Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? якийсь крик душі вийшов прям :ninja: одним словом, розумію вас, лулу, і підтримую, треба почекати, поки материнський інстинкт прокинеться, єдина порада: не варто ставити на перше місце роботу. З кожної ситуації зажди є як мінімум два виходи, сподіваюся, ви знайдете свій, єдино правильний
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? мені 25 і я так само як і ви левиця а фах ну...якщо скажу то на мене повіситься певне клеймо-не хочу даруйте
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? теж варіант вік: 25 років. умови: одружена, матеріально і житлом забезпечена. Ще не відчула... діагноз: ????
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? ок, не наполягатиму. у 25 я навіть ще заміж зовсім не хотіла виходити, які там діти. У вас все попереду, не переживайте. А "доброзичливців" - усіх в сад! Ми, левиці, не особливо потерпаємо від самотності
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? ну... вдячна... а томені діагнози тут усі вже поставили а чоловік перший... а якщо є ще й інші левиці...які... то дякую Додано через 2 хвилини а діагноз :y: може бути один нам всім заміжнім в 25 років потриндіти тут хочеться ну так це ж факт а велике життя ще... знову...попереду чи шо:p
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? lulu, з часом все може змінитись... Моя мала народилась аж через три роки після нашого одруження. Ситуація була дуже схожа на Вашу - і матеріальна нестабільність, і притирка характерів, і відсутність особливих сантиментів також . Я просто впадала в депресію, коли доводилось їхати в гості до куми, в якої аж троє дітей, та й вся компанія з дітьми збиралась! А тут ще й батьки! Ну, ви і без мене знаєте Щоправда, чоловік мене завжди підтримував, на нього мені гріх нарікати (спочатку може, і натякав, що не проти завести дитину, але після знайомства з тою самою кумою якось у нього ентузіазм збавився). Так от, коли все потихеньку "устаканилось", якось само собою і бажання прийшло. Не скажу, що все так вже гладко обійшлось - постійні недосипання-зубки-животики-запори! Ми тижнями як ті зомбі ходили... Наші батьки, які так тої онучки хотіли, більше двох-трьох годин з нею не залишались (це при тому, що і мене, і мого чоловіка фактично виховали бабусі)... Та ще й після кесаревого я просто падала, перший місяць навіть було таке, що сиділа над тою дитиною, і ревіли у два голоси А тепер найголовніше: такий випадок - крайність, та й це все дуже скоро мине, але я вам гарантую, що ви вже просто не будете уявляти свого життя без маленького чуда. Воно того варте Звичайно, найголовніше тут, як вже дівчата казали, - підтримка чоловіка. А ще якби батьки підключились - взагалі чудово Просто всьому свій час.
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? дуже дякую що поділились відчуваю якусь неймовірну чесність від вас Tutuka я тут підняла цю тему трохи думаючи над самовихованням можливо потрібно якось самовиховуватись виділяти і змінювати думала що то тілько зі мнов бо виховувалась в неповноцінній сім"ї з неповноцінними сімейними цінностями правда вже спроби були змінити щось в собі і нічого Додано через 13 хвилин на цю ж тему подобається один текст не думаю що дуже інакше буде в мене бо вже пере-вірилося (в сенсі перестало віритися) в краще тепер просто реальніше дивлюсь ну одним словом це могли би бути і мої слова можливо http://www.feminist.org.ua/creativity/netlenka/proze/vlasta/raba.php
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? дорогий шреку чому починалось хіба щось скінчилось? просто трохи складно встигати прибирати, прати, готувати, гарно виглядати, не дай боже потовстішати на грам, економити гроші, бути інтелектуально обтяженою, забивати цвяхи і ремонтувати крани, не тратити гроші на дурниці, тобто на одяг і косметику, проте на людях пристойно вмглядати, бути в курсі всіх кіно-, літературо-новинок і крім того ходити на роботу, тим паче абсолютно (вздовж і впоперек) творчу якщо помітили то в цьому переліку ще немає місця поки для дитяти а плюс ше то.... тоді доведеться ті всі клопоти помножити десь так на троє...:dance:
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? поміж усіляких банальностей з тексту, ота раба щастя - така вся сучасна, затребувана, незалежна, вольова і т.ін. що ж вона заміж за такого прохвесора-дискримінатора вийшла ? БАЧИЛИ Ж ОЧІ, ЩО КУПУВАЛИ....певно, любов зла :D
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? Можливо я і висловлююсь стереотипними фразами, але для мене воно насправді так і є.. Не буду повторюватись, відповім цитатою зі слів natty - 100% мої думки і ситуація! І ще в мене є велике бажання пожити для чоловіка і разом з ним потішитись життям Та і хочеться більшої стабільності в житті, а то я навіть не знаю в якій країні будемо через пів року. Не хочеться обмежувати дитину в чомусь від народження, і тут фінансова сторона грає, погодьтесь, велику роль. Додано через 1 хвилину До lulu А Ви - молодець, що не піддаєтесь зовнішнім навіюванням на рахунок дитини! Якщо чоловік так її хоче, то хай принаймні знайде собі роботу, щоб бути спроможним Вас забезпечувати!
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? о! тема як про мене. Тільки я зараз не маю часу відповісти повністю. Хочеться детально описати ці стани хочу/нехочу, рано/не рано, треба/не треба.
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? оооой чоловік в мене теж "лічность глубоко творчєска" і я в тому плану його розумію бо... з одного ковша воду п"єм але шо... а до Ksani про бачили очі... ну якби ми з чоловіком коли то всьо сі зачинало то теж дуже сильно розуміли одне одного але включається якийсь творчий драйв то все-капут він ні про що крім роботи не думає а я маю про все!!!! і творчий драйв в мене не менший ніж в нього:p і втомлюватись мені властиво але от вимоги до мене ростуть а от до нього в домашньому плані чомусь мають зменшуватися то якась така сімейна прогресія чи шо:D о і любов тут же зразу на перше місце виставляється-бо вона ж огромнєйша а я каза за тими всіма ділами не помітила але то життя от ше би з ребьонком собі якось раду дати то менше б бентежилась або трохи по-іншому бентежилась..би :8: Додано через 1 хвилину дорога умочко заходіть як матимете час на кохфе з такою проблємкою бо уж больно пагаваріть приспічило
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? Стаття занадто "груба" Різниця між чоловіками і жінками є, і цього не змінити. І не хочу я торочити важкі торби! Для чого??? А лямпочку можу і сама вкрутити... Розподіл обовязків в кожній сімї індивідуальний. І хай мене чоловіки пробачуть, але більше залежить від позиції жінки. Саме жінка "будує" стосунки. І якщо вона з самого початку мириться з його "лежанням на канапі", то з якого дива він має вставати і щось робити??? А де в статті якісь почуття??? До дитини чи чоловіка??? Свекруха (чи теща). Рідко хто з ними вживається, то йдіть на квартиру. Буде нагода спробувати почати нове життя - дуже допомагає(з власного досвіду). Додано через 1 хвилину lulu, не ображайтесь, але мені здається, що Ви просто не задоволені своїм життям. Не про дитинку тут справа. Може, спробуйте щось змінити...
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? та чо ж ображатись ну логічно що кожна людина не задоволена коли в неї виникають праблємкі от і в мене виникла або ж я сама себе трохи накрутила я злякалась її більше ніж вона мене от і все в мене є ще страх що дитина забере в мене творчий рух певною мірою ну бо сім"я так чи інакше на це вплинула і нічого з цим не поробиш я розумію що це досить об"єктивно але ще щось віддавати-просто не сила що тоді від мене залишиться ну...якось так коли про щось серйозне говорю то чомусь слів не вистачає
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? 100 %. прочитала щойно вашу цитату зі свого допису...збоку виглядає, ніби якась дура силіконова взагалі не хоче мати дітей, бо це може зіпсути її фігуру. справа в іншому. Власне, більше в тому, що сказали ви. тому дякую за цю фразу Додано через 1 хвилину будем чекати з нетерпінням!
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? Зовсім воно так не виглядає! Думаю, це природньо, що ми хочемо спочатку пожити для себе, для чоловіка, а для дитини пожити ми ще встигнемо Знаєте, а я раніше теж цього боялась, поки чоловік не зізнався, що він мріє мене побачити з пузіком О А щодо наслідків вагітності, тобто якщо фігура зіпсується, то тоді, мабуть, то вже буде не актуально - у нас будуть інші проблеми, значно важливіші
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? Точно! В нас, правда, чомусь склався такий стереотип (церква тут теж дуже приклалася), що сім'я існує лише для продовження роду, типу жінка може бути щаслива, лише народивши дитину, і то не одну. В цьому є певна рація, але мене особисто трафляє, коли на роботі починають шушукатися і випитувати мою маму, чому в нас ще немає дітей, чи часом ми не хворі нічим? Або коли батьки з обох боків дуже просять внуків і обіцяють з ними сидіти, хоча реально я знаю, що не буде сидіти з дитиною жоден з них, бо всі працюють і займаються собою...А от те, що я поки що хочу почекати з дітьми, пожити для себе, вдосконалити свій побут, стати твердо на ноги в матеріальному плані (особисто я, бо сім"я в нас досить забезпечена, але все-таки більше за рахунок чоловіка), поїздити по світу - багато хто не сприймає. деколи навіть рідні. На жаль
Відповідь: як ви відчули що хочете стати мамою? О, то єдине чого ми не встигли. Тепер думаємо за 2 місяці надолужити Надіюсь, таки вийде поїхати в Угорщину, хоча навіть на початку вагітності вже є певні обмеження...
