Відповідь: гроші: спільні чи особисті? ага, поради з глянцевих журналів...тільки я реалістка))) і направду, не зустрічала чоловіка, який б після одруження ще хотів би заслуговувати якісь звання))
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? і в мене чоловік не піддається мотивації( для мене гроші-це великий стимул, я готова працювати і днями і ночами а в мого чоловіка, мотивація:хороше життя, нова машина...і т.д. не діє(його і так все влаштовує
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Знаю, знаю, ще дитиною мені батьки на тому наголошували, але віз і досі там.. Зрештою, скільки людей, стільки думок, і це не означає, що вони неправильні, просто не для мене)) Мого чоловіка мотивую не я, а його дитинство- виріс в сім´ї, де було 6 дітей, в 15 років почав здобувати професію, все життя все робив сам, з 15 років платив мамі з татом за житло і їжу. Ну і розповіді про дитинство, коли навіть скибки хліба до сніданку були пораховані...як інші діти їли банани і "снікерси", а він не мав за що купити, як в 6 років розносив церковну газету, щоб мати на шоколад, але зате виріс здоровий без "хімії". Взагалі зауважую, що люди, які в дитинстві були добре фінансово забезпечені, в дорослому віці не надають грошам великого значення.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? мій чоловік- із дуже забезпечної сім ї. Але батьки ніколи не давали навіть кишенькових на морозиво. І взагалі ніколи не втручалися у освіту чи долю дитини.У них була позиція: хочеш вчитися в інституті- думай сам, треба роботу- знайди і зароби сам ( така позиція у них була навіть у підлітковому віці їх дітей)). У 21 рік він заробив на першу однокімнатну квартирку у старому будинку та машину- п ятірочку. В цей же час велику частину заробітків витратив на подорожі світом. У 28 , у 90-і, коли руйнувалося все і вся,в силу певних обставин залишив бізнес і залишився практично на "0". Все почав спочатку. За чотири роки заробив на нову машину, нову велику квартиру у хорошому районі, новий будинок за містом і т.п. Тому ціну кожної копійки знає дуже добре. І дуже не спішить розлучатися з коштами і "балувати" зайвим ( а під категорію "зайвого" у нього потрапляє багато чого)
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? тій, то кокій? бачте AilataN вже знає ггггг просили програмку безкоштовну Домашние финансы
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? щоб знати якій, треба прочитати дописи вище - все цитувати не вдається- цитатник погано працює
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? а я вірю і таких зустрічала навіть парадокс, жінка ніц по суті і не хоче або "мавпа" ггг сама не знає чого хоче, а чоловік і таке і сяке вигадує щоб зробити приємно жінці, здивувати і при тому себе любить побалувати не менше, тобто я про те що з сторони жінки і мотивації особливої не має, хоча "не хотіння нічого" може теж служить мотивацією (для того конкретного випадку) більше ніж пиляння про золоті гори і те як є в коліжанок, а?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? В мене десь так само. Я напр., відкладаю на відпочинок (але минулого року чоловік мені повернув), знімаю з карточки на продукти часто (частіше беру зі спільної купки), також знімаю свої гроші на деякі великі покупки (ноут, тел. для чоловіка в подарунок і т.п.), ну, і всі свої витрати (тряпочки, косметика, салончики/наведення краси стараюся робити за свої кровні). Але і в чоловіка не питаюся, скільки заробляє і на що конкретно тратить (ну, він в мене економний). Знаю, що є купка для поточних витрат, і десь має бути велика купка - для глобальніших витрат.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? мені щось не виходить зрозуміти, як то? в мене в тому випадку завжди крутиться в голові одне з перших правил арифметики "від перестановки доданків сума не змінюється" . чи змінилась би фінансова свобода подружжя, якби всі доходи клались в одну купку і витягувалось з неї по потребі кожному?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Думаю, малось на увазі, що чоловік заробив гроші на подорож після повернення з неї і віддав рівноцінну суму дружині в скарбничку. Вона ж все-одно потім ті гроші витратить на сім’ю. Тобто це не в розумінні "віддати борг". Бо ж які борги можуть бути в подружжя? Мій муж часом теж "компенсовує" якусь велику трату з наших спільно відкладених грошей. І хоч звучить це жахливо, насправді є безобідним "поповненням" нашої домашньої скарбнички. А оскільки я нею завідую, то гроші типу як передаються мені.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Нажаль, можуть((( Знаю сім"ю, де чоловік і жінка працюють, мають 2 діток. Жінка заробляє мінімум, чоловік в к-ка раз більше. Він купляє продукти, платить за хату. На дітей частково тратить - зібрати до школи, лікуання іт.д. На дружину як йому захочеться. Бували дні, що вона не мала грошей на роботу заїхати, то вона зичила в чоловіка, а з зарплати йому віддавала. Інша сім"я. Умови заробітку такі ж. Чоловік з синам поїхав відпочивати, а жінка ні, бо не мала за що.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? виходить так, що я витрачаю свої гроші в основному на себе, тримаю їх завжди на з/п карточці. Чоловікові не звітую, скільки в мене є накопичено, скільки коли і на що потратила. можу зняти певну суму і покласти на спільну купку, але то - по бажанню і потребі, а чоловікове завдання - забезпечувати всі необхідні витрати сім"ї і попвнювати купку - його обов"язок. Не уявляю, як би то я могла всі свої гроші знімати і класти в заг.бюджет. Чисто психологічно не змогла би вже, бо звикла, що то тільки мої - і в тому числі на мої егоїстичні забаганки. З загальної купки я би на багато що для себе отак просто не могла взяти і потратити. Ну, у нас якось так... Чоловік не має наразі нічого проти. ---------- Додано в 22:30 ---------- Попередній допис був написаний в 22:25 ---------- приблизно так. Тобто ми домовились, що відпочиватимемо за кошти, які прискладаю я, а потім муж каже, що ось на тобі назад, будеш мати собі (і не обов"язково, що трачу на сім"ю все, багато і на себе, ну, я теж - сім"я, правда?). А що як чоловік дійсно думає, що якщо я даю з своїх грошей - то це якийсь борг, і він мусить повертати. О жах!.. Тема наштовхнула мене все-таки поговорити з чоловіком, ще раз випитати його думку і чи все його влаштовує в тих "фінансових махінаціях" нашої сім"ї. ---------- Додано в 22:32 ---------- Попередній допис був написаний в 22:30 ---------- ... в шоці, то конкретно жінка на себе не могла забезпечити відпустку, а чоловік не дав з принципу, чи і в нього на жінку вже не вистачило?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Може я ідеалістка, але то для мене не сім'я І я б нізащо не жила б з таким чоловіком. Ні, я не іждівєнка якась. Просто проти природи не попреш. Хочеш називати себе чоловіком - принеси мамонта. Можна в грошовому еквіваленті. Я готова бути тилом для свого чоловіка. І мати заначку на чорний день. З тої заначки, коли треба було, я витягувала гроші і докладали до машини чи страховки. Хоча могла спокійно ті гроші спустити і ніхто б навіть не знав. Просто питання гроші спільні чи особисті зводиться до бачення "ролей" в сім’ї. А я чоловіка, котрий спершу виїджає на дружині За кожним успішним чоловіком стоїть жінка, а потім їй в борг дає на маршрутку, навіть за чоловіка не вважаю. Бррр...аж гидко думати, що таких осіб земля носить...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? а я іждівєнка традиційно це слово не мало негативного значення ще й яка! якраз тому, що
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? То 90% жінок, які мають бажання, потребу чи необхідність працювати, пруть проти природи, а лише 10% ідуть за її покликом?:confused::confused: ПиСи. Наведені статистичні дані не відповідають дійсності, а взяті зі стелі; всі збіги випадкові.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? я про утримання дружни чоловіком, про мамонта про якого писала форумлянка вище - ви про бажання-потребу ходити на роботу-заробляти (не працювати - бо на іждівєнії - не значить не працювати). При цьому якісь висновки ще робите. Я від цеї нелогіки впадаю в ступор. подобається вам пересмикувати - прошу дуже, я тут до чого?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? А я про те, що природно - це так, щоб всім зручно і ніхто не ображений. Але не так, що "я утриманка саме тому, що це відповідає природі". Жінка є утриманкою саме тому, що їй і її чоловікові так краще всього, а не саме тому, що це із серії "природно і надійно". Дивує, коли хтось виробить якусь модель, успішну для нього і вважає її еталоном природності. І мільйони інших, які з ряду причин не можуть її перейняти, мали б відчувати себе в невідповідності стандартам, ніби-то "закладеним самою природою", хоч природа в людині не все позакладала, хіба здатність до мислення, і то, на жаль, є винятки. Соціум диктує свої правила, часто спрямовані проти природи. Тому я б не дуже орієнтувалася на останню. що ж,
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? У нас гроші порізно. Хоч я не транжирка. І відкласти можу швидше ніж чоловік. Але я вважаю що це недовіра. І ще вважаю ненормальними такі сім"ї як наша.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? а в нас такого питання не виникало. Гроші - спільні, як і все, що ми маємо. "зсипання грошей до купки" не було з технічних причин - на час, коли ми одружились, мали карточки на свої зарплати, і готівку знімали по потребі. Я ніколи не знала з точністю, напевно, до 500 грн, скільки заробляє мій чоловік. Якось непотрібно було. Щось треба - купляли, приносили в дім. Коли я пішла в декрет, чоловік знімає гроші з карточки і дає мені, щоб я щось купила. І ніколи я не питаю в нього, скільки відсотків він дає мені, а скільки бере собі чи якось так А добрі родичі кажуть мені, що то недобре, як я не знаю, куди йдуть гривні. Звісно, щось приховує
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Я не проти такого,головне щоб та заначка було не на дурості(пянки...) а на всяк випадок.
