Відповідь: гроші: спільні чи особисті? і ще... Я мала на увазі, що до появи дітей деякі риси, характерні манери партнера (в т ч і манери фін витрат / розподілу) бажано вивчити і, як би то сказати,... підкоригувати (ні в якому разі не старатися змінити радикально) щоб і вам було добре і йому... бо з появою дітей направду набагато гостріше ібо духовний розвиток людини головним чином відбувається в сім"ї (імхо), до спільного життя з партнером (саме спільних проблем) ви ніколи не будете знати на 100%, в що вступите, хоча в деяких задатки видно зразу)
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? не все так просто. Тоді б не було нещасливих чи "проблемних" сімей. Адже міняються часи, змінюються обставини і все це не може не впливати на на особистість кожного з подружжя. Знаю по собі: за перші 10 років спільного життя у нас ніколи не те що сварки, навіть найменшої незгоди не виникало. А от певні нюанси виникли куди пізніше. От тільки вчора знайома жалілася, що через 35 років подружнього життя дізналася від чоловіка такі речі, які до того і близько не виникали. І тепер реально не знає, як себе поводити у стосунках. Може я занадто реалістично дивлюся на взаємини, але у таких випадках хочеться сказати: "поговоримо на цю ж тему років через 20 подружнього життя". у мене у сумці є чоколядка, про яку не знає чоловік.... Піти "здатися" і поділитися чи можна на роботі за чайочком самій покуштувати ( бо для цього вона і куплена була)? ---------- Додано в 12:28 ---------- Попередній допис був написаний в 12:25 ---------- ню-ню... правильно, " а поговорить"...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? мова про "шоколадку в чеку"="транжира", "вичитування цілий вечір" і "погрози не давати ні копійки" через куплену шокладку. Переважно ж чоловіки, як бачать випадково ту чоколяду-помаду-колготки - скандалу не роблять?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? цікаво, як ви можете за інших відповідати дехто через 20 років ще не знає в що вступив причім гірші задатки видно оком неозброєним, але 1. не кожен хоче то бачити, 2. "люди ж змінюються" (після весілля я його перевиховаю) бу-га-га якщо думати перед тим, як заміж виходити, то відпадає значна частина проблем в майбутньому тільки давайте вже без ваших коліжанок, братових та знайомих
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? гиг...ясно! тому-то мої найкращі коліжанки досі незаміжні...тай кумі 38, а супутника життя достойного ще немає...все думають Про себе. Вийшла заміж не в 20 років, теж перебирала, роздумувала, придивлялась і відшивала. Але надибала одного мущинку і просто засліпило. Мозги відключаються. Хочеш бути з ним і все. І ні про які недоліки думати не можеш і шукати не хочеш, а тим паче про якісь майбутні сімейні розподіли фінансів і обов"язків...То невже я одна така? І хоча все в нас було спонтанно, можливо і необдумано в якійсь мірі (бо про такі теми точно ніхто з нас обох не думав)...можливо і здебільшого збудовано на отому спонтанному почутті, але наразі всім задоволена. Вважаю, що навіть коли в побутовому житті відкриваються очі на оті дрібні недоліки, можна притиратись, будувати, знаходити компроміси. Головне ГОВОРИТИ! Не мовчати, не терпіти, а говорити, обговорювати...І тоді все буде гут.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Це - далеко не панацея, а просто той необхідний етап підготовки до спільного життя, який само собою зрозумілий для будь-якої адекватної людини. Проблема не в тому, що люди мало думають "до". Проблема переважно якраз у тому, що вони перестають думати "після".
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? правда-правда. Я марила електронною книжкою, чоловік спершу казав - читай з телефону чи нетбуку, потім казав, що купимо - але пізніше (чит. ніколи), а потім взяв і подарував мені електронну книжку.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? я й не відповідаю ні за кого розшифровую свою фразу: вивчення і прийняття характеру свого обранця (навіть з лупою) до одруження - не є достатньою умовою щасливого шлюбу в майбутньому
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? або "до" мають якісь ідеалістичні уявлення, а "після" думають, що "якось та й буде".
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? і ж не відомо чи не на краще бо боятися бальзаму лишнього купити чи шоколадку... тобто після весілля адекватність як рукою знімає?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Не одна звісно. Але то як пощастить. В мене сестра ходила с воїм майбутнім чоловіком 3,5 роки. Бачились щодня. Любов страшна. Був чуть економний. А після весілля став скупердяй, при чому з великої букви С . Тому гроші частково разом, частково окремо. Бо якби все разом. То усе можливе би відкладалось на чорний день. Необхідне на їжу (і то без фанатизму, лише необідне), а вдягатися і впринципі не треба, повна шафа "шмат" і взуття ще не стерте до дир. Отакето буває. Вже колись писала в цій темі, що в нас гроші спільні були завжди. Повна довіра. І тоді коли заробляла лише я і тепер коли в основному чоловік. Великі покупки обговорюємо разом, одяг також, продукти на мені. Повна гармонія . Відкладаєм лише на подарунки один одному).
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? ну знаєте, а через ще років так 10 - він стане взагалі сварливим, вредним дідом. З роками ми всі робимося вредними і непоступливими (ну, або більшість). Тому, я не бачу тут нічого такого дивного. Я не кажу, що людина в 60 (чи близько того) є старою, ні. ну, але вже не молодою, тоум нюанси є. навіть вчора були в свекрів, то свекруха казала до свекра: "та шо то з тобою робиться, що не скажи тобі, то все шось не так, постійно бурчиш". До речі, в понеділок вони відсвяткували 35 річницю
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Даремно Ви. Людина наводить конкретні життєві приклади. Може Вас то і нервує, але принаймні виглядає реалістичніше, ніж Ваша дещо утопічна теорія. Вибачайте за прямоту
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? а не допускаєте варіанту, що те, що вам видається реалістичним, мені видається утопічним?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Та чого ж ні. Маєте право. Так само як і форумлянка на форумі має право писати про брата, свата, сусіда і так далі. Правда? Ви знаєте, Ви дуже гарно все пишете. Дивитися до того, холодно розраховувати, враховувати всі за і проти....І тоді все буде шоколадно) Не дивно було б, якби Ви то писали вже після тих 10-ти чи 20-ти спільно прожитих років. Думаю всі би щиро тішились за Вас. А так - то просто теорія, не більше. Люди не машини і їх запрограмувати нереально.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? та певне, що ж іще вашими словами це мало б звучати так: якщо це вас дратує, не читайте почує/прочитає/зрозуміє той, хто хоче так само, як і з байками
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? давайте. Тільки тоді у нас з вами нерівне становище: кажу ж поговоримо про це років через 20 вашого подружнього життя . І чи зовсім не будуть змінюватися погляди, переконання і т.п. Бо наразі- це максималізм, притаманний першим рокам подружнього життя. кожна медаль має дві сторони. Тому давайте зачекаємо, і через принаймні років десять подружнього життя+ наявності уже діток будемо говорити про утопічність та реалістичність певних ситуацій. Просто по дописам можна бачити, хто із форумлянок "не первый год замужем", а хто не так давно . От чесно, щиро буду рада, якщо і через багато-багато років, думка не зміниться. Може я вже "старенький злобний карлик", але розумію, що "ніколи не говори ніколи". Змінюється час, змінюються люди, змінюються обставини,корегуються погляди і т.п. ---------- Додано в 13:41 ---------- Попередній допис був написаний в 13:38 ---------- ну та так. А істина, як завжди- посередині. Можете цього не визнавати.От кажете- "байки". Гаразд, хай будуть байки. Хоча це-реальні історії . Життя- багатогранне.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? От й я про те, не розумію як можна купувати чи з приробітку чи хоч з лотереї собі регулярно якісь захцянки, як нема чогось справді важливого. Тобто ясно життю й грошам треба радіти, але в розумних межах. Вудку можна раз купити, а потім все ж з лівачка той матрас придбати. Й пртробіток його й зарплата його, а жінка ви чия? не сусідська ж, а його Тобто люди тут часом так говорять ніби чи вони, чи їхня друга половина такі несвідомі, що як бачать гроші забувають про першочергові потреби й скуповують все різне барахло підряд й тому від них треба щось ховати. ПС я завжди свому чоловіку кажу - добробут сім"ї (у всіх значеннях) видно по жінці й дітях
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Це якраз Вашими словами. Дещо хамський у Вас стиль спілкування. І то вже не перший раз і не тільки у цій темі. Але продовжувати безглузду дискусію нема змісту Нагадався мені один приклад це з розряду "про родичів та знайомих" Є у мене знайома сімейна пара. Живуть вони разом трохи більше чотирьох років. До одруження і років зо два після чоловік мав дуууже немалі прибутки. Ніколи нічого не шкодував ні собі, ні їй, ні друзям...і так далі. На жаль, так сталося, що через деякий час рівень прибутків зменшився як мінімум на порядок. На даний час чоловік заробляє дуже мало, а може і взагалі нічого. Працює дружина, має невелику з\п. Родина вже давненько не шикує. Чоловік дуже змінився в характері, у нього тепер є підсвідомий страх, що грошей не буде зовсім, що буде все ще гірше, тому він має звичку доколупуватись до дружини за кожну її "нерозумну" трату (навіть якщо це дрібничка). Отак і живуть. Тепер питання. От що і як могла чи мала передбачити та дівчина перед одруженням? я дуже добре знаю цього чоловіка і сама ніколи і нізащо не запідозрила його у жлобстві, чесно
