якщо витратила то значить так треба було! і ще завжди мені каже, я зняв гроші, то якщо тобі треба то ти собі візьми! то добре що я можу сказати, що маю свої (доки їх не потрачу )
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? я думаю, що малось на увазі, якщо жінка сама себе забезпечує і чоловік не дає їй грошей і вона не просить, а не сам факт просіння. ви ж маєте доступ до його грошей і він знає, що ви їх витрачаєте.
