Рагулі? (2)

Відповідь: Рагулі? (2)

Наглiсть людей мене дратуэ.
Сьогоднi iхала в маршрутцi (звiсно переповненнiй), то коли люди виходили, щоб iншi вийшли, так одна жiнка впихнулась (серед тих, що чекали на зупинцi). А хлопець, який вийшов, так i не змiг зайти! Iншi пасажири говорили, мовляв, так не можна. А iй хоч би що, стоiть каменем.
Тут водiй не витримав i рушив, а хлопець залишився чекати наступну.
Ну не рагулiзм?

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Я би назвала рагулями людей, які собі їдучи в громадському транспорті напевно думають що той транспорт тільки но їхню персону везе.
Нещодавно змушена була накричати на молоду панянку, яка стояла в самому проході біля дверей при тому я чомусь завжди собі думаю що такі люди готуються до виходу, тому спокійно собі чекала зупинки, аж тут вона на зупинці і далі так стоїть, прошу дозволити пройти- стоїть, прошу голосніше- стоїть, пропихатися на силу з пузом не ризикую, але якось боком намагаюся пролізти- стоїть. Водій кричить "ну, шо там, бо я їду", а воно стоїть, вже верещу на неї, махаю руками, ледь стрималась, щоб не дати під зад, потім кажу водієві, що жіночка мене не випускає, водій не розібравшись їде. Змушена я була вийти на наступій зупинці і повертатись пішачком. Бо на наступній багато виходило і ми чуть ту панянку не скинули зі сходів.))) Вже виходячи я помітила шо дЄвушка з такими брюліками шо ого-го, шубка певно як ціла квартира коштує, ну вся така, ну така... шо, перепроршую навіть до нашого зашморганого транспорту не пасує. Припускаю що певно перший раз з людьми їздить, бо там геть дундук повний. Ще потім каже, коли її сикнули "кашмаааар")))

Вчора мала таке щастя тільки вже в вигляяді кремезного мужчини. Я сиділа, він біля мене стояв (чит. чуть не лежав на мені))), питаю чи буде виходити, каже ні, то прошу дати мені місце пройти. Не доходить, за третім разом взяв просто відхилився в одну сторону і все і знов та сама ситуація, зупинка, а мене не пропускають. Не бувши вагітною в такому випадку я йшла чуть не по головам на пролом, але тут вже так не пхнешся, проте моя спроба його трохи попхати закінчилась тим, що він мені дуже сильно придавив живота. Я все таки таким чином вийшла, але так образливо... і небезпечно кінець-кінцем...
І чому людям так важко самим же собі той проїзд зробити хоч трошки комфортнішим, трошки поступитися одне одному, трішки лишній раз пройти до заду салону, щоб хтось на сходах не висів, вийти щоб хтось нормально зійшов, а не протискувався не знати як, бо тобі подобається тут стояти і т.д. і т.п...

 

Відповідь: Рагулі? (2)

І я вчора мала таке щастя в вигляді панянки, яка ще й розказувала чого це я до неї своєю торбою труся, а то шо я питалася чи вона не виходить - то невсерйоз. Останнім часом в маршрутках дію за принципом "Спасение утопающих - дело рук самих утопающих". Якшо не доходить нормально, то і на ногу наступлю, і в бік локтем зажену. І тоді всі скоренько відходять. Хамство породжує хамство.

 

Відповідь: Рагулі? (2)

одне діло як Ви того багета поклали в свій кошик з наміром купити і вділили по кусничку дітям, а янше якби з загальної купи повідшматовували по куску.
І одне діло, як "шкодять" діти, за ними не завжди вгледиш, а інше, як старші люди ведуть себе як діти...

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Ох, як я нелюблю коли люди отаке роблять, я просто скаженію коли мені встають на ноги! Таке враження що в громадський транспорт треба брати слодатськ черевики, бо нормальне взуття там вмирає. Ніхто не дивиться під ноги куди встає, а хіба так складно опустити очі? Я не свята, і теж іноді встану комусь, особливо коли водій бавиться в перегони з іншими автобусами, але я хоча б вибачусь.
Буває - питають чи я виходжу - не виходжу, але куди ж я відійду - якщо сама ледь стою?))

 

Відповідь: Рагулі? (2)

- колись скаржилась на таку ситуацію співробітникам, то мене "просвітили", що дуже часто така людина, яка при навності вільного місця в транспорті все одно стоїть в дверях, і не вийде на зупинці, щоб випустити, і в салон не проходить - це кишеньковий злодій. Їм зручно шарити в кишенях, коли людина змушена протискатися повз них, щоб вийти.
Так що будьмо пильні.

 

Відповідь: Рагулі? (2)

я така нервова інколи буваю, що закатала би тій панянці скандал.
Читаю і тішусь, що мені на роботу можна ходити пішки і громадським транспортом я користуюсь рідко.

 

Відповідь: Рагулі? (2)

мене такі халявщики просто бісять. і нажратись на халяву, і в транспорті -або зайцем, або з липовими пільгами, і за комунальні не платити,.....,.....
а працювати задурно шось ніхто не хоче

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Така тема про маршрутки пішла, ну, а для мене - то взагалі болюча тема, бо їду по годині в одну сторону. Вчора мусіла майже цілу дорогу стояти, і от згадувала цю темку, тому що поставали в переповненій маршрутці дядьки (фактурні такі, і з перегарчиками) якраз по оба боки від мене і повісилися двома руками (тобто кожен вчепився своїми двома руками одночасно) за верхні поручні. А руки ті на відстані десь до метра певно одна від одної, і так висять собі, файно їм...
А моя голова майже затиснута між тими ручиськами, і при кожному маневрі маршрутки я мусіла ду-у-уже сильно вважати, щоб мені не заїхали часом ліктем по голові.
Ну, невже не можна якось триматися однією рукою, га?! (а чо я їм того не сказала?..)

 

Відповідь: Рагулі? (2)

і знову про громадський транспорт.
скажу відразу, я людина неконфліктна, навіть, коли мене виведуть, стараюсь стриматись і просто не звертати уваги. ну але сьогодні мені так нерви потріпали...
сиджу в маршрутці, на одинарному місці біля вікна, спереду - чоловік років 50-55. маршрутка починає набиватись, я собі в той момент слухаю музику і обдумую як вирішити свої проблеми. краєм ока бачу, що цей мужик піднімається, думала, напевно, місце комусь вступає. але ні, він сідає знов туди. і біля нього стоїть жінка років 50. то я собі думаю, значить вона не хотіла сісти, виходить скоро. і ми їдемо далі. вона вже десь трохи далі від нас відходить. а цей пан обертається до мене і крізь мої навушники пробивається крик, ну я знімаю їх і кажу - "Перепрошую?". ну і він з кислим лицем і дуже красивим тоном питає мене чи я не "беременна", я відповідаю, що ні. і тоді почалось, бо як я не можу вступити своє місце тій жінці, ну я і кажу, що я прекрасно розумію спокійним тоном, і можна просто попросити і я встану. на що він кричить все голосніше. словом, та жінка усміхнулась і сказала, що вона не хоче сідати. але я таки встала і вибачилась перед нею, і тоді він почав ще голосніше верещати, я стояла тихо, бо люди навколо казали мені не звертати уваги. але він почав верещати, що я встала, бо я вже значить виходжу (хоча їхати мені потрібно було далеко). ну і стою я біля нього в навушниках, щоб не слухати тих криків. і крізь них пробиваються дуже нехороші слова про моїх батьків, і ще він на всю маршрутку мені побажав, щоб коли я буду вагітна, мені ніхто місця не уступав (хоча він яскравий представник тих, хто вагітним не вступає місця). і далі лавина всяких прокльонів... дуже неприємно. я відповіла йому тільки, що в маршрутці всі люди стомлені і нікому не приємно слухати його крики. я думала він мене вдарить. бо він такими скаженими очима на мене дивився і думала його розірве від злості. і з того всього почав кричати чого це я взагалі в навушниках і нервово витягнув якийсь телефон і почав кудись набирати, жаль, що трубки не підняли. ну і він продовжив.
потім він про мене забув, і почав щось викрикати до дівчини і хлопця, які стояли біля мене. що він від них хотів, я не зрозуміла. але хлопець також ввічливо попросив його не кричати. ну а перед тим цей пан ще чіплявся до жінки, яка сидіти перед ним.
отака-от людина-скандаліст. до кінця поїздки так і не знайшов собі співрозмовника. взагалі мені здалось, що він трохи пяний. і мене дивують такі джентельмени...
неприємний інцидент, мені стало стидно, напевно, я таки дійсно неправа. але з іншої сторони це не дає йому права так себе вести. вихована людина так ніколи не зробить.

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Сьогонді в "Метро" картина - я вже напакувала свій візок всім, за чим приїхала, стою й вибираю корзинки з ківі - візок в зоні мого бачення. Зверху всіх покупок накидано 6 штук вперемішку масла й маргарину для випічки. Тут підходить собі тьотінька й починає собі все те моє масло перемацувати й вибирати щось там собі. Я аж офігіла від такого хамства. Ввічливо питаю її, чому вона риється у моєму візку. Тьотя, заскочена зненацька, тільки й видавила:"Та я, та я...бачу - масла стільки..."І втекла. Яка різниця, скільки в мене там того масла? Це не дає їй право там порпатись.

 

Відповідь: Рагулі? (2)

В мене раз у Метро візок сперли - добре, що усе набране було неоплачене)))

Поставила навантажений усяким візок біля проходу, щоб його не везти з собою, бо людей трохи було, пішла вже не пам'ятаю за чим, повертаюсь - а візка немає)))

Мусила йти за іншим і усе навантажувати по новій, але вже всюди возила той візок з собою )))

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Може ненавмисне , ну бо де логіка, воно ж неоплачене.
Коліжанка з чоловіком, була на закупах, кожен кидав у візок, що вважав за потрібне. Вже біля каси помітили, що візок чужий .
Пи.Си.Вони цілком адекватні люди .

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Та може, звичайно))) Але зараз дуже смішно згадувати)))

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Хо-хо, а скільки я раз в Ашані хапалася за чужі візки, особливо коли там немає особливих прикмет типу дитини раз лишила його у проході, забрала - а в наступному ряду зустрічаюсь з чоловіком, і в нього візок, а мали то один.
І тоже ніби адекватна, але як спішу неуважна страшне. Але намагаюсь бути чемною і відвожу візок туди, де підчепила.

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Та вона певне ненавмисне порпалася у візку. Вони в тих супермаркетах люблять понакидувати товар у візок, кудись піти а потім вже виставляти на полиці. То може та жінка і подумала, що то один з таких візочків)

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Причина може бути в такому:

Если вы опаздываете домой и не выполнили задание жены по покупке продуктов, то не тратьте время - достаточно найти в супермаркете женщину средних лет или пожилую женщину, дождаться пока она оставит свою полную тележку без присмотра - смело берите её и идите на кассу. Там наверняка будут только разумно выбранные продукты с идеальным соотношением цена-качества. Так что дома вас даже может ждать похвала. Потерпевшая тоже не в накладе - женщины очень любять выбирать продукты, так что вы просто подарили ей ещё пол-часа восхитительного хождения оп супермаркету

 

Відповідь: Рагулі? (2)

та то є така порода людей, їм без різниці яким чином, але головне зробити скандал. На жаль, дуже важко не звертати на них увагу і відповідати спокійно. Тільки я не зрозуміла чого вам стидно має бути?

 

Відповідь: Рагулі? (2)

Вже кілька днів підряд не можемо купити Растішки з магнітами. Ми не збираємо ніяких там колекцій, нічого не обмінюємо ні з ким. Просто діти дуже радіють тим магнітам, Артемко кожного ранку йде до холодильника і перевіряє, чи всі є на місці. Так от. В Арсені на Червоної Калини - всі Растішки без магнітів. Знаю, вже писали про той рагулізм раніше, але вчора кілька штук чоловік побачив з продірявленою кришечкою (тою, де приклеєні магніти). За чим ті консультанти, чи хто вони там, ті що лазять між рядами, дивляться. Йолки, та там стільки тої Растішки, полюбому можна побачити, коли люди відривають ті магніти. Муж викликав адміністратора. Той помекав незрозуміло що, побіг, прибіг, каже - то нова партія, на складі більше нема, беріть звідси. Чоловік зробив зауваження, що кришечки з дірками, а той адміністратор тупо втік. Чоловік ще багато мав чого купляти, тому дивився за ним по цілому Арсені. Нема, пропав. Сказав якійсь тьотці, щоб покликала адміністратора, так вона сказала, що його в даний момент немає. Чоловік мій, в принципі не любить отаких публічних скандалів, але то вже перейшло межу. В трьох Арсенах немає жодної Растішки з магнітами, за чим ті працівники дивляться!

 

Відповідь: Рагулі? (2)

В Ашані стоять розкалуплені коробки з сухими сніданками Несквік, тими, що в середині мають подарунок. Зрозуміло, що ніхто їх тепер не купить, і не так там той подарунок, як купити розідрану повністю коробку не альо.
Жлобство і безсовісність.