Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вчора була зла. Прокинулась і зразу якась не в гуморі.
Попустило як пішла на кухню. Ніколи не думала, що бавитись з тістом додасть мені такого психологічного релаксу. Напекла булочок і попустило. Не надовго... Підкрався до мене голод. Ухх, як він мене мучив, а особливо коли муж наминав ті булочки))).
А сьогодні гарний день. З врочистості -мала в гостях чарівну закохану Олю Дзінтарс. І нам навіть трохи вдалось побалакати, коли Ромчик не примушував її робити вежу:xaxa:.
Плани на вечір звичні-Ромчик Зараз піде спати (то я так сподіваюсь, надія вмирає останньою ))), а ми під ковдру і подивимось щось добре. Зимно в нас, гріємось чим можем. А завтра напевно на санки махнем, бо лижі знову не світять того тижня(. Ловимо останні миті справжньої зими, а то ще тиждень і усьо).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

а в мене сьогодні класний настрій. Потішила себе величезним цукерком на паличці, який ще напевно буду тиждень лизати, бо все ніяк не зрозумію як то до нього приступити, поки що лижу як морозиво, і це дуже сильно смішить мою маму. Мала трішки вільного часу і походила по магазинах, зрозуміла що страшенно хочу шубку! І таку гарну знайшла...Але фінанси співають романси. В поїзді познайомилась з дуже приємним хлопчиком і вже цілий вечір переписуюсь вконтакті

будете смійтись голобуокий блондин

.
Вигуляла свою принцесу

це дорослий, великий кролик

, виглядало кумедно і сусіди думали що то в мене комір такий, а я просто хотіла побавитись з нею. А ще мені мама зробила подарунок, купила дуже гарні черевички-туфельки, я то не дуже любитель щоб купляти одяг\взуття без мого відома, але цього разу я у захваті від подарунка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ржу )))) Прочитала - глибокий будун
В нас все без змін. Вчора ходили до школи, трохи змерзли, особливо я. Потім їли сирники з чайком.
А сьогодні в мене ванільний день. Намалювала нігті лаком, кольору "Vanilla", в душі файненько вимилась гелем з ванільним запахом

пахну, на всю хату!

, ще є кілька вафельок з ванількою, і кава з ванількою. Сиджу така вся ванільна, тільки волосся моє псує ароматерапію - пахне якоюсь чи то свіжістю, чи то огірком якимось. Нада штота мєнять. Завтра їду до сестрички, то треба глянути, може десь знайду бальзам з ванільним запахом. Ну люблю я ваніль, і шо зробиш
А, то ще не все. В машині ванючка - теж ванільна. Привчила чоловіка на той запах, гг, точніше в нього просто вибору нема

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

і ти мене розсмішила тим : Girl_dance: , я щераз прочитала чи то я часом знову якусь абракадабру не написала

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

трохи релакснула я нині - шопінг по косметиці і посиденьки з подругою, відійшла так би мовити.. потім накупила ще всяких смаколиків в Цукерні і Віденських булочках
завтра в свекрухи ДН, давно вже не було в нас сімейних святкувань.. люблю щось їх як мала дитина

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

щось я сьогодні забагацько на себе взяла
з самого ранку прибирала, і то так по капітальному. Шкода чоловікові прийшлось на роботу поїхати, так би його загрузила трохи. А ще варила борщ, голубці,- це для мене, 2 найдовших процеси:8: і в хаті їсти є що, чистота.
В Полі почався вредний період, надіюсь, то пройде. І от маленька спить, а я піду прийму ванну, і буду мріяти, я так люблю це діло. В мріях можна бути, ким завгодно і мати, що завгодно. так що йду подумаю, якби то мрії втілювати в життя)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

були в нас пригоди, ой пригоди...
Старший має спухлу щоку від непоганого ( на мій погляд) зуба. Пішов до нашого сімейного стомата, вона йому вписала ліки, аби зняти той весь процес, бо зуб гарний, але заглючило його. Рвати не збиралися. Але, вчора ввечері, мені дитина впала в обморок у ванній, при полосканні зуба!!
Дуже самостійний, дуууже, нічого не сказав які ліки прописані, купив, випив.

і, взагалі, нічого не скаже і відкараскується від мого впливу страшно, ну нічого йому нав"язати не можу, навіть кремами моїми ніяк не користується. Ото я вже дістала дитину((

Цілий день не їв ( ну бо зуб), мало спав. і випив діазолін, то його і вальнуло.
Відійшов від діазоліну

( я вам скажу то коняче лікарство, мала щастя по пораді дільничої його випити від нежитю ( щоб набряк зняло) то ходила, як зомбі , і зле мені було страшне)

зранку пішли по лікарям. Були і там і там,неважно, почистили малому флюс, розрізали, дренаж поставили. Вийшов від лікаря блідий , ні аж зелений. З однієї сторони шкода, таки шкода мені його, з іншої думаю- от ті мужчіни, ну боягузи страшенні, ще й конкретні іпохондрики))
Малий у мене дуже слабкий на такі речі. Ще як в школі був, робили кардіограму- він втратив свідомість. Боїться- жах. І шо робити? Та нічо. Ото сьогодні ходила з ним, підтримувала.
Може би вже невісточка якась намалювалася, то би вона ходила, тримала би його за лапку, а так то ми з Марусею ходимо)))

Маруся була дуже горда, що спасала брата))

Про себе особисто: все в порядку, весела, позитивна, неврівноважена.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

що я сьогодні роблю?! познімала тюлі/штори, перу, збираю павутиння,

хоча таке враження, що павуки в теперішніх ремонтах просто не живуть )), не знаю,чи то добре, чи зле

килим віддала в хімчистку ще на тижні, вікна теж дуже треба помити, але то буде коли перше сонечко засвітить.
і хай тільки попробує весна не настати 1 березня!!!
доця нервується зі зубками, і підвищена мамина активність її ще більше дратує, заставила мене сісти на диван і вже притулилась до мене і спить... і як тепер я маю організувати наш день? в обід, очевидно, вже тихої години не буде...
чоловік пішов в паспортний стіл, як я не люблю, коли в нього у вихідні якісь особисті справи! то вже для мене і не вихідний зовсім, бо картинка та сама, як і кожен день, коли він на роботі...
погода така, що хочеться заїсти незадоволення від неї чимось смачним і на вулицю не виходити.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

врочиииистість - щойно з чоловіком і собакою ходили до лісу гуляти. Гульки наші закінчились кількома синцями. спитаєте - чому тоді врочистість - ми катались з гірок, їздили на льодиках, ліпили сніговиків і кидались сніжками
ще нині на мене чекає балет і зустріч з мамою.
всім гарних вихідних!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вчора прозою була тільки погода. Сподівалася на теплу, але стільки мокрого снігу нападало, шо капець...
Врочистості: зранку на роботі мене похвалив начальник- сказав, що у мене ідеальні малюнки :dance:
Потім ходила в гості до Христусі . Почаювали, побалакали, із Ромчиком побавилась, котів подіставала

люблю чорних котів )))

Христя пригостила мене своєю смачнючою випічкою
А після обіду гуляла із коханим центром . Погода "не льотна", але насправді то фігня, тому прогулянка вдалася . Вечеряли в японаХаті - мені сушів приспічило

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ой, відсвяткували ми сьогодні "День захисника Вітчизни" по повній програмі...
Прокинулись. Боліла голова. Думаю поснідаю, пройде. Після сніданку моя кохана дитина сідає мені на руки щоб мене поцьомкати і починає скакати в мене на колінах, вдаряєть об бильце і ... мінус один дитячий зуб. Так мені було шкода, жах. Сижу, плааачу. Дитина мене заспокоює. І ніби легше стане, а він посміхнеться, а в мене сльози на очах. Вже була така думка, що я якась мама-істеричка, переживаю через нібито дурниці.
Поїхали на санках кататись. Після обіду моя дитина набила собі на голові величеньку гулю, коли бавилась з бабусею .
Не день а суцільна катастрофа...
Мала купу планів, але через відсутність настрою закалатала лише торта нашим чоловікам. Дитина капризна. Воно й недивно. Стільки всього...
Чесно кажучи хочу вже завершення сьогоднішнього дня. А завтра мусить бути гарний день, мусить, правда?))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогоднішній день щось не дуже. Все почалось з того, що я не могла проснутись. Поснідала і далі завалилась спати А далі суцільна апатія, нічого не хотілось робити. Мама захотіла пиріжків напекти, а мені щось стукнуло в голову кекс спекти, краще б я того не робила.Щось таке дивне вийшло. Трохи самі зїли, а трохи собака.
Далі почали в шафі складати, зрозуміла що в половині одягу ходити не буду, і назбирала цілий кульок знайомим віддати.
а зараз попиваю шоколад і переглядаю відеоуроки англійської, і починаю розуміти що не памятаю про що вони, взагалі увага така розсіяна, що то просто капець...
Ну і ще, щось в соцмережах зі мною хочуть всі знайомитись, на каву запрошують, то що вже у людей весна почалась?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

День почався рано, був насиченим і дуже довгим. Зранку нам вставляли вікна. Потім я з Яринкою і Маркіяном пішли до коліжанки на каву, а чоловік з Оленкою прибирали. Чисто випадково побачила що на картці є дитячі гроші на Маркіяна - радості не було меж (змінила номер телефону, смс сповіщення на новий номер чомусь не приходить). З тої радості купила чоловіку подарунок на д/н. Ввечері дуже гарно погуляли з дітьми, але мало,бо дуже вітряно було. І така собі міні вихвалялочка - знайшла в і-нет магазині насадку до мого комбайна на деруни. Завтра уточню умови доставки і замовлю.
З прози вже 4 день болить голова і нудить. Списую на невисипання. Маркіян встає в 4 ранку їсти, а я після годування ніяк заснути не можу(((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ги-ги, недавно робила "поредки" в шафі, так моя мама ще й заробила. Наскладала два величезних міха лахманів, то моя мама умудрилась зробити розпродаж для своїх співробітниць.
Вийшла'м, нє, виповзла'м з ванни з метою розслабитись в нетрях WWW. Раптом шалені крики сусідів і скажений звук дрельки. Розслабон накрився, сиджу зла і недобра.
Вчора святкували з Рудим його ДН "Тіхо пасідєлі, тіхо пааралі". Напевне, ми вже старіємо... Сьогодні Руде пів дня рахувало, чи йому точно виповнилось 46, чи то неправильно йде відлік часу. Це глобальне питання займало його довго, з вишукуванням рішень в інтернеті. Також були задіяні калькулятор і мобільний Бо без того ніяк!
Тим часом я скористалася моментом і вчепилась до кухні. Розморозила холодильник і нарешті навела порядок в морозилці. До речі, знайшла там купу незрозумілих продуктів, половина з яких пішла гайту в смітник. Потім драяла плиту, "помєжду тєм і етім" нагодувала Рудого, бо його мізки вимагали супермегагігакалорій для подальших розрахунків.
Взяла штурмом вазони, немитий посуд і прання (все разом), В той час Рудий штурмував мене і мої мізки. Врешті він стомився від вищої математики і заснув під телевізор, а я спокійно все доробила.
З почуттям виконаного обов"язку вручила Рудому два пакети зі сміттям і спровадила домів.
Скачала кілька кримінальних трилерів. Якщо варті перегляду, напишу у відповідній гілці.
Посиділа на телефоні з мамою (три рази), з сестрою і коліжанками (по разу) і з Рудим (п"ятнадцять раз).
І так прозово пройшла субота.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні - без врочистостей у високому смислі слова, прози більше. Забрала парочку обновок Манго, далі були закупи в Метро, і з обіда я - на кухні (люди, заберіть мене звідси! але добре, що тут мій ноут, і трохи світа Божого у вигляді ДП).
Блін, я навіть пропустила планове миття голови, так закрутилася.

Так не люблю вихідних, коли безвилазно вдома (а чогось таких останніх часом все більше... а що дивуватись - мужа якраз так і влаштовує, "ініціативний" він мій).

О, з міні урочистотей - поки готувала вечерю - переглянула фільм "Неможливе" (про цунамі), ой, нелегке кіно, емоційне.

І не можу зрозуміти, що там надворі твориться?! Чую, що страшенно завиває вітер, звук дуже зловіщий, мене він явно дратує...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Люблю такі дні, сиджу п'ю чай а волосся так приємно пахне димом, деревом і ще чимось... Покаталися нині на санях

на яких нас завезли в стодолу, де було вогнище, ковбаски і тааанці. Правда багато було русcкої музики, бо були там гості з Калінінграду. Але була навіть наша рідна "Ти ж мене підманула". Але я собі відірвалася під неї , фааайно, а особливо сподобалося їхати тими ж санями назад через ліс поле, але вже ввечір.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні цілий день сиділа в хаті - погода не сприяла вилазці на вулицю. Трохи фігнею страждала, трохи помагала Мар'ясикові документи поскладати, ну і вишивала свій рушничок
Найбільша врочистість - до нас приїхав новий корал, який поселився у новому акваріумі :dance2: У старому великому була пара рибок, для яких цей корал куплений. Ото мали цілий день забавку - зловити тих хитрунів :xaxa:. Не давалися: втікали, ховалися :ninja:, але Мар'ян таки по одному переселив

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

в мене павуків ніби нема, ну але якась павутина по кутках може завестись - і то я її не бачу...бачить завжди мама, як приїжджає до нас, вона все її десь по закапелках знайде й показує, яко трофей ))).

Аах, як я розумію....
День почався ще вночі - Марчик не спав, то чоловік пожалів мене - носив й колисав його сам, приносив тільки періодично його погодувати. Я годувала й відрубувалась. Потім пекла яблучний пляцок - традиційно сама половину й з"їла...Погодка псяча - вітер такий за вікном завиває..А Сашко витягнув тата надвір "ліпити сім"ю справжніх сніговиків" - з морквинками й очками -кружальцями від бурячка..Співчуваю чоловіку. Через 1,5 години аж прийшли. Зараз вже яка година - картина та сама - Марчик не спить. а ми по черзі намагаємось його приспати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Казала мені мама :
1. Доця, не лазь знімати павутину в шєпці клоуна і з носом клоуна, бо впадеш.
2. Доця, закривай дверці шафок на кухні коли бігаєш тенди-сєнди по кухні.

По першому пункту : гралися з малою, я в тій шапчині і з носом була злою відьмою ( то в мене головна роль пажізні), а дитина була хорошою і пухнастою феєю, ну і я пилососила. Але мала необережність ще то все робити в окулярах ( маю мінус 1,5, тому не ношу, але окуляри маю і деколи вдягаю, щоб побачити павутинку на стелі +3,8 метра) ОООт, ну що далі казати, впала, добре, що не на дитину.
та всьо добре, я ціла, що тим злим відьмам зробиться?

По другому пункту , я думаю, все ясно.
таки так, гаратнулася я у відкриті двері шафки, аж побачила МулєнРуж, і Статую Свободи, а треба було маму слухати, і дверці закривати після відкриття.

На вулиці страшний вітер, пронизуючий. Вологість противна.

Порадував мене муж, прийшов з коляду...
а, то вже лютий?
з гуляння майже гарний, хоча по тф розмові очікувала гіршого, нє, все добре, захисник захистився. і цілий, і маааайже тверезий приповз по адресу.
Жартую, все ок.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А мені сьогодні в ту псячу погоду треба було м'яса і я по базарі з тим м'ясом і яйцями, а під ногами так мокро. А потім ще пів дня розбирати то м'ясо і крутити фарш, і ті відбивні товкти. А ще під вечір розболілась голова