Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я зла і недобра, вже більше тижня моя Софійка нормально не спить, бо сусіди зверху затіяли ремонт!!! Стукають і сверлять виключно в обідній час, ні зранку , ні ввечері їх не чути, а от з 1-ї до 3-ї такий шум і стукіт. Сьогодні Софійка поспала всього пів години, і розплакалась, бо певно злякалась того шуму , то я вже йшла сваритися, але якось стрималась і просила не сверлити бодай 2 години в обід! В нас новий будинок і дуже погана звукоізоляція, часом чути як сусідка синочку колискову співає, а за іншою стіною свариться мама що порозкидані забавки, і чого ми не подумали про якусь шумоізоляцію , коли робили собі ремонт?!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

не знаю,що зі мною,але такою лінивою і втомленою я себе не пам"ятаю давно..і висипаюсь, і ніц особливого не роблю,але ніяка робота не береться,хіба зїздила в універ за довідкою (ще й знервувалась, бо 2 наголошувала, за які мені місяці треба, але пані зробила як " я по документах подивлюся" і завтра в соцбез треба їхати,а довідка 100% недобра....)..зїздила на НП, купила мяска (хотіли на мені 15 грн "нажити"..я втомлена,але недурна)..зробила салат, печиричок пару нафарширувала і цикаю по клавіатурі..як вбити лінь,А?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Ну що я за людина така....Зла на себе неймовірно! Уявляєте, в мене флешка "злопала" мою магістерську (добре, що хоч моя манталепська голова зберегла попередній варіант на комп'ютері). Навіть комп'ютерщик на роботі помогти не може. Плакали всі 10 ночей роботи.
От скажіть, як тепер встигнути до понеділка??????? Це ж нереально.....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

о, в мене те саме питання!
сьогодні після довгої перерви пішли з малим на заняття і хоч воно пройшло чудово дитина вдома стала ручна, або на руки візьми або ляж зі мною або давай сяду на тебе, якимось макаром зварили суп і стушкувала мясо і урочисто пів години тому передала дитьо няні, треба намалюватись і придумати що вдягунутись бо йдемо в Пікассо, настрою нуль

слово в слово як про мене сьогодні, може то погода чи що?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Дівчатка, то вже просто весни хочеться...
На мене теж лінь напала. Сьогодні з жахом зрозуміла, що вже 4 дні з хати не виходила + місячні десь забарились + Сашка після чотирьох днів температуриння взагалі без циці нікуда = ну і скажітт, як тут на комусь не зриватись...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в мене сьогодні день як 5 хвилин) Зранку принесли фотки з Цифролабу

начиталась тут, що всі друкують і собі вирішила

Поки передивились, потім ще раз передивились.....Потім годинку погуляли і знову до фоток

так вже дітки люблять роздивлятись, що ого-го

Посортували, поскладали в альбом

свекрусі на роботі ще на хрестини Дмитра подарували, так і лежав сумно

. Ну і головна вихвалялка - зробила собі сьогодні між коридором та вітальнею таку стіночку:

Дуже мені подобається, але розумію, що мій улюблений годинник там не пляше і треба йому придумати інше місце....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Дуже гарна стіночка!

Я теж віднедавно пробую щось схоже організувати, наразі тільки 3 знимки підібрала і почепила )
але як то добре, що дівчата тут періодично нагадують, що таки варто друкувати фотографії до альбому.
я така сама лінива у тому відношенні, як і більшість )
в мене надруковані вибірково фото з першого року, і то мабуть не цілого, і то я не знаходжу час оформитиальбом...
Єдине, чим справді тішуся, що бабусі-дідусі мають по альбому з внучкою, проте і там вже треба провести оновлення )))))

як то важко сидіти вдома з малою дитиною, вже не знаєш, чим зайнятися... не ходимо гуляти вже 4 день, геть розлінилися, зате є нагода зробити усе, до чого зазвичай руки не доходять.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Мене рятує тільки він...

День видався не дуже важким. Але я, чомусь, дуже замучилась..Навчання, робота. Чоловік приїхав прихворівший з відрядження. Буду лікувати.. Тим часом приготувала їжу і зібралась випробувати фарбу на прядці. Хочеться якихось змін. Відкрила пачку, а там немає молочка для проявлення. Завтра поїду повертати. Нашо мені фарба, яка не фарбує? Трохи зла через то, бо то гак завтра робити. Прийдеться ще якісь плани в тому районі придумати. Зранку встала з защемленим нервом в шиї і досі не можу повернути голову вліво - біль дикий...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Я не тільки розлінилась, я ще й затуркана, пів години розглядала чудо препарат і дивувалась, чого це ще ніхто не почав розповідати, що то хімія і істи нізя

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

То певно епідемія якась. Цілий день як інвалід нині - ані головою покрутити, ані рукою сильніше рухнути не можу. І не знаю як тому зарадити. Півроку до ортопедичної подушки звикала, далі рік все було чудово - от тепер знову стара історія... Треба щось міняти.
А взагалі день сьогодні якийсь напружений видався, пішов геть не по плану. Привезли журнали - а замало. Люди приїхали, їм то все би віддати треба, аби ще раз із далеких гір не сходили - а нема що... Хто винен? Я, звичайно...
Ось-так от. Добре хоч вечеря мені нинька вдалася, бо було би геть сумно. Тепер відчайдушно борюся з лінню і змушую себе попрацювати ще хоч трішки.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

трошки сумний і дуже радісний день...
щойно приїхала з останнього заняття з улюбленим тренером, дорогою вирішила походити до неї на бодібалет, його Оленка буде ще вести.
отримала нині дуже невчасний і неочікуваний дзвінок, на який я до завтра повинна дати відповідь. і от я не знаю чи справді я того хочу.
була в школі - довели мене діти. блін, от хочеться часом взяти одного за шкірку і потовкти добряче. я стрималась, я чемна. викричалась на занятті - попустило
а ще я купила собі плаття

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Бачу дівчата розслабились...
А я сьогодні, як мене назвали - бєшаний електровіник.
Зранку відзначились з дітьом на заняттях, потім в дворі відзначились - розбили губу Олежику, покидались сніжками з Богданчиком. Потім готовка, обід, поїздка в банк, на поштове відділення, закупи на базарі, закупи в арсені, знову пошта...поїздка на Нову пошту зі всіма витєкающими (знову гірл мад), і нарешті дома, кухня, розгрібання покупок і фасування замовлень, усьо! Я труп!
А нє...
Кінець вечора - романтична вечеря, шашличок...
Всі сплять, тато хропе - чути на сходову клітку.
А я релаксую.
День видався шалений і продуктивний, і то ще не кінець тижня. Завтра має бути багатобідцяючим

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А в мене кошмари почались. Чоловік і малий вже 2 дні з температури не вилазять. От в мене почалось: то тому питий подай, то вже другий хоче. А їсти заставити, то взагалі скандал на 2 год. і моя обіда на пів години

так старалася готувала, а тут ні старе ні мале їсти не хоче

Потім залишила їх обидвох в хаті спати, а сама побігла платити ком. послуги, + чоловік дав завдання, купити йому шнур від автомагнітоли до авто.

короче, оббігала весь центральний район, хоч вбий:khomyak:, чи я не правильно пояснювала, чи дійсно нема

ну нема ніде, всі мене на радіо ринок відправляли, але туди вже не хотіла їхати, бо треба їсти варити. Побігла я ще накупила фруктів, і вже чоловік дзвонив, "де я так довго?" . Я на годинник, а пройшов час від коли я вийшла з хати півтори год. а йому здавалося, що цілих 5!

Ух як я не люблю як він хворіє. А то 1 дитина в хаті + хворе немовля! Інше на нього не скажеш!

прибігла до дому, і марш на кухню їсти варити, попрала

як добре, що мудра людина винайшла машинку автомат

, поприбирала, таблетки подала, пити подала ітд, і тп.. А на себе часу не вистачило Так хотіла повишивати Та нічого, ще я їм захворію

ніби

, тоді нехай вони над мною бігають:xaxa: І так день пролетів. А спати хочу, очі злипаються.:8:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

я напевно якось на людей впливаю дивно...вже не вперше хтось починає народжувати неподалік від мого місця дислокації...
кулінарна муза з мене шнурки в"є... шось печу, парю. варю...
запросили на ДН до Львова так хочууу...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Сварилася я сьогодні на НП. Відправник не перевірив докладно декларацію, а в графі " оголошена вартість" замість 400 грн було вписано 4000 грн. Помилка оператора, який клацнув додатковий нуль. В результаті мені треба було оплатити доставку в два рази більшу ніж зазвичай. Розумію відправника, у них там відпралень в день по стопісят штук, але і оператор заглючив , явно. Ну і шо? та нічо.. сказали -нехай відправник йде, пише заяву, блабла, а раптом пітнайчі гривень...впало на кишеню НП, за які ніхто не буде аж так ганяти.

Якийсь день сумбурний...
Закінчився моєю істерикою ( м"якою) я всім розказала як треба жити, так щоб мама ( тобто я ) мала легше життя. Нє, ну дістали, лазять туди сюди, туди-сюди.. Нє шоб один сюди, другий туди, а третя біля мене і все ок.

З нервів наліпила вареників.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

Роздягнула ялинку. Обійшлось без плачів любителя ялинок і так тепер просторо стало. Зачитуюсь книжками, які собі накачала і не можу натішитись, бо так набагато зручніше. Дивуюсь сама собі, як я раніше читала онлайн і мені на це терпцю ставало. А ще купила сьогодні в книгарні "Енн із Зелених дахів" - сподіваюсь, що ця книжка стане улюбленою і в моїх дітей, бо я її просто обожнюю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

ну все, ялинка розібрана, складена, запаковане все.
як би то на вулицю зібратись...так не хочеться. треба йти маленьку булочку записати в дитячу розвивайку, себе любиму в парну відвести. ше запросили на презентацію в художню галерею. а я би замоталась в якогось коцика, взяла книжку... і мене нема..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

День почався якось жахливо. Цілковито виспана дитина прокинулась без настрою і тероризує мене цілий ранок: "хочу чаю-не хочу чаю, таке горнятко-не таке горнятко, хочу мультик-не хочу мультик-не такий мультик" Нарешті втихомирився і я за той час звершила героїчний, але дурний вчинок - відсунула двохярусне ліжко з метою вивозу (саме так! вивозу, бо інашим методом ту купу всяких всячин і різних різностей, що я там знайшла не забереш - тільки вантажівкою ) накопиченого випадковим способом добра. Потім мала проблему, але не стільки з тим, щоб засунути на місце ту гаргару, скільки зробити це синхронно разом з килимом. Я змогла!!!! Намахалася, але змогла!!!! А в это время (с) мій маленький хакер-ламакер виколупав з ноута 4 кнопки. В мене була істерика. Але я взяла себе в руки, подихала і вставила їх на місце. Дитина була насварена, але по суті винна я, бо залишила без нагляду. Наївна я думала, що він дивиться свого улюбленого Міка Мау (дитина тиждень як почала дивитись мультики, до того часу він цікавився лише передачами про риболовлю на Діскавері )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

І я, вчора, нашу розібрала, поки Мартинко дорогу в іншій кімнаті будував. Ввечері побачив, що нема. Пояснила - Дід Мороз на зимові свята знову ялиночку принесе. Зрозумів. Поклала спати, прибігав кожні 5 хвилин:
-Фсьо, без ялинки спати не буду ! Ніколи !
Втрутився тато, заснули...тато і дитя .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (5)

А я нарешті знайшла час на ДП. Ми від вівторка дома, але то одне, то друге, та й взагалі вже все буде інакше, тре навчитись час розподіляти між двома дітками..Сашка дико ревнує...Піду читати гілку про стосунки між братиками/сестричками.