Мистецтво бути дружиною

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Лідочка, 15 Січень 2008.

Статус теми:
Закрита.
  1. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Кінець як раз не про те, що кожен своє покидає.

    Вся стаття, про те, як багато таки зараз живе - оце власне мене вразило. Коли більшість енергії скерована не в сім*ю.
     
  2. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    І з якої то радості мій так не думає?
    Ну да- я вітряна)). Сьогодні- одна, завтра інша. Як тут розслабитися))).
     
  3. Virchuk

    Virchuk Well-Known Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    не перекручуйте, пліз))
     
  4. AilataN

    AilataN жива

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    він не думає, він впевнений :)
     
  5. сніжна

    сніжна Кішка, яка "сама по собі"

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    а от такий розвиток подій: жінка тоді вчиняє саме так. А чоловік все-рівно не переймається: зробить собі канапку з маслом, зварить макарон, посмажить яєшню, поїсть в кафе і т.п . І так- з дня в день. Шкарпетки і ін. пралка випере. А питання ідеальної чистоти його може і не хвилювати- йому і так "сойдьот".І скільки так тоді триватиме? І який розвиток подій: жінка сама-сама по відношенню до себе та дітей, а чоловік -самодостатній сам для себе і довольствується мінімумом. А більшого йому і не треба. І як тоді бути?
     
  6. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    а ну то я щось не зовсім в'іхала. Буває.
    Про "не в сім'ю" - я загрузилась. Але вирішила не думу думати, а танцювати :)
     
  7. Roxie

    Roxie Галицька панянка

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    не буду братись дуже переконувати, бо для того треба мати досвід тих 10-15 років у шлюбі, а в мене того досвіду нема.. але чомусь я порівнюю такий стан стосунків з заїждженою "колією" в болотній дорозі... тобто якщо та "колія" (наголос на останній букві) тільки трохи заїжджена - виїхати з неї простіше і швидше, а якщо глибока і дуже заїжджена, то щоб виїхати з неї треба більше зусиль (з боку того, хто хоче з неї виїхати) і однозначно більше часу.. і основне - не опустити руки на півшляху.. якщо вже почала щось змінювати - йти нехай не до кінця, а хоча б до перших маленьких перемог..

    за один тиждень чи один місяць не перебудуєш те, що будувалось роками.. тут і одного року може бути замало...

    але завжди легше сказати "От їй підфартило з чоловіком, а мені - ні", "Мого чоловіка вже не змінити і наші стосунки вже такі і будуть, хіба розлучитись".. Завжди легше змиритись і скласти лапки, бо тут не треба змінювати певну зону свого комфорту.. змирився і живеш з тими плюсами, які були і відповідно тими мінусами.. Бо зміни потребують додаткової енергії, додаткового терпіння, додаткового натхнення.. А їх завжди так бракує! Легше спихнути все на долю, ніж місяцями змінювати своє ставлення до себе і чоловіка.. Зміни потребують перш за все змінити себе, а ми зазвичай хочемо, щоб чоловік змінився сам.. Щоб на нього зійшло прозріння і він став за один тиждень розуміти і бачити те, чого не помічав 10-15 років.. Нема так.. Тобто може і буває, але то винятки.. Змінюватись повинні обоє і, оскільки чоловіку в ролі дитини бути надзвичайно добре, то відповідно він ті зміни не почне.. І цілком зрозуміло, що на початках він буде дуже "брикатись", через те, що жінка "виганяє" його з комфортного йому стану.. І тут треба проявити терпіння і розуміння до чоловіка, підтримати його ))) Хвалити, але нагадувати щоб не зазнавався..

    То не мною перевірені поради, то я узагальнила і переказала своїми словами поради (а може й на чужій практиці перевірені), які я вичитувала на різних сайтах і які прийняла до уваги..
     
    Останнє редагування: 1 Березень 2013
  8. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Ага, і ще варто добре подумати- чи взагалі щось перебудовувати. Чи залишити того бідного змученого мужчину нарешті в спокої і піти собі шукати свого теперішнього ідеалу.
    То так- вчорашнім застольєм зі старшими парами навіяло. Їй Богу, страшно на тих бідних мужчин дивитися. І біля кожного другого збоку жінка- змія.
     
  9. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    А може просто полюбити спочатку?
     
  10. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    А думаєш можна полюбити через 10 років, як до того не любила а тільки міняти хотіла?
     
  11. Roxie

    Roxie Галицька панянка

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    ну якщо виходила заміж аби вийти, то хто ж їй винен?.. а, точно! суспільство, мама, коліжанки.. а якщо виходила, бо любила - то чому ж не можна полюбити знов?

    і що значить "міняти"? замінити іншим чи змінити того, що є?

    не думаю що дорослу людину, особливо чоловіка, можна змінити.. можна змінити хіба його ставлення до себе.. а більше нічого і не вимагається )))

     
  12. Furore

    Furore New Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    И-и-и.... :girl_feminist: Певно зі мною явно щось не те... Як-як???? це можна зрозуміти??? Який термін необхідний для того, щоб він зарухався і щось почав робити????

    ---------- Додано в 12:39 ---------- Попередній допис був написаний в 11:57 ----------

    Ну чому не любила, але ж тобі також болить, коли твої проблеми (дітям треба щось їсти, квартира ремонту просить і т.д.) роками, знаєте, спочатку якось кудись повага пропадає, а потім і любов...
     
  13. Roxie

    Roxie Галицька панянка

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    от найгірше з того всього - що чоловікова повага і любов до жінки теж пропадає! тобто він знайшов "тепле" місце, сидить тихенько, лиш би його не рухали, але поваги до жінки він не відчуває! розумніший ще час від часу відчуває вдячність, але тільки відчуває, а у відповідь допомогти не хоче.. а дурніший і вдячності не відчуває, а вважає, що вона зобовязана!

    тобто скачи коло нього "на задніх лапках", "зі шкіри вилазь", а в нього поваги як не було так і не буде.. і любов з роками теж зникає.. як і у жінки при таких стосунках..

    чому я так кажу - бо коли є повага, то чоловік не дозволить всю хатню роботу звалити на жінку, а сам вилежуватись коло телевізора..

    виходить, що основна проблема - куди і коли зникає повага? і як її повернути? як заставити чоловіка поважати дружину (але не на словах)?

    принаймні для мене мистецтво бути дружиною зводиться до того, щоб чоловік мене поважав, щоб гордився мною (в хорошому розумінні цього слова), щоб знав що я краща від інших жінок і знав чим саме краща.. щоб тішився, що він саме зі мною.. і звичайно, щоб йому зі мною було комфортно перш за все у психологічному плані, щоб знав, що отримає від мене підтримку, коли йому це важливо. А зварено, прибрано, випрано - я це ставлю на другий план, бо якщо зроблю всю хатню роботу, сильно замахаюсь, то зустріти його з роботи з щирою посмішкою на обличчі і спокоєм в душі - не зможу.. Тому хатньою роботою жертвую і кажу мужу "Що краще, щоб все було пороблено і я була зла і втомлена і на всіх вдома кричала, чи щоб був в хаті бардак, але жінка з гарним настроєм?" От така я людина, що мене не заставиш щось зробити, якщо я того не хочу.. Мене морально вбиває робити щось, до чого не лежить душа..

    правда, якщо в мене зявляється бажання щось в хаті зробити - роблю то зразу.. чи то в шафі поскладати, чи ванну помити, чи іграшки малої поскладати.. єдине - їсти зготувати можу себе заставити, а прибрати - не можу.. але бажання прибрати в мене зявляється майже кожен день перед тим, як муж прийде з роботи, бо хочу зробити йому приємно ))) але як не приберу, то знаю, що він скандалити через це не буде і мені від того ще більше хочеться зробити йому приємно..


    ...от такі то пироги з котятами...
     
  14. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Так. Любити - це дієслово. Любити - робити певні дії. Можна почати і через 10 років. А можна так ніколи і не почати.


    ---------- Додано в 10:53 ---------- Попередній допис був написаний в 10:47 ----------

    А цінують те, куди багато вкладають. Зусиль, часу, почуттів.
     
  15. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Термін залежить від вас. Чим швидше ви відпустете, тим швидше він зарухається. Ви хочете аби він робив вашим розумом і так як ви це бачите, а чому б не дозволити йому це зробити саме так як він вміє?

    ---------- Додано в 16:53 ---------- Попередній допис був написаний в 16:48 ----------

    Тільки додам як то кажуть, для просвітку. Жінка повинна в себе вкладати в першу чергу, той чоловік буде цінувати.

    Та власне як перестане його міняти, то може накінець почне любити. Що ж то за любов така, якщо тільки є бажання переламати іншу особу під себе? Чого-то я недопонімама.
     
  16. veronka

    veronka зла друзя

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    фіг то правда, пардон. Сказати, що це 100% підійте всім і у всіх подіє - нєа. У мене приклад зворотній - чим більше "вкладаєш" себе, тим більше вилазять на шию і хаміють (мо в мене просто такий екземпляр, який не знає, що треба цінувати??? Принаймі жінку, бо за маму і сестру він повбиває)
    згідна. Але ж ЯК ЦЕ??? ЦЕ Ж ТВІЙ ОБОВ*ЯЗОК, ТИ МАЄШ ТО РОБИТИ!!! ну так кажуть багато чоловіків і свекрух)) Забила на всіх, живу щасливо
     
  17. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    +
    не тільки
    ооооооо, то 100%. Але в нашому випадку, то від того, що виховували самі жінки( батька не було)- бабця, мама, сестра. Прикладу повноцінної сім"ї не було...чоловічої "твердої руки", так сказать...То моє ІМХО))
     
  18. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    А в них які обов*язки?
     
  19. Furore

    Furore New Member

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    Як які? - Забезпечувати сім’ю, тільки от це поняття дуже широке і в кожного кожен раз своє і може мінятися. )))))

    ---------- Додано в 08:39 ---------- Попередній допис був написаний в 08:36 ----------

    Я, звичайно, незнаю якою була та жінка з попередньої ситуації, але щоб мої діти ходили 2 роки пішки з Сихова до центру в школу - це вже якось занадто, Ви не вважаєте? Це ж як треба любити того чоловіка і не любити своїх дітей!! :girl_feminist: Мій би певно на каркошах сам їх до школи носив, раз не може заробити на проїзд. :girl_feminist:
     
  20. veronka

    veronka зла друзя

    Відповідь: Мистецтво бути дружиною

    цитую: я заробляю гроші (поки це єдиний аргумент). Цікаво чому я теж заробляю гроші і маю ще купу "ти маєш це зробити, бо ти жінка". Пардон, не хочу я такою жінкою бути - гарувати на двох роботах, сама займатися дитиною і тягнути дім на собі! Ні, правда, мені без ТАКОГО мужа - краще))
    ну у мого повна сім*я і там не було такого, що він з братом "улинівал" від роботи. Зате зараз - любо дорого на канапі, з пультом і нон-стоп все підряд. Бо все решта - то клопіт жінки? Чому він так собі вирішив? ХЗ. Свекруха якось мені теж сказала, що то не чоловіча робота. Але я мала контраргумент - на власні очі бачила неодноразово як свекр і пилососив і прасував і варенько варити допомагав) З цього виникає наступне питання - він не чоловік, він менше чоловік ніж його син (до ре. найстарший з трьох дітей)? В мене стійке відчуття, що моєму було б краще жити в часи кріпосного права і мати за дружину "нєчто" без власної думки, безмежно покірну і т.д. Дивно, незауважила момент коли його "накрило", тобто "прєдпосилки" були, але не в таких масштабах
     
Статус теми:
Закрита.