Відповідь: Обговорюємо пологи (2) А я чомусь переконана, що це таки жінка писала, чоловік деякі деталі не написав би. Але от питання: хіба після КР виписують за 2 дні?
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) ну в кожного свої цінності і відповідно рівень стьобу... існують люди (і жінки в тому числі), для яких практично нічого святого не існує, і стібатися вони можуть з чого завгодно
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) я перше посміялася з того всього. а потім подумала: яка дурна баба, я б так тішилася на її місці, 2 здоровеньких хлопчика за раз, чоловік помогає конкретно (мій би точно стільки не робив), ще й свекруха при ділі. та тут тішитися треба що так пощастило.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) Думаю, таки жінка. Стьоб стьобом. Ну, манера специфічна, так. Але я сама мала можливість щось таке чути від однієї особи. Не тому, що вона погана мама чи не любить своїх дітей. Просто такий рівень спілкування і ставлення до життя в принципі. Але, слухайте, це ж все-таки розповідь щасливої мами і щасливої жінки, бо вона ж таки вставала до дітей по сто раз на ніч, і переживала, чи їм щось не є. І сентиментально рідає щасливим моментам. Просто така манера спілкування. На жаль, нерідко суч. молодь такий стиль сьогодні обирає. Таку ширму від світу, щоб заглушити якісь власні комплекси. Цікаво, що би вона написала, якби народжувала природно, і що би наслухалися лікарі в процесі )))
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) Коли діти змалечку в окремій кімнаті, я не можу погодитися з тим, що то щасливі люди так роблять. Особливо, якщо зважити на наслідки, до яких то може привести.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) так, я як тільки це прочитала, так шкода їх стало. і чомусь мені здається що мамі тяжко переплутати дітей, а судячи по розповіді це в них частенько траплялося.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) Та то деталі. Коли іншого не знають, то і роблять. А що всякі там модні техніки, типу cry-out, обов"язково означають, що мами нещасні? Просто тупо не задумуються, чи добре, чи зле. Але дітей то люблять. Хоч і по своєму )) ---------- Додано в 23:23 ---------- Попередній допис був написаний в 23:20 ---------- Я взагалі думаю, що це несправжні події, просто такий твір на тему. Моя однокласниця, мама близнюків, на початку прив"язувала їм на різні ніжки ниточки, щоб не сплутати, бо в тій катавасії перших місяців з двома дітьми це було легко зробити
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) Зістресовані точно. А часом і в депресії. Ці техніки не нові, їм уже точно 40 років, як не більше. "Новомодними" радше вважаються техніки природнього батьківства (attachment parenting), а про "babywise" (окреме спання, самозаспокоєння тощо) зараз багато інформації. І якщо доведено, що той же cry-it-out спричиняє відмирання нервових клітин не лише у дитини, а й у дорослого, який то чує, то знову ж таки, про яке щастя мова? До речі, цікаво, що у дітях (старших, не в немовлят) виховує байдужість до чужого горя та чужих сліз.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) як я зрозуміла їй робили епідуральну анестезію (то в якійсь мірі місцева) а не загальну, тому певно так вона ж вроді писала, що коли не почула плачу в першу ніч, бо батарейки сіли в радіоняні то переселилися з дітьми в одну кімнату
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) Переселилися в дитячу. А не переселили дітей до себе. Хоча, може, то я сприймаю під призмою того, як тут буває.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) Там же ж, здається, писало, що вони пробували спільний сон, але мамі постійно здавалося, що дитина на підлогу впала і посеред ночі на підлозі їх шукала, доходило до маразму.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) дівчата, обговорювати такі "історії" - тільки цей брєд рекламувати ... можна, але нащо? нмнд
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) Думаю, що це справжня історія, бо в ній багато правди (кажу з власного досвіду). Але написана вона людиною під "кайфом", бо твереза адекватна МАМА такого не напише про себе та своїх дітей. Ну і дивного багато, та мама або дійсно не планувала дітей і так "ся стало" і для неї все в напряг, або якась лінтяйка. Не можу повірити в те, що їй допомагали чоловік (який мабуть не працював?), свекруха, няня і при тому вона не могла сходити в туалет. Важко, коли сама,не сперечаюсь, але коли цілий підряд "помагальників" - смішно
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) коли цілий підряд, то ще важче, ніж коли сам. З власного досвіду знаю. Коли малий родився, ми з чоловіком були абсолютно самі, нікого навіть з рідних в одному місті немали. То самі собі раду давали, все в нас було по графіку для нас зручному. А коліжанка моя, ми родили з інтервалом 9 днів, мала цілий підряд помагальщиків, то вона бідака така втомлена була, що то капут. Мені її аж шкода було. коли ти сам, ти робиш те що вважаєш за потрібно, можливо не завжди правильно, але ніхто тобі команди і "поради" не роздає. Тепер коли народиться друге маля, теж плануєм спровадити "помагальщиків". Мама моя дуже рветься помагати. То вже обговорили, що її місія буде полягати лише у тому, щоб старшого завести і забрати в садочок і на гурток. А з меншим дитям погуляти. І то тільки, якщо в неї буде бажання. А влазити у те що ми маєм робити з меншим малям у догляді точно не треба.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) Як про мене написано, їйбогу! (а ми з Вами часом не знайомі? би-ги-ги-ги))) Коли народилася доця, то було те саме: купа помагальників (муж, тато, свекруха і дві тітки))), не було часу поїсти, і співчутливі погляди знайомих. Як вспомню - так вздрогну))) Тепер цей досвід - ще один аргумент, щоб жити окремо від батьків.
Відповідь: Обговорюємо пологи (2) не знаю - не знаю в коліжанки. Мама, тато, сестра, баба і "доброзичливі" сусіди з гуртожитка
