Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Проооза. і чумаданний настрій. Ледве заставила себе сьогодня працювати.
набрид той сніг, хочеться квіточок, травички, тепла. Начебто недавно весною пахло, трошечки зовсі, але пахло. вже дістала чумадан. Буду тепер тиждень збирати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я вирішила щось міняти і замість звичного фітнесу пішла на кік-боксинг. Незвичненько так гамселити людину,тобто тренераяк буде груша напевно буде легше. А ще за свою "бойову" стійку дістала кличку рожева пантера,і якщо чесно я була схожа на то ніяке рожеве чудо з мультика,яке перебирає лапками
А ще в мені боряться два протилежні бажання - хочу весни і хочу на лижі!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ох. втомилась.
шалена врочистість - зустріч з Христусею. Мало, але кльово побазікали смачнючий чайок з тортиком і печенькомммммммм. няма. Ромчик - такий класний. Люблю я такі зустрічі. Тре повторити
потім уроки - нарешті, а то щось мої учні мене кинули минулого тижня. класно побавились з дітками. потім приїхала додому, дорогою закупилась, зараз буду готувати мініпіци на роботу чоловікові на завтра.
а ще я знайшла для себе новий комплекс вправ - то круто, і не нудно.
якось так все. жаль тільки, що плани на кіно з сестрою на завтра полетіли, але то таке

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Настрій трохи покращився, після прогулянки з Мартинком. Поліпили пасочки зі снігу (будь він не ладний той сніг ), покатались з гірки, накупили смаколиків і пішли додому чаювати. Я зрозуміла, мій настрій, то від нічогороблення. Я не маю на увазі хатні справи, їх, нажаль, ніхто не відміняв. А про те, що я не приношу ніякої користі суспільству . У працюючих людей, таких проблем, як хандра, депресія, напевне, немає. А ще, я давно не була у гілці шопоголіків, бо немає з чим . Купив мені вчора чоловік файну нову швабру, але вона туди певне не пасує , хоча модного, у тім сезоні кольору .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Вже декілька днів не виходжу в люди. Почуваюсь як побите щеня. Ледь сповзаю з ліжка нагодувати дітьо і знов туди ж. Аж соромно!
Завтра обідцялась собі скористатись вихідним чоловіка, взяти себе в руки, нарешті з"їздити на роботу (налаштована писемістично щодо тієї поїздки, але відкладати далі не можна), ну і попідтягувати хвости з замовленнями, ато "фінанси пают раманси".
:confused:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Оу, я теж згадала про модні кольори і пішла оновлювати ...
черпачки і лопатки кухонні

Якщо чесно, то бігла нагружена продуктами і забігла в маг всякої техніки, бо приглядаю собі новий фен ( мій старий вже заклеєний термоскотчем) і побачила чарівні кухонні прибамбаси, головна якість яких- в яскравих кольорах !
Будуть висіти, як прикраски, а , з часом, може, почнуть використовуватись.

Як, як я могла сьогодні забути про театральну студію, до якої ми готувалися з четвера???
Дзвінок від "ведучого" мене вбив, я , з тим своїм ,запрограмованим, спанням в обід, геть про все забуваю... В голові одне- поспати.
Чомусь хочеться змінити ритм життя, треба гарненько подумати як.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

в неділю ввечері я ті самісінькі слова сказала чоловіку . час від часу мені бракує того драйву робочого. а так мої будні і вихідні - то є дні-близнятка за невеликим виключенням.
у мене зараз ввімкнений режим очікування. очікування весни! так себе налаштувала на тепло, сонечко, довгі вечори і легкий яскравий одяг, що все, що не вписується в той список проходить повз мене. безслідно...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Понеділок почався чудесно-святкуванням дн подруги, з Діміними кашлями я від нового року не лишала його в мами з ночівлею, а це означає що зі всіх гулянок я мус повертатись в 10 вечора і забирати малих...але вчора я в же лишила бабці з дідом внучків тішитись всю нічку, а сама вже відірвалась до 2 ночі... а потім до пів 4 ще з чоловіком вияснялки влаштовувала, бо ж в мене прооза і депресуха, а в нього "жизнь бьет ключом"...і всеодно що до пів 10 мус малих забрати-мамі на роботу, в обід вже запрограмувала годинку сну з масіком.
Маю домовленість з коліжанкою на 12 год. погуляти з дітьма- погода тішить(там ж не сильний дубак,пра?)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ще й як є, я недавно писала що маю депресію від того, що хочу повільненько ходити, пити кавку з подружками, а не гасати як навіжена містом! Хочу бачити,як міняються пори року. А ще хандрю від того,що менше часу приділяю дитині-ліпити сніговика майже мрія, хіба в суботу, а в суботу хочу спати, а треба прибирати, від цього злюся, бо нічого не встигаю... А як я експрес-методом роблю уроки, нормальним мамам ліпше не бачити, добре що дитина в школі до 19 і більшу половину уроків робить там.
Але найгірше - це коли твою роботу не цінять, або те, над чим ти довго і тяжко працювала незалежно від тебе, а стараннями "третіх осіб" летить коту під хвіст... А від рівня культури спілкування деяких правоохоронних осіб з якими мене зводить робота,можна вже дістати депресію.
Поки не взяла міні-відпустку на лижі, думала що пошлю то все далеко і буду сидіти вдома Ще й чоловічок рже з моїх фінансових надходжень і каже що йому буде дешевше,як я буду сидіти вдома,одним словом підтримує як може.
Але скоро ВЕСНА! можна вже планувати відпустку і всі депресії пройдуть

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

або або точніше фсьо
Вирішила зробити масочку з касторової олії . Прийшов час змивати. Згадала, що одяг на дивані лежить - треба поскладати, потім глянула, щось квіточки мої прив"яли - треба підлити. О, яка музика класна по радейку - поскакали з Мартинком , ще машинка під ліжко закотилась - дістала. Ну, все, я вже у ванні. Хм, ще тісто на булочки поставлю, поки тудим-сюдим, тісто підійде, спечу булочки і зможемо йти гуляти - погода чудова. Маладца, все зробила, треба ту масочку з голови вже зішкрябувати. Відкриваю кран з гарячою водою, а там...нічогісінько. Ну, думаю, налякали їжачка ..., пішла включила бойлер. Треба пів годинки почекати і буду кралечка, тим часом, запущу посудомийну машину. Ага, холодну воду також закрили . Навіть не знаю, на булочки когось запросити, щоб мною помилувались чи з булочками в гості йти, щоб себе показати .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

я
таки напилась того мартіні в п'ятницю і було мені дуже добре! і то нічо, шо продали мені його з третього разу, бо ашан і ше один магазин біля хати не вірили, шо мені є 18 років
вихідні. я не пам'ятаю, що робила на вихідних бо зазвичай цікавими вони стають завдяки чоловіку, а так нема чоловіка- нема вихідних
замість того, щоб по-людськи додивитись два серіали, я почала дивитись третій і тепер перші хвилини серій я згадую як кого звати і яка в них проблема
з роботою далі печаль..шось шукаю, відправляю якісь резюме, навіть диплом свій сканований кидала..наче він справді когось цікавить..
хочу салату з зеленою салатою, помідорами, огірками і оливковою олією. з того всього маю тільки олію. ех, куда не глянь, всюди облом :xaxa:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

тільки в пятницю похвалилася сувсідці,що менший за 3 місяці жодного разу не захворів, навіть при активному відвідуванні садочку і..маєш..ввечері покашлювали, в суботу вже Т висока..ще й Любчика 4 дні живіт болить/нудит/бекає...навіть нині зі школи після 2 уроків забрали....добре,що нині муж вдома і я таки зможу з хати вирватись в зал...хоч розвіюсь, бо з хати який день не виходжу,не сплю і взагалі якийсь прозняк дикий..чекаю четверга-замовимо додому суші, відкроркуємо шампанське і прогонимо хвороби з хати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Навіть не знаю чи то проза, чи вростість, ггг, чоловік вже шостий день в дома. Я геть чисто розлінилась. Посуда миється, в дома прибирається, дитина мами практично не потребує, хіба їсти схоче. А мама ніц не робить, окрім того що хандрить.
Вчора в нас була особлива ніч . Ромчик вперше спав на своєму ліжечку. Сам виявив бажання, то я вже не заперечувала. І невідомо кому кого більше бракувало, мені Ромчика чи навпаки. Так вже я звикла, що тепленький мамин носик солодко сопе біля мене, що сама заснути не могла. Та в 04 30 , носик вже спав біля мами.
Сьогодні гарно вигулялись, правда завітала до мене в гості моя останнім часом часта гостя -мігрень, випила таблетку і лежу. Дитина, яка вже забула про існування обіднього сну, товчеться, перевертає хату паралельно поїдаючи фрукти.
А я в очікуванні тепла, сонця, весни та свята. Щось зовсім не готова я до дня святого Валентина. Ні подарунок не готовий, ні вечір не спланований. А то ще трошки залишилось . Потребую я якогось заряду, при чому сильного і негайно, бо терпіти не можу себе такою.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я таки її змила, практично у ложці води і пішла на вулицю. Дуже вже на мене тиснув брудний посуд, який не вліз у машинку, а ще відро від хлібопічки, а ще стільниця від булочок, а ще бритванка від булочок ... і навіть штани, після булочок . Ну, звісно, на вхідних дверях вчепили оголошення, про те, що сьогодні не буде води . Вони б його, ще завтра причепили .

то лише у мене, так посиденьки виснуть ?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

цікаво, то від погоди, чи що? Бо від мене та гостя ніяк не піде... Щодня майже прокидаюся з болем в голові. Вже й подушки нові купила, бо не знаю від чого то

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І я вже почала подумувати, чи часом не треба міняти подушку... бо навіть вночі чую головну біль.. Таки виглядає що на погоду, раз я не одна

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ох... і в мене сьогодні цілий день голова болить... нічого робити не можу, а роботи багато, все треба встигнути зробити, та й так до кінця все не встигли, через не серйозність деяких людей....дороблятимемо вже по ходу,
а завтра вже відкриваємось..ще потрібно завтрашній день витримати, ну і день Валентина звісно а там вже легше...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я дуже злобна останнім часом. Це, мабуть, вже помітно по дописах. Не те, щоб мене не влаштовували якісь обставини/речі/люди в моєму житті, нарікати на це якось глупо, бо в решті я сама їх причина/власниця. Просто злобна, от планети так зійшлися. Спираю все на паскудну погоду і грамотно розставлених дурнів у моєму житті. Насправді все добре, просто мені часом хочецця забити пів світу, та це проходить/лікується.

І в мене постійно голова болить, мабуть таки дійсно якась сезонна мулька.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я захворіла: температура, ніс закладений, горло першить і голова тріщить. В день мама приходила, з Тетянкою гуляла і Аню на танці водила, а ввечері чоловік мені чаї робить, але щось мене не попускає. Вже знову заняття в залі пропустила, але нічого потім відроблю. Лиш би дітей і чоловіка не заразити.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сьогодні знов намічається рамантік Муж везе додому вино і ще одну файненьку смакоту

бє-бє, не скажу яку, бо самі захочете

Я щаслива, як велике рожеве слоненя. Зараз бігом в душик, потім всі разом вечеряємо, дітки спатки, а мамуся з татком - говорити.
Чоловічок мій взагалі сьогодні якийсь ідеальний. Наліпив сам 150 вареників, поки я манікюри робила, посуду помив, поставив на закачку фільм файний, щоб на вечір було що глянути, малим весь день чайки-сочки-компоти робив. Добре так, правда? Хочу так кожен день, але хіба ж так буває